-
1 теплая экструзия
тепле вичавлення, теплий вичав -
2 тёплое волочение
-
3 тёплое деформирование
-
4 теплое прессование
тепле нагнічення [пресування] -
5 warmth
n1) тепло; теплота2) сердечність; душевне (сердечне) тепло3) тепле ставлення (до когось, чогось); запал, ентузіазм4) гарячність, запальність5) жив. теплий колорит* * *[wxːma]n1) тепло, теплотаthe warmth of the sun (of a room) — сонячне ( кімнатне) тепло
2) сердечність, серцеве тепло; тепле відношення до кого-н.pleased with the warmth of his welcome — задоволений зробленим йому серцевим прийомом; запал, ентузіазм
warmth of love (of piety) — любовний ( релігійний) запал
3) гарячність, запальністьto reply with some warmth — відповісти ( трохи) запально, відповісти з деякою гарячністю
4) жив. теплий колорит -
6 cordiality
n1) сердечність, привітність, щирість, задушевність2) вияв дружніх почуттів (сердечності)* * *[kxːdi'ʒliti]nсердечність, привітність, задушевність; тепле дружнє почуття; вираження або прояв дружніх почуттів, сердечності -
7 hay
1. n1) сіноto make hay — заготовляти сіно; косити і сушити сіно
hay carrier — а) сінонавантажувач; б) причіп для сіна
hay spreader, hay tedder — сіноворушитель
2) обгороджене місце; парк3) огорожа4) військ. розтягнутий цеп людей5) сильце6) старовинний сільський танецьbetween hay and grass — амер. в юнацькому віці
make hay while the sun shines — присл. коваль клепле, доки тепле
2. v1) косити і сушити траву на сіно; заготовляти сіно2) відводити землю під сінокісto hay down — висушити (сіно); пересушити (тютюн)
* * *I [hei] n1) сіно2) cл. незначна сума грошейII [hei] vкосити е сушити траву на сіно; заготовляти сіно; відводити землі під косовицю, закладати косовицю; годувати ( тварин) сіномIII [hei] n1) icт. обгороджене місце; парк; огорожа; загорожа2) вiйcьк.; icт. розтягнутий ланцюжок людейIV [hei] n -
8 piecrust
nскоринка пирогаpromises are like piecrust, made to be broken — присл. казав пан «кожух дам», та слово його тепле
* * *[`paikrest]n -
9 snap
1. n1) хватка, захват (зубами); укус2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання3) різке слово; різка мова4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)5) засувка; клямка6) моментальний знімок, моментальна фотографія7) різке раптове похолодання (часто cold snap)8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість9) розм. вогник, живинка10) розм. яскравість; виразність11) розм. часткаto go snaps — ділити (щось); ділитися (чимсь)
12) розм. несподівана удача13) розм. хороше місце; гарна роботаsoft snap — амер. тепле містечко; легкий заробіток
14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота15) розм. поступлива людина16) розм. іграшка в чиїхсь руках17) діал. шматочок18) діал. легка закуска19) сухе хрумке печиво20) тех. обтискачby snaps — уривками; ривками
not a snap — аніскільки, анітрохи, ні краплини
2. adj1) поспішний2) парл. позачерговийsnap gauge — тех. каліберна скоба
snap trick (thing) — проста (легка) справа (річ)
3. adv1) раптом, раптово2) з тріском, з шумом4. v1) хапати, кусати2) кусатисяI hate dogs that snap — ненавиджу собак, які кусаються
3) ловити; спіймати5) робити поспіхом6) потягти; поцупити, украстиdon't snap at me! — не кидайтеся на мене!; не огризайтеся!
9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати10) закриватися, защіпатися з тріском11) спускати курок без пострілу12) робити моментальний знімок; фотографувати13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)14) закриватися (про дзьоб, рот)15) ламати, рвати (з тріском)16) ламатися, рватися (з тріском)17) розривати, порушувати18) різко погіршуватися (про здоров'я)20) тех. заскакувати в гніздоsnap off — відірвати; відкусити; відшматувати; відламуватися
snap out — сказати гнівно (грубо), відрізати
snap to — защіпатися, зачинятися
snap up — розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось)
to snap one's fingers at smb.(smth.) — ігнорувати когось (щось)
snap into it! — амер., розм. ну, мерщій!, давай, налягай!
