Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

павлик

  • 41 непостоянство

    непостійність, несталість, незавсідність, неповсякчасність; перемінність, змінність, мінливість, хитливість, хиткість, нерівність; зрадливість; рухомість; неречінцевість, нетермінов(ан)ість; мандрівність; метушливість, розкиданість (-ости); срв. Непостоянный. [Несталість людської величи (Павлик)].
    * * *
    непості́йність, -ності; неста́лість, -лості, несті́йкість, -кості; хи́сткість, хи́ткість, хи́бкість; мінли́вість, -вості

    Русско-украинский словарь > непостоянство

  • 42 непреложный

    1) невідмінний, безвідмінний, (твёрдый) твердий, (непоколебимый) непохитний; срв. Непременный. [Невідмінні закони природи (Павлик). Неодмінний закон (Куліш). Це моє тверде бажання (Полт.)];
    2) неминучий, певний, вірний.
    * * *
    непору́шний; ( нерушимый) неруши́мий; ( непоколебимый) непохи́тний; ( неоспоримый) незапере́чний

    \непреложныйый зако́н — непору́шний зако́н

    \непреложныйый факт — незапере́чний факт

    Русско-украинский словарь > непреложный

  • 43 непреодолимый

    непереможний, непоборний, непереборний, нездоланний; (устар.) необоримий, незборимий (Франко), срв. Непобедимый. [Шалений, непереможний, дикий гнів (Коцюб.). Вона не могла здержати сміху непереможного, п'яного, що клекотів у грудях (Коцюб.). Музика дратувала безсилі старечі ноги своєю непереможною, дикою силою (Л. Укр.). Вона іде! Непереможна сила мене примушує за нею простувати (Л. Укр.). Непереможні обставини (Рада). Непоборна завзятість (Н.-Лев.). Непоборні перепони (Павлик). Непоборні життьові обставини (Грінч.). Непоборний жах (Г. Григор.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш). Нездоланний дух (Крим.)].
    * * *
    неперебо́рний, непобо́рний, непобори́мий, незбори́мий, незбо́рний; ( непобедимый) нездола́нний, неперемо́жний

    Русско-украинский словарь > непреодолимый

  • 44 непрестанный

    безупинний, невпинний, безнастанний, ненастанний, безустанний, безперестанний, (немолчный) неу[в]гавний, безугавний, невгавущий, (всегдашний) повсякчасний, завсідній, разуразний; срв. Безостановочный. [Безупинне шукання людини (Крим.). У безупинній боротьбі (Пр. Правда). Гудіння робилося рівним, безупинним (Корол.). Я всю силу, що мав я і маю, на роботу невпинную клав (Грінч.). А надворі, неначе потоп, - дощ невпинний (Л. Укр.). Безнастанний біль (Київ). Ненастанні розмови (Франко). Ненастанний рух людей (Павлик). Безустанна війна (Куліш). Він аж зблід від безустанного зворушення (Коцюб.). Серед неугавної роботи (Грінч.). То до неба посилає гімни степ свої нічні - гармонійні, безугавні, невимовно чарівні (Чернявськ.). Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (М. Вовч.). Україна колотиться невгавущим колотом бунту (Куліш). Повсякчасне горе (Крим.)].
    * * *
    безпереста́нний, невпи́нний, неспи́нний, безупи́нний, ненаста́нний, безнаста́нний, безуста́нний, безуга́вний

    Русско-украинский словарь > непрестанный

  • 45 непроходимый

    непрохідний, неперехідний; (непроходный) непрохожий; (непролазный) невилазний, непролазний. [На звалищах росли непрохідні хащі (Маковей). Дороги були більшу частину року непрохідні (Павлик). Між непрохідними болотами заціліли де-не-де стоянки й майстерні доісторичної людини (Тутк.). Довелося пересікти впоперек гостру непрохідну скелю (Ле). Неперехідні гори (Франко). Невилазне болото (Київщ.). Живе орангутан по густих, непролазних лісах (Троян.)]. -мый дурак, -мая дура - непроторенний (несосвітенний) дурень, непроторенна (несосвітенна) дурка; дурний, дурна, як пень (як колода, як ступа).
    * * *
    1) непрохі́дний; ( о зарослях) непрола́зний
    2) (перен.: совершенный, полный) неприторе́нний, непроторе́нний, несосвіте́нний

    \непроходимыйая бе́дность — безпросві́тна (несосвіте́нна) бі́дність, безпросві́тні (невила́зні) зли́дні

    \непроходимыйая глу́пость — несосвіте́нна ду́рість (глупо́та; о поступке, слове: дурни́ця)

