-
81 фрикційний нагрів
ru\ \ фрикционный нагревen\ \ friction(al) heatingde\ \ [lang name="German"]Reiberhitzen, Frictionserhitzenfr\ \ \ chaud par frottementнагрів елементів пари тертя теплом, що виникає при фрикційному контакті -
82 фрикційний чавун
ru\ \ фрикционный чугунen\ \ friction cast ironde\ \ Reibgußeisenfr\ \ \ fonte de frictionчавун, що забезпечує високий коефіцієнт тертя; призначений для використання у фрикційних пристроях як один з елементів пари тертя -
83 буття
БУТТЯ - термін, що має чотири основні значення. 1) Синонім існування, котрий виражається граматичною і логічною зв'язкою "є". В такому сенсі Б. універсальне, може стосуватися будь-яких природних і штучних утворень, речей, людей тощо. Але воно і беззмістовне, абстрактне, бо байдуже, до чого застосовується. У Гегеля таке Б. в логіці має назву "чисте Б.". 2) Визначене Б., "ось це", існуюче "тут" і "тепер" - дерево, камінь і т. ін.; "наявне Б.". Гегель позначає ним конкретні речі й явища, Гайдеггер - людину. 3) Безпосередня дійсність, ще не роздвоєна на явище і сутність: з неї починається пізнання. Адже сутність на початку не дається, вона прихована, тому відсутня тут і її кореляція - явище. В "Науці логіки" Гегеля на цій підставі розрізняються "Вчення про буття" і "Вчення про сутність". Загальна структура першого подається трьома категоріями: якість - кількість - міра. Вони є головними визначеностями Б. в даному сенсі. 4) Протилежність свідомості, тобто одна з частин опозиційної пари "Б. і свідомість". Воно незалежне від неї і охоплюється багатоманітною діяльністю людини. Має дві найбільш значущі форми: загальнофілософську - співвідношення "Б. і свідомість" становить основне питання і принцип філософії, і соціальну, відому у вигляді опозиції "суспільне Б. і суспільна свідомість", яка набула особливої ваги в історичному матеріалізмі.М. Вулатов -
84 відношення
ВІДНОШЕННЯ - філософська категорія, яка характеризує вид зв'язку речей або властивостей, що визначається сторонами В. і, в свою чергу, сам їх визначає. Напр., кількісне В. 2/7 визначається числами 2 і 7; це В. визначає інші числа, що йому відповідають: 4 і 14,6 і 21,8 і 28 і т.д. Якщо за вихідні взяти числа 2 і З (2/3), то В. і відповідні числові пари змінюються. Основні види В.: якісні, кількісні, сутнісні (до них належать закони), причинні, цільові. Важливість категорії В. виявляється у тому, що інколи дійсність охоплюється трьома поняттями: річ - властивість - В., основним серед яких є річ. Це породжує речовизм у тлумаченні буття і його пізнанні, коли вся багатоманітність зв'язків зводиться до В. визначеностей до властивості, а об'єктів - до речей. Для певних потреб така структура корисна, і як елемент дійсності вона справді існує. Розкриття В. та їх зміна—одне з основних теоретичних і практичних завдань людини, яка повсюдно намагається знайти і сформулювати закони, в яких узагальнюється знання В. Але світ В. відкривається їй лише тому, що вона сама відноситься до світу: своєю діяльністю роздвоює його на суб'єктивне і об'єктивне, усвідомлює це В., робить його предметом і проблемою діяльності. Отже, для людини її зв'язок зі світом постає як усвідомлюване, пізнаване і змінюване нею В., а вся дійсність - як сукупність В. -
85 любов
ЛЮБОВ - екзистенціал людського буття, який окреслює найглибше відчуття повноти особистісного буття і переживання цілісності у з'єднанні з іншою особистістю та світом. Саме в Л. найбільшою мірою проявляється принципова відкритість буття людини, що знаменує вихід за межі буденних та граничних ситуацій у метаграничне буття. В укр. мові є декілька слів, які означають Л.: кохання, любощі, милість, власне Л. Цікавим є той факт, що при їх вживанні виникає певна ієрархія. Напр., часовий прояв Л. називають закоханістю, коханням, милістю, а Л. як вічне почуття-цілісність виражається саме словом "Л.". В багатьох культурах Л. пов'язується з безсмертям. Так, напр., в романських мовах у слові "Л." (франц. amur, ісп. amar, італ. amor) безпосередньо проголошується безсмертя. Виходячи з того, що еротична Л. найчастіше пов'язується у більшості мов та культур з Л. як такою, прояви Л. можна класифікувати наступним чином Ц. е: 