* * *I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
10 snug
1. n1) виступ (обмежувальний)2) сучок; шишка; наріст (на дереві)3) (the snug) затишний куточок; затишне гніздечко2. adj1) затишний; зручний2) достатній, чималий3) непоганий4) акуратний, підтягнутий7) пригнаний, припасований8) таємний, прихований; схований; відлюднийhe is snug as a bug in a rug — він зручно (добре) влаштувався
snug's (the word)! — тихо!, цить!
3. advзатишно4. v1) затишно влаштовуватися; зручно розташовуватися2) акуратно складати; наводити порядок3) робити затишок; улаштовувати зручно (затишно)4) мор. закріпляти, принайтовлювати (перед штормом)* * *I n II a1) затишний; зручний2) достатній, чималий; непоганий3) акуратний, підтягнутий; мop. надійно прибраний; добре укладений або закріплений4) згуртований; вузький (про коло, товариство)5) прилягаючий, в обтяжку; пригнаний, припасований6) таємний, прихований; укритий; затишнийIII adv1) затишно2) ховаючись, переховуючись3) щільно, в обтяжкуIV v1) затишно розташовуватися; зручно влаштовуватися2) упорядковувати, давати лад3) мop. закріплювати, принайтовувати ( перед штормом)V n1) тex. виступ ( обмежувальний)2) = snag I -
11 spoilsman
n (pl spoilsmen) амер.продажний діяч; людина, що отримує вигідну посаду після перемоги її партії на виборах* * *n1) cл. продажний діяч; людина, що отримує тепле містечко після перемоги його партії на виборах2) прихильник системи "розподілу здобичі" [див. spoils system] -
12 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
13 cordiality
[kxːdi'ʒliti]nсердечність, привітність, задушевність; тепле дружнє почуття; вираження або прояв дружніх почуттів, сердечності -
14 spoilsman
n1) cл. продажний діяч; людина, що отримує тепле містечко після перемоги його партії на виборах2) прихильник системи "розподілу здобичі" [див. spoils system] -
15 warm
I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
16 warmth
[wxːma]n1) тепло, теплотаthe warmth of the sun (of a room) — сонячне ( кімнатне) тепло
2) сердечність, серцеве тепло; тепле відношення до кого-н.pleased with the warmth of his welcome — задоволений зробленим йому серцевим прийомом; запал, ентузіазм
warmth of love (of piety) — любовний ( релігійний) запал
3) гарячність, запальністьto reply with some warmth — відповісти ( трохи) запально, відповісти з деякою гарячністю
4) жив. теплий колорит -
17 горячий
гарячий, а теснее -1) жаркий (ум. жаркенький). [Гарячий борщ. Жарке вугілля]. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, доки тепле; хапай, дяче, поки гаряче; дери лико, поки час;2) (жаркий, жгучий) жаркий, (знойный) скварний, палкий, палючий. [День гарячий (жаркий, скварний). Сонце палке (палюче)]. Горячие слёзы - гарячі, палкі, пекучі, ревні сльози;3) (пылкий, воодушевленный) палкий, запальний, (вспыхивающий) палахливий, огненний, огнистий. [Огненний до роботи. Дика, палахлива натура (Винн.)]. Г-чий поцелуй, уста - палкий поцілунок, палкі вуста. Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. - палкі, запальні, гарячі почуття, бажання, розмови, надії і т. ин. Г-чий человек, патриот; -чее сердце - палкий, запальний чоловік, патріот; палке, запальне, гаряче серце. Г-чая молитва, мольба - ревна молитва, ревне благання. Г-чий, как огонь (человек, конь) - огненний, огнистий. Г-чий конь - баский, порський, ворозький (гал.) кінь. Г-чий человек (в деле, по внешности) - на ньому (аж) шкура горить (Г. Барв.). Г-чее время - гарячий час, палкий час, пильна година, прикротний час. По -чим следам - по теплому сліду. Г-чие напитки - хмільні (п'янючі) трунки (питва). В горячах, с горяча - з-опалу, згарячу, ззапалу. Становиться -чим - гарячіти. [На дворі гарячіє].* * *гаря́чий; (перен.: пламенный) палки́й; ( страстный) шпарки́й, завзяту́щий; диал. зага́рливийгоря́чая кровь у кого́ — гаря́ча кров у кого
