Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

от+света

  • 101 невзвидеть

    не побачити, невбачити, не уздріти чого. Сделалась такая метель, что он ничего не -дел (Пушкин) - закрутила така метелиця, що йому нічого не було видно (перекл. А. Харченка). Он земли под собою -дел - він землі не відчув під ногами, йому аж земля пішла ходора (ходором) під ногами. Он не -дел света (дня) - йому світ потьмарився, йому потемніло в очах (в очу), голова йому пішла обертом.
    * * *

    \невзвидеть дел све́та (дня) кто в — оча́х потемніло (потьма́рилося) кому́, світ потьма́рився ко́му

    Русско-украинский словарь > невзвидеть

  • 102 отбрасывать

    отбросить и отбросать
    1) см. Откидывать. -сить неприятеля - відігнати (відкинути, відперти) ворога. -сьте эти пустые затеи - киньте (облиште) ці дурні витівки. - брось от пяти три - відкинь (відрахуй, відлічи) від п'ятьох три;
    2) (свет) відбивати, відбити світ, відсвічувати, відсвітити, (тень) кидати, кинути тінь (тіни). [Дерево кидає від себе тінь. Місяць відбиває від себе сонячний світ]. Зеркало -сило луч света - люстро (дзеркало) відбило промінь світа. -вать что - відкидати що, кидатися чим. [Ідеалами, принципами кидались, як непотрібним шматтям]. Отброшенный - відкинений, відкинутий; (о свете) відбитий. -ся - см. Откидываться, -нуться; (о тени) падати, впасти; (о свете) відбиватися, відбитися.
    * * *
    несов.; сов. - отбр`осить и отброс`ать
    відкида́ти, відки́нути и відки́дати и повідкида́ти

    Русско-украинский словарь > отбрасывать

  • 103 отверстие

    відтулина, відвороття, продухвина, (гал.) отвір, розтвір (-во), (проём) проріз (- зу), проруб (-бу); (дыра) діра, дучка, промежінь (-жени). -тие в почтовом ящике - проріз у поштивій скриньці. -тие для света - просвіт, прозір (-зору). -тие для протока воды - проточина. -тие в стене (для ворот) - розвороття. -тие колодца - колодяжне устя. -тия в решётке - межиґраття, продушини. -тие для огня в гончарной печи - прогар, прогін (-гону), дучка. -тие в шахте - вікно. Делать -тие (дыру) - робити, пропускати продушину, дірку.
    * * *
    о́твір, -вору, відту́лина диал. віджу́лина

    око́нное \отверстие — віко́нний о́твір, вікни́на

    Русско-украинский словарь > отверстие

  • 104 отражение

    1) відбивання, відпирання, сов. відбиття, відпертя; відсіч и одсіч (-чи); срв. Отражать 1;
    2) физ. - відбивання, відбиття, відкидання, віддавання, відсвічування, відгукування; срв. Отражать 2. -ние исторических фактов в народной памяти - відсвічування історичних фактів у народній пам'яті. -ние света (отсвет, отблеск) - відбивок (-вку), відсвіт (-ту), від(б)лиск. [Сварилась пальчиком на свій одбивок в дзеркалі (Неч.-Лев.). Око не побачить себе инше як через відсвіт, через инші речі (Куліш). Відсвіт у прозорій воді]. -ние звука - відгук, луна. Срв. Отзвук, Эхо. Служить -нием чего-л. - см. Отражать.
    * * *
    1) ( действие) відбиття; відбива́ння, відбиття́; відбива́ння, запере́чення; запере́чування, спростува́ння, спросто́вування, відбиття́, відбива́ння, відкида́ння, відбиття́, відобра́ження, віддзерка́лення, відбива́ння, відобража́ння, віддзерка́лювання
    2) ( отраженное явление) відбиття́, відби́ток, -тка, ( отображение) відобра́ження, віддзерка́лення; ( изображение) зобра́ження, ( отблеск) ві́дблиск, -у, ві́дсвіт

