очнуться+после+обморока

1. сознание, рассудок; состояние человека в здравом уме и твёрдой памяти, способность воспринимать действительность и отдавать себе отчёт в своих действиях, переживаниях. Кым сутка Васлин нима шамжат ылде. И. Горный. Трое суток у Васли совершенно не было сознания. Ср. уш.

2. чувство, чувствительность; способность воспринимать внешние раздражения. Вургымла кидем колталташ тӹ нгӓ льӹ, нима шамжат уке. В. Патраш. Моя правая рука стала разжиматься, совершенно потеряла чувство (букв. у неё нет никакого чувства). Ср. шижмаш.

3. сознание; мысль, чувство, ощущение. Ӓ тя шам отцовские чувства; тышман шам враждебные чувства.

□ Вуйышкем лӱ дӹ шлӓ шам пырен кеш. И. Горный. Мне на ум (букв. в мою голову) пришла страшная мысль. Нӹ нӹн ӹ жӓлӓ йӹ мӹ шамышты изишӓ т уке. А. Канюшков. У них совершенно нет чувства жалости. Ср. шижмаш.

4. сознание; способность мыслить, рассуждать, определять своё отношение к действительности. Амалышы шамым понгыжалтараш пробудить дремлющее сознание; тошты шам отсталое сознание; религи шам религиозное сознание.

□ Культура халыкын шамжы гач каеш. «Цикмӓ ». Культура проявляется через сознание народа. Ср. уш.

5. в поз. опр. сознания; относящийся к сознанию, связанный с сознанием. Амалет веле, лач пыйыртик шам лаштык веле ӓ шӹ штет кодын. Н. Игнатьев. Ты спишь, лишь крохотная доля сознания осталась в твоей памяти. Ср. уш.

◊ Вуй шам пыдыранаш мутиться, помутиться (о рассудке, сознании). Вуй шамемӓ т пыдыранен кеш. Н. Игнатьев. У меня даже рассудок помутился. Шам гӹц кеӓ ш

1. терять (потерять) сознание, рассудок; лишаться (лишиться) чувств. – Тӹ дӹ шам гӹц кен, колен кердеш, – шонгырак салтак ясы ӹ рвезӹм жӓлӓ ен келесӓ. И. Шапкин. – Он потерял сознание, может умереть, – говорит пожилой солдат, пожалев больного мальчика. 2) терять (потерять) сознание, рассудок, способность воспринимать действительность и отдавать себе отчёт в своих действиях, переживаниях. Попенӓ т ам керд, колышы гань линӓ м, шам гӹц кенӓ м. П. Першут. Я даже говорить не могу, словно обмер, потерял рассудок. 3) терять (потерять) чувство, чувствительность, способность воспринимать внешние раздражения. Митрин кӓрш мастар вӓтӹ жӹ парнявлӓ жӹ шам гӹц кемешкӹ кӓршӹм шактен. Н. Игнатьев. Жена Митри, гуслярша, играла на гуслях, пока её пальцы не потеряли чувствительность. Шам гӹц колташ лишать (лишить) сознания, рассудка, чувств. Дӓ (немец) мыскылыш, орландарыш Мӹ ньӹм шам гӹц колтымеш. Г. Матюковский. И немец издевался, унижал, пока не лишил меня сознания. Шам пыраш (пырен кеӓ ш)

1. возвращаться (вернуться) после обморока (о сознании, рассудке). Больницӹ штӹ веле шамем пырен. В. Патраш. Только в больнице ко мне вернулось (букв. вошло) сознание. 2) опомниться, очнуться; приходить (прийти) в себя, становиться (стать) способным хладнокровно действовать, рассуждать. Вара ижӹ шамышты пырен кемӹ лӓчучеш, имнивлӓ штӹм покташ, талаштараш тӹ нгӓ лӹт. Н. Игнатьев. Только позже они словно пришли в себя (букв. их рассудок вошёл), стали погонять, торопить своих лошадей. Шам ямеш теряется (потеряется) сознание, рассудок, чувство. Дӓ тӹ шӓкен Мишукнажын ямы шам. Г. Матюковский. И тут наш Мишук потерял сознание (букв. у Мишука теряется сознание). Шамым нӓлӓ ш

