Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

о+человеке+xx

  • 81 замыкаться

    замкнуться
    1) замикатися, замкнутися, (о мн.) позамикатися. [Замок чогось не замикається. Тепер добре треба замикатися, щоб злодії не влізли];
    2) (о человеке) замикатися, замкнутися в чому. [Не замикаються у вузенькому колі галицьких справ (Грінч.)];
    3) ботан. (об устьице) - стулятися, стулитися.
    * * *
    I замык`аться
    несов.; сов. - замкн`уться
    замика́тися, замкну́тися и мног. позамика́тися

    \замыкаться ться в себе́ — замика́тися, замкну́тися в собі́

    II зам`ыкаться
    ( засуетиться) заметуши́тися

    Русско-украинский словарь > замыкаться

  • 82 замычать

    замукати; см. Мычать.
    * * *
    1) замукати, однокр. му́кнути; ( зареветь) зареві́ти, заревти́, однокр. ревну́ти, усилит. ревону́ти; ( о телёнке) заме́кати, однокр. ме́кнути
    2) ( о человеке) замуги́кати; ( забормотать) зами́мрити

    Русско-украинский словарь > замычать

  • 83 занятый

    1) (о человеке) заклопотаний, (отвлекшийся) забавлений, (сущ.) працівник. [Він жив, заклопотаний власною думкою (Коцюб.) Владика, забавлений розмовою з князем- воєводою, не ввернув уваги на його ущипливість (Ор. Левиц.)]. Этой работой -то пять человек - на цій роботі стоять п'ятеро люду. Люди -тые на военном производстве - працівники в військовому виробництві (що стоять на військовому виробництві). -тые сельским хозяйством - працівники в сільському господарстві (що стоять на сільському господарстві). Быть -няту работой в хозяйстве - працювати в господарстві, поратися коло хазяйства (на господарстві). Все одним -няты - всі про одно думають; всі про одно клопочуться (дбають). -тый (о помещении и т. п.) - замешканий, залюднений, заселений. Быть не -тому - (о земле, помещении) гуляти, вакувати, галювати. [Чого в тебе город галює, - хіба нема чого посадити?]. -тый чем (предмет) - запорожнений чим, непорожній, в роботі. [Мішок запорожнений житом. Висип у миску. - Не можна: не порожня. А де друга миска? - Так само в роботі (Звин.). У мене руки непорожні - не можу більше взяти];
    2) см. под I,
    I. Занимать.
    * * *
    I
    пози́чений
    II
    1) прич. за́йнятий; захо́плений; за́браний; за́йнятий; заціка́влений, за́йнятий; захо́плений; запо́внений; заполо́нений; за́йнятий; розва́жений

    быть \занятый ым собо́й — бути за́йнятим собо́ю, приділя́ти собі́ (свої́й осо́бі) ува́гу (бага́то ува́ги)

    2) (в знач. прил.: несвободный) за́йнятий

    Русско-украинский словарь > занятый

  • 84 заскулить

    1) ( о собаке) заски́глити, заскавуча́ти, заскавча́ти, заскавулі́ти
    2) (перен.: о человеке) заски́глити

    Русско-украинский словарь > заскулить

  • 85 застонать

    застогнати. [Застогнав, як перед смертю стогне зранена звірина (Грінч.)].
    * * *
    застогна́ти, -стогну́, -сто́гнеш; ( жалобно) заквили́ти, однокр. зо́йкнути; (о человеке прен.; о птицах) заски́глити

    Русско-украинский словарь > застонать

  • 86 затычка

    1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];
    2) (шутл. о человеке) заткало.
    * * *
    за́тичка; ( деревянная) чіп, род. п. чопа́, уменьш. чо́пик, чопе́ць, -пця́, чопо́к, -пка́; ( для трубы) за́ткало, за́ткално, диал. ка́гла́; на

    \затычка ку — перен. на за́тичку

    Русско-украинский словарь > затычка

  • 87 зафыркать

    заприхкати, зачмихати, запорс(ь)кати, запирскати, зафо[у]ркати. [Кіт заприхкав. Зачмише як кабан (Основа). Запирскало щось, - воли (Васильч.). Коні… зафоркали-б і дали-б нам знати (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - зафырч`ать
    1) запи́рхати; запри́хати; ( запыхтеть) зачми́хати; (преим. о лошади) зафо́ркати; ( о машине) зафуркоті́ти, -коти́ть
    2) ( смеясь - о человеке) запи́рхати, запри́хати, зачми́хати

