Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

от+мыслей+у

  • 1 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 2 избавляться

    избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.
    * * *
    несов.; сов. - изб`авиться
    ( от кого-чего - спасаться) рятува́тися и урято́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, урятува́тися и порятува́тися (від кого-чого), вирято́вуватися, ви́рятуватися (від кого-чого, з чого); ( освобождаться) визволя́тися, ви́зволитися, звільня́тися, звільни́тися, -ню́ся, -нишся, увільня́тися, увільни́тися (від кого-чого, з чого), позбавля́тися, позба́витися, -влюся, -вишся (кого-чого, від кого-чого), вибавля́тися, ви́бавитися (від кого-чого, з чого); ( отделываться) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), відмага́тися, відмогти́ся, -мо́жуся, -мо́жешся, відбува́тися, відбу́тися (від чого), зди́хуватися (зди́хуюся, зди́хуєшся), зди́хатися (зди́хаюся, зди́хаєшся и зди́шуся, зди́шешся) (кого-чого), скара́скуватися, -куюся, -куєшся, скара́скатися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого)

    \избавляться ви́ться от сме́рти — урятува́тися від сме́рті

    Русско-украинский словарь > избавляться

  • 3 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

  • 4 негодный

    1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];
    2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.
    * * *
    1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

    \негодныйый для питья́ — неприда́тний для (до) пиття́

    \негодныйый к употребле́нию — неприда́тний для (до) вжи́тку (вжива́ння)

    \негодныйый на зелёный корм — неприда́тний на зеле́ний корм

    2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

    Русско-украинский словарь > негодный

  • 5 обмен

    обмін (-ну), обміна, міньба, замін (-ну), заміна, вимін (-ну), (гал.) виміна. В обмен - на заміну, на замін, на обмін, міньма. Обмен мыслей, мнений - обмін думками. Обмен веществ - обмін речовин. Торговый обмен - торговельний обмін, на міньба.
    * * *
    тж. обм`ена
    о́бмін, -у; диал. вимі́на

    \обмен веще́ств — фиоиол. о́бмін речови́н

    Русско-украинский словарь > обмен

  • 6 образ

    1) (вид, фигура, подобие, внешность) образ (-зу), подоба, постать (-ти), постава; (изображение рисованное, лепное и т. п.) образ, подобизна. Образ человеческий - образ людський, подоба людська. На нём нет образа человеческого - він не має образу людського (подоби людської). Принимать образ кого, чего - брати (взяти) на себе образ чий, подобу чию и т. д.;
    2) (способ) лад (-ду), спосіб (-собу), чин, роб, побит, побут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом - таким чином (робом, ладом, побитом), отак, по-такому, отож, отже. Каким -зом - яким чином (способом, ладом, побитом, робом), як, по-якому. Никаким -зом - ніяк, ніяким світом, жадним способом (побитом, чином), жадною мірою, зроду-звіку. Некоторым -зом - деяким чином (робом, побитом). Каким-то -зом - якось, якимсь робом (чином). Равным -зом - рівно-ж, зарівно. Известным -зом - певним ладом (робом, чином). Главным -зом - переважно, головним чином, головно, найпаче, здебільшого. Наилучшим -зом - що-найкраще, як найкраще, як найліпше. Надлежащим -зом - гаразд. Ненадлежащим -зом - неналежно. Частным -зом - приватно, приватним робом (чином). Обыкновенным -зом - звичайно, звичайним ладом (робом, чином), як заведено. Незаметным -зом - непомітно. Иным -зом - инакше, инаково, иншим ладом (робом, чином, способом). Тем или иным -зом - так чи инак (инакше, инаково), тим чи иншим робом (чином, способом, побитом). Осторожным -зом - тихим (обережним) чином (ладом). Делать по чьему-л. -зу - робити (ходити) чиїм робом (ладом). Образ действия - поводження, поводіння, поступування. Образ правления - система (спосіб) урядування, уряд. Здесь образ правления республиканский - тут уряд республіканський. Образ жизни - побит, побут. Образ мыслей - напрям думок;
    3) См. Икона. Лежать под -ми (умирать) - конати, доходити.
    * * *
    I
    1) о́браз, -у; ( облик) подо́ба
    2) (наглядное представление о ком-чём-л.) о́браз, уя́ва
    3) лит., иск. о́браз, по́стать, -ті
    4) ( способ) спо́сіб, -собу; по́бит, -у; ( характер) хара́ктер, -у; ( направление) на́прям, -у
    5) (в твор. п. в сочетании с предшествующим прилагательным или местоимением в значении способа, средства обычно переводится формой соответствующего наречия, иногда формой твор. п. прилагательного и последующего существительного) чин, спо́сіб
    6) мат. о́браз, -у
    II
    ( икона) церк. о́браз, -а

