-
1 паладій
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > паладій
-
2 паладій
ч хім. -
3 паладій
символ Pdru\ \ палладийen\ \ palladiumde\ \ Palladiumfr\ \ \ palladiumелемент №46 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 5 період), атомна маса 106,4; відомо 22 ізотопи з масовими числами 97—118; типові ступені окислювання +II, +IV; сріблясто-білий м'який метал; відноситься до платинових металів; найбільш низькоплавкий з усіх платинових металів (температура плавлення 1827 K), у хімічному відношенні нагадує платину, розчиняється в концентрованій HNO3; інтенсивно поглинає водень; у природі зустрічається, в основному, в самородному стані, а також у сплавах з металами платинової групи й у вигляді хімічних сполук; походження назви — на честь богині Паллади; відкритий 1803 року У.Лолластоном (Великобританія); застосовують у хімічній промисловості, як каталізатор в органічному синтезі, для виготовлення терморегуляторів, термопар, електричних контактів, ювелірних виробів, як компонент сплавів із платиновими металами тощо -
4 біле золото
ru\ \ белое золотоen\ \ white goldde\ \ weißes Goldfr\ \ \ or blancзагальна назва сплавів золота білого кольору; білий колір мають сплави системи золото—срібло (Au—Ag) при вмісті понад 68% Ag, системи золото—паладій (Au—Pd), починаючи з 10% Pd, системи золото—платина (Au—Pt), системи золото—срібло—паладій (Au—Ag—Pd), системи золото—нікель—мідь (Au—Ni—Cu); застосовуються як декоративні ювелірні сплави -
5 Pd
символ хім. елементудив. паладій -
6 благородний метал
ru\ \ благородный металлen\ \ noble metalde\ \ Edelmetallfr\ \ \ métal nobleодин з металів такої групи: золото (Au), срібло (Ag), платина (Ft), іридій (Ir), осмій (Os), паладій (Pd), родій (Rh), рутеній (Ru); не окисляюється і не змінює колір при нагріванні на повітрі; назву одержали в основному через високу хімічну стійкість і красивий зовнішній вигляд у виробах; зазвичай золото, срібло і платина використовуються для виготовлення ювелірних виробів, монет, медалей тощо -
7 палау
ru\ \ палауen\ \ palaude\ \ Palladium-Gold Legjerungfr\ \ \ alliage de palladimn et orсплав золота з паладієм білого кольору для заміни платини; містить 80% Au і 20% Pd -
8 родій
символ Rhru\ \ родийen\ \ rhodiumde\ \ Rhodiumfr\ \ \ rhodiumелемент №45 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 102,905; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 94—114; типові ступені окислювання +III, +I, +II, +IV, +VI; сріблясто-білий блискучий метал, більш твердий і тугоплавкий (Tпл 2239 K), ніж платина і паладій; хімічно дуже пасивний; не розчиняється в кислотах; утворює різні комплексні іони; у природі зустрічається разом із платиною і платиновими металами; походження назви — від грецьк. rhodon — троянда, тому що розчини деяких його солей забарвлені в рожевий колір; відкритий 1803 року У.Болластоном (Великобританія); застосовують для нанесення захисних покрить на дзеркала, як компонент сплавів з іншими платиновими металами, у термопарах, у ювелірній справі, як каталізатори, для виготовлення хімічного посуду -
9 палладий
символ Pdua\ \ паладійen\ \ palladiumde\ \ Palladiumfr\ \ \ palladiumэлемент №46 периодической системы Д.И.Менделеева (VIII группа, 5 период), атомная масса 106,4; известны 22 изотопа с массовыми числами 97—118; типичные степени окисления +II, +IV; серебристо-белый мягкий металл; относится к платиновым металлам; наиболее низкоплавкий из всех платиновых металлов (температура плавления 1827 К), в химическом отношении напоминает платину, растворяется в концентрированной HNO3; интенсивно поглощает водород; в природе встречается, в основном, в самородном состоянии, а также в сплавах с металлами платиновой группы и в виде химических соединений; происхождение названия — в честь богини Паллады; открыт в 1803 году У.Лолластоном (Великобритания); применяют в химической промышленности, как катализатор в органическом синтезе, для изготовления терморегуляторов, термопар, электрических контактов, ювелирных изделий, как компонент сплавов с платиновыми металлами и др. -