    Русско-украинский словарь > зафыркать

  • 88 зачерствелость

    зачерствілість, (з)черствілість, (о человеке) запеклість (-лости).
    * * *
    заче́рствілість, -лості и зачерстві́лість

    Русско-украинский словарь > зачерствелость

  • 89 зачерствелый

    зачерствілий, зчерствілий, черствий, (о человеке) запеклий, запеклуватий. [І пайзапекліші спізнали благії сльози спочуття (Самійл.). Стельмах був чолов'яга запеклий (Г. Барв.)].
    * * *
    заче́рствілий и зачерстві́лий; ( бездушный - о характере) запе́клий

    Русско-украинский словарь > зачерствелый

  • 90 зашататься

    1) (заколебаться) захитатися, захилитатися, загойдатися. [Захиталась, відчинилась мертвецькая хата (Куліш). Зрушились стіни немов живі, загойдались над головою (Коцюб.). Захилиталось, замахало як вітряк руками (Васильч.)];
    2) (начать бродить) затинятися, заблукати. [Підводилися з своїх ліжок в'язні і мовчки затинялися од стіни до другої (Васильч.)];
    3) (покачнуться о человеке) поточитися, заточитися. [Заточився, покинув хатні двері та пішов лапать стіни в темних сінях (Н.-Лев.)].
    * * *
    1) захита́тися, захилита́тися
    2) ( начать бродить без дела) поча́ти тиня́тися (ве́штатися, шве́ндяти), затиня́тися, заве́штатися, засновига́ти; см. шататься 2)

    Русско-украинский словарь > зашататься

  • 91 зашипеть

    1) (о человеке и животных) зашипіти, зашипотіти, засичати, сикнути. [Вуж явився, грізно засичав (Франко). Зашиплять як гадюки (Стор.) А, дак ось як! - закипів і зашипотів Володимир (Крим.)];
    2) (на огне) зашкварчати, зашкваркотіти, засичати. [В люльці зашкварчало (Н.-Лев.). Свічка зашкварчала і загасла (Яворн.). Засичав окріп у печі (Мирн.)];
    3) (о горячем железе) зашипіти, (однокр.) пшикнути [Воно пшикнуло. Оце тобі, каже, й пшик (Херс.)].
    * * *
    зашипі́ти; (о пресмыкающихся, птицах, на огне; перен.) засича́ти; ( затрещать при горении) зашкварчати; ( завурчать) забурчати

    Русско-украинский словарь > зашипеть

  • 92 зверь

    звір (-ра), звірина, ув. звірюка, звіряка, собират. звір (-ру), звір'я (ср. р.), звірина. Дикий зверь - дикий звір, дика звірина, звірюка. Домашний зверь - свійська звірина. Красный зверь - польова звірина. Плотоядный зверь - м'ясожерний звір, м'ясожер (-ра). Пушный зверь - смухатий, хутровий звір. Богатый -рем - звірний. Много -рей - звірно (у лісі). Держать себя -рем - звірювати.
    * * *
    1) звір; ( зверюга) звіри́на, звірю́ка, звіря́ка; ( животное) твари́на
    2) (перен.: о человеке) звір; ( изверг) недо́людок, -дка, недо́люд, не́люд

    Русско-украинский словарь > зверь

  • 93 значительный

    1) (по размеру) значний, поважний, чималий, великий. [Значна частина селянства. На вулиці зібрався чималий гурт робітників (Черкас.)]. -ное большинство - значна більшість. -ная сумма - значна (чимала) сума. В -ной степени - великою мірою, в значній мірі. [Думка Луначарського великою мірою оправдана (Єфр.)];
    2) (имеющий значение, вес) значний, поважний, важний, важливий. [Цей автор занадто значна в нас постать (Грінч.). Мав якусь значну посаду (Черкас.). Декларація хоч нічого значного і видатного й не знаменує, але заслуговує все-таки уваги (Н. Рада). На перший погляд ці неорганічні помилки та дефекти видаються такими поважними, що… (Ніков.)]. Играть -ную роль в обществе - багато важити в громадянстві (в громаді, в товаристві);
    3) (выразительный) значущий, значливий, вимовний. -ный взгляд - вимовний, виразистий погляд.
    * * *
    1) ( большой) значни́й, вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( немалый) неаби́який; ( выражающий значение) значу́щий

    в \значительный ой ме́ре (степе́ни) — значно́ю (вели́кою) мі́рою, в значні́й (у вели́кій) мі́рі

