Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

о+бок

  • 41 step-ins

    n розм.
    1) предмет жіночого туалету (без застібок); трусики, пояс
    2) черевики без закаблука; пантофлі
    * * *
    n
    2) туфлі без задника; пантофлі

    English-Ukrainian dictionary > step-ins

  • 42 stitch

    1. n
    1) стібок
    2) хір. шов
    3) петля (у плетінні)
    4) гострий біль, кольки в боці
    5) розм. трохи, трішки

    not to do a stitch of work — нічого не робити, сидіти склавши руки

    2. v
    1) шити
    2) стьобати
    3) зшивати, зашивати (тж stitch up)
    4) вишивати
    5) мед. накладати шви
    6) друк. брошурувати (тж stitch up)
    7) розм. підгортати, підсипати (картоплю тощо)
    * * *
    I n
    1) стібок; шов ( у вишиванні), строчка

    fancy /ornamental/ stitch — декоративний шов; декоративна строчка

    2) петля ( у в'язання); в'язка, вид ручного в'язання; тeкcт. переплетення ( машинного трикотажа)
    3) трошки; мінімум одягу
    4) мeд. шов
    5) гострий біль, колька в боці ( a stitch in the side)
    II v
    1) шити; стібати; вишивати
    2) зашивати, зшивати ( stitch up)
    3) мeд. накладати шви ( stitch up)
    4) пoлiгp. брошурувати ( stitch up)

    English-Ukrainian dictionary > stitch

  • 43 tack

    1. n
    1) цвях з широкою головкою; кнопка
    2) шевський цвях, текс
    3) стібок
    4) з'єднання на живу нитку
    5) мор. галс
    6) напрям; шлях, курс; політична лінія

    to be on the right (on the wrong) tack — стояти на правильному (на хибному) шляху

    7) вірьовка, мотузка
    8) доповнення, поправка (до законопроекту)
    9) липкість, клейкість
    10) розм. стійкість, твердість; міцність; надійність
    11) полиця для сушіння сиру
    12) мор. їжа
    13) шотл. землеволодіння; оренда земельної власності
    14) орендоване пасовисько
    15) улов риби
    16) розм. поганий смак (запах)

    hard tack — морський сухар, галета

    to come (to get) down to brass tacks — внести повну ясність, підійти до суті справи

    2. v
    1) прикріплювати кнопками (цвяшками); прибивати (до чогось — down, to)
    2) приметувати; зшивати, шити на живу нитку, наживляти
    3) тех. прихоплювати (зварюванням)
    4) додавати, приєднувати
    5) мор. повертати на інший галс; іти галсами; іти проти вітру
    6) лавірувати, міняти курс; змінювати орієнтацію (думку, лінію поведінки)
    7) зв'язувати, пов'язувати, співвідносити (факти тощо)
    8) внести у фінансовий законопроект поправку, щоб забезпечити його прийняття палатою лордів
    9) юр. об'єднувати пізніше за часом закладне право з першим
    10) з'єднувати шлюбними узами
    * * *
    I [tʒk] v
    1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибивати

    to tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)

    2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)
    3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курс

    the ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру

    4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати
    5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)
    6) (to, on to) додавати, приєднувати

    to tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку

    to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту

    7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першим
    II [tʒk] n
    1) l. цвях із широким капелюшком; кнопка

    tack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях

    2) стібок; позначка

    to take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку

    3) мop. галс

    on the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом

    to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)

    to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила

    4) напрямок, шлях; курс, політична лінія

    to be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху

    to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху

    to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном

    5) мотузка (для рослини, що в'ється)
    6) доповнення, поправка ( до законопроекту)
    7) клейкість, липкість
    9) мop. шкот
    10) упряж; збруя

    to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність

    III [tʒk] n; мор. IV [tʒk] n; діал.
    1) землеволодіння; оренда земельної власності

    English-Ukrainian dictionary > tack

  • 44 whip-stitch

    1. n
    1) накладний шов
    2) обметувальний стібок; стібок через край
    3) друк. брошурне зшивання

    (at) every whip-stitch — амер., розм. щохвилини, безперестанку, раз у раз

    2. v
    обметувати (петлі); зшивати через край

    English-Ukrainian dictionary > whip-stitch

  • 45 клубок

    клубок (-бка), ум. клубочок (-чка), клубочечок (-чечка), (продолговатый) скрут (- ту). [Дійдеться ниточка до клубочка (Номис)]. Свернуться -бком, в -бок, -бочек - згорнутися клубком, звитися (скукобитися) в клубок. -бок событий - клубок подій.
    * * *
    клубо́к, -бка́

    \клубок в го́рле [стои́т, застря́л] — клубо́к у го́рлі [стої́ть, застря́в, застря́г]

