налог

1) (действие) - см. Налагание и Наложение;

2) податок (-тку), оплатка (преимущ. во мн.: оплатки, -ток), соб. оплать (-ти). [Податків наш народ платить більше, ніж того вимагають офіціяльні цифри (Грінч.). Великі оплатки, - ніяк на гроші не зіб'єшся (Конотіпщ.). Оплатки тії за хату поплатили: і городські, і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.). Оплать велика (Сл. Гр.)]. Государственный -лог - державний податок. Квартирный -лог - квартирний (житловий) податок. Косвенный -лог - посередній податок. Личный -лог - особовий податок. -лог с недвижимого имущества - податок з нерухомого добра (майна). Обременительные -логи - сутужні (тяжкі) податки (оплатки). Подоходно- поимущественный -лог - прибутково-майновий податок. Подоходный -лог - прибутковий податок, податок з прибутку. Поземельный -лог - поземельний податок, поземельне (-ного). Помольный -лог - податок на меливо (на мливо). Прогрессивно-подоходный -лог - прогресивно-прибутковий податок. Продовольственный -лог - харчовий податок. Промысловый -лог - промисловий (гал. зарібковий) податок. Прямой -лог - безпосередній податок. Сельско-хозяйственный -лог - сільсько-господарський податок. Уравнительный -лог - з[ви]рівняльний податок. Вносить, внести -лог за (на) что - вносити, внести, сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, (о мног.) повносити, пови[пос]плачувати податок за (на) що, оплатити що. [Я вже ґрунт оплатив, але є ще инші оплатки (Звин.)]. Внесение -га за (на) что - с[ви]плачування, оконч. сплачення, виплачення податку за (на) що, оплата чого. Облагать, обложить -гом, гами кого, что - оподатковувати, оподаткувати кого, що. Обложение -гом, -гами - оподатковування, оконч. оподаткування кого, чого. Налагать, наложить -лог - накладати, накласти, накидати, накинути податок. Облегчать, облегчить -лог - полегшувати, полегшити, зменшувати, зменшити податок. Освобождать, освободить от -га кого, что - звільняти, звільнити від податку кого, що. Распределять, распределить -ги - розкладати, розкласти, (о мног.) порозкладати податки. Свободный от - гов - вільний від податків.

* * *

прогресивно-прибутковий податок (-тку).

(таможенная) мито, (высокая) промито (стар.); (вообще налог) оплата; срв. Подать, Налог. [Право одержувати крам з-за кордону без мита]. Судебная -на (стар.) - судова оплата, судове (-вого), пересуд, пересудок (-дка), пересуддя, присуди (-дів). Гербовая -на - гербова оплата. Обложить -ною что-л. - накласти, накинути мито на що, обмитити що. Сборщик -ны - см. Пошлинник.

* * *

1) эк. ми́то; ( денежный сбор) збір, род. п. збо́ру; ( оплата) опла́та, спла́та

2) старови́нний зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й; ( стародавность) старода́вність, -ності

додатковий. [Додаткові відомості. Те, що граматика зве «додатковими словами». В оптиці зелена барва - додаткова до червоної]. -ный налог - додатковий податок. Дополнительно - додатково, в додаток, додатком.

* * *

1) ( добавочный) додатко́вий

2) физ., мат. доповня́льний

3) грам. додатко́вий

I. захід (-ходу) (сонця, місяця). На -те солнца - як сонце заходить (заходило), над захід сонця, навзаході[и], надзаходи (сонця). [Вже надзаходи сонечко, скоро вечір (Квітка). Вдома він буває саме тоді, як навзаходи сонце. Навзаході недобре спати хворим (Л. Укр.)]. Спуститься к -ту (о солнце) - стати навзаході, на схилку, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. Солнце (было) на -те - сонце вже (було) надвечори, на схилку, на вечірньому (у)прузі. [Вже хутко вечір; сонце вже на схилку (Л. Укр.)]. На -те дней своих - доживаючи свого віку, на схилку свого віку. «Закат Европы» О. Шпенглера - «Присмерк Европи» О. Шпенґлера.

