Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+крепости

  • 1 купчая

    крепость) купча (-чі и -чої). Совершить -чую - зробити купчу. [Купив землю, та ще купчої не зробили (Сл. Ум.)]. Главная выпись -чей крепости - головний випис з купчої. Утверждение, уничтожение -чей крепости - затвердження, скасування купчої.
    * * *
    в знач. сущ. дорев.
    ку́пча, -ої

    Русско-украинский словарь > купчая

  • 2 переход

    1) перехід (-ходу) через що, від чого до чого, чого в що, переступ (через що) від чого до чого (обычно в отвлечён. знач.). [Перехід через гори, через річку, через міст. Нема льоду, нема льоду, нема переходу; коли тобі люба мила, бреди через воду. Перехід до нового ладу. Перехід від достатків до злиднів. Раптовий перехід від тепла до холоду. Перехід довгого «о» в «і»]. -ход в другую религию, партию - перехід в иншу віру, в иншу партію, до иншої віри, до иншої партії;
    2) (марш, расстояние суточной ходьбы) ходка, перехід, день ходу. [В одну ходку дійду до Харкова, бо ніколи спочивати (Змієв. п.)]. Войскам оставался один -ход до крепости, войска были в одном -де от крепости - військові залишалося (було) один день ходу до фортеці. Переходы (коридоры) - переходи. [У цьому будинкові багато переходів усяких, часом навіть заблудиш серед їх].
    * * *
    перехі́д, -хо́ду

    Русско-украинский словарь > переход

  • 3 вооружение

    1) о[у]зброювання, озброєння, уворужування, риштунок. -ние судна, крепости - гарматування;
    2) зброя. В полном -нии - при повній зброї.
    * * *
    озбро́єння; озбро́ювання; ( оружие) збро́я

    Русско-украинский словарь > вооружение

  • 4 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 5 занятие

    I. робота, праця, працювання, зайняття, (о ремёслах) промисл (-ла). -тия в школе - наука, навчання, вчиття. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кониськ.). Навчання по школах уже почалося (Київ.)]. Учебные -тия - навчання. Научные -тия - наукова праця, наукові студії, наукове працювання. Род -тий - праця. Время -тий - час праці, час працювання. Без определённых -тий - без певної праці. Избрать себе -тие - вибрати собі працю. См. Заниматься чем.
    II. Занятие -
    1) (земли, леса) займання, зайняття, осягнення. [Земля вольна, усякому рівна, нікому до осягнення не заказана (Куліш)]; (как следствие занятия) заїмка, займанщина;
    2) - тие города, крепости и т. п. - здобуття, зайняття, осягнення, опанування міста, фортеці.
    * * *
    1) ( действие) заня́ття, (неоконч.) займа́ння; посіда́ння; захо́плення; заняття́, (неоконч.) займа́ння
    2) (дело, времяпрепровождение) заня́ття; (труд, работа) пра́ця, робо́та

    литерату́рные \занятие тия — літерату́рна пра́ця (робо́та), літерату́рні заня́ття

    Русско-украинский словарь > занятие

  • 6 казематный

    (о крепости) казе[а]матовий; (о тюрьме) казе[а]матовий, підтюремний. [Без молитви шпурніть мого трупа в підтюремнії мури (Крим.)].
    * * *
    казема́тний

    Русско-украинский словарь > казематный

  • 7 капитуляция

    капітуляція. -ция города, крепости - капітуляція и капітулювання міста, фортеці. Отмена -ций - скасування капітуляцій.
    * * *
    капітуля́ція

    Русско-украинский словарь > капитуляция

  • 8 крепостной

    1) (относящийся к крепости) фортечний, фортеційний, замковий. [Вимальовувалися на блакитному небі похмурі кінчасті башти фортечні (Загірня)]. -ной гарнизон, стража - залога;
    2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]пацький, панський, панщанний, панщизняний, підданський. -ное право - панське право, панщина, крі[е]пацтво, кріпаччина. [Тоді ще було панське право. Боротьба з кріпацтвом була завданням цілого життя у нашого Кобзаря (Єфр.). Минулася кріпаччина і щаслива доля панська (Яворн.)]. Во время -ного права - за панського права, за панщини, за крі[е]пацтва, за часів панщанних, панщизняних. Отмена -ного права - скасування (знесення) крі[е]пацтва (панщини). -ное состояние, -ная зависимость - крі[е]пацтво, панщина, підданство, неволя крі[е]пацька. [Мужика віддано панові в кріпацтво (Грінч.). Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток (Н.-Лев.). Та й сама неволя кріпацька тут давніше вкоренилась (Єфр.)];
    3) -ной, сущ. (крестьянин) - крі[е]пак (-ка), панський (-кого), панщанний, панщанин, підданий, підданець (-нця). -ные люди - крі[е]паки, піддани (-дан), (собир.) підданство, панщина. [Був він син звичайного кріпака, чи як там звали - панського підданого (Свидн.). Чи того-ж я сподівалась, ідучи вільна за панського (М. Вовч.). Панські підданці (Сл. Гр.). Опріч сих привілейників, усі инші міщани були до старости мов-би підданство до пана (Куліш)]. Сын -ного - крі[е]паків (крі[е]пацький) син, син крі[е]пака. По происхождению он был -ной - він був крі[е]пак з роду; він був з роду кре[і]пацького. Свойственный, принадлежащий -ному - крі[е]пацький, панщанний. [Крепацькі душі (М. Вовч.). Челядинський син хоч і царем зробиться, однаково своєї панщанної вдачі не позбудеться (Крим.)];
    4) -ной акт, юрид. - кріпосний акт, (стар.) акт твердости. -ная пошлина - кріпосна оплата, (стар.) оплата акту твердости.
    * * *
    I ист.
    1) прил. кріпосни́й; ( относящийся к закрепощённому крестьянину) кріпа́цький