    2) (имеющий большое значение, влиятельный) значни́й, визначний, видатний; ( важный) важливий; ( о человеке) пова́жний

    \значительныйый челове́к — значна́ (визначна́, видатна́; поважна) люди́на

    3) (многозначительный, выразительный) значу́щий, значли́вий

    Русско-украинский словарь > значительный

  • 94 зреть

    смотреть)
    I. дивитися, глядіти, на кого, на що, (в поэзии) з(д)ріти (зрю, зриш) на що, на кого, кого, що, (созерцать) споглядати на що и що; см. Глядеть. [Не зрять Бога над собою (Шевч.). Предки наші зріли, як кров'ю плинули річки (Самійл.)].
    II. Зреть -
    1) (спеть) стигнути, достигати, доходити, спіти, до[по]співати, виспівати, (редко, в песнях) зріти; см. Спеть, Дозревать. [Ой з-за гори вітер віє - калина не спіє (Чуб. V). І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє (Метл.)]. Хлеб -ет - хліб стигне, доспіває. Яблоки - ют - яблука достигають, доходять;
    2) (достигать развития) доспівати, (о человеке) доходити зросту, розуму, доспілого розуму. Нарыв -ет - болячка набирає. Мысль, ум -ет - думка, розум доходить розвитку, виспіває. У меня давно -ет одна мысль - в мене давно зростає (наспіває) одна думка.
    * * *
    I
    ( достигать зрелости) зрі́ти; ( дозревать) дозріва́ти; (о плодах, хлебах) спі́ти, достига́ти, сти́гнути, спілі́ти
    II
    1) ( видеть) ба́чити; зріти, здрі́ти
    2) ( смотреть) диви́тися, -влю́ся, -вишся; зрі́ти

    Русско-украинский словарь > зреть

  • 95 извертеться

    1) см. I. Извёртываться;
    2) (о человеке) закрутитися, скрутитися. [Зовсім скрутився хлопець за тими гулянками (М. Грінч.)].
    * * *
    1) ( испортиться от поворачивания) скрути́тися (скру́титься)
    2) (стать непоседливым, непослушным) розкрути́тися, -кручу́ся, -кру́тишся; (стать легкомысленным, ветреным) розпусти́тися, -пущу́ся, -пу́стишся

    Русско-украинский словарь > извертеться

  • 96 излёживаться

    излежаться
    1) (о вещах) злежуватися, злежатися. [Довго не брала хустки з скрині, а вона й злежалася (Остерщ.)]. Излежавшийся - злежаний;
    2) (о человеке) ледащіти, зледащіти, розледащіти, розлінуватися, розлежатися, на лежня повернутися; срвн. Облениться.
    * * *
    несов.; сов. - излеж`аться
    ( залёживаться) зале́жуватися, -жується, зале́жатися, -житься; ( слёживаться) зле́жуватися, злежа́тися

    Русско-украинский словарь > излёживаться

  • 97 иноязычный

    чужомовний, (редко) иномовний; (о человеке) чужомовець (-вця). [Стрівається сила чужомовних слів (Грінч.). Иномовні чужі слова (Н.-Лев.), Елліни- чужомовці (Крим.)].
    * * *
    іншомо́вний, іномо́вний; ( чужеязычный) чужомо́вний

    \иноязычныйое населе́ние — іномо́вне (чужомо́вне) насе́лення

    \иноязычныйые слова́ и оборо́ты — іншомо́вні (іномо́вні, чужомо́вні) слова́ і зворо́ти

    Русско-украинский словарь > иноязычный

  • 98 исполнительный

    1) (к исполнен. относ.) виконавчий. [Уряди всіх партій укупі складають спільний виконавчий уряд (орган) (Грінч.)]. -ная власть - виконавча влада. -ный комитет - виконавчий комітет. -ный лист, юрид. - виконавчий лист;
    2) (о человеке: исправный) справний. [Жінка моя жвава, справна (Г. Барв.). Робітник з його справний (М. Грінч.)]. Он очень -телен в своих обязанностях, по службе - він дуже справний що-до своїх обов'язків, на посаді; він ретельно виконує свої обов'язки, свою службову роботу.
    * * *
    1) викона́вчий

    \исполнительныйая власть — викона́вча вла́да

    \исполнительныйая кома́нда — воен., спорт. викона́вча кома́нда

    \исполнительныйый комите́т — викона́вчий коміте́т

    \исполнительныйый лист — юр. викона́вчий лист

    2) ( старательный) рете́льний, стара́нний, спра́вний

    \исполнительныйый работник — рете́льний (стара́нний, спра́вний) працівни́к

    Русско-украинский словарь > исполнительный

  • 99 исправимый

    поправленний, поправний. Это дело -мое - це справа поправна, поправленна.
    * * *
    попра́вний; ( о человеке) випра́вний