    \непроходимыйый дура́к — неприторе́нний (непроторе́нний, несосвіте́нний, заплі́шений) ду́рень

    Русско-украинский словарь > непроходимый

  • 46 несвоевременность

    несвоєчасність, невчасність; неслушність (-ности). [Несвоєчасність заходів (Павлик)].
    * * *
    несвоєча́сність, -ності; невча́сність

    Русско-украинский словарь > несвоевременность

  • 47 несовершенный

    1) недосконалий; (необработанный) необроблений, невикінчений, невивершений, недовершений. [Недосконала форма (Грінч.). Недосконале пізнання (Павлик). Як він помер, недруковані поезії його видано в світ в їх необробленій, невикінченій формі (Крим.). Стиль невивершений (Крим.)];
    2) грам. - недоконаний. -ный вид - недоконаний вид;
    3) биол. - неповний. -ный гриб - неповний гриб.
    * * *
    I
    недоскона́лий
    II

    \несовершенныйый вид — грам. недоко́наний вид

    Русско-украинский словарь > несовершенный

  • 48 несогласный

    и Несогласен
    1) (о звуках, пении) різноголосий, не в лад, не до ладу;
    2) (о жизни в несогласии) незлагідний, не в злагоді, не в ладу. [Незлагідне життя (Київ)];
    3) (несоглашающийся) незгідний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) незгоден з ким, з чим, на що. Я -сен с вами - я не згоден (не згоджуюся, не погоджуюся) з вами. Я -сен на это - я незгоден на це;
    4) (противный чему-л.) незгідний з чим. [Всі закони, незгідні з інтересами суспільства, мусять бути скасовані (Павлик)];
    5) геол. - незгідний.
    * * *
    1) незгі́дний, незго́дний (з ким-чим)

    с э́тим я \несогласный сен — з цим я незгі́дний (незго́дний)

    2) (не соответствующий чему, несообразный с чем) незгі́дний (з чим), невідпові́дний (чому, до чого)
    3) ( нестройный - о звуках) різноголо́сий, незгі́дний

    Русско-украинский словарь > несогласный

  • 49 несостоятельный

    1) (о должнике) неспроможний, невиплатний. [Невиплатний винуватець (довжник) (Сл. пр. м.)];
    2) (неимущий) незаможний;
    3) (физически, морально) неспроможний, (неосновательный) неслушний, нестійний, (неудачный) невлучний, (ничтожный) нікчемний. [Всі релігійні системи мусять бути неспроможні (Павлик). Неслушний аргумент (Київ). Нестійна гіпотеза (Київ)].
    * * *
    1) ( неимущий) незамо́жний, немаю́чий, нестате́чний; ( небогатый) небага́тий

    \несостоятельныйые люди — незамо́жні (немаю́чі, нестате́чні, небага́ті) лю́ди

    2) (не имеющий средств для оплаты своих обязательств, долгов) неспромо́жний

    \несостоятельныйый должни́к — неспромо́жний боржни́к

    3) перен. неспромо́жний; ( неубедительный) непереко́нливий, неслу́шний; ( бездоказательный) бездоказо́вий, бездо́відний и бездові́дний; ( необоснованный) необґрунто́ваний, безґрунто́вний; ( лишённый оснований) безпідста́вний

    \несостоятельныйая теория — неспромо́жна (бездоказо́ва, бездо́відна, необґрунто́вана, безґрунто́вна) тео́рія

    Русско-украинский словарь > несостоятельный

  • 50 ниспровергать

    ниспровергнуть валити, повалити, звалювати, звалити, (низвергать) скидати, скинути, (опрокидывать, повергать) перекидати, перекинути, (о мног.) позвалювати, поскидати, поперекидати що. [Революція 1917 року повалила царат (Київ). «Промпартія» прагнула повалити Радвладу (Пр. Правда). Звалити «єретицьку» думку про кулястість землі (Павлик). Дійсність перекидає ці мрії (Драгом.)]. Ниспровергнутый и Ниспроверженный - повалений, звалений, скинутий и скинений, перекинутий и перекинений, позвалюваний, поскиданий, поперекиданий. [Скинені тирани (Комуніст). Повалене пригноблення дрібніших націй (Доман.). Перекинені цезарів трони (Л. Укр.)]. -ться - валитися, звалюватися, бути валеним, звалюваним, поваленим, зваленим, позвалюваним и т. п.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ниспровергать

  • 51 ниспровержение

    валення и ваління, звалювання, скидання, перекидання, оконч. повалення, звалення, скинення, перекинення; срв. Ниспровергать. [Повалення царату (Київ). Звалення азіятського християнства персами (Павлик)]. -ние самодержавия - повалення самодержавства.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ниспровержение

