-
81 вскачь
скоком, скочки, вскоки; вскочки, вибриком, плигом, (редко) вихвицом, гатала. [Дика коза біжить плигом. Жид їздить або тюпки, або гатала. Жене коні вихвицом].* * *нареч.навска́ч и на́вскач, вскач, вска́чки, вско́ки, вско́чки, навско́ки, скоком; ско́чки, скочака́; ( галопом) гало́пом, у гало́п -
82 гнаться
гнатися, гонитися, вганяти, -ся, туритися, пнутися за ким [Уганяв за мрією (Грінч.). Бігла лисичка лісом, турилася за куріпками. Пнутися за багатшими (М. Вовч.)], квапитися на що, до чого. [До великого він не квапивсь (Конис.)]. Я за копейкой не гонюсь - я за копійкою не женуся, я на копійку не жаден.* * *1) (преследовать, догонять) гна́тися (жену́ся, жене́шся), гони́тися; гони́ти2) (добиваться чего-л.) гна́тися, гони́тися\гнаться за успехом — гна́тися (гони́тися) за у́спіхом
3) страд. гна́тися, гони́тися; гноби́тися, ути́скуватися, утиска́тися; гна́тися; кури́тися -
83 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити -
84 жжёный
па́лений; (о семенах, орехах) пря́жений\жжёныйая про́бка — па́лена про́бка, па́лений ко́рок
\жжёныйый ко́фе — па́лена (пря́жена) ка́ва, па́лене (пря́жене) ко́фе
-
85 изнеживать
изнежить розніжувати, розніжити, зніжувати, зніжити, виніжувати, виніжити, (баловать) пестити, випестити, розпещувати, розпестити кого. [Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Харківщ.). Безжурне (життя), у достатках, у розкошах - воно тільки розпестило її, ослабило волю (Коцюб.)]. -ться - розніжуватися, розніжитися, зніжуватися, зніжитися, виніжуватися, виніжитися, пеститися, випеститися, розпещуватися, розпеститися; (о мужчине: обабиться) бабіти, збабіти, бабитися, з[роз]бабитися. Изнеженный - розніжений, зніжений, виніжений, ніжений, пещений, випещений, (избалованный) розпещений, мазаний. [У самого верховоди була жінка така виніжена (М. Вовч.). Почали вони (козаки) гордувати ніженими панятами (Куліш). В винограді він прив'яже зніжене ослятко (Св. П.). Випещені руки (Коцюб.). Пещена дитина (Н.-Лев.). Мазана дитина ледача (Г. Барв.)]. -ное воспитание - пещене, леліяне виховання, ніжне (фамил. бабське) викохання.* * *несов.; сов. - изн`ежитьзні́жувати, зні́жити, розні́жувати, розні́жити, ви́ніжити сов., несов. пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш); ( балуя) розпе́щувати, розпе́сти́ти, несов. ма́зати (ма́жу, ма́жеш) -
86 катить
1) (двигать плавно) котити, (о реке) нести. [Котить чорна безодня безмірні вали (Л. Укр.)]. Котя - котячи, котом, (о яйце) павкотка;2) (быстро двигаться) котити, катати; срвн. Катиться и Катать 3. [Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем (Шевч.). Ну, що ж, катай в участок! (Васильч.)]. -тить во всю - гнатися, махати. Он катит на лихих конях - він жене (чеше) баскими кіньми;3) см. Катать 1.* * *1) коти́ти2) ( быстро передвигаться) ката́ти, коти́ти, коти́тися -
87 кипятить
вскипятить что кип'ятити, закип'ятити що. -тить воду - окріп гріти, нагріти, окропити, зокропити, варити, зварити воду. -тить молоко - (на огне) варити, зварити, (в духу) парити, спарити, пря[а]жити, прягти, спря[а]жити, затоплювати, затопити молоко. [Заходилась гріти окропи, щоб сорочки золити (бучить) (М. Грінч.). Спарила два глечики молока (Київщ.)]. Кипятить, прокипятить хирург. инструменты - кип'ятити, викип'ятити хірургічне начиння (струмент). Кипячённый - (о жидкости) зокроплений, варений, грітий, прокипілий; (о молоке) варене, (в духу) (с)парене, (с)пря[а]жене (молоко); (о хирург. инструментах) прокипіле, викип'ячене хірургічне начиння (струмент). [Воду п'ємо варену (зокроплену), а сирової не п'ємо (М. Грінч.). Не пий непрокипілої води (Крим.)].* * *кип'яти́ти -
88 клубень
бульбак (-ка), бульба. [Коли картопля жене в стовбур, то бульбаків не буде (Крим.)].* * *бот.бу́льба -
89 куриться
1) (благоуханно) куритися. [Куривсь для духу яловець (Котл.)];2) (тлеть с дымом) куритися, куріти (-рю, -риш). [Зеленая ліщинонько, чом не гориш та все куришся (Пісня). По садах курища куріли (Корол.)]. Костёр, дрова -тся - вогнище куриться, дрова куряться;3) -ться (о трубке, папиросе) - палитися, куритися. [Чогось у мене не куриться, - чи тютюн не сухий, чи що (Сл. Гр.). Хоч покинь люльку, - не палиться (Полтавщ.)];4) водка -тся из картофеля - горілку гонять з картоплі.* * *1) кури́тися; (выделять дым, туман, пар) димі́ти, димі́тися, курі́ти, -ри́ть и -рі́є, курі́тися2) страд. куритися; пали́тися; гна́тися (жене́ться), кури́тися -