    Русско-украинский словарь > исправимый

  • 100 иссыхать

    иссохнуть
    1) зсихати, зсох(ну)ти, (о мн. позсихати), усихати, усох(ну)ти, (о мн. повсихати), висихати, висохти и висхнути, посихати, посохнути и посхнути; см. Высыхать. [Верба усохла, похилилась (Шевч.). Ой у степу на долині трава посихає (Чуб. V). Яблуні всі посохли (Сл. Ум.). Став висох (Поділля). Були річки - позсихали (Чуб. V)];
    2) (перен. о человеке) висихати, вис(о)хнути и висохти, сохнути, зсохнути. [Полетіла-б я до тебе, та крилець не маю, щоб побачив, як без тебе з горя висихаю (Котл.). Вона зів'яла, зсохла, як билина в спеку (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - исс`охнуть
    висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти, -хну, -хнеш и мног. повисиха́ти; ( сохнуть) со́хнути, посо́хнути и посо́хти; ( усыхать) усиха́ти, усо́хнути и усо́хти; ( засыхать) зсиха́ти, зсо́хнути и зсо́хти и мног. позсиха́ти, засиха́ти, засо́хнути и засо́хти и мног. позасиха́ти; (сов.: увянуть) зв'я́литися

    Русско-украинский словарь > иссыхать

Страницы

См. также в других словарях:

  • человеке нормальным слухом — 3.2 человеке нормальным слухом (ontologically normal person): Человеке нормальным состоянием здоровья, у которого отсутствуют признаки и симптомы ушных заболеваний, причем наружные слуховые проходы свободны от выделений, и который в течение жизни …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Духless. Повесть о ненастоящем человеке — Дyxless. Повесть о ненастоящем человеке …   Википедия

  • Повесть о настоящем человеке — У этого термина существуют и другие значения, см. Повесть о настоящем человеке (значения). Повесть о настоящем человеке …   Википедия

  • Повесть о настоящем человеке (опера) — У этого термина существуют и другие значения, см. Повесть о настоящем человеке (значения). Опера Повесть о настоящем человеке Композитор Сергей Прокофьев Автор(ы) либретто Сергей Прокофьев, Мира Мендельсон Прокофьева …   Википедия

  • Внешнее и внутреннее в человеке: проблема соотношения — В процессе О. людей их внутренние, сущностные стороны раскрываются, выражаются внешним образом, становятся, в той или иной степени, доступными для других. Это происходит благодаря взаимосвязи внешнего и внутреннего в человеке. При самом общем… …   Психология общения. Энциклопедический словарь

  • Повесть о настоящем человеке (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Повесть о настоящем человеке (значения). Повесть о настоящем человеке …   Википедия

  • О человеке, о его смертности и бессмертии —    философский трактат Радищева. Написан в период илимской ссылки (1792–1796). Одно из наиболее сложных для понимания и историко философской оценки произв. рус. мысли, породившее разнообразные т. зр. среди исследователей. Трактат впервые увидел… …   Русская Философия. Энциклопедия

  • Игры о Человеке-пауке — По мотивам приключений супергероя Marvel Comics Человека паука было разработано множество компьютерных и видеоигр. Содержание 1 До 1990 х 2 1990 е 3 2000 е 4 Примечания …   Википедия

  • Притча о человеке, просящем хлеба в полночь — Настойчивый друг (Джон Эверетт Милле, 1864) Притча о человеке, просящем хлеба в полночь у своего друга  одна из притч Иисуса Христа, содержащаяся в …   Википедия

  • Дyxless. Повесть о ненастоящем человеке — Автор: Сергей Минаев Жанр: Повесть Язык оригинала: Русский Выпуск: 2006 Дyxless. Повесть о ненастоящем человеке дебютная книга Сергея Минаева, написана в 2006 году. По словам автора, все истории и персонажи в кни …   Википедия

  • Повесть о настоящем человеке (значения) — Повесть о настоящем человеке: Повесть о настоящем человеке повесть Бориса Полевого. Повесть о настоящем человеке фильм по одноимённой повести Бориса Полевого. Повесть о настоящем человеке опера Сергея Прокофьева по мотивам повести Бориса Полевого …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»