    крепостно́е пра́во — кріпа́цтво, кріпосне́ пра́во

    2) в знач. сущ. кріпа́к, -а, па́нщинник
    II воен.
    форте́чний, кріпосни́й
    III
    кріпосни́й

    \крепостной акт — кріпосни́й акт

    Русско-украинский словарь > крепостной

  • 9 обложение

    обкладення, обложення, оточення, обступлення, накладення (податків, кари і т. и.), оподаткування. Оттенки см. Облагать. -ние крепости - облога фортеці. Косвенное -ние - посереднє оподаткування. Сверхсметное -ние - накидка.
    * * *
    1) ( действие) обкла́дення, обклада́ння; оподаткува́ння, оподатко́вування
    2) ( налог) пода́ток, -тку; ( сбор) збір, род. п. збо́ру
    3) ( осада) воен. обло́га, ото́чення, ото́чування

    Русско-украинский словарь > обложение

  • 10 осада

    облога, обложення, облягання, (о береге) блокада. -да крепости - облога фортеці. Город в -де - місто в облозі. Взять -дой - взяти в облогу, облогою. Держать город в -де - облягати місто. Снимать -ду - припиняти облогу.
    * * *
    обло́га

    Русско-украинский словарь > осада

  • 11 отжигать

    -ся, отжечь, -ся
    1) что (сожигать часть ч.-л.) - спалювати, -ся, спалити що, -ся;
    2) (отделять огнём) відпалювати, -ся, відпалити, -ся, (хирург.) відпікати, відпекти що; (поперёк) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. Отжечь нитку - перепалити нитку. Наросты -гают - нарослі відпікають;
    3) (сталь) відпускати, -ся, відпустити, відгартовувати, -ся, вигартувати, -ся;
    4) (водку для опред. крепости) випалювати, -ся, випалити, -ся;
    5) солнце уже отожгло - сонце вже не пече, не палить. Отожжонный - спалений, від[пере]палений, відпечений.
    * * *
    несов.; сов. - отж`ечь
    відпа́лювати, відпали́ти

    Русско-украинский словарь > отжигать

  • 12 отстаивание

    1) (жидкости) устоювання, відмучування, ущолочування;
    2) обстоювання, обставання кого, чого, за кого, за що и за ким, за чим, оборона кого, чого, стояння за кого, за що. [Обстоювання (оборона) свого права, своєї думки, прав людських. Обставання за своє право, думку, за права людські (за своїм правом, думкою, за правами людськими). Обстоювання скривдженої людини]. -ние крепости - відстоювання (оборона) фортеці.
    * * *
    1) відсто́ювання; обсто́ювання
    2) відсто́ювання, висто́ювання
    3) відсто́ювання; усто́ювання

    Русско-украинский словарь > отстаивание

  • 13 павший

    1) (дохлый) дохлий, здохлий, (о мн.) подохлий;
    2) полеглий. -ший в бою, на поле брани - полеглий у бою, на полі бою;
    3) (нравственно) - см. Падший.
    * * *
    1) (опавший - о листьях, плодах) опа́лий; ( упавший) упа́лий
    2) ( погибший в бою) поле́глий, заги́блий
    3) ( о животных) здо́хлий, до́хлий
    4) (побеждённый - о городе, крепости) перемо́жений

    Русско-украинский словарь > павший

  • 14 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 15 падение

    1) падання, спадання, опадання, падіння, спад (-ду), опад, упад, упадок (-дку); оконч. упад, спад, упадок. [Падання і вставання. Закон падання тіл]. Линия -ния - спадова лінія, лінія спаду. Угол -ния - кут падання. -ние власти, крепости, города - падіння влади, фортеці, міста. -ние цен - зниження (спад) цін. -ние занавеси - спущення заслони. -ние глухих звуков - занепад глухих звуків (Крим.). Беспрерывное -ние мелких капель - безупинне спадання дрібних крапель (Коцюб.);
    2) (упадок) занепад, підупад, упад. Нравственное -ние - моральний занепад (упад), зледащіння. Он увидел бездну своего -ния - він побачив безодню свого підупаду (занепаду) (Конис.). -ние Римской империи - занепад (упадок) Римської імперії.
    * * *
    1) паді́ння