    Русско-украинский словарь > отражение

  • 105 отрекаться

    отречься от кого, от чего зрікатися, зректися кого, чого, відрікатися, відректися кого, чого и від кого, від чого, вирікатися, виректися кого, чого, (отвергаться) кидатися, цуратися чого, відкидатися, відкинутися, відцуруватися, відцуратися від кого, від чого и кого, чого, відступатися, відступитися від кого, від чого, відкаснутися, відсахнутися від кого, (гал.) звергтися чого; (отпираться) запрещатися, запретитися. -чься от своих слов - зректися, відректися своїх слів. -чься от своих взглядов, от своего права - зректися своїх поглядів, свого права. -чься от своей веры, от отчизны - зректися (відректися) своєї віри, своєї батьківщини, відцуратися, відкинутися (від) своєї віри, (від) своєї батьківщини, відступитися, відкаснутися від своєї віри, від своєї батьківщини. -чься от света - світу відцуратися. Все родные от него -клись - всі рідні його (від нього) відреклися (відцуралися), від нього відкаснулися (відсахнулися), уся рідня від його відкинулася (відступилася, відцуралася). [Відступилася від мене вся моя родина]. Пётр трижды -кался от Христа - Петро тричі зрікався Христа, відрікався Христа и від Христа. Срв. Отступаться.
    * * *
    несов.; сов. - отр`ечься
    зріка́тися, зректи́ся, відріка́тися, відректи́ся, цура́тися, відцура́тися, несов. відкасну́тися; диал. виріка́тися, ви́ректися

    Русско-украинский словарь > отрекаться

  • 106 отречение

    зречення чого, відречення, відцурання (від) чого. -ние от престола - зречення престолу. -ние от своего права - зречення (відречення) свого права. -ние от ереси, от своего убеждения - відречення від єреси, від свого переконання. -ние от света - відцурання (від) світу.
    * * *
    зре́чення, відре́чення, відцура́ння

    Русско-украинский словарь > отречение

  • 107 отсвечивать

    отсветить відсвічувати, відсвітити, від(б)лискувати, відблиснути, віддавати, відбивати світ, віддати, відбити світ.
    * * *
    1) ( отражать свет) відсві́чувати, відсві́чуватися; ( давать отблеск) поли́скувати
    2) (отражаться в чем-л. - об источниках света) відсві́чуватися

    Русско-украинский словарь > отсвечивать

  • 108 перед

    и Пред
    1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;
    2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.
    * * *
    предл. с твор. п.; тж. п`ередо
    1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти
    2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду
    3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред

    Русско-украинский словарь > перед

  • 109 перёд

    и Пред
    1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;
    2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.
    * * *
    1) пере́д (род. п. переду)
    2)

    переда́ — мн. спец. переди́, -ді́в, передки́, -кі́в

    Русско-украинский словарь > перёд

  • 110 поиграть

    см. Поигрывать.
    * * *
    1) погра́ти; (во что, с кем-чем) погра́тися, погуля́ти, згуля́ти; ( позабавиться) поба́витися; (перен.: отнестись несерьёзно) пожартува́ти
    2) ( о вине) погра́ти, пошумува́ти
    3) (о переливах света, красок) погра́ти; ( поблестеть) поблища́ти, пося́яти
    4) (о чувствах, мыслях, воображении) погра́ти, пошумува́ти, побуя́ти

    Русско-украинский словарь > поиграть

  • 111 полоса

    (полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.
    * * *
    1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька
    2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га
    3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка

    Русско-украинский словарь > полоса

  • 112 полоска

    см. Полоса. В -ску - у паски, у смужки - см. Полосатый.
    * * *
    уменьш.
    1) сму́жка; стя́жка; (бумаги, света) па́сок, -ска; ( пахоты) ни́вка
    2) ( металла) шта́бка; ( тонкая и узкая) стрі́чка

