-
81 наказывать
наказать1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).* * *I несов.; сов. - наказ`ать( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́тиII несов.; сов. - наказ`ать(давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти -
82 обеспамятеть
стратити пам'ять, позбутися пам'яти; (лишиться сознания) знепритомніти, стратити притомність (-ности).* * *1) ( потерять память) утра́тити па́м'ять2) ( лишиться чувств) знеприто́мніти -
83 ознаменование
знак, ознака, відзнака; уславлення. В -ние чего - на знак, в ознаку чого, на пам'ятку про що. В -ние дружбы - на знак приязни. Памятник в -ние победы - пам'ятник на вславлення (на знак) перемоги.* * *ознаменува́ння, позна́чення; відзна́чення -
84 орех
1) горіх (-ха), (ум. горішок, горішенько), оріх; (волошский, грецкий) волоський горіх, (редко) кістяк; (деревянные -хи, русские, с лещинника) ліскові горіхи; (мушкатный) мушкатна галка; (пустой) свистун, дутель (-теля), мокляк; (вылущившийся) лузан, лущик, лусканець (-нця), вилущок (-щка); (из зимних запасов мышей и белок) мишоїд. Калёные -хи - горіхи смажені, пражені. Щёлкать -хи - горіхи лускати. Дать кому на -хи - дати и завдати кому чосу, дати пам'яткового. Досталось кому на -хи - дістав (хто) пам'яткового. Разделать кого под орех - збештати;2) -хи болотные или водяные (Trapa natans) - болотяні, водяні горіхи;3) земляные -хи (раст. Equisetum pratense) - земляні горіхи.* * *1) горі́х, редко орі́хземляно́й (кита́йский) \орех — земляни́й горі́х, ара́хіс, -у
3) ( сорт каменного угля) горі́х -
85 освежать
освежить відсвіжувати, відсвіжати, відсвіжити, свіжити, (п)освіжати, (п)освіжити, (влагою, водою) відволожувати, відволожити, (утолить немного жажду) закропляти, закропити. -жить воздух - відсвіжити повітря. -жать запасы - провітрювати (сов. провітрити) запаси. -жать, -жить в памяти - відсвіжувати, -жати, -жити в пам'яті, поновляти, поновити в пам'яті що. Вода -жает - вода відволожує, свіжить, відсвіжує. Освежающий. см. Освежительный. Освежённый - від[о]свіжений, відволожений; закроплений.* * *несов.; сов. - освеж`итьосвіжа́ти и осві́жувати, освіжи́ти; (восстанавливать силы, в памяти) відсві́жувати и відсвіжа́ти, відсвіжи́ти; (несов.: оздоровлять) диал. здорови́ти -
86 подарок
дарунок, подарунок (-нка), подарок (-рка), соб. подар'я, (гостинец) гостинець (- нця), баз[с]аринок (-нка) и баз[с]аринка (-ки), (при поздравлении, визите) ралець (-льця). [Щедрий дарунок. Соколят побрали, турецькому царю в подарок послали]. Свадебный -рок - весільний дарунок, даровизна. -рок на память - пам'ятка, пам'ять (-ти). Ответный, обратный -рок - віддарок (-рка), віддара. -рок по случаю приезда или отъезда - приїздне, від'їздне (-ного). [З гостей приїздного хто дасть наймичці]. -рок, купленный на ярмарке - ярмаркове (-вого). Дать в -рок - подарувати, дати в дар, в даровизну, в дарівщину кому що. Срв. Дар, Даровщина.* * *подару́нок, -нка, дару́нок; (при поздравлении, визите) рале́ць, -льця́; (новорождённому этногр.) кри́жмо -
87 потеря
1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].* * *втра́та; згу́ба, стра́та; ( убыток) зби́ток, -ткудо поте́ри созна́ния — до нестя́ми
-
88 почитать
почтитьI. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].* * *I( читать некоторое время) почита́тиII( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́тиIII несов.; сов. - поч`есть(кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що) -
89 превосходно
чудово, пречудово, чудесно, пречудесно, досконало, на прочуд (-чудо), розкішно. [Наш дяк пречудесно співає (Кониськ.). Освідчилися ви по правді досконало (Самійл.). Як наша картопля розкішно розцвілася (Звин.)]. Я это -но помню - я це чудово, чудесно пам'ятаю. [Я чудово, в подробицях пам'ятав усе (Крим.)]. Вы -но читаете - ви досконало читаєте. Я могу -но обойтись без этого - я можу любісінько перебутися (обійтися) без цього.* * *нареч.чудо́во; прега́рно, прекра́сно; пречудо́во, пречуде́сно, знамени́то -
