-
1 пам
1. (щель) роғ, тарқиш, шикоф; законопатить памы роғҳоро маҳкам кардан2. (выемка) кома; продольный пам комаи дарозрӯя -
2 ПАМ
Chemical weapons: пралидоксим (реактиватор) -
3 Пам
Chemical weapons: пралидоксим (реактиватор) -
4 пам.
Abbreviation: памятник -
5 ПАМ
n -
6 пам.
nmilit. памятник -
7 пам
-
8 будру-пам
1. LAT Trimeresurus gramineus (Shayv)2. RUS бамбуковая куфия f будру-пам m3. ENG green tree viper, bamboo pit viper4. DEU (Grüne, Gewöhnliche) Bambusotter f5. FRA vipère f de bambou, crotale m des bambousАреал обитания: Азия -
9 2-ПАМ
Chemical weapons: пралидоксим -
10 будру-пам
-
11 будру-пам
ngener. crotale des bambous (Trimeresurus Gopherus), vipère de bambou (Trimeresurus Gopherus) -
12 будру-пам
ngener. Bambusotter (Trimeresurus Gopherus), Gewöhnliche Bambusotter (Trimeresurus Gopherus), Grüne Bambusotter (Trimeresurus Gopherus) -
13 Памир
Памі́р, -у -
14 помнить
пам'ятати, тямити, (с оттенк. припоминать) зазнавати, зазнати (зазнаю), (памятовать) пам'ятувати кого, що, держати в пам'яті, (редко) пам'ятати на кого. [Пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (М. В.). Я тямлю смерть її (Франко). Я батька й матери не зазнаю (Кв.). Батько й я не зазнаємо тут води (Рудч.)]. -нить о ком, о чём - пам'ятати про (за) кого, про (за) що, (реже) на кого, на що. Не -мня себя - не тямлячи себе, не пам'ятаючи себе, не тямлячись, у нестямі, знестямки з чого, від чого. [Не тямиться з радощів (Л. Укр.)]. Дать -нить себя - датися (нес. даватися) знати; датися у знаки, у тямки кому. [Мабуть добре Московщина в тямки їй далася (Шевч.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.)]. Будешь ты меня -нить - пам'ятатимеш, попам'ятаєш ти мене, (опис.) знатимеш лопатки в горосі. Наказать, побить так, чтоб -нил - дати пам'яткового кому. Помнящий - хто пам'ятає, пам'ятливий. Не -щий родства - безрідник, безбатченко.* * *пам'ята́тине \помнить себя́ от чего́ — не тя́мити себе́ (не тя́митися) від чо́го
-
15 памятный
пам'ятний, пам'ятливий. [Ніколи не забуду того пам'ятного вечора. Україно моя мила, краю пам'ятливий!]. -ная книжка - пам'яткова книжка, (гал.) пропам'ятна книжка. Памятен он мне - у пам'ятку, упомки він мені, в знаки він мені. Октябрьская революция будет -на в истории человечества - Жовтнева революція у пам'ятку (пам'ятна) буде в історії людства.* * *1) па́м'ятний; (незабываемый диал.) пам'ятли́вий2) см. памятливый -
16 помниться
пам'ятатися [Добре довго пам'ятається, а зле ще довше]. -ться кому - пам'ятається, в пам'ятку кому, упомку кому; срв. Памятно. [В пам'ятку (упомку) мені, що воно лежало тут]. Не -тся мне это - мені це не в пам'ятку, не впомку.* * *пам'ята́тисямне \помниться — я пам'ята́ю, я прига́дую, мені́ прига́дується
-
17 памятливый
пам'яткий, пам'ятливий, пам'ятущий, тямкий.* * *пам'ятли́вий, пам'ятки́й, пам'яту́щий, тямки́й -
18 померцать
-
19 помигать
-
20 поминки
См. также в других словарях:
Памір — Памір … Словник лемківскої говірки
памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПАМ — или пам. многозначная трёхбуквенная аббревиатура. ПАМ Перевод архимандрита Макария перевод Библии архимандрита Макария ПАМ пралидоксим (реактиватор) пам. памятник Па/м паскаль на метр. См. Паскаль (единица… … Википедия
ПАМ — полковая артиллерийская мастерская воен. ПАМ пралидоксим реактиватор ПАМ подвижная артиллерийская мастерская полевая артиллерийская мастерская воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. С … Словарь сокращений и аббревиатур
Памір — іменник чоловічого роду гірська система … Орфографічний словник української мови
пам. — пам. памятник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
памјат — (стсл.) 1. спомен, сеќавање вечнаја памјат вечно сеќавање (израз што се употребува за покоен човек) 2. име на нова организација за негување на руската традиција во Москва … Macedonian dictionary
памѧтьныи — (12) пр. Сохраняемый в памяти: ѥдини же памѧтьни бышѧ. и прослѹшѧ на небеси и на земли. Изб 1076, 6; Петръ рекомыи бл҃гыхъ памѧтьнъ чьрньць. ЧудН XII, 74в; то же СбТр XIV/XV, 188; нои же слышавъ сию рѣчь ѿ г(с)а б҃а д҃хомъ взрадовасѧ зане… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтивъ — (3*) пр. Памятливый, хорошо помнящий: ѹчаше бо ˫а ѡ сп҃сньи и не велика сѹща приимати, но памѧтивѹ быти о см҃рти и ѡ бѹдѹщемь сѹдѣ (μνημονεύειν) ГА XIV1, 221б; бѧше же грѣшенъ чл҃вкъ и лютъ велми в своѥмь житьи… памѧтивъ злу и мздоiмець и ротникъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьникъ — ПАМѦТЬНИК|Ъ (3*), А с. 1.Письменное свидетельство: ѥгда въ времѧ стр(с)ти и бывшемѹ трѹсѹ въ мнозѣхъ бо ѡбрѣтениихъ быша Ѥлиньстии памѧтници. (ὑπομνήμασιν) ГА XIV1, 140а. 2. Тот, кто помнит: помѧни г҃и блѹдьнаго содомлѧнина горъдаго бѹ˫аго… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтовати — ПАМѦТ|ОВАТИ (2*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Помнить: Петръ абьѥ въ Римъ избѣже, Лѹкии же по чл҃вч(с)тѣи кръви шествоваше, ˫ако не меч томь мнѧше хранити слѹжьбѹ. въ начатцѣ же въстѹплении ѥго толика и така скверна дв҃ца цр(к)вьны˫а || и вьздержании сѹщимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)