Перевод: с русского

павлик

  • 1 Павлик Морозов

    Names and surnames: Pavlik Morozov

    Универсальный русско-английский словарь

  • 2 восприятие

    сприймання, приймання, сов. сприняття, похоплювання, схоплювання, сов. схоплення. [Всі наші (с)приймання зверхніх речей (Павлик)].
    * * *
    сприйняття́, сприйма́ння; схо́плювання; прийняття́, прийма́ння

    Русско-украинский словарь

  • 3 единичность

    одиничність (р. -ности), одинокість (р. -кости), (о мног.) поодинокість. [Ідея про одинокість бога (Павлик). Поодинокість таких фактів].
    * * *
    одини́чність, -ності

    Русско-украинский словарь

  • 4 единогласно

    одноголосно, в один голос, одностайно. [Загальні збори вибрали його в один голос (Павлик). Ми, соціялісти, відкинули одностайно нові кредити (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    одноголо́сно; односта́йно

    Русско-украинский словарь

  • 5 изгнание

    виганяння, зганяння, проганяння, оконч. вигнання, вигін (-гону), зігнання, прогнання кого звідки. -ние кого (из пределов республики и т. п.), юрид. - вигнання кого (за межі республіки, то-що), (стар.) виволання, банітування кого, баніція. [Нехай у Рим з вигнання Публій Ціммер вертається негайно (Куліш). Та геть її в пустиню, на вигнання (Л. Укр.). Проступників карали прогнанням з краю (Павлик). Бісмарковці задумали варварський вигін з Познаня поляків (Н.-Лен.). Тим, хто переховував виволанця, або давав йому якийсь порятунок, Статут погрожував теж виволанням (Ор. Левиц.)]. -ние временное, вечное - вигнання тимчасове, довічне, (стар.) доживотне. Осудить кого на -ние - засудити кого на вигнання, (стар.) на виволання, на баніцію, присудити баніцію кому. Жить в -нии - жити на вигнанні, жити вигнанцем, (стар.) виволанцем, банітою. -ние плода - зігнання, страчення плоду, дитини, (зародыша) зародку.
    * * *
    1) вигна́ння, (неоконч. д.) виганя́ння

    жить в \изгнание нии — жи́ти у (на) вигна́нні

    2) зганя́ння, зігна́ння

    Русско-украинский словарь

  • 6 испускание

    пускання, випускання, видавання. [Остуда (охлаждение) через пускання проміння (Павлик)].
    * * *
    випуска́ння; видиха́ння; випромі́нювання

    Русско-украинский словарь

  • 7 клятва

    1) в чём, чего, чем (присяга, обет) - клятьба, присяга, (клятвенное уверение) присягання, заприсягання на що, чого, чим. [Як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в'язи (Звин.). Як зрадництво я бачити могла, у присяганнях вірного кохання? (Грінч.). Вона не хтіла вірити заприсяганням хлопчаковим (Крим.)]. Давать, дать -ву - давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) и заприсягнути(ся), клястися, поклястися, заклинатися, заклястися; срвн. Клясться 1 и Поклясться. [Дати велику присягу, що в світі ніхто не почує невільничих співів моїх (Л. Укр.). Дали один перед другим клятьбу (Звин.). Заприсягну, якщо ви віри не ймете! (Крим.)]. Обязать -вою - заприсягти кого; обязанный -вою - заприсягнений. Нарушать нарушить -ву - ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу. [Такої присяги ніхто не зламає (Грінч.). Пани не раз ломили свою клятьбу (Павлик)]. Остаться верным -ве, сдержать -ву - додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу). Отпереться от чего с -вой (божбой) - відклястися, відприсягтися (від) чого. Скреплённый -вой - см. Клятвенный. Ложная -ва - неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. [Боялись розливу крови і татар, і диби, і кривоприсяги (Л. Укр.)];
    2) (божба) присягання, божіння;
    3) (проклятье) клятьба, кляття, прокляття, проклін и прокльон (- льону); срвн. Проклятие 2;
    4) церк. - см. Анафема и Проклятие 2.
    * * *
    1) клятьба́; (клятвенное уверение) заприсягання, присяга́ння, прися́га
    2) (проклятие) прокля́ття, клятьба́, проклі́н, -кльо́ну, прокльо́н; диал. кляття́

    Русско-украинский словарь

  • 8 краснеть

    покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.
    * * *
    червоні́ти; (становиться более красным) червоні́шати; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́ти, шарі́тися; (виднеться - о красных предметах) червоні́тися

    Русско-украинский словарь

  • 9 кровавый

    1) кривавий, кри[о]в'яний, (пров.) кри[о]вляний, (зап.) кервавий, (редко) рудяний. [Куди несли Бондарівну - кривавиї стежки (Пісня). Червона глина бризнула трьома кров'яними крапельками на білу сорочку (Н.-Лев.). Річка крив'яною стала (Мнж.)]. -вая месть - кривава по[і]мста. Работать до -вого пота - робити до кривавого поту, робити кревно. [Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите (Сл. Гр.)]. Заработанное -вым потом - кривавиця, (зап.) кервавиця. [Кривавицю мою пропивав (Г. Барв.). Жили кервавицею робітного люду (Павлик)]. -вый подтёк - см. Кровоподтёк. -вый понос - см. Дизентерия. -вый цвет, бот. Tropaeolum (majus) L. - красоля, красулька;
    2) см. Кровопролитный.
    * * *
    крива́вий; (о сражении) кровопроли́тний