    Русско-украинский словарь > клубок

  • 46 материал

    матеріял (-ду), (з)надіб (р. (з)надобу), (з)надібок (-бку). [Зрубаю три старі дерева, то вистане матеріялу на рік або й на два (на ложки) (Франко). Оповідання служить за ілюстрацію і за матеріял для міркування (Крим.). Куля, набитая знадобом розривним (Л. Укр.). Що маю я робити? Чим? Над чим? Ні знаряду, ні надобу не маю (Л. Укр.). Знадібок знайдеш сам для тонкої пряжі (Дніпр. Ч.)]. -ал лесной - лісовий матеріял, лісоматеріял. -ал отопительный - паливо. -ал смазочный - мастило. -ал строительный - будівельний матеріял. -ал сырой - сировий матеріял, сировина. -алы для словаря украинского языка - матеріяли (знадоби) до словника української мови.
    * * *
    I
    матеріа́л, -у
    II текст.; тж. мат`ерия
    мате́рія; ( ткань) ткани́на, крам, -у, матеріа́л, -у

    Русско-украинский словарь > материал

  • 47 надгробие

    надгробний (надмогильний) напис (-су), епітафія.
    * * *
    1) ( могильный памятник) надгро́бник, надгро́бок, -бка
    2) ( надгробная надпись) надгро́бний ( надмогильный) на́пис (-у), надгро́бок, епіта́фія

    Русско-украинский словарь > надгробие

  • 48 надклювье

    наддзюбок, наддзьобок (-бка).
    * * *
    орн.
    наддзьо́бок, -бка, наддзю́бок

    Русско-украинский словарь > надклювье

  • 49 наклонять

    наклонить нахиляти, хилити, нахилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, перехиляти, перехилити, нагинати, нагнути, (редко) поклоняти, клонити, поклонити, уклоняти, уклонити, (о мног.) понахиляти, посхиляти, поперехиляти, понагинати що до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиляти, прихилити, пригинати, пригнути, (редко) приклоняти, приклонити, (о мног.) поприхиляти, попригинати, поприклоняти що до кого и кому, до чого. [Нахиляє дуб високий віти дужі і широкі до червоної калини (Грінч.). Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Номис). Куди хилить вітер, туди й я хилюся (Пісня). Скрізь-же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, тирсу похиляєш (Основа 1861). Червонії корогви розпустив, до води похилив (Ант.-Драг.). Журавель схилив довгу шию у колодязь (Коцюб.). Нехай ударять в тулумбаси сумно, а ратища додолу посхиляють (Куліш). Перехилив порожню пляшку над чаркою (Н.-Лев.). Витягає пляшку і перехиляє до рота (Васильч.). Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Поле усіляке зілля до себе клонить, аби з нього води напитися (Стефан.). Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (М. Вовч.). Він радніший був- би їй небо прихилити (Загірня). Пригинав їм вишні, а вони обривали ягоди (Богодух.). Приклонив голову їй на плече і пильно слухав (Загірня)]. -ть голову - нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, похиляти, похилити, перехиляти, перехилити, уклоняти, уклонити, (понуро) похнюплювати, похнюпити голову, похнюплюватися, похнюпитися, (приветствуя, прося) уклонятися, уклонитися, похилятися, похилитися, (о мног.) понахиляти, посхиляти голови. [Стискаємо руки й схиляємо голови (Коцюб.). Ще нижче голову похилила (Грінч.). Перехилить голову (Номис). Стоїть, уклонивши голову (Квітка). Сиділа, низько похнюпивши голову (Грінч.). Сидів похнюпившись (Богодух.). Мовчки похилились: «Благослови, - кажуть, - батьку!» (Шевч.)]. -ть на один бок - нахиляти, нахилити на один бік, (пров.) перехняблювати, перехнябити що (набік, на один бік). [Нащо ти так шапку порехнябив? (Сл. Гр.)]. -ть в разные стороны - нахиляти, нахилити в різні боки, розхиляти, розхилити що. [Вітер віє по долині, розхиляє лист калині (Грінч.)]. Наклонённый - нахилений, похилений, (прлг. похилий), схилений, перехилений, нагнутий, понахиляний, посхиляний, поперехиляний; прихилений, пригнутий, приклонений, поприхиляний; похнюплений; перехняблений; розхилений. [Похилена голівка (М. Вовч.). З перехиленої пляшки нічого не текло: була вже порожня (Червоногр.). Видко було тільки похнюплену голову (Богодух.)].
    * * *
    несов.; сов. - наклон`ить
    1) нахиля́ти, нахили́ти, -хилю́, -хи́лиш и мног. понахиля́ти, похиляти, похили́ти; ( склонять) схиля́ти, схили́ти и мног. посхиля́ти; ( нагибать) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти; ( пригибать) прихиля́ти, прихили́ти и мног. поприхиля́ти; ( на бок) перехиля́ти, перехили́ти и мног. поперехиля́ти, сов. диал. перехня́бити, -блю, -биш
    2) (к чему, на что - направлять, склонять) схиля́ти, схили́ти (до чого), направля́ти, напра́вити, -влю, -виш, спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш (на що)

