-
1 fifteen
1. n1) (число) п'ятнадцять2) номер п'ятнадцять3) п'ятнадцять років (про вік)at fifteen — у п'ятнадцять років; у п'ятнадцятирічному віці
4) група з п'ятнадцяти чоловік (гравців тощо)2. numп'ятнадцять* * *I [fif'tiːn] n1) група в п'ятнадцять чоловік, гравців; cпopт. команда гравців у регбі ( rugby fifteen)2) ( the Fifteen) icт. Повстання якобітів у 1715 p.II [fif'tiːn] -
2 nineteen
1. n1) (число) дев'ятнадцять2) номер дев'ятнадцять3) дев'ятнадцять років2. numдев'ятнадцять* * *I [nain'tiːn] nдев'ятнадцять ( цифра); група з дев'ятнадцяти чоловік або предметів; дев'ятнадцятеро; дев'ятнадцять років ( про вік)II [nain'tiːn] -
3 fifteen
I [fif'tiːn] n1) група в п'ятнадцять чоловік, гравців; cпopт. команда гравців у регбі ( rugby fifteen)2) ( the Fifteen) icт. Повстання якобітів у 1715 p.II [fif'tiːn] -
4 nineteen
I [nain'tiːn] nдев'ятнадцять ( цифра); група з дев'ятнадцяти чоловік або предметів; дев'ятнадцятеро; дев'ятнадцять років ( про вік)II [nain'tiːn] -
5 пятнадцать
п'ятнадцять (-тьох), (редко) трип'ять. [П'ятнадцять карбованців. Поки трип'ять (тижнів по Різдві) не мине, то не буде тепла (Номис)]. Дайте ему рублей -дцать - дайте йому карбованців з п'ятнадцять. -дцать душ, штук (соб.) - п'ятнадцятеро. [П'ятнадцятеро чоловіка. Не багато ззів - п'ятнадцятеро хліба (Грінч. II)]. -дцать копеек - п'ятнадцять когойок, злотий (-того), злот (-та), (устар.) півкіпник; см. Пятнадцатикопеечник.* * *п'ятна́дцять, -ти и -тьо́х; (собир.) п'ятна́дцятеро, -тьо́х -
6 неполный
неповний; (умалённый) нецілий, не (в)весь; (незаконченный) недовершений, незавершений; (невсецелый) нецілковитий; срв. Полный. Ей -ных пятнадцать лет - їй неповних п'ятнадцять років (літ), їй несповна п'ятнадцять років (літ), їй добирається п'ятнадцять років. -ное зерно - неповне (неядерне, морхле, послідувате) зерно. -ное представление - неповне (нецілковите, незавершене) уявлення. -ное сходство - нецілковита схожість (подібність). -ный цветок - неповна квітка, неповноцвіт (-та). -ный экземпляр издания - нецілий (дефектний) примірник видання.* * *1) непо́вний2) ( не достигший нужного предела) непо́вний, нецілкови́тий\неполныйая сре́дняя шко́ла — непо́вна сере́дня шко́ла
\неполныйое предложе́ние — грам. непо́вне ре́чення
\неполныйое схо́дство — нецілкови́та (непо́вна) поді́бність (схо́жість)
\неполныйый курс — непо́вний курс
\неполныйый ме́сяц, \неполныйая луна́ — непо́вний мі́сяць
3) ( не отличающийся полнотой) непо́вний, негладки́й -
7 -teen
[-tiːn]suffвиділяється в кількісних числівниках від 13 до 19: thirteen тринадцять -
8 hour
n1) годинаthe small hours — досвітні години; перші години після півночі
hour after hour — година за годиною, з кожною годиною
hour by hour — кожної години, щогодини
every hour on the half-hour — рівно о пів на першу (о пів на другу і т. д.) (у радіопередачах)
by the hour — погодинний (про оплату, працю)
2) певний час, періодdinner hour — а) обідня перерва, б) обідній час
the off hours — вільні години; неробочий час
the hour is 8.30 — зараз восьма година 30 хвилин
3) строк4) pl робочий день; робочий часafter hours — після роботи, після школи (занять), після закриття магазину (бару тощо)
5) звичний час вставати (лягати спати)6) урок, заняття, навчальний часthe hour lasts fifty minutes — академічна година (заняття) триває 50 хвилин
7) передача (по радіо, телебаченню)Children's H. — (вечірня) передача для дітей
8) астр., геогр. п'ятнадцять градусів довготи9) pl церк. годиниat a good hour — вчасно, до речі
