охр

nav. Hafenschutz

construct. Asbestose, Berufs-Lungenerkrankung

construct. persönliche Schutzmittel

construct. Lärmbekämpfungsaktion

construct. Fußspitze

construct. Arbeitsposition

construct. Lärmschutzmaßnahmen

construct. Rehabilitierung

1) General subject: relative hazard (определяется как отношение текущей величины риска в момент времени t нарастающим итогом при изменении независимых исходных событий к величине риска в исходных условиях; охр. труда, стат.)

2) Accounting: relative risk

3) Statistics: hazard ratio (определяется как отношение текущей величины риска в момент времени t нарастающим итогом при изменении независимых исходных событий к величине риска в исходных условиях; охр. труда, стат.)

4) Gynecology: odds ratio

5) Quality control: percentage risk (в процентах)

6) Nuclear weapons: RR

1) Automobile industry: challenge query (охр. сист.)

2) Communications: call request

скоса, скрива, зукоса, ускосом, косяка. [Не дивись на мене скоса, бо вискочить бульба з носа (Приказка). Зо злобою гидкою він погляда на людське щастя скрива (Грінч.). А сам зирк та зирк зукоса на Охріма (М. Вовч.). Здалека сідає, вскосом дивиться (Сл. Гр.)]. Взглянуть -са - глянути скрива (скоса). Посматривать -са - скоса, зизом поглядати на кого, зизим оком накривати кого. Смотреть -са - кривим оком глядіти, зизом дивитися на кого.

* * *

1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;

2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).

* * *

лін(т)юх (-ха), лін(т)юга, ледар (-ря), ледай (-дая), ледащо (ср. р.), ув. ледака, ум. ледайко, соб. ледач (-чи), ледар (-ри), ледарство, ледень (-ни), (вульг.) ліногуз (-за); (баклушник) байдич, (пров.) байдала; (бездельник) нероб (-ба), нероба (общ. р.); (лежебока) лежень (-жня). [Отак дрижить лінюх-школяр, не вивчивши урока (Крим.). Ну й лінтюга, - усе-б лежав! (Харківщ.). Я й у житті буду трутнем суспільности, - я лінюга (Крим.). В його усі люди то нечесні, то шкодливі, то ледарі (Н.-Лев.). Що за ледащо мій Охрім! (Квітка). Сказано, - ледай: і досі скотині не подавано (Полтавщ.). Ледач, а не діти (Липовеч.). Давно я потоптав-би сю ледар (Куліш). У городі позбиралася сама ледень, - робить не робить, а хліба давай (Чигиринщ.)]. Праздновать святого -тяя - справляти лежня.

* * *

нрч. глузливо, глумливо, насмішкувато, (гал.) смішковато. [Подивиться на його згорда або глузливо (Мова). «А що, Охріме?» - спитався глузливо Петренко (Грінч.). Глумливо усміхнулася (Кониськ.). «Вас усе карає», - сказав Карпо насмішкувато (Н.-Лев.). Явдоха насмішкувато перекривила його (Крим.). Його очі спокійно, трохи навіть смішковато дивилися на нового арештанта (Франко)].

* * *

безл. гл. неставати, невистачати чого кому, чому, в чому, (чаще зап.) бракувати кого, чого и (редко) бракнути чого кому и (реже) в кого, чому, в чому, (при отрицании ещё, гал.) хибувати и хибнути чого, кого кому; срв. Нехватать. [I чого їм нестає! (Звин.). Невистачає двох копійок (Київщ.). Село чимале, але якесь невеселе: дерев бракує (Кониськ.). Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, так обом нам бракує простора (Л. Укр.). Дівчат у нас бракує, а хлопців сила (Сл. Левч.). Коли в тебе бракує того насіння, позич його (Стор.). В їх місті бракує добрих адвокатів (Грінч.). Лічила ранком військо, і багато найкращих вояків у ньому бракувало (Л. Укр.). Бракне копійки (Сл. Гр.). Не бракло Охрімові розваги (М. Вовч.). Не багато йому хибувало, аби всі хати обчитати (Стефаник). Йому ніколи слів не хибло (Франко)]. Чего тебе -таёт? - чого тобі нестає? чого тобі недостача? (Звин.). -таёт двух рублей до полной суммы - нестає (невистачає) два карбованці (двох карбованців) до повної суми. Только этого -вало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). [Мені тільки цього бракувало (Н.-Лев.)].

* * *

подмигнуть моргати, моргнути, підморгувати, підморгнути, (немного) приморгувати кому, до кого, на кого, накивувати бровою, оком кому, на кого. [Охрім накивував бровою сусідам (Васильч.). Накивує оком на Оксану (Васильч.)].

* * *

несов.; сов. - подмигн`уть