    Русско-украинский словарь > наклонять

  • 50 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 51 перевёртываться

    перевернуться
    1) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися, (диал.) перекачнутися, (о мног.) поперевертатися, поперекидатися. -нуться с боку на бок, на другой бок - перевернутися (перекинутися) з боку на бік, на другий бік. И кости мои в могиле -нутся - і кістки мої струхнуться в ямі (в могилі). Лодка -нулась - човен перекинувся (перевернувся, диал. перекачнувся). -нуться, едя на лодке - перекинутися, перевернутися човном їхавши, вивернутися з човна їхавши. Счастье -нулось - щастя перевернулося, иншим кінцем обернулося. -ваясь вверх дном - уперекидь. [Пішли столи вперекидь (Неч.-Лев.)];
    2) перегортатися, перегорнутися, бути перегорнутим, перегорненим;
    3) перекручуватися, перекрутитися - см. Переверчиваться;
    4) см. Превращаться, превратиться.
    * * *
    несов.; сов. - переверн`уться
    1) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися; перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися
    2) перегорта́тися, перегорну́тися
    3) ( поворачиваться кругом) поверта́тися, поверну́тися

    Русско-украинский словарь > перевёртываться

  • 52 поскрёбыш

    см. Поскрёбок.
    * * *
    ви́шкребок, -бка, по́скрібок

    Русско-украинский словарь > поскрёбыш

  • 53 сторона

    1) бік, род. п. бо́ку, сторона́

    брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)

    броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)

    бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік

    быть на чьей \сторона не́ — см. быть 1)

    в \сторона не́ — в знач. нареч. о́сторонь; ( при обозначении места) поо́даль, узбі́ч; ві́дсторонь

    в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су

    в \сторона ну — убі́к; ( набок) на́бік

    во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч

    глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]

    лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни

    моё де́ло на́ — см. дело

    на \сторона не́ — ( работать) на стороні́

    на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти

    на \сторона ну — ( продавать) на сто́рону; ( сбиться) на́бік

    на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три

    на той \сторона не́ — (реки, улицы) по той бік

    отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)

    оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь

    поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́

    положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́

    по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́

    по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч

    по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч

    по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги

    ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька

    сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік

    сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру

    с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в

    со всех \сторонаро́н — (откуда, где) з усі́х бокі́в; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди, з усі́х усю́дів (усю́д); (как: обсудить) всебі́чно; ( во всех отношениях) всіма́ сторона́ми

    смотре́ть по \сторона на́м — диви́тися (видивля́тися) на всі бо́ки; ( ротозейничать) лови́ти ґав

    с одно́й \сторона ны́..., с друго́й \сторона ны́... в знач. — вводн. сл. жарг. з одного́ бо́ку..., з і́ншого бо́ку

    со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше

    со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку

    ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю

    узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)

    уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати

    шу́тки в \сторона ну — см. шутка 1)

    э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку

    2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́

    родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́

    жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)

    3) мат. сторона́, бік
    4) юр., дипл. сторона́

    о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні

    Русско-украинский словарь > сторона

  • 54 Крупина

    Крупинка
    1) (одно зёрнышко крупы) крупина, крупинка, зерня, зернятко, зеренце. [Такого крупнику наварила, що крупина за крупиною ганяється з дубиною (Харківщ.). Я такі крупи люблю, щоб зеренця були цілі (Волинь)];
    2) -ка соли, сахара и т. п. - дрібок (-бка), дрібочок (-бочка), дрібка соли, цукру и т. п. [Дайте соли два дрібочки посолити огірочки (Приказка). Мені небагацько треба: соли дрібок, хліба шматок та горілки чарку (Приказка). Був колись час, що не був я душею: дрібкою фосфору був під землею (Крим.)]. Состоящий из -нок - см. Крупчатый.

    Русско-украинский словарь > Крупина

  • 55 Нажиток

    нажиток, набуток (-тку), надбанок (-нку), зарібок, дорібок (-бку).

    Русско-украинский словарь > Нажиток

  • 56 Накренивать

    и Накренять накренить (о судне) нахиляти, нахилити, перехиляти, перехилити набік, знабочувати, знабочити, (о мног.) понахиляти, поперехиляти що; (наклонять на-бок ещё, пров.) перехняблювати, перехнябити, (о мног.) поперехняблювати що. Накренённый - нахилений, перехилений, понахиляний, поперехиляний набік; знабочений; перехняблений, поперехняблюваний. -ться - (о судне) нахилятися, нахилитися, перехилятися, перехилитися, пона[попе]рехилятися набік; знабочуватися, знабочитися; бути нахиляним, нахиленим, понахиляним набік и т. п.; (наклоняться на-бок ещё, пров.) перехняблюватися, перехнябитися, поперехняблюватися; бути перехняблюваним, перехнябленим, поперехняблюваним. [Човен знабочився і зачерпнув води (М. Грінч.). В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився (Н.-Лев.)].