90 курящий
курець (-рця), курій (-рія). Вагон для -щих - вагон для курців.* * *1) прич. яки́й (що) ку́рить; яки́й (що) па́лить (сма́лить); яки́й (що) жене́ (ку́рить)2) в знач. прил. куря́щийваго́н для куря́щих; куря́щий ваго́н — ваго́н для курці́в
-
91 лесопромышленник
лісопромисловець (-вця), лісовик (-ка). [Він лісовик: плоти жене, з того й розжився (Чернігівщ.)].* * *лісопромисло́вець, -вця -
92 лететь
1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.* * *леті́ти; поэз. ли́нути -
93 множимое
в знач. сущ., мат.мно́жене, -ого -
94 мороженое
сщ. морозиво, (реже) морожене (-ного), (зап.) льоди (-дів), (диал.) сахарний мороз. [Ми пішли їсти морожене (Л. Укр.). І льодами теє все смачно заїдає (Рудан.)].* * *моро́зиво, моро́жене, -ого -
95 моча
сеча и сеч, моч (-чи) и моча (-чі), урина, (грубо) сцяки (-ків), сциклина. [Сеч у коня не йде, - треба до коновала (Кониськ.). Казала, не їж на ніч багато кавуна, - він сечу жене (Кониськ.). Моч заперло (Переясл.)].* * *се́ча, сеч, -і -
96 мчать
1) мчати (мчу, мчиш), гнати (жену, женеш), (увлекать) поривати кого, що. [Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Вітер обривав листя та гнав його чорною річкою (Коцюб.)]. Лошади мчат карету - коні мчать (женуть) карету;2) см. Мчаться.* * *1) мча́ти; ( гнать) гна́ти (жену́, жене́ш)2) см. мчаться -
97 наезживаться
наёжиться (в прям. и перен. знач.) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, (только в прям. знач.) з'їжуватися, з'їжитися, наїжачуватися, наїжачитися, насто(в)бурчуватися, насто(в)бурчитися, настовпужуватися, настовпужитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися и т. п.; бути наїжуваним, наїженим, понаїжуваним и т. п. [Борода наїжилася, мов їжак голками, сивою щетиною (Коцюб.). Відразу наїживсь і почав сердито огризатись (Васильч.). Напутрилася, мов їжак (Крим.). Подивися лиш на мене, - з'їжилась чуприна? (Рудан.). Чи бач, як у його чуб наїжачився? (Сл. Ум.). На голові волосся настовбурчилось, як щетина (Н.-Лев.). Волосся на голові настовпужилося (Леонт.). Брови напужились, як щетина (Квітка)]. Наёжившийся - наїжений, наїжачений, насто(в)бурчений и т. п. [Військо, наїжене списами (Л. Укр.). Настовбурчена чуприна (Київщ.)].* * *см. наезжаться -
98 нанесение
1) (натаскивание в большом количестве чего) наношування, наношення, оконч. нанесення, наносіння чого;2) (ветром) наношення, намітання, навіювання, оконч. нанесення, намете[і]ння, навіяння чого; (водой) наношення, намулювання, оконч. нанесення, намулення; (занесение) замулювання, оконч. замулення чого;3) (заразы, болезни) заношення, оконч. занесення чого;4) (на план, на карту) зазначання и зазначування, оконч. зазначе[і]ння чого на плані, на мапі (на карті);5) техн. - накидання, оконч. накидання чого. -ние штукатурки - накидання, накидання тиньку на що, тинькування, оконч. обтинькування чого. -ние лака на что - лакування, оконч. полакування чого;6) (причинение) завдавання, чиніння, учиняння, спричиняння и спричинювання, заподіювання, оконч. завдання, учине[і]ння, спричинення, заподіяння чого. -ние оскорбления - образа кого, заподіювання (заподіяння, учине[і]ння) образи кому. -ние побоев - завдавання (завдання) побою кому, побій (-бою). [За побій він мені заплатить (Богодухівщ.)]. Он наказан за -ние жене побоев - його покарано за те, що побив жінку. -ние ран, ударов - завдавання (завдання) ран, ударів. -ние удара палкой, шпагой - удар (-ру) палицею, шпадою. -ние вреда, материального ущерба кому - чиніння (учиняння, учине[і ]ння) шкоди кому; шкода. [Я позиватиму його за шкоду, що він мені вчинив (Київщ.)].* * *1) нане́сення, нано́шення; наміта́ння, навіва́ння; наму́лювання2) завда́ння, заподі́яння, нане́сення, завдава́ння, заподіювання, нано́шення; чи́нення, учи́нення -
99 напряжённый
прлг. напружений. [Вся істота була якась напружена (Грінч.). Оте напружене дожидання (Крим.). По моїх напружених нервах ударила хвиля згуків (Коцюб.). Стояв у господі напружений настрій (Васильч.). Слухав з напруженою увагою (Київщ.)].* * *1) прич. напру́жений; натя́гнений, натя́гнутий, напну́тий, нап'я́тий нату́жений2) в знач. прил. напру́жений\напряжённыйое ожида́ние — напру́жене чека́ння