10 Нобелевские Премии
Нобелевские Премии
1933 - теория гена (Т. Морган);
1945 - открытие, очистка и химическая характеристика пенициллина (А. Флеминг, Э. Чейн, Х. Флори);
1946 - открытие мутагенного действия Ренгеновских лучей на дрозофилу (Г. Меллер); - очистка и химическая характеристика вирусов (У. Стэнли);
1952 - хроматографический метод разделения веществ (A. Мартин, Р. Синг);
1957 - расшифровка структуры нуклеотидов и нуклеозидов (A. Тодд);
1958 - достижения в общей генетике (Г. Бидл, Э. Татум, Дж. Ледерберг);
1959 - проведение синтеза нуклеиновых кислот in vitro (С. Очоа, А. Корнберг); 1962 - расшифровка структуры ДНК (Дж. Уотсон, Ф. Крик, М. Уилкинс);
- анализ структуры гемоглобина hemoglobin и миоглобина (М. Перуц, Дж. Кендрю);
1965 - достижения в генетике микроорганизмов (Ф. Жакоб, Ж. Моно, А. Львофф);
1966 - исследования онкогенных вирусов (П. Раус);
1968 - открытие и интерпретация генетического кода и его роли в синтезе белков (Р. Холли, Х. Корана, М. Ниренберг);
1969 - исследования по генетике вирусов (М. Дельбрюк, С. Луриа, А. Херши); 1974 - достижения в клеточной биологии (А. Клод, К. Де Дюв, Г. Палад);
1975 - исследования по онкогенным вирусам (Р. Дальбекко, Х. Темин, Д. Балтимор);
1978 - использование рестрикционных ферментов для картирования генов (В. Арбер, Х. Смит, О. Натанс);
1980 - достижения в области иммуногенетики (Г. Снелл, Ж. Доссе, Б. Бенасерра); - достижения в области искусственного манипулирования ДНК (П. Берг, У. Гилберт, Ф, Сэнджер);
1982 - анализ атомных структур («кристаллической решетки»); ряда соединений, включая вирусные частицы, тРНК и нуклеосомы (А. Клюг);
1983 - открытие подвижных генетических элементов (Б. Мак-Клинток);
1985 - установление механизмов рецепции низкомолекулярных липопротеинов и генетической природы семейной гиперхолестеринемии (М. Браун, Дж. Гольдштейн);
1986 - конструирование первого электронного микроскопа (Э. Рушка);
1987 - выяснение генетических механизмов многообразия антител (С. Тонегава);
1989 - исследования по онкогенам ретровирусов (Дж. Бишоп, Х. Вармус);
- анализ ферментной активности РНК (Т. Цех, С. Альтман).
[Арефьев В.А., Лисовенко Л.А. Англо-русский толковый словарь генетических терминов 1995 407с.]Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > Нобелевские Премии
См. также в других словарях:
паладієвий — а, е. Прикм. до Паладій … Український тлумачний словник
паладієвмісний — а, е. Який містить паладій … Український тлумачний словник
паладієвмісність — ності, ж. Абстр. ім. до паладієвмісний … Український тлумачний словник
паладіювання — я, с. Нанесення на поверхню металевих виробів шару паладію … Український тлумачний словник
Паладій — ю, ч. Pd. Хімічний елемент, платиноїд. Проста речовина – важкий сріблястий метал, із якого виготовляють медичні інструменти, деталі кардіостимуляторів, зубні протези тощо … Український тлумачний словник
паладіум — у, ч. 1) Статуя озброєного божества, найчастіше Афіни Паллади, яка, за віруваннями давніх греків, охороняла місто від небезпеки. 2) перен. Захист, оплот … Український тлумачний словник
паладіум — Паладіум: захист, опора [45] … Толковый украинский словарь
паладій — іменник чоловічого роду хімічний елемент … Орфографічний словник української мови
паладіум — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
паладин — палад ин, а … Русский орфографический словарь
39.060 — Золотарство/ювелірна справа ГОСТ 6902 75 Золото и серебро сусальное. Технические условия. Взамен ГОСТ 6902 56, ГОСТ 6903 56 ГОСТ 7221 80 Полосы из золота, серебра и их сплавов. Технические условия. Взамен ГОСТ 7221 54 ГОСТ 13498 79 Платина и… … Покажчик національних стандартів