II. Закат снежный - забіг (-гу). [Не їдь туди - там великі забіги].

* * *

1) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́ду

2) (перен.: конец) кіне́ць, -нця́; ( упадок) зане́пад, -у; ( гибель) заги́бель, -лі; ( сумерки) при́смерк, -у, при́смерки, -ків

1) земельний, г[г]рунтовий. -ный банк - земельний банк. -ная знать - земельне панство. -ный кредит - земельний кредит. -ный надел - ґрунт (-ту), наділ (-лу). -ный налог - земельний (ґрунтовий) податок, поземельне. -ный участок - дільниця, обруб. -ная теснота - брак землі, сутужність на землю, сутужна земля. [У нас земля дуже сутужна (Звин.)];

2) (зажиточный) земляний. [Земляний чоловік].

* * *

1) (жилищный) житловий. -ный закон - житловий закон. -ный вопрос - житлове питания. -ный кризис - житлова криза. -ная повинность - житлова (стар. стаційна) повинність;

2) квартирний, комірний, мешкальний. -ный хозяин, -йка - господар (-ря), господарка, господиня, хазяйка (квартири или -рі (дат. п.)). -ная плата - плата за квартиру (за помешкання), комірне (-ного). -ный налог - квартирний, житловий (мешкальний) податок.

* * *

мито; см. Пошлина, Налог.

* * *

см. мыт II

и Накладать накласть

I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);

2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];

3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -

1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;

2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;

3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.

II. Накладывать и Налагать, наложить -

1) см. I. Накладывать 1 и 2;

2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).

* * *

несов.; сов. - налож`ить

1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду

1) облог. [Облог (облог, налог) такий буде: на десятину братимуть зерна один пуд (Борз. п.)]. См. Обложение;

2) см. Обшлаг.

* * *

обкладення, обложення, оточення, обступлення, накладення (податків, кари і т. и.), оподаткування. Оттенки см. Облагать. -ние крепости - облога фортеці. Косвенное -ние - посереднє оподаткування. Сверхсметное -ние - накидка.

* * *

1) ( действие) обкла́дення, обклада́ння; оподаткува́ння, оподатко́вування

2) ( налог) пода́ток, -тку; ( сбор) збір, род. п. збо́ру

3) ( осада) воен. обло́га, ото́чення, ото́чування

1) (образ, очертание) обрис; зарис и зариси (мн.). Оклад лица - зариси обличчя, вид, твар (-ри);

2) (на иконах и пр.) шата и шати (мн.), оправа, оздоба. [Образ у дорогій оправі];

3) (оклад избы) підвалини;

4) (налог) наклад, положений податок;

5) (жалованье) положена платня, утримання.

* * *

1) (размер денежного вознаграждения, обложения) окла́д, -у

2) ( очертание) о́брис, -у, о́крес, -у; ( склад) будо́ва

3) охотн. обляга́ння, обло́га

4) горн. окла́д, -а

5) церк. опра́ва, окла́д, -у

1) шатний, оправний, оздобний. [Оправне срібло];

2) податковий, оплатний. -ная книга - оплатна книга. -ной налог - положений податок. -ное жалованье, содержание - положена платня, утримання.

* * *

фин. окладни́й; ( налоговый) податко́вий

прибутковий, з прибутку. -ный налог - прибутковий податок (податок з прибутку).

* * *

подушний. -ная подать, -ный налог - подушне (-ного), (стар.) подушевщина.

* * *

поземельний, лановий, ґрунтовий. -ный налог - поземельне, ланове (-вого), поземельний податок; см. Поземельное.

* * *

поштовий. -вая контора, станция - поштова контора, станція, пошта. -вый ящик (ящик для писем) - поштова скринька, скринька на листи. -вые лошади - поштарські, поштові коні. -вая подвода - поштарка. Ехать на -вых - їхати поштарськими (кіньми), поштою, поштаркою. -вая дорога - поштовий тракт (шлях). -вая бумага - листовний, листовий, поштовий папір. Налог для организации -вого сообщения - поштове (-вого).

* * *

промисловий. -вый налог - промисловий податок, зарібковий податок (Франко). -вое свидетельство - промисловий патент.

* * *

незобов'язаний, вільний від зобов'язання (від зобов'язань), вільний від обов'язку (від обов'язків). -ные платить налог - незобов'язані платити податок. -ные присутствовать могут покинуть собрание - вільні від обов'язку бути присутніми можуть залишити збори.