1) Л. до себе; 2) еротична Л.; 3) надеротична Л. Л. до себе дає можливість кожній людині пережити та усвідомити, що, окрім тілесності, вона має ще духовне та душевне начала. Справжня Л. до себе - це велика праця, зростання та накопичення знань і почуттів, самотворення, яке дає змогу не тільки брати, а й віддавати. Зустріч двох особистостей, що вже вийшли за межі лише Л. до себе та прагнуть більшого, означає еротичну Л. Головним в еротичній Л. є те, що дві особистості з'єднуються в нову цілісність, яка не заперечує, а навпаки, підсилює неповторність та унікальність кожного з них Е. ротична Л. є щось більш відкрите та універсальне, ніж Л. до себе, однак вона може виникнути лише на основі Л. до себе. Людина, що не полюбила себе, нездатна до такого особистісного напруження, як Л. до іншого. У вищих своїх проявах еротична Л. виступає як Л.-цілісність. Така цілісність стає дійсністю не просто як статеве тілесне поєднання, а як співтворчість чоловіка та жінки. Третім - і найбільш універсальним - проявом Л. є надеротична Л., яка виходить за межі егоїзму люблячої пари і відкриває цілісності двох безодню навколишнього світу. Така Л. вбирає у себе всі попередні вияви Л. і, поєднуючись із вірою та надією, може трансцендентувати людину у нову якість. У давньогрецьк. культурі даний вимір Л. отримав назву "агапе". Надеротична Л. складає екзистенційний фундамент Л. до ближнього, позбавляючи останню невротичних та інфантильних деформацій.С. Кризова
См. также в других словарях:
пари́к — парик, а … Русское словесное ударение
ПАРИ — пери, пэр и, в иранской мифологии один из духов. Термин «П.», возможно, восходит к реконструируемому индоевропейскому *пер, «производить на свет, рожать», или *пеле, «наполнять». В «Авесте» П. паирика злокозненные существа женского пола. Тиштрйа… … Энциклопедия мифологии
Пари — Пари ♦ Pari Обязательство, которое человек берет на себя не будучи уверенным в исходе дела (например, на скачках) и которое в зависимости от этого исхода оборачивается выигрышем или проигрышем. Наибольшей известностью в философии пользуется… … Философский словарь Спонвиля
ПАРИ — (фр. pari, от лат. par, paris одинаковый, равный). Заклад, спорь двух сторон, причем платит тот, кто окажется не правь. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПАРИ Равное количество благородного металла в… … Словарь иностранных слов русского языка
ПАРИ — ПАРИ, нескл., ср. (франц. pari). Заключенное между двумя спорящими лицами условие о каком нибудь обязательстве, падающем на того из них, кто окажется неправым. Держать пари (заключать такое условие, биться об заклад). Итти на пари (соглашаться на … Толковый словарь Ушакова
Пари — Пари (фр. pari) спор; заключённое между двумя спорящими условие, по которому проигравший должен выполнить какое нибудь обязательство. Пари (телесериал) российский телесериал 2005 года. Пари (фильм, 1974) советский комедийный… … Википедия
пари — держать пари.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пари условия, маза Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ПАРИ — ПАРИ, нескл., ср. Заключённое между двумя спорящими условие, по к рому проигравший должен выполнить какое н. обязательство. Заключить п. Выиграть, проиграть п. Держать п. На п. (заключая пари). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова … Толковый словарь Ожегова
пари — неизм.; ср. [франц. pari] Заключённое между спорящими условие, по которому один из спорящих обязан выполнить что л. в случае проигрыша. Выиграть п. Проиграть п. Заключить п. Держать п. Спор на п. ◊ Держу пари. Ручаюсь, совершено уверен. Держу… … Энциклопедический словарь
ПАРИ — ср., ед. или мн., нескл. заклад, спор о закладе. Держать пари, держать заклад, биться о заклад, побиться о чем; говорят что ставишь, что держишь? отвечают: бьюсь о ста рублях, держу, ставлю рубль, идет о рубле, рублем прост буду. Толковый словарь … Толковый словарь Даля
ПАРИ — «ПАРИ», СССР, ГРУЗИЯ ФИЛЬМ, 1974, цв., 26 мин. Комедия. Новелла о трех веселых дорожных мастерах, любивших заключать пари по любому поводу. Один из тех фильмов, что принесли всемирную славу грузинскому кино. Три человека три характера, самобытных … Энциклопедия кино