    Русско-украинский словарь

  • 10 лагерь

    (военный и перен.) табо[і]р (-бору), лагер (-геря, редко -гря), (стан) стан (-ну), (только военный, стар.) обоз (-зу), кіш (р. коша). [Вся країна розбилася на два виразні табори: панів та мужиків (Грінч.). Пусти мене, коменданте, з обозу додому (Чуб.)]. Расположить -рем - отаборити кого. Располагаться, расположиться, становиться, стать -рем - таборитися, табо[і]р таборити, отаборитися, утаборитися, ставати, стати табором (станом, обозом, кошем), (стар.) окошитися. [От він (цар) і отаборився над морем (Рудч.). Утаборились козаки на якомусь Дніпровому острові (Куліш). Переможці стали станом в долині (Л. Укр.). Ми йшли (степом) та тут окошились (Куліш)]. Стоять -рем - стояти табором (станом, стар. обозом, кошем), таборувати, стояти. [В Яру колись гайдамаки табором стояли (Шевч.). Перське військо таборувало на берегах Босфора (Павлик)]. Стоянье -рем - таборування.
    * * *
    та́бір, -бору; ла́гер, -я

    де́йствовать на два ла́геря — ді́яти на два табори́

    Русско-украинский словарь

  • 11 маятник

    маятник, (редко) маяч (-ча), маховик (-ка), вагало, вагальце, (полон.: зап.) вагадло. [Раптом лунає гучний удар маятника од метронома, що вибиває секунди (Короленко). Я не гадав, щоб людині можна було бути отаким маячем з годинника (Кониськ.). Годинник із вагадлом (Павлик)].
    * * *
    ма́ятник, махови́к, -а, вага́дло, вага́ло, хиту́н, а

    Русско-украинский словарь

  • 12 мгновение

    мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].
    * * *
    мить, -ті; (момент) моме́нт, -у, мент, -у; (определённый короткий промежуток времени) хвили́на, хви́лька, хвили́нка

    в \мгновение о́ка — як оком змигну́ти

    Русско-украинский словарь

  • 13 меньшинство

    меншість (-шости), меншина. [Письменство - витвір і продукт культурної меншости (Єфр.). Меншина не мала прав, які більшина мусіла-би шанувати (Павлик)]. Остаться в -стве - лишитися в меншості. Национальные -ства - національні меншості (- тей). [Право національних меншостей (Грінч.)].
    * * *
    меншість, -шості

    в меньшинстве́ — в ме́ншості

    меньши́нства — (об этнической группе) мн. менши́ни, -ши́н

    Русско-украинский словарь

  • 14 местопребывание

    місце перебування (пробування), осідок (-дку). [Альманзор переніс осідок уряду в Багдад (Павлик)]. Иметь -ние - перебувати, мешкати. [Можна думати, що династія мешкала в Тебах (Л. Укр.)].
    * * *
    місцеперебува́ння, місцепробува́ння, осі́док, -дку

    Русско-украинский словарь

  • 15 множественность

    множинність, многість, множність (-ости), (редко) многота; срв. ещё Многочисленность. [Множинність нашої психології (Ніков.) Многота світів (Павлик)].
    * * *
    множи́нність, -ності

    Русско-украинский словарь

  • 16 множество

    1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);
    2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.
    * * *
    1) (большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; (многочисленность) числе́нність, -ності

    во мно́жестве — у вели́кій кількості; без ліку

    2) мат. множина́

    Русско-украинский словарь

  • 17 наблюдательный

    1) спостережливий, уважливий, кмітливий, примітливий, замітливий. [Спостережливий дослідник (Крим.). Уважливий чоловік (Куліш). Але кмітливе око Балабушихи прикмітило на їх тонкі сорочки з голанського полотна (Н.-Лев.). Примітлива дівчина, - усе в хазяйстві перейма (Лохв.). Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, - мені не минеться (Грінч. III). Панич Павлик у нас дуже замітливі (Сл. Гр.)]. -ный ум - спостережливий розум;
    2) (служащий для наблюдения) спостережний, спостерегальний, дозорн[ч]ий. [На шпилі, посеред густого бору, збудовано каплицю і дерев'яну рублену вежу - військову спостерегальну стійку (Тутк.)]. -ный пункт - спостережний (спостерегальний, дозорн[ч]ий) пункт, дозорча точка.
    * * *
    1) (отличающийся наблюдательностью) спостере́жливий, кмітли́вий; примітливий, замі́тливий и замітли́вий

    \наблюдательныйый взгляд (взор) — спостере́жливий (кмітли́вий) по́гляд

    \наблюдательныйый ум — спостере́жливий (кмітли́вий, примі́тливий, замітливий) розум

