паляниця

хліб, їҗа ВН-К; ӧкмек ашаїсти СМ; ӧкмек йаса- готувати їсти Б; ӧкмегин т'ес- відібрати в кого заробіток Г; ӧрнекли ӧкмек паляниця з візерунками Г; Хртоз ӧкмек ритуальна паляниця з хрестом К; Хрстос ӧкмек пасхальна паляниця на 56 кг із півнячою головою з тіста й пучечком шерсті зверху посередині Г, ритуальна паляниця, що печеться на Проводи СМ; сени ташнен урсалар, сен ӧкмекнен ур тебе б'ють камінюкою, а ти бий хлібом СЛ; пор. ӧтмек, экмек, этмек.

пшеничний буханець (бухан, буханчик), пшенична бухинка, паляниця. [Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці (Пісня). Пшеничний бухан (Грінч. II). Буханчики пшеничні білі (Котл.). Паляниця - хлібові сестриця (Номис)].

1. n

1) паляниця (пшенична)

2) оберемок хмизу

3) в'язка шкур

2. v

1) підходити, годитися

2) мати успіх

* * *

1) дiaл. в'язанка хмизу, в'язка шкур

2) aвcтpaл. нестандартна кіпа вовни ( від 60 до 200 фунтів)

1. n

1) сім'я, родина; домочадці, домашні

2) хатнє (домашнє) господарство

3) рел. братство; братія

4) pl борошно грубого помелу для домашнього випікання хліба

5) (the H.) двір (монарха); придворна челядь

2. adj

1) хатній, домашній; сімейний, родинний

2) побутовий; господарський; що стосується домашнього господарства

3) придворний; двірський

4) з борошна грубого помелу

* * *

1) родина; домочадці; домашні ( включаючи слуг); peл. братство, братія

2) ( домашнє) господарство

3) pl борошно грубого помелу для домашньої випічки

4) ( the Household) двір ( монарха); придворні; палацова челядь

1) домашній, сімейний; побутовий, який відноситься до домашнього господарства, господарський

2) придворний; палацовий

3) з борошна грубого помелу

1. n (pl loaves)

1) паляниця, буханка, хлібина; булка

2) (the loaf) хліб

3) головка цукру (тж sugar-loaf)

4) качан (капусти)

5) розм. голова, макітра

6) байдикування, гультяювання

2. v

1) ледарювати; гаяти час; займатися дрібницями; тинятися, швендяти без діла

2) утворювати качан (про капусту тощо)

* * *

1) коровай, буханець хліба; булка; icт.,; peл. хліб

2) м'ясний хліб ( ковбасний виріб)

3) голова цукру

4) качан (капусти, салату)

5) cл. голова

1) чверть, четверта частина

2) чотирифунтова паляниця (тж —loaf)

3) чверть пінти (унції)

4) чверть аркуша

* * *

1) чверть, четверта частина

2) = quartern-loaf

3) чверть ( пінти або унції)

4) чверть аркуша ( паперу)

чотирифунтова паляниця

* * *

1) глиняний глечик

2) твердий сухар

3) паляниця чорного хліба з борошна грубого помелу

4) перука

булка. Булочка - булочка; (попроще) паляниця; (французская) франзоля.

* * *

и всходить взойти

1) на что (вверх) - сходити (зіходити), зіхожати, сов. зійти, (о многих - посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль - вступити на корабель;

2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло - сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);

3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит - дим хвилює;

4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати, сов. зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];

5) (о тесте) сходити (зіходити), сов. зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].

* * *

1) (подниматься вверх; возноситься) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися

2) ( о светилах) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися

3) ( к чему - иметь своим началом) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); ( происходить) похо́дити (від чо́го)

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

м'який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м'який (Номис). Усадовив їх на смухах м'яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер (Кам'янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, - приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь - плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) - хутрина (Роменщ.). -кое железо - м'яке (неламке) залізо. -кий чугун - м'який (некрихкий) чавун. -кое вино - м'яке (невитримане) вино. -кая вода - м'яка (милка) вода. Более -кий - м'якший; лагідніший. Делать, сделать -ким - робити, зробити м'яким, м'якшити, з[по]м'якшити. Делаться -ким - робитися м'яким, м'якнути, лагідніти. [Його риси м'якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким - зм'яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким - м'якшати, пом'якшати, м'якшіти, пом'якшіти, зм'якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом'якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм'якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм'якшів (Звягельщ.)].

* * *

1) пух (-ху). [Побачив, що то пух білий з розірваної подушки (Грінч.). Кожна паляниця як пух, як дух, як милеє щастя (Мова). Лебедячий, гусячий пух. Борода тільки пухом поросла (Свидн.)]. Пух на растениях, на плодах - пух (пушок) на рослинах, на овощах. Разориться в пух (в пух и впрах) - зруйнуватися до-щенту, до-решти, до снаги. Разбить неприятеля в пух и прах - розбити ворога до-щенту, до пня, в пень, до ноги. (См. Впух, Впрах);

2) бот., болотный пух, Eriophorum - болотяний пух.

* * *

(на)півбілий. -лая бумага писчая - папір сірий, півбілий. -лый хлеб - разова паляниця.