    Русско-украинский словарь > полоска

  • 113 преломление

    ла[о]мання, переломлювання, переламування, заломлювання, оконч. переломлення, заломлення, переламання чого. -ние света, солнечных лучей - переломлення світа, сонячних променів.
    * * *
    1) перело́млення, перело́млювання
    2) зало́млення, зало́млювання

    \преломление све́та — зало́млення сві́тла

    3) відбиття́; змі́на

    \преломление в созна́нии — відбиття́ в свідо́мості

    Русско-украинский словарь > преломление

  • 114 прельщаться

    прельститься (стр. з.) вабитися, зваблюватися, звабитися чим; (возв. з.) вабитися, зваблюватися, звабитися ким, чим, повабитися на кого, на що, надитися, знаджуватись, знадитися на кого, на що, квапитися, поквапитися на кого, на що, залеститися; срв. Обольщаться, Пленяться. [Вабитися земними надіями (Грінч.). У місті я бував - надився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). Залестився, шо дуже хороша]. Он -тился ею, блеском света - він звабився нею (повабився, понадився на неї), пишнотою світу.
    * * *
    несов.; сов. - прельст`иться
    1) (кем-чем, на кого - увлекаться, пленяться) захо́плюватися, захопи́тися (ким-чим); ( влюбляться) зако́хуватися, закоха́тися (в кого); ( очаровываться) зачаро́вуватися, зачарува́тися (ким-чим)
    2) (кем-чем, на что - соблазняться) спокуша́тися, спокуси́тися (на що, чим); ( поддаваться обольщению) на́дитися и зна́джуватися, зна́дитися, ва́битися и зва́блюватися, зва́битися, несов. пона́дитися, пова́битися, пова́житися, пова́жити (на кого-що)
    3) страд. (несов.) прива́блюватися, прина́джуватися, ва́битися, на́дитися; зачаро́вуватися, очаро́вуватися; спокуша́тися; зна́джуватися, зва́блюватися

    Русско-украинский словарь > прельщаться

  • 115 преставление

    сконання, скіп (р. скону), кінець (-нця), смерть (-ти), переставлення; см. Кончина, Смерть. -вление света - кінець світу; см. Светопреставление.
    * * *
    смерть, -ті; ( кончина) кончи́на, скона́ння

    Русско-украинский словарь > преставление

  • 116 проводник

    1) (провожатый) проводир и поводир (-ря), проводар и поводар (-ря), вожай (- жая), (в свад. обр. и вообще) провідник (-ка), (только слепых) поводач, п(р)оводатар и -тир (-ря), повожатий, старчовод (-вода). [Горе вам, проводирі сліпі (Єванг.). Вона тихо пішла в хату за матір'ю, наче сліпий за поводатирем (Неч.-Лев.). Дай вожая, щоб нас до моря допровадив (Мкр.). Ти провідник, веди нас в римський табор (Куліш)]. -ник поезда - провідник поїзду;
    2) (чего) провідник чого. [Повинні були стати за носителів та провідників европейської культури (Корол.)];
    3) (о вещи) провідник чого. -ник тепла, света - провідник тепла, світу (світла).
    * * *
    провідни́к, -а; (лицо, сопровождающее кого-л. для указания пути) проводи́р, -я, провода́р, -я и прово́дар, -я, поводи́р, повода́р