    Русско-украинский словарь > Накренивать

  • 57 Оборудывание

    оборудование
    1) (какого-либо дела) оборудування, облагоджування, облагодження;
    2) (завода, мастерской больницы, хозяйства и т. п.) опоряджування, устатковування, (оконч.) опорядження, устаткування. [За доброго механічного устаткування кожен робітник дав-би в сотні раз більше виробів]. Предметы -ния - статок (-тку), надібок (-бку). [Увесь шевський надібок].

    Русско-украинский словарь > Оборудывание

  • 58 саплав

    прокол, стібок, штих СБ; бир саплав йип нитка на один стібок СБФ.

    Урумско-украинский словарь > саплав

  • 59 безотказная наработка

    безвідмо́вний наро́бок

    Русско-украинский политехнический словарь > безотказная наработка

  • 60 болванка

    техн.
    ( грубо обработанный кусок металла) загото́в, -ву, наді́бок, -бка, вили́ванець, -нця, генти́на
    - сырая болванка

    Русско-украинский политехнический словарь > болванка

Страницы

См. также в других словарях:

  • БОК — кропить. Кар. (Ленингр.). Неодобр. Бездельничать. СРГК 3, 25. Бок напарить. Волог. Утомиться за работой. СРНГ 3, 68. Бок не подломит. Яросл. Шутл. или неодобр. О ленивом человеке. ЯОС 2, 9. Бок о бок. Разг. 1. Рядом, очень близко один от другого… …   Большой словарь русских поговорок

  • Бок — Бок: Бок  правая или левая сторона тела или предмета Бок  коммуна в Германии, в земле Саксония Анхальт. Бок  коммуна в Германии, в земле Мекленбург Передняя Померания Бок  разновидность пива БОК  база открытых ключей… …   Википедия

  • бок — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? бока и боку, чему? боку, (вижу) что? бок, чем? боком, о чём? о боке и в боку; мн. что? бока, (нет) чего? боков, чему? бокам, (вижу) что? бока, чем? боками, о чём? о боках 1. Бок это правая или левая… …   Толковый словарь Дмитриева

  • БОК — муж. сторона предмета; грань; у каждой вещи есть верх и низ, остальные внешние плоскости называются боками; если же исключить зад и перед, то будет два бока, правый и левый. Так боком и ходит, ребром или козырем. Изба на боку, искривилась. Идти… …   Толковый словарь Даля

  • бок — а ( у), предлож. о боке, на боку; мн. бока, ов; м. 1. Правая или левая часть туловища человека, животного. Телёнок с белым боком. Бок заныл. Кольнуло в правом боку. Перевернуть малыша на бок. Переваливаться с боку на бок (покачиваться из стороны… …   Энциклопедический словарь

  • БОК — БОК, бока, о боке, на боку, мн. бока, муж. 1. Правая или левая сторона туловища от плеча до бедра. Спать на боку. Болит левый бой. Перевертываться с боку на бок (обл. мн. боки. «Руки в боки, глаза в потолоки.» погов. о франте). 2. Одна из сторон… …   Толковый словарь Ушакова

  • Бок о бок — БОК О БОК. 1. Совсем рядом, близко друг к другу. Корабль вошёл в линию, где стояли вдоль набережной бок о бок корабли из всех стран света (Л. Н. Толстой. Франсуаза). Потом ему представилось, будто Лесницкий и сотский Лошадин шли в поле по снегу,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Бок — обозначение советских самолётов, созданных в Бюро особых конструкций и предназначавшихся для проведения экспериментальных исследований и рекордных полётов на высоту и дальность. Бюро было организовано в 1930 при Центральном аэрогидродинамическом… …   Энциклопедия техники

  • бок о бок — См. вместе …   Словарь синонимов

  • БОК — Болгарский олимпийский комитет Болгария, спорт Источник: http://www.sports.ru/today/2004/news/144500000000018293.html БОК ОКБ Банк «Объединённый капитал»; Объединённый капитал банк http://okbank.ru/​ банк., организация, Санкт Петербург …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • БОК — БОК, а ( у), о боке, на боку, мн. бока, ов, муж. 1. Правая или левая сторона туловища, тела. Боль в боку. Ворочаться с боку на бок. Взять (вытащить) что н. из под боку и из под бока. Взять за бока кого н. (также перен.: решительно заставить… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»