till all hours — до світанку, дуже пізно, до півнів
* * *n1) година2) час, період, строкrush hours — час пік; cпeц. строк, період
3) pl час роботи; робочий день; звичайний час підйому або відходу до сну4) урок, заняття; академічна, навчальна година; залікова година ( credit hour)5) передача (по радіо, телебаченню; спочатку тривала годину)6) acтp., гeoгp. п'ятнадцять градусів довготи -
9 quarter
1. n1) чверть; четверта частинаfor a quarter of the price, for quarter the price — за чверть ціни
2) чверть години, п'ятнадцять хвилинa quarter to (амер. of) one — за чверть година
a bad quarter of an hour — кілька неприємних хвилин; неприємне переживання:
3) квартал (року); шк. чверть4) квартал (міста)5) район, частина міста6) сторона (частина) світуthe four quarters of the globe — усі чаоини земної кулі; усі країни снігу
7) місце, сторона, бікfrom no quarter — нізвідки, ні з чиєї сторони
8) певне коло осіб; сфера, кола9) пощада, помилуванняto give quarter — пощадити життя (того, хто здався на милість переможця)
10) витримка; терплячість; терпимість11) прийом, ставлення13) мор. чверть румба14) амер. (монета в) 25 центів15) біг на чверть милі16) мор. кормова частина судна18) буд. дерев'яний чотиригранний брусокnot a quarter so good as — далеко не такий добрий, як
to come to close quarters — а) зчепитися в суперечці; б) зіткнутися лицем в лице
2. v1) ділити на чотири (рівні) частини2) іст. четвертувати3) розквартировувати (особл. війська); ставити на квартиру4) квартирувати (at)5) ганяти в усіх напрямках (про мисливських собак)6) давати дорогу; звертати, щоб роз'їхатися7) ділити на частини8) вступати в нову фазу (про Місяць)* * *I n1) чверть, четверта частина2) чверть години, п'ятнадцять хвилин3) квартал, чверть року, три місяці; розм. квартплата за квартал; шкіл. чверть4) cл. чверть долара, 25 центів; монета в 25 центів5) кyл. четвертина ( туші)fore quarter — передня частина, лопатка
hind quarter — задня частина, окіст; частка ( вимені)
6) квартер (міра ваги, а також міра об'єму сипучих тіл)7) чверть милі; cпopт. біг на чверть милі8) мop. чверть румба9) = quarter-deck I10) бyд. дерев'яний чотиригранний брус12) бічна сторона копита ( у коня)13) гepaльд. чверть геральдичного щита14) acтp. чверть ( Місяця)15) квартал; район, частина міста16) сторона світу, частина світу17) місце, сторона18) коло осіб; сфера; колаbusiness quarters — ділові кола; джерело (допомоги, інформації)
19) пощада, поблажливість20) витримка; терплячість; терпимість21) прийом, обходженняII v1) ділити, розділити на чотири рівні частини; ділити на частини2) icт. четвертувати3) гepaльд. ділити ( щит) на чверті; поміщати в одній з чвертей щита ( новий герб)4) acтp. вступати в нову фазу ( про Місяць)III v1) розквартировувати, ставити на постій ( війська); розквартировуватися, розміщатися по квартирах; квартирувати, жити ( мешкати); селитися2) нишпорити ( про мисливських собак); мop. рискати3) звільняти, давати дорогу; звертати убік, щоб роз'їхатися4) мop. іти в бакштаг -
10 -teen
[-tiːn]suffвиділяється в кількісних числівниках від 13 до 19: thirteen тринадцять -
11 он
Iправий НМ; правий, лицевий Б; он йан правий бік, на лице, з лиця Б, К; пор. оң II.IIдесять; он алты йыл шістнадцять років П; сант'им, бен дэ йар сардым — он беш олду ніби й я обнімав красуню — було тоді п'ятнадцять У; он бир одинадцять Кб.; он дӧрт йашна бала, он бешне дитина років чотирнадцяти, п'ятнадцяти У; он тохуз дев'ятнадцять СБ; он экишер йашна їм по дванадцять років Б; он эт'и дванадцять СБ; он эт'и җан дванадцять душ П.род. в. займ. о його СМ, Г; он йанна біля нього Г; он йизи його слід Г; он ӱчӱ П, он чӱн СМ для нього; тому. -
