отмечать+на+карте

1) общ. назначать цену, нумеровать, расценивать, назначать размер обложения, котировать, отмечать высоты (на карте), проставлять размеры (на чертеже), котироваться, метить

2) перен. оценивать

3) стр. проставлять размеры (см. также размер)

4) школьн. ставить оценку (за работу)

5) маш. размечать, наносить размеры (на чертеже), обозначать размеры (на чертеже)

общ. отмечать (местонахождение судна) на карте

1) общ. восстанавливать, выделять, выписывать, замечать, записывать, облагораживать, придавать больше остроты, придавать больше яркости, приправлять, ставить на вид, украшать, реагировать (на обидное замечание и т.п.), уснащать (цитатами, деталями), воздвигать, сменить на посту, восстановить, поднимать уровень, подчёркивать, подчиниться, состоять в ведении, способствовать процветанию, ставить на место, убирать, фиксировать, освобождать от (...), принадлежать к (...), копировать (план, рисунок), быть частью (чего-л.), возвышать, делать выписки, делать замечание, отмечать, повышать, придавать пикантности, приподнимать, приподниматься, резко отвечать, сменить, выпускать шлак (из домны), освобождать (от обязательства и т.п.), снимать показания (прибора), собирать (тетради - об учителе), (de) зависеть от (...), поднимать, (de) оправляться от (...)

2) мор. брать пеленг, пеленговать

3) устар. поднимать с подбирать, поднимать с земли

4) тех. снимать (о кривых, характеристиках и т. п.) (Les courbes relevées sur différentes charges permettent de justifier l'utilisation d'un relais statique.), определять координаты точек на карте, отводить (инструмент)

5) стр. производить топографическую съёмку

6) матем. совершать операцию, обратную совмещению, способом вращения

7) юр. (de) подпадать

8) геод. делать обратную засечку

9) топол. производить съёмку

мор. отмечать на морской карте местоположение корабля

воен. отмечать флажками (на карте), обозначать флажками (напр. границы, заражённого участка)

назначить

1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;

2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];

3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];

4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -

1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;

2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);

3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;

4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -

1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;

2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;

3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;

4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].

* * *

несов.; сов. - назначить

1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

флажок

1. (megjelöl) отмечать/отметшо, обозначать/обозначить; (keltezést, címet) hiv. проставлять/проставить;

2. (vmilyen színben, vminek) выставлять/выставить, представлять/представить;

1) (отображать) bildirmek, demek, ifade etmek, köstermek

что обозначает эта цифра? - bu raqam neni bildire?

2) (отмечать) belgilemek, belgi (işaret, nişan) qoymaq

обозначать границы на карте - haritada sıñırlarnı belgilemek

3) (делать заметным, видимым) köstermek, bildirmek

1) (отображать) бильдирмек, демек, ифаде этмек, косьтермек

что обозначает эта цифра? - бу ракъам нени бильдире?

2) (отмечать) бельгилемек, бельги (ишарет, нишан) къоймакъ

обозначать границы на карте - харитада сынъырларны бельгилемек

3) (делать заметным, видимым) косьтермек, бильдирмек

1. nəyi обозначать, обозначить, намечать, наметить, отмечать, отметить, помечать, пометить (с помощью знаков, каких-л. обозначений указать что-л.). Xəritədə işarələmək nəyi обозначать на карте что, səhifəni işarələmək отметить страницу

I

1. метка, отметка (знак, поставленный для обозначения чего-л.). Balta ilə nişan vurmaq сделать метку топором

2. разметка (знак, метка, поставленные с целью обозначения чего-л., указания на что-л.). Xəritədəki nişanlar разметки на карте

3. примета (отличительный признак, по которому можно узнать кого-л., что-л.)

4. прицел (приспособление на огнестрельном оружии для наводки на цель)

5. цель, мишень (предмет, место, в которое стараются попасть при стрельбе или метании). Nişana atmaq стрелять в цель

6. значок (пластинка, кружок и т.п. с какими-л. изображениями, носимые на груди как украшение, памятный знак или как признак принадлежности к какой-л. организации). Universitet nişanı университетский значок, döş nişanı нагрудный значок, deputat nişanı депутатский значок

7. обручение, помолвка. Nişan mərasimi обряд обручения

II

1. техн. маш. разметочный. Nişan pərgarı разметочный циркуль, nişan dəzgahı разметочный станок, nişan tavası разметочная плита

2. обручальный. Nişan üzüyü обручальное кольцо; nişan almaq брать на мушку, nişan vermək: 1. указывать, указать приметы чьи кому-л.; 2. давать, дать знак отличия, награждать, наградить знаком отличия; nişan vurmaq отмечать, отметить, помечать, пометить что-л.; nişan taxmaq носить значок; nişan qoymaq: 1. см. nişan vurmaq; 2. обручать кого-л. с кем-л.

1. v.t.

1) (anche fig.) помечать, делать пометку, отмечать; записывать, заносить, показывать

2) (sport.)

2. segnarsi v.i.

1) (scriversi) записать себе

2) (rel.) креститься

•