    у́гол паде́ния — мат. кут паді́ння

    2) (спадание, понижение) спад, -у; (неоконч д.) спада́ння; ( уменьшение) зме́ншення
    3) ( упадок) зане́пад, -у; занепада́ння

    Русско-украинский словарь > падение

  • 16 подрывать

    подорвать
    I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;
    2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;
    3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.
    * * *
    I несов.; сов. - подорв`ать
    підрива́ти, підірва́ти и попідрива́ти; ( взрывать) виса́джувати в пові́тря, ви́садити в пові́тря и повиса́джувати в пові́тря; (со словами "силы", "здоровье") збавля́ти, зба́вити
    II несов.; сов. - подр`ыть
    ( землю) підрива́ти, підри́ти и попідрива́ти; ( подкапывать) підко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати

    Русско-украинский словарь > подрывать

  • 17 примешивать

    примесить
    I. (о тесте) примішувати, примісити, домішувати, домісити чого. Примешанный - примішаний, домішаний.
    II. Примешивать, примешать -
    1) чего, к чему, во что - примішувати, примішати, домішувати, домішати, умішувати, умішати чого (що) до чого, в що. -шать отрубей к соломе для корма скота - обмішати солому ґрисом;
    2) кого, что к чему (припутать) - приплутувати, приплутати кого, що до чого, уплутувати, уплутати, ув'язувати, ув'язати кого, що в що, пришивати, пришити кого до чого. Примешанный -
    1) при[до]мішаний;
    2) приплутаний до чого, уплутаний у що. -ться -
    1) к чему - примішуватися, домішуватися, бути при[до]мішаним до чого. [До обурення проти ворога домішується ще почування туги (Єфр.)]. К вину для крепости -ется спирт - щоб вино було міцніше, до його домішують спирту;
    2) во что - встрявати, встря(ну)ти в що, втручатися, втрутитися до чого и у що, вплутуватися, вплутатися, мішатися, вмішатися у що; см. Вмешиваться 2.
    * * *
    I несов.; сов. - примес`ить
    ( о тесте) домі́шувати, доміси́ти, примі́шувати, приміси́ти
    II несов.; сов. - примеш`ать
    1) (смешивая, присоединять) домі́шувати, доміша́ти, примі́шувати, приміша́ти
    2) (перен.: впутывать) приплу́тувати, приплу́тати

    Русско-украинский словарь > примешивать

  • 18 Затин

    1) (затынье) затиння; (в крепости) настінна палісада, (настінне) частокілля;
    2) (место в тени) затінок (-нку).

    Русско-украинский словарь > Затин

  • 19 Невзятие

    невзяття; (крепости) нездобуття (-ття).

    Русско-украинский словарь > Невзятие

См. также в других словарях:

  • Крепости даков в горах Орэштие — Крепости даков в горах Орэштие* Dacian Fortresses of the Orastie Mountains** Всемирное наследие ЮНЕСКО …   Википедия

  • Крепости в Мардакяне — Круглый замок (Мардакян)  1232 год, архитектор Абдулмеджид ибн Максуд; Четырехугольный замок (Мардакян)  XIV век …   Википедия

  • Крепости Дагу — Крепость Крепости Дагу кит. упр. 大沽炮台, пиньинь: Dàgū Pàotái …   Википедия

  • Крепости Молдавского княжества — В Средние века в Молдавском княжестве была воздвигнута сеть крепостей, которые позволяли обороняться от нашествия врагов. Некоторые крепости были воздвигнуты в ещё до образования Молдавского независимого государства, другие молдавскими… …   Википедия

  • Крепости Украины — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/13 августа 2012. Пока процесс обсужден …   Википедия

  • Крепости — Шильонский замок, Швейцария Петропавловская крепость, Россия Замок Химэдзи, Япония …   Википедия

  • Крепости-скелеты — см. Дырявые крепости …   Военно-исторический словарь

  • Крепости Армении — Содержание 1 А 2 Б 3 В 4 Г 5 Д 6 Е 7 К 8 М …   Википедия

  • Крепости —         места и поселения, укрепл. оборонительными сооружениями (стенами, башнями). Жилые строения в Эгейском регионе со времени позднего неолита (2 я пол. 3 го тыс. до н. э.) укреплялись (например, Магула в Димини). Внушительные остатки… …   Словарь античности

  • Крепости — *КРѢПОСТИ. Для защиты государства служатъ подвижныя силы армія и флотъ и неподвижныя крѣпости. Однѣхъ армій недостаточно для самыхъ могущ ныхъ гос твъ, вслѣдствіе трудности защиты гр цъ большого протяженія, сравнит наго несовершенства мобилизаціи …   Военная энциклопедия

  • Участники взятий Бендерской крепости — В этой статье приведён список военных Российской империи, принимавших участие в штурмах и взятиях Бендерской крепости. Содержание 1 Штурм 15 сентября 1770 год 2 Штурм 4 ноября 1789 год …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»