    2) (служащий для наблюдения) спостере́жний

    \наблюдательныйый пункт — спостере́жний (дозо́рчий, дозо́рний) пункт

    Русско-украинский словарь

  • 18 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; (нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь

  • 19 наклон

    1) (действие) - см. Наклонение 1;
    2) (наклонённость) похил, хил, нахил (-лу), похилість (-лости), нахилення (-ння), (почвы ещё) спад (-ду), схил, схилок (-лку). [Малий похил у сієї сохи (Вовчанщ.). Рівнина має похил до Дніпра (Кониськ.). Ще не закопуйте стовпа: він стоїть нерівно, має хил он-куди! (Звин.). Похилість скелі (Сл. Ум.). Нахилення екліптики (Павлик). Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме (Кам'янеч.)]. -лон головы - нахил голови. -лон столба - похил (хил, пров. навал) стовпа (слупа);
    3) похилість, похила площа; срв. Наклонный 1 (-ная плоскость). [Стою на похилості наче і хочу зсунутися вниз (Коцюб.)];
    4) (у верха экипажного) козирок (-рка); (над крыльцом) дашок (-шка), піддашок (-шка). [Відкинь козирок, щоб дощ не так забивав (Сл. Ум.)];
    5) пить в -лон (в наклонку, наклонкою) - пити хильцем (нахильцем, нахилки, хильці). [Випив нахильцем цілу пляшку (Сл. Ум.). Він без чарки почав горілку нахилки ковтати (Сл. Ум.)].
    * * *
    2) (наклонное положение) на́хил, -у, похи́л, -у; (наклонение) нахи́лення, похи́лення

    в \наклон н — (наклонившись) нахили́вшись, схили́вшись, нагну́вшись, зігну́вшись

    3) (склон, спуск) на́хил, схил, -у, схи́лок, -лку

    Русско-украинский словарь

  • 20 наслаждаться

    насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - наслад`иться
    (кем-чем) утіша́тися, навтіша́тися, тішитися, натішитися (ким-чим, з кого-чого), потіша́тися, потішитися (ким-чим), зазнава́ти (-знаю́, -знає́ш) насоло́ди (вті́хи), зазна́ти насоло́ди (вті́хи) (від кого-чого), усоло́джуватися, -джуюся, -джуєшся, усолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся (ким-чим); (роскошествовать) розкошува́ти, -шу́ю, -шу́єш, порозкошува́ти, раюва́ти (раю́ю, раю́єш), пораюва́ти

    Русско-украинский словарь

См. также в других словарях:

  • павлик — сущ., кол во синонимов: 1 • павел (12) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Павлик — Павел Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • Павлик — У этого термина существуют и другие значения, см. Павлик мой бог. Павлик мой Бог Павлик мой Бог Автор Нина Беленицкая Актёры Донатас Грудович, Мария Костикова Компани …   Википедия

  • Павлик — ПАВЕЛЬЕВ ПАВКИН ПАВЛЕНКО ПАВЛЕНКОВ ПАВЛЕНОВ ПАВЛИКОВ ПАВЛИКОВ ПАВЛИХИН ПАВЛИШИНЦЕВ ПАВЛИЩЕВ ПАВЛОВ ПАВЛУХИН ПАВЛУХОВ ПАВЛУЦКИЙ ПАВЛУШИН ПАВЛУШКИН ПАВЛУШКОВ ПАВЛЫГИН ПАВЛЫЧЕВ ПАВЛЫЧИН ПАВЛЮКОВ ПАВЛЮЧЕНКО ПАВЛЮЧИКОВ ПАВУШКОВ ПАВШИН ПАВЕНКО ПАВИН… …   Русские фамилии

  • Павлик — I Павлик (Pawlik)         Карел (12.3.1849, Клатови, 6.9.1914, Прага), чешский акушёр гинеколог и уролог. Член корреспондент Чешской АН. Окончил медицинский факультет Венского университета (1873). В 1887 1913 профессор акушерско гинекологической… …   Большая советская энциклопедия

  • ПАВЛИК — (персонаж стих.) Спрашивает / папу / Фия: // Клара Цеткин / это фея? / Братец Павлик / фыркнул: / Фи, как / немарксична эта Фийка! / Политрук / сказал же ей / аннулировали фей . Шутл. М928 (337) …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • павлик — см.: ясный Павлик …   Словарь русского арго

  • Павлик — фам. Павлодар я живу в Павлике, город и правда очень изменился и меняется на глазах… Одна Набережная чего стоит… Да и вообще люблю Павлик… (Форум павлодарцев) Подозреваю, что все однокурсники расползлись из Павлика в разные стороны. (Павлодарский …   Языки русских городов

  • ПАВЛИК —    Часы Павлин в Павильонном зале Эрмитажа …   Словарь Петербуржца

  • ПАВЛИК — (Pavlik) Ондрей (1.4.1916, Зволенска Слатина, 18.12.1996, Братислава), словац. педагог, акад. и первый през. (1952 57) Словац. АН, акад. Чехосл. АН (1977). Окончил учительский ин т в г. Лученец (1936), затем филос. и естеств. науч. ф ты ун та в… …   Российская педагогическая энциклопедия

  • Павлик — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «павлик» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.