\напряжённыйые междунаро́дные отноше́ния — напру́жені міжнаро́дні відно́сини
-
100 насиживать
насидеть1) (долго сидеть на чём-л.) насиджувати, насидіти що, на чому. -деть место - насидіти (опис. нагріти) місце. Блохи -дели бельё - блохи заслідили білизну;2) (о птицах: сидя на яйцах) висиджувати, висидіти, (о мног.) повисиджувати що. [Квочка висиділа курчата (Сл. Ум.)];3) (наживать сиденьем) насиджувати, насидіти, висиджувати, висидіти що. [День-у-день сидів за роботою, то й насидів почечуй (Сл. Ум.). Сиділи три дні, та й висиділи злидні (Номис)];4) (выкуривать вино, смолу, дёготь) викурювати, гнати що, викурити, накурювати, накурити, вигнати, нагнати чого. Насиженный -1) насиджений. -ное место - см. Место 3;2) висиджений, повисиджуваний; (о яйце) засиджений. [Цього яйця не варіть: воно засиджене (Звин.)];3) насиджений, висиджений;4) викурений, накурений. -ться -1) (стр. з.) насиджуватися, бути насиджуваним, насидженим и т. п.;2) (вдоволь) насиджуватися, насидітися, висиджуватися, висидітися. [Коло неї не насидиться (Мил.). Нехай висидиться (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - насид`еть2) (согревать сидением; наживать от сидячего образа жизни) наси́джувати, насиді́ти\насиживать ть, ме́сто — наси́джувати, насиді́ти мі́сце
3) (сов.: изготовить перегонкой) диал. нагна́ти, -жену́, -жене́ш, ви́гнати, -жену, -женеш, накури́ти, -курю́, -ку́риш, ви́курити, -курю, -куриш
См. также в других словарях:
Жене — Жене: Жене, Жан (1910 1986) французский писатель, поэт и драматург. Жене, Жан Пьер (р. 1953) французский кинорежиссёр и сценарист. Жене, Марк (р. 1974) испанский автогонщик. Жене, Рудольф (1824 1914) немецкий писатель.… … Википедия
ЖЕНЕ Жан-Пьер — ЖЕНЕ (Jeunet) Жан Пьер (3 сентября 1953, Роан, Франция), французский режиссер и сценарист. Вместе с М. Каро (см. КАРО Марк), Жене начинал художник комиксов, затем снимал анимационные фильмы. Дебютом Жене и Каро в большом игровом кино стала черная … Энциклопедия кино
ЖЕНЕ Жан Пьер — ЖЕНЕ (Jeunet) Жан Пьер (р. 03 сентября 1953), французский режиссер и сценарист. Работал в творческом сотружестве с М. Каро (см. КАРО Марк) . Начинали как художники комиксов, затем снимали анимационные фильмы. Их дебютом в большом игровом кино… … Энциклопедический словарь
Жене Жан — (Genet) (1910 1986), французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорён к пожизненному заключению, отменённому по ходатайству литераторов. В автобиографических романах «Богородица в цветах» (1942), «Чудо розы» (1946) … Энциклопедический словарь
Жене Элиазар — Жене, Элиазар Эта статья содержит заготовку карточки музыкального деятеля. Помогите проекту, заполнив её. Элиазар Жене выдающийся композитор нидерландской школы XV века, современник Жоскена де Пре … Википедия
Жене Э. — Жене, Элиазар Эта статья содержит заготовку карточки музыкального деятеля. Помогите проекту, заполнив её. Элиазар Жене выдающийся композитор нидерландской школы XV века, современник Жоскена де Пре … Википедия
ЖЕНЕ — (Genet) Жан (1910 86), французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорен к пожизненному заключению, отмененному по ходатайству литераторов. В автобиографическом романе Богородица в цветах (1942), Чудо розы (1946),… … Современная энциклопедия
ЖЕНЕ (Genet) Жан — (1910 86) французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорен к пожизненному заключению, отмененному по ходатайству литераторов. В автобиографических романах Богородица в цветах (1942), Чудо розы (1946), документальном… … Большой Энциклопедический словарь
ЖЕНЕ (Genet) Жан — (1910 86) французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорен к пожизненному заключению, отмененному по ходатайству литераторов. В автобиографических романах Богородица в цветах (1942), Чудо розы (1946), документальном… … Большой Энциклопедический словарь
Жене спускать - добра не видать. — Жене спускать добра не видать. См. МУЖ ЖЕНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Жене спускать, так в чужих домах ее искать. — Жене спускать, так в чужих домах ее искать. См. МУЖ ЖЕНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