горя́чие напи́тки — міцні́ напо́ї
по горя́чим следа́м, по горя́чему сле́ду — по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х, по те́плому слі́ду
-
18 железо
1) залізо (ум. залізце, увел. залізяка). Группа железа - залізники (р. -ків), група заліза. Листовое -зо - листове залізо, (залізна) бляха. Ковкое -зо - ковне (штабове) залізо. Хлористое -зо - залізистий хлорак. Хлорное -зо - залізяний хлорак. Куй -зо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле. Раскалённое -зо - розпечене (розпалене, розжарене) залізо;2) железа (мн.) - пута (р. пут), кайдани, (поэтич.) заліза (р. -ліз). [Бути-ж мені у неволі, у залізах, у заковах (Пісня)].* * *2)\железо зы — мн. см. оковы 1)
-
19 защекотать
1) (стать щекотать) залоскотати, (иногда) замарудити. [Щось тепле і одрадне їх серце залоскотало (Мирн.). Муха їм в носі замарудила (Основа)];2) (о сороке) заскрекота[і]ти, зачекотати, зацокати, зацокотіти; срвн. Застрекотать;3) см. Защекочивать.* * *I1) ( вызвать раздражение) залоскота́ти, залоскоті́ти, -коти́ть2) ( замучить щекоткой) залоскота́тиII( застрекотать) заскрекота́ти, заскрекоті́ти, заджеркота́ти, -ко́че, заджеркотіти, -коти́ть, заджерґота́ти, -ґо́че, заджерґоті́ти, -ґоти́ть; ( о людях) зацокоті́ти, зацокота́ти -
20 из-за
I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.II. см. под Из.* * *предл. с род. п.1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́надиз-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну
из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й
из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в
из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в
из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри
из-за угла́ — см. угол 2)
2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)из-за вас — че́рез вас
из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність
из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості
из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність
из-за чего́ — че́рез що
ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю
3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́дииз-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба
См. также в других словарях:
тепле́ть — теплеть, теплеет … Русское словесное ударение
тепле нагнічення — Syn: тепле пресування … Словарь синонимов металлургических терминов
тепле пресування — Syn: тепле нагнічення … Словарь синонимов металлургических терминов
тепле́ть — еет; несов. (сов. потеплеть). 1. Становиться теплым или более теплым. Начала быстро распускаться зелень. Море теплело с каждым днем. Ялта оживала. Мамин Сибиряк, Перекати поле. Секунду взгляд его был зорким и твердым, потом глаза теплели,… … Малый академический словарь
Тепле — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
тепле вальцювання — Syn: тепла прокатка … Словарь синонимов металлургических терминов
тепле вичавлення — Syn: теплий вичав … Словарь синонимов металлургических терминов
Держи голову в холоде, живот в голоде, а ноги в тепле! — См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
водонагреватель, работающий на утилизируемом тепле — [Интент] Тематики кондиционирование воздуха в целом EN heat recovery hot water coil … Справочник технического переводчика
Сидеть в тепле — Морд. Работать в помещении. СРГМ 2002, 47 … Большой словарь русских поговорок
теплеть — теплеть, теплею, теплеем, теплеешь, теплеете, теплеет, теплеют, теплея, теплел, теплела, теплело, теплели, теплей, теплейте, теплеющий, теплеющая, теплеющее, теплеющие, теплеющего, теплеющей, теплеющего, теплеющих, теплеющему, теплеющей,… … Формы слов