    \проводник ваго́на — провідни́к ваго́на

    \проводник тепла́ — физ. провідни́к тепла; провідни́к електри́чного стру́му

    Русско-украинский словарь > проводник

  • 117 путешествие

    1) подорож (-жи), мандрівка (реже (зап.) вандрівка), подоріжжя, подорожування, мандрування, (путь) дорога; ум. мандрівочка, доріжка, доріженька, доріжечка. [От мій небіж, що тільки повернувсь з далекої мандрівки (Грінч.). Я ще з третьої години дня потягся в подорож (Крим.). Подоріжжя од Полтави до Гадячого (П. Мирн.). Відбулося подоріжжя Фенікійців навколо Африки (Л. Укр.). А нашому Василечку мандрівочка пахне (Метл.)]. -вие ко св. местам - проща. Кругосветное -вие, -вие вокруг света - подорож навкруги (навколо, кругом) світу (см. Кругосветный). Товарищ по -вию - подорожній товариш. Описание -вия - опис подорожи, подорожник, подорож. Отправиться в -вие - рушити (вирушити), податися в подорож, в дорогу. Совершать -вие - відбувати подорож;
    2) (литер. произвед.) подорож. [З описових творів найширше відомі подорожі; це опис того, що бачив і чув автор, подорожуючи (Єфр.)].
    * * *
    по́дорож, -жі, мандрі́вка; уменьш. мандрі́вочка; ( действие) подорожува́ння, мандрува́ння

    Русско-украинский словарь > путешествие

  • 118 путешествовать

    подорожувати, мандрувати, (реже) вандрувати (зап.). [Мандрували три дні без пригоди (Франко). Це опис того, що бачив і чув автор подорожуючи (Єфр.)]. -вать по Европе - подорожувати по Европі. -вать вокруг света - подорожувати навкруги (кругом, навколо) світу. -вать морем, сушею - подорожувати морем, суходолом. -вать ко св. местам - ходити на прощу. -вать по св. местам - подорожувати (ходити) по святих місцях.
    * * *
    подорожува́ти, мандрува́ти

    Русско-украинский словарь > путешествовать

  • 119 рябиться

    1) ( о воде) вкрива́тися бри́жами, бри́житися, рябі́ти; ряботі́ти
    2) ( о лучах света) рябі́ти

    Русско-украинский словарь > рябиться

  • 120 светлеть

    1) світлі́ти; ( больше прежнего) світлі́шати

    Русско-украинский словарь > светлеть

Страницы

См. также в других словарях:

  • света белого не видит — завален работой, не видит света вольного, загруженный, занят по горло, обремененный делами, обремененный работой, загруженный работой, дохнуть некогда, некогда, работы по горло, не видит света, света вольного не видит, загруженный делами,… …   Словарь синонимов

  • Света Литвак — (Светлана Анатольевна Литвак; род. 14 мая 1959, Ковров, Владимирская область)  российская писательница, поэтесса, художница, акционистка. Окончила Ивановское Художественное училище. В 80 х посещала литературную студию Кирилла Ковальджи, была… …   Википедия

  • Света, больше света! — см. Больше света! Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс». Вадим Серов. 2003 …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Света — Света: Света  женское имя. Света  певица. Света  элемент светотени в фотографии. Света  река в Смоленской области …   Википедия

  • света вольного не видит — прил., кол во синонимов: 16 • вздохнуть некогда (15) • дохнуть некогда (17) • …   Словарь синонимов

  • Света из Иваново — Светлана Курицына Дата рождения: 20 июля 1992(1992 07 20) (20 лет) Место рождения: Приволжск …   Википедия

  • света белого не видевший — прил., кол во синонимов: 2 • мучившийся (72) • света вольного не видевший (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • света вольного не видевший — прил., кол во синонимов: 2 • мучившийся (72) • света белого не видевший (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Света Бень — (Залесская Бень, Светлана Вацлавовна) (1973, Витебск) поэтесса, вокалист кабарэ бэнда «Серебряная свадьба». Биография Родилась в Витебске (Республика Беларусь) в 1973 году. В 2006 году окончила Институт культуры в Минске по специальности режиссер …   Википедия

  • света белого невзвидевший — прил., кол во синонимов: 3 • испытавший сильное потрясение (2) • невзвидевший света (2) • …   Словарь синонимов

  • света — сущ., кол во синонимов: 2 • светлана (2) • ура (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»