-
1 head
I n глава, керівник, начальник; головний, старший; 2. провідне/ керівне становище- crowned head монарх- head of a consulate глава консульства- head of a department амер. начальник відділу- head of a diplomatic mission глава дипломатичного представництва- H. of Government глава уряду- Heads-of-Government Conference нарада голів уряду- heads of mission of equal rank глави дипломатичних представництв однакового рангу- head of a party керівник партії- H. of State глава держави- receiving head of state глава акредитуючої держави- categories of heads of diplomatic missions категорії глав дипломатичних представництв- to be the head of smth. бути на чолі чогось- to bury one's head in the sand дотримуватися страусової політики- to entertain a head of state приймати главу держави- to hamper the acceptance of a headof mission ускладнювати прийом глави дипломатичного представництва- to prevent the acceptance of a headof mission ускладнювати прийом глави дипломатичного представництва- H. of the Army командуючий збройними силами (США)II v1. очолювати, стояти на чолі; йти попереду- to head a delegation очолити делегацію- to head toward military victory йти до військової перемоги- to head a procession очолити процесію- to head off заважати, запобігати- to head off racial war запобігти расовій війні- to head smbd. off from making a speech перешкоджати чиємусь виступу -
2 saddle
1. n1) сідлоflat (hunting) saddle — спортивне (англійське) сідло
2) черезсідельник3) сіделко4) сідловина (гори)5) геол. антиклінальна складка6) тех. підкладка, подушка; башмак; супорт (верстата)saddle roof — буд. двосхилий дах
to get into the saddle — очолити (щось); прийти до влади
to lay (to put, to set) the saddle on the right horse — справедливо обвинувачувати когось
2. v1) сідлати; осідлати2) в'ючити4) прогинатися (посередині); набирати форми сідла* * *I ['sʒdl] n1) сідло; командне положення2) черезсіделок; сіделко4) сідловина ( гірського хребта)5) гeoл. антиклінальна складка6) мaт. сідло, сідловина ( кривої); сідлоподібна поверхня7) тex. подушка, підкладка; опора ( трубопроводу); супорт; полозкиII [`sʒdl] v1) сідлати; осідлати2) нав'ючувати; обтяжувати ( боргами) -
3 lead
I n1. керівництво; ініціатива2. приклад3. вказівка, директива4. першість, перше місце5. амер. розгорнутий підзаголовок, анотація (перед статтею); вступна частина- to be in the lead лідирувати- to establish a lead over candidates очолити список кандидатів (під час виборів), випереджати кандидатів за кількістю набраних голосів- to follow smbd.'s lead слідувати прикладу когось- to give smbd. a lead in smth. показати приклад у чомусь- to lose the lead втратити лідерство- to take lead лідирувати- to take a dominant lead відігравати домінуючу роль- to take the lead брати на себе керівництво, проявляти ініціативу- in the lead на чолі (процеси)II v (led) керувати, управляти; очолювати- to lead an army командувати армією- to lead a delegation очолювати делегацію- to lead a party очолювати партію -
4 saddle
I n- to be cast from the saddle бути зміщеним з керівної посади- to be thrown from the saddle бути зміщеним з керівної посади- to get into the saddle прийти до влади, очолити щосьII v перен. звалювати- to saddle heavy responsibilities on/ upon smbd. звалювати важку відповідальність на когось- saddle ed with heavy debts обтяжений великими боргами
См. также в других словарях:
очолити — див. очолювати … Український тлумачний словник
очолити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Бессмертный, Роман Петрович — Безсмертный, Роман Петрович … Википедия
Сыч, Александр Максимович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Сыч. Александр Максимович Сыч укр. Олександр Максимович Сич … Википедия
очолений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до очолити … Український тлумачний словник
поводити — I джу, диш, недок., повести/, еду/, еде/ш; мин. ч. пові/в, вела/, вело/; док. 1) неперех. Робити рух, ворушити чим небудь. || Проводити чим небудь по чомусь. || Робити рух чим небудь у певному напрямку. 2) тільки док., перех. Спрямувати рух кого … Український тлумачний словник
себе — наз. в. нема, одн. і мн., займ. зворотний. Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники. •• Від се/бе від свого імені. У се/бе у своїй кімнаті, квартирі, у своєму будинку і т. ін. Бра/ти на се/бе що … Український тлумачний словник
вести — I 1) (спрямовувати рух кого н., допомагати / примушувати йти куди н.), провадити, проводжати, проводити, провести, приводити, привести (із собою); у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати,… … Словник синонімів української мови