    Русско-украинский словарь > образ

  • 7 показывать

    показать
    1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];
    2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.
    * * *
    несов.; сов. - показ`ать
    1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти
    2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

    Русско-украинский словарь > показывать

  • 8 полёт

    1) літ, льот (р. льоту), лет (р. лету). -лёт кругами - ширяння, кружання, кружляння. Убить на -те - убити на лету. С птичьего -та - з пташиного лету. Видно сокола по -ту - знати сокола по льоту; знати пана по халявах. -том - враз, як загорілося. Дальность -лёта - далекість лету. -лёт мыслей - льот (ширяння) думок;
    2) (действ.) літання. -ты машин - літання машин;
    3) (ширина лет. крыльев) розпір (-пору).
    * * *
    1) полі́т, -льо́ту; ( лёт) літ, род. п. льо́ту, ле́ту; лет, -у
    2) (перен.: устремление, порыв) полі́т, літ, ширя́ння, буя́ння

    Русско-украинский словарь > полёт

  • 9 последовательность

    послідовність, консеквентність, наступність (-ости). -ность мыслей - послідовність думок. -ность звуков - наступність звуків. В его поведении нет -ности - в його поведінці нема послідовности, він поводиться неконсеквентно.
    * * *
    послідо́вність, -ності

    Русско-украинский словарь > последовательность

  • 10 развеиваться

    несов.; сов. - разв`еяться
    1) розві́юватися, -ві́юється, розві́ятися; сов. поэз. розма́ятися
    2) (перен.: отвлекаться от каких-л. мыслей, переживаний) розві́юватися, -ві́ююся, -ві́юєшся, розві́ятися, -ві́юся, -ві́єшся; ( развлекаться) розважа́тися, розва́житися

    Русско-украинский словарь > развеиваться

  • 11 развлекать

    несов.; сов. - развл`ечь
    1) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти и ба́вити, -влю, -виш, заба́вити; (отвлекать от мыслей, переживаний) розра́джувати, -джую, -джуєш, розра́дити, -джу, -диш

    \развлекатьть внима́ние — відверта́ти, відверну́ти ува́гу

    2) ( разъединять) роз'єднувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти

    Русско-украинский словарь > развлекать

  • 12 склад

    I
    2) (помещёние; запас чего-л.) склад, -у

    торго́вый \склад д — торгове́льний склад

    \склад д ору́жия — склад збро́ї

    II
    1) ( строение) будо́ва; (сложение человека, животного) склад, -у

    \склад д фигу́ры — склад (будо́ва) фігу́ри

    2) (строй ума, мыслей; устройство чего-л.) склад

    душе́вный \склад д — душе́вний склад

    \склад д жи́зни — склад життя́

    3) (стройность, логическая связь) склад, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    ни \склад ду, ни ла́ду — погов. ні скла́ду, ні ла́ду

    III
    ( слог) склад, -у

    чита́ть по \склад да́м — чита́ти по склада́х; слебізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, слебезува́ти

    Русско-украинский словарь > склад

  • 13 словоизлияние

    ви́лив (-у) (вилива́ння, зві́рення) почутті́в (мыслей: думо́к; переживаний: пережива́нь)

    Русско-украинский словарь > словоизлияние

  • 14 течение

    1) ( действие) біг, -у ( бег); (ход) хід, род. п. хо́ду; (протекание - о времени, состоянии) пере́біг, -у, ( времени) сплива́ння, збіга́ння; (времени, мыслей; движение жидкости) плин, -у, диал. плив, -у; (вытекание, истечение) витіка́ння