12 hour
n1) година2) час, період, строкrush hours — час пік; cпeц. строк, період
3) pl час роботи; робочий день; звичайний час підйому або відходу до сну4) урок, заняття; академічна, навчальна година; залікова година ( credit hour)5) передача (по радіо, телебаченню; спочатку тривала годину)6) acтp., гeoгp. п'ятнадцять градусів довготи -
13 quarter
I n1) чверть, четверта частина2) чверть години, п'ятнадцять хвилин3) квартал, чверть року, три місяці; розм. квартплата за квартал; шкіл. чверть4) cл. чверть долара, 25 центів; монета в 25 центів5) кyл. четвертина ( туші)fore quarter — передня частина, лопатка
hind quarter — задня частина, окіст; частка ( вимені)
6) квартер (міра ваги, а також міра об'єму сипучих тіл)7) чверть милі; cпopт. біг на чверть милі8) мop. чверть румба9) = quarter-deck I10) бyд. дерев'яний чотиригранний брус12) бічна сторона копита ( у коня)13) гepaльд. чверть геральдичного щита14) acтp. чверть ( Місяця)15) квартал; район, частина міста16) сторона світу, частина світу17) місце, сторона18) коло осіб; сфера; колаbusiness quarters — ділові кола; джерело (допомоги, інформації)
19) пощада, поблажливість20) витримка; терплячість; терпимість21) прийом, обходженняII v1) ділити, розділити на чотири рівні частини; ділити на частини2) icт. четвертувати3) гepaльд. ділити ( щит) на чверті; поміщати в одній з чвертей щита ( новий герб)4) acтp. вступати в нову фазу ( про Місяць)III v1) розквартировувати, ставити на постій ( війська); розквартировуватися, розміщатися по квартирах; квартирувати, жити ( мешкати); селитися2) нишпорити ( про мисливських собак); мop. рискати3) звільняти, давати дорогу; звертати убік, щоб роз'їхатися4) мop. іти в бакштаг -
14 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
15 искупать
-плять, искупитьI. 1) (приобретать куплею) скуповувати, скупити, закуповувати, закупити що, (о мн.) пос[поза]куповувати що, (всё необход.) скуплятися, скупитися, обкуплятися, обкупитися з чим. [Був на базарі, позакуповував усе (Звин.)];2) (выкупать) викупати, викупляти, викупити, відкупати, відкупляти, відкупити кого, що з чого, від чого, (о мн.) пови[повід]купляти; см. Выкупать. [Я не світоч, не Месія, їх від згуби не відкуплю (Франко)];3) (заглаживать поступок) ви[від]купляти, ви[від]купити що, (раскаянием, делом) (с)покутувати, сов. спокутувати (реже спокутати), відпокутовувати и відпокутувати, сов. відпокутувати що, за що, чим. [Нема на тобі вини, - ти викупив її (Мирн.). П'ятнадцять год буду сей гріх відпокутовувати (Квітка). Єсть учинки, яких нічим не одкупити, ні спокутувати й за які опрощення не може бути (Єфр.). Послав тебе на те, щоб давній братів гріх спокутувать і змити (М. Рильськ.). Щоб спокутати як-небудь своє лиходійство, Гриць, прибігши додому, одразу підскочив до дривітні та й давай рубати дрова (Яворн.)]. Искуплённый - (приобретенный) с[за]куплений; викуплений, відкуплений, спокутуваний и спокутаний. -ться -1) с[за]куповуватися, с[за]купитися, бути с[за]купленим2) викупатися, викуплятися, викупитися, бути викупленим з чого;3) ви[від]куплятися, ви[від]купитися, (с)покутуватися, сов. спокутуватися и спокутатися.II. Искупать, -ся - скупати, -ся (в воді).* * *I сов.скупа́ти, покупа́ти; мног. перекупа́ти; ( выкупать) викупа́тиII несов.; сов. - искуп`ить1) поку́тувати, споку́тувати, сов. відпоку́тувати2) ( возмещать) надолу́жувати и надолу́жати, надолу́жити -