  • 52 ноябрьский

    листопадовий, (зап.) падолистовий. [Все коротшали дні листопадові (Крим.). падолистове число «Народа» (Павлик)].
    * * *
    листопа́довий

    Русско-украинский словарь > ноябрьский

  • 53 поражение

    1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;
    2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;
    3) (громом) забиття (громом);
    4) (чувством) ураження.
    * * *
    1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння
    3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження
    4) юр. пора́ження, пора́зка

    \поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав

    Русско-украинский словарь > поражение

  • 54 поручать

    поручить (предмет или дело) по[до]ручати, по[до]ручувати, по[до]ручити, при(по)ручати, при(по)ручувати, при(по)ручити, загадувати, загадати кому що, давати, дати до рук кому; (поверять) сповіряти, сповірити, звіряти, звірити що на кого, звірятися, звіритися з чим на кого, спокладати, спокласти на руки кому, чиї. [Про журбу мою співати доручив я солов'ю (Олесь). Поручаю, брате, тобі цю думку (Л. Укр.). Думка тут була - найвищий обов'язок дати до найчесніших рук (Грінч.). Я вам оце дільце припоручу (Мирн.). Верховний догляд за цими школами поручувано иноді несторіянам, иноді жидам (Павлик). Секретар… оповіщає Спільне Зібрання про все, що йому загадує Голова- Президент Академії. На діда Бутурлаку всі свої маєтки сповіряє. Пани все звіряли на діда й на бабу (Грінч.)]. Поручаемый - по[до]ручуваний, при(по)ручуваний, звірюваний. Порученный - по[до]ручений, при(по)ручений, даний до рук, сповірений, звірений, загаданий кому.
    * * *
    несов.; сов. - поруч`ить
    доруча́ти, доручи́ти, поруча́ти, поручи́ти; прируча́ти, приручи́ти; припоруча́ти, припоручи́ти; ( доверять) довіря́ти, дові́рити

    Русско-украинский словарь > поручать

  • 55 преувеличение

    1) см. Преувеличивание;
    2) перебільшення, прибільшення, переборщення, пересада. [В тих звістках є і перебільшення і тенденційне освітлення (Н. Рада). В обох пригодах в оповіданню є трохи правди та чимало пересади (Павлик)].
    * * *
    перебі́льшення, перебі́льшування; прибі́льшення, прибі́льшування

    Русско-украинский словарь > преувеличение

  • 56 продвижение

    (вперед) посування и посовування, поступання, поступ (-пу), (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого (до певної мети). [Побідний поступ нападачів був нарешті спинений (Павлик)].
    * * *
    просува́ння, просу́нення

    Русско-украинский словарь > продвижение

  • 57 прокладывать

    прокласть и -ложить
    I. 1) перекладати, перекласти, (во множ.) поперекладати що чим. [Переклади посуд соломою, щоб не побився];
    2) (на счётах) - см. II. Прокидывать 1;
    3) помилятися, помилитися, робити, зробити помилку, кидаючи на рахівницю;
    4) (известное время) прокласти що (протягом певного часу). Проложенный - перекладений.
    II. Прокладывать, -ложить - прокладати, прокласти, проводити, провести; торувати, уторувати срв. Пролагать, -вать дорогу к чему-н. - прокладати, торувати, промощувати дорогу, шляг до чого. [Новому хисту торує шлях широкий (Л. Укр.). Промощує дорогу будущині (М. Павлик)]. -жить себе дорогу - прокласти собі дорогу, срв. Пробить (дорогу). - жить новую улицу - прокласти, прорізати нову вулицю. -жить худую славу - пустити поговір. -вать, -жить курс корабля (на карте) - визначати, визначити курс корабля. Проложенный - прокладений, проведений, уторований, промощений.
    * * *
    несов.; сов. - пролож`ить
    1) проклада́ти, прокла́сти; ( проторять) торува́ти, проторува́ти
    2) (перекладывать чем-л.) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти

    Русско-украинский словарь > прокладывать

  • 58 противоречить

    1) (прекословить) суперечити, перечити кому, чому, сперечатися проти кого, робити перекір, перекорювати, перечкувати кому, чому, накриво, насторч говорити, казати кому. [Як ти смієш мені перечити! Я цар - ти повинен мене слухати (Рудч.). Я ніколи не суперечу Опанасові (Кониськ.). Немов-би хтось проти його сперечавсь (Крим.). Не перекорюю я слову Брута (Куліш). І не говори накриво, - вона зараз на цабе (Номис)]. Он любит -чить - він любить суперечити, сперечатися. Он ни одним словом не -чит - він накриво й слова не мовить (не скаже);
    2) (быть в противоречии, опровергать) суперечити, перечити, противитися чому; (расходиться с чем) розбігатися з чим. [Ви сами собі суперечите (Грінч.). Це перечить художній правді (Л. Укр.). Дикий стан людей сильно противиться райському щастю в саді Едемі (Павлик)]. Его поступки -чат его словам - його вчинки суперечать, противляться його словам. Его первое показание -чит второму - його перше свідчення розбігається з другим. Противоречащий - що суперечить, що перечить чому, суперечний чому и з чим.
    * * *
    1) супере́чити
    2) (возражать, прекословить) пере́чити, суперечити