    останови́ть \течение кро́ви — спини́ти кровоте́чу (витіка́ння кро́ві)

    \течение боле́зни — пере́біг хворо́би

    \течение воды́ в реке́ — біг (плин) води́ в рі́чці (в ріці́)

    \течение де́ла — хід спра́ви

    \течение небе́сных — свети́л біг небе́сних світи́л

    \течение собы́тий — пере́біг поді́й

    часо́в \течение — поэз. годи́н сплива́ння (збіга́ння, плин, пере́біг)

    2) ( поток воды) течія́, те́ча

    морски́е тече́ния — морські́ те́чії

    3) (направление - в политике, науке) течія́

    литерату́рные тече́ния — літерату́рні те́чії

    в \течение (чего́) — предл. про́тягом, упродо́вж (чого); (иногда) че́рез (що)

    в \течение всей жи́зни — про́тягом (упродо́вж) всього́ життя́, че́рез усе́ (ці́ле) життя́

    Русско-украинский словарь > течение

См. также в других словарях:

  • Мыслей остановка — 1. бихевиорально ориентированная методика остановки течения мыслей в ходе психотерапии. Терапевт время от времени прерывает нежелательные, по мнению, выражаемые устно мыслительные процессы пациента возгласом “стоп”. Затем клиента инструктируют,… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • МЫСЛЕЙ, ЧТЕНИЕ — Паранормальная способность знать, что происходит в сознании другого, наличие которой необоснованно утверждается, вид телепатии. Обратите внимание, что употребление термина чтение мыслей, скажем, медиумами или сценическими волшебниками, совершенно …   Толковый словарь по психологии

  • МЫСЛЕЙ, ИЗВЛЕЧЕНИЕ — Ощущение человека, что его мысли каким то образом были взяты, удалены из его головы, что у него стало меньше мыслей, которые можно использовать. Это симптом шизофрении …   Толковый словарь по психологии

  • МЫСЛЕЙ, ОСТАНОВКА — Совершенно буквально, остановка течения мыслей. Методика, используемая при бихевиорально ориентированных видах терапии, таких как рационально эмотивная терапия, при которой терапевт прерывает нежелательный мыслительный процесс простым… …   Толковый словарь по психологии

  • Мыслей вкладывание — симптом деперсонализации в виде ощущения пациентов, будто возникающие у них мысли не являются их собственными, они принадлежат кому то другому и их как бы «вкладывают» в голову откуда то со стороны. Синоним: Мысли сделанные …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • Мыслей извлечение — симптом деперсонализации в виде ощущения пациентов, будто их собственные мысли каким то загадочным образом «отнимают», «извлекают», «вытягивают из головы» куда то наружу и их при этом присваивает себе кто то другой с враждебными обычно… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • Мыслей импульсы — в психоанализе обозначение тех аспектов сновидений, которые, как предполагается, возникают вследствие обычных стрессов и переживаний повседневной жизни. Указанные аспекты снов отличаются от других, считающихся более важными, а именно тех,… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • Мыслей трансляция — (лат. translatio передача) симптом деперсонализации или открытости в виде ощущения пациентов, будто собственные мысли передаются на различные расстояния и тотчас становятся известными кому то другому (людям, другим живым существам и т.п.). В… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • Мыслей чтение — 1. симптом расстройства самоосознавания, при котором пациенты, по их словам, приобрели способность узнавать, «читать» мысли других людей, живых существ; 2. в парапсихологии утверждение, будто существует телепатия, то есть возможность на… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • МЫСЛЕЙ, ВКЛАДЫВАНИЕ — Ощущение человека, будто его мысли не являются его собственными, а скорее вложены в его сознание. Это распространенный симптом шизофрении, и его следует различать со слуховыми галлюцинациями, когда человек слышит голоса, которых не существует… …   Толковый словарь по психологии

  • МЫСЛЕЙ, ИМПУЛЬСЫ — Психоаналитический термин, используемый для обозначения тех аспектов сновидений, которые, как предполагается, возникают вследствие обычных стрессов и переживаний повседневной жизни. Этот термин используется для того, чтобы различать эти мирские… …   Толковый словарь по психологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»