16 надрез
1) (действие) - см. Надрезывание и Надрезание. Купить арбуз с -зом - купити кавун(а) нанаріз (нарозріз, з нарізом). [Кавун в нарізом - двадцять копійок, без нарізу - п'ятнадцять (Звин.)];2) надріз (-зу), надтин (-ну), надрізане (-ного); (только пилой) надпил (-лу); наріз (-зу), нарізане (-ного). Срв. Надрезывать 1 и 2. [Отут на нарізі почнеш пиляти (Богодухівщ.)].* * *1) надрі́з, -у, надрі́зування, надріза́ння, надтина́ння2) ( надрезанное место) надрі́зане, -ого, надти́н, -у -
17 накупать
-сяI. см. I. Накупывать, -ся.II. Накупать и Накупывать, накупить -1) чего - накуповувати, накупати, накуплювати и накупляти, накупити, накупувати чого, (диал.) покупляти, покупити и (реже) покупувати що, (о мног.) понакуповувати, понакупляти чого. [Всього йому накупив (Рудан.). Накупували вони вина всякого (Рудч.). Може в вас така думка, що я все те покупував? (М. Вовч.). Понакуповували хліба (Квітка). Багато всього понакупляли (Слов'яносербщ.)]. -ть материал для одежды, обуви - набирати, набрати, (о мног.) понабирати чого. [Набрала стрічок та стьожок на п'ятнадцять карбованців (Н.-Лев.)];2) кого - підкуповувати, підкуплювати и підкупляти, підкупити, (о мног.) попідкуповувати и т. п. кого; см. Подкупать 1. Накупленный -1) накуплений, накупований, покуплений, понакуповуваний, набраний, понабираний;2) підкуплений, попідкуповуваний. -ться -1) (стр. з.) накуповуватися, бути накуповуваним, накупленим, понакуповуваним и т. п.;2) продаватися, продатися, запродуватися, запродатися кому; (набиваться) набиватися, набитися;3) (купить всё, что надо) накуповуватися, накупитися, скупитися, (о мног.) понакуповуватися. [Чи скоро ви накупитеся? увесь базар хочете закупити! (Богодух.). Скупився, зараз поїхав з ярмарку (Сл. Ум.)].* * *I сов.накупа́тиIIнесов.накупи́ть — накупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш и накупа́ти, накупи́ти, -куплю́, -ку́пиш и накупля́ти; мног. покупува́ти, покупля́ти, понакупо́вувати, понакупля́ти, понакупа́ти
-
18 Пятнадатирублёвый
п'ятнадцятирублевий, вартий п'ятнадцять карбованців. -
19 dziewiętnaście
[джєвіĕтнашьчє] -
20 piętnaście
[піĕтнашьчє]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
дев'ятнадцять — ти і тьо/х, числ. кільк. Назва числа 19 і його цифрового позначення. || Кількість із 19 одиниць … Український тлумачний словник
п'ятнадцять — ти і тьо/х, числ. кільк. Назва числа 15 та його цифрового позначення. || чого. Кількість із 15 одиниць … Український тлумачний словник
п'ятнадцять — [пйатна/дз ц ат ] т о/х/ тие, д. т о/м/ тие, ор. т ома// т ма/, м. (на) т о/х/ тие … Орфоепічний словник української мови
дев'ятнадцять — числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
п'ятнадцять — числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
дев'ятнадцятирічний — (19 рі/чний), а, е. 1) Віком дев ятнадцять років. 2) Тривалістю дев ятнадцять років … Український тлумачний словник
мендель — для, ч. Пр. П ятнадцять штук; п ятнадцять снопів збіжжя, укладених навхрест, колоссям вверх … Словник лемківскої говірки
Стеценко, Владимир Иванович — Владимир Иванович Стеценко Полное имя Владимир Иванович Стеценко Дата рождения 1 февраля 1941(1941 02 01) (71 год) Место рождения Донецк … Википедия
дев'ятнадцятеро — тьо/х, числ. кільк. Збірн. до дев ятнадцять … Український тлумачний словник
дев'ятнадцятий — а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника дев ятнадцять … Український тлумачний словник
півкіпник — а, ч., іст. П ятнадцять копійок … Український тлумачний словник