90 Напечатлевание
Напечатление1) відбивання, відбиття (-ття), відтискання и відтискування, відтиснення (в пам'яті, в серці), в[за]корінювання, в[за]корінення;2) вбивання, врізування, врізання в пам'ять (в серце), втовкмачування, втовкмачення (в тямку), вибивання (в памяті, в серці). Срв. Напечатлевать. -
91 Очувствываться
очувствоваться очуватися, очутися, очутитися, очутіти, відчутитися, прочунювати, прочуняти, прочунюватися, прочунятися, очунювати(ся), очуняти(ся), прочутитися, прочнутися, прочуматися, прочумитися, очуматися, опам'ятуватися, опам'ятатися, отямлюватися, отямитися, опритомніти, спритомніти, оханутися, прокидатися, прокинутися, приходити до себе, прийти до себе (до пам'яти), відходити, відійти. [Він ніби прокинувся, ніби очутився від сну. Дуже вмліла, аж тоді відчутилась, як зачали водою бризкати. Степан прочумався був, але знов стратив пам'ять. Зомліла дівчина опам'яталася, відійшла. Отямитися з задуми]. См. ещё Опомниться. -
92 Памятно
у пам'ятку, помки, упомки, упомку, утямки, в знаки. Это мне -но - це мені в пам'ятку (це мені помки и т. д.). -
93 помин
— лёгкі на ўспамін, пра воўка памоўка, а воўк і тут -
94 поминутно
-
95 поминутный
2) (частый, беспрестанный) памінутны, штохвілінны -
96 помириться
-
97 промеж
-
98 промежду
-
99 среди
між; сярод* * *предлог с род. -
100 упоминание
згадванне; згадваньне; згадка; памінанне; памінаньне; памоўка* * *ср.
См. также в других словарях:
Памір — Памір … Словник лемківскої говірки
памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПАМ — или пам. многозначная трёхбуквенная аббревиатура. ПАМ Перевод архимандрита Макария перевод Библии архимандрита Макария ПАМ пралидоксим (реактиватор) пам. памятник Па/м паскаль на метр. См. Паскаль (единица… … Википедия
ПАМ — полковая артиллерийская мастерская воен. ПАМ пралидоксим реактиватор ПАМ подвижная артиллерийская мастерская полевая артиллерийская мастерская воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. С … Словарь сокращений и аббревиатур
Памір — іменник чоловічого роду гірська система … Орфографічний словник української мови
пам. — пам. памятник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
памјат — (стсл.) 1. спомен, сеќавање вечнаја памјат вечно сеќавање (израз што се употребува за покоен човек) 2. име на нова организација за негување на руската традиција во Москва … Macedonian dictionary
памѧтьныи — (12) пр. Сохраняемый в памяти: ѥдини же памѧтьни бышѧ. и прослѹшѧ на небеси и на земли. Изб 1076, 6; Петръ рекомыи бл҃гыхъ памѧтьнъ чьрньць. ЧудН XII, 74в; то же СбТр XIV/XV, 188; нои же слышавъ сию рѣчь ѿ г(с)а б҃а д҃хомъ взрадовасѧ зане… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтивъ — (3*) пр. Памятливый, хорошо помнящий: ѹчаше бо ˫а ѡ сп҃сньи и не велика сѹща приимати, но памѧтивѹ быти о см҃рти и ѡ бѹдѹщемь сѹдѣ (μνημονεύειν) ГА XIV1, 221б; бѧше же грѣшенъ чл҃вкъ и лютъ велми в своѥмь житьи… памѧтивъ злу и мздоiмець и ротникъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьникъ — ПАМѦТЬНИК|Ъ (3*), А с. 1.Письменное свидетельство: ѥгда въ времѧ стр(с)ти и бывшемѹ трѹсѹ въ мнозѣхъ бо ѡбрѣтениихъ быша Ѥлиньстии памѧтници. (ὑπομνήμασιν) ГА XIV1, 140а. 2. Тот, кто помнит: помѧни г҃и блѹдьнаго содомлѧнина горъдаго бѹ˫аго… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтовати — ПАМѦТ|ОВАТИ (2*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Помнить: Петръ абьѥ въ Римъ избѣже, Лѹкии же по чл҃вч(с)тѣи кръви шествоваше, ˫ако не меч томь мнѧше хранити слѹжьбѹ. въ начатцѣ же въстѹплении ѥго толика и така скверна дв҃ца цр(к)вьны˫а || и вьздержании сѹщимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