    Русско-украинский словарь > противоречить

  • 59 пункт

    1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;
    2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.
    * * *
    пункт, -у

    Русско-украинский словарь > пункт

  • 60 Использовывать

    использовать кого, что використовувати, використати кого, що, пожиткувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що; (эксплоататорски) визискувати, визискати кого, що; (пользоваться) користуватися, скористуватися чим и з чого, (реже) користати, скористати з чого, користь брати, взяти з чого, (гал.) хіснувати, вихіснувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити, зуживати, зужити що на кого, на що; срвн. Пользоваться, Воспользоваться. [Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Жадібно поспішаючи використати останню безповоротну хвилину (Крим.). Зужиткувати матеріяли (Доман.). Не вмівши з землі користь узяти, рабуванням чужих осель живилися (Куліш). А зрадник проклятий здобичи пишної теж не спожив (Дн. Чайка). Як-би вихіснувати для себе встановлені факти (Павлик)]. Не -зовать чего - не використати що, чого, пустити марно що. [Нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -зовать отпуск, лето - використати відпустку, літо. Использованный - використаний, скористаний, спожиткований, зужиткований, спожитий, пожитий, ужитий, (гал.) вихіснуваний. -ться - використовуватися, зужитковуватися, (с)поживатися, зуживатися, бути використаним, зужиткованим, (с)пожитим, ужитим на що.

    Русско-украинский словарь > Использовывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • павлик — сущ., кол во синонимов: 1 • павел (12) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Павлик — Павел Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • Павлик — У этого термина существуют и другие значения, см. Павлик мой бог. Павлик мой Бог Павлик мой Бог Автор Нина Беленицкая Актёры Донатас Грудович, Мария Костикова Компани …   Википедия

  • Павлик — ПАВЕЛЬЕВ ПАВКИН ПАВЛЕНКО ПАВЛЕНКОВ ПАВЛЕНОВ ПАВЛИКОВ ПАВЛИКОВ ПАВЛИХИН ПАВЛИШИНЦЕВ ПАВЛИЩЕВ ПАВЛОВ ПАВЛУХИН ПАВЛУХОВ ПАВЛУЦКИЙ ПАВЛУШИН ПАВЛУШКИН ПАВЛУШКОВ ПАВЛЫГИН ПАВЛЫЧЕВ ПАВЛЫЧИН ПАВЛЮКОВ ПАВЛЮЧЕНКО ПАВЛЮЧИКОВ ПАВУШКОВ ПАВШИН ПАВЕНКО ПАВИН… …   Русские фамилии

  • Павлик — I Павлик (Pawlik)         Карел (12.3.1849, Клатови, 6.9.1914, Прага), чешский акушёр гинеколог и уролог. Член корреспондент Чешской АН. Окончил медицинский факультет Венского университета (1873). В 1887 1913 профессор акушерско гинекологической… …   Большая советская энциклопедия

  • ПАВЛИК — (персонаж стих.) Спрашивает / папу / Фия: // Клара Цеткин / это фея? / Братец Павлик / фыркнул: / Фи, как / немарксична эта Фийка! / Политрук / сказал же ей / аннулировали фей . Шутл. М928 (337) …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • павлик — см.: ясный Павлик …   Словарь русского арго

  • Павлик — фам. Павлодар я живу в Павлике, город и правда очень изменился и меняется на глазах… Одна Набережная чего стоит… Да и вообще люблю Павлик… (Форум павлодарцев) Подозреваю, что все однокурсники расползлись из Павлика в разные стороны. (Павлодарский …   Языки русских городов

  • Павлик Морозов — Павел Трофимович Морозов Павлик Морозов (в центре, в фуражке) с одноклассниками; рядом, с флагом Данила Морозов; 1930 г …   Википедия

  • Павлик — мой Бог (пьеса) — Павлик  мой Бог Павлик  мой Бог Жанр: драма Автор: Нина Беленицкая Язык оригинала: русский Год написания: 2006 Публикация …   Википедия

  • Павлик — мой Бог (спектакль) — Связать? Павлик мой Бог …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»