1. приходить (прийти) в себя, приходить (прийти) в сознание (после обморока и т. д.). Анженӓ: ӹ рвезӹ шамым нӓлӓ ш тӹ нгӓ льӹ, сӹ нзӓ мӓт пачы. Смотрим: мальчик начал приходить в себя, даже глаза открыл. 2) опомниться, очнуться; приходить (прийти) в себя, становиться (стать) способным хладнокровно действовать, рассуждать. Шаным лошты (Михӓ лӓ) монден йӓлӹм, Тӹ дӹ викок ыш дон ӧ рдӹш кен. Но варажы тӹ дӹ, шамым нӓлӹн, Стӧ л тӹ рӹ шкӹ колышташ миэн. Н. Ильяков. В раздумье Михӓ лӓзабыл про других, он в мыслях ушёл совсем далеко. Но потом, очнувшись, он подошёл к столу послушать. Шамым ямдаш

1. терять (потерять) чувство, сознание, рассудок, состояние человека в здравом уме и твёрдой памяти. Иван вӹ лнӹ йыла преня, Иван ямда шамжымат. К. Медяков. На Иване горит бревно, Иван теряет и сознание. 2) терять (потерять) рассудок, сознание, осознание, понимание; не давать (не отдавать) отчёт в своих действиях, поступках, качествах; не осознавать (не осознать) действительности, истинности чего-л. Тӹ нӓм, тӹ ньӹм ужын, Ямденӓ м шамемӹм. И. Захаров. Тогда, увидев тебя, я потерял рассудок. Шамыш пиштӓ ш осознавать, осознать; сознавать, сознать; понимать, понять; давать (дать) отчёт в своих действиях, поступках, качествах; признавать (признать) действительность, истинность чего-л. Лач урядник ылмыжым шамыш пиштӹ шӓт веле, (Небейменяткин) тӹ рвӹ жӹм мӹ нгешок пӹ зӹ рӓл шӹ ндӹш. Н. Игнатьев. Только осознав, что он урядник, Небейменяткин вновь поджал свои губы. Шамыш толаш очнуться, опоминаться (опомниться); приходить (прийти) в чувство, в сознание; приходить (прийти) в себя после обморока и т. п. Прапорщик, шамыш толмыкыжы, тӹ дӹм покташ тӹ нгӓ леш. И. Шапкин. Прапорщик, очнувшись, погонится за ним.

1) Общая лексика: ожить, осуществиться, прийти в себя, приходить в себя

2) Сельское хозяйство: возрождаться

3) Религия: воскреснуть (ksuharik)

4) Макаров: приходить в себя (после обморока и т.п.), начать жизнь, оживать, оживать (после обморока и т. п.), осуществляться, очнуться, появиться на свет, приходить в себя (после обморока и т. п.)

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

1) слабость, бессилие; беспомощность

2) обморок, бессознательное состояние

общ. очнуться, прийти в себя (после обморока)

1) возвращаться (вернуться) после обморока (о сознании, рассудке)

2) опомниться, очнуться; приходить (прийти) в себя, становиться (стать) способным хладнокровно действовать, рассуждать

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шам

1) возвращаться (вернуться) после обморока (о сознании, рассудке)

2) опомниться, очнуться; приходить (прийти) в себя, становиться (стать) способным хладнокровно действовать, рассуждать

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шам

1) приходить (прийти) в себя, приходить (прийти) в сознание (после обморока и т. д.)

2) опомниться, очнуться; приходить (прийти) в себя, становиться (стать) способным хладнокровно действовать, рассуждать

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шам

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шам