-
41 north-north-east
-
42 self-righting
n мор.самовирівнювання, остійність* * *n; мор.самовипрямлення, остійність -
43 south-east
1. n1) південний схід2) мор. зюйд-ост3) поет. південно-східний вітер2. adj1) південно-східний2) мор. зюйд-остовий3. adv1) на південний схід; у південно-східному напрямі2) на південному сході3) з південного сходу (про вітер)* * *I n1) південний схід; мop. зюйд-ост2) пoeт. південно-східний вітерII aпівденно-східний; мop. зюйд-остовийIII adv1) на південний схід; у південно-східному напрямку; на південному сході2) з південного сходу ( про вітер) -
44 south-easter
n1) південно-східний вітер2) мор. зюйд-ост* * *nпівденно-східний вітер; мop. зюйд-ост -
45 south-eastward
1. n1) південний схід2) мор. зюйд-ост2. adj1) південно-східний; спрямований на південний схід; розташований у південно-східному напрямі2) мор. зюйд-остовий3. advу південно-східному напрямі, на південний схід* * *I nпівденний схід; мop. зюйд-остII aпівденно-східний; спрямований на південний схід; розташований у південно-східному напрямку; мop. зюйд-остовийIII advу південно-східному напрямку, на південний схід -
46 south-south-east
-
47 stability
n1) стійкість; стабільність; сталість; стан рівноваги2) постійність; непохитність; твердість (характеру тощо)3) тех. міцність; жорсткість4) ав., мор. остійність5) церк. обітниця, що зобов'язує ченця все життя залишатися в певному монастирі* * *n1) стійкість, стабільність; стан рівноваги2) сталість, непохитність, твердість (характеру, переконань)3) тex. міцність; твердість4) aв., мop. остійність, стійкість -
48 stabilize
v1) стабілізувати, зміцнитиto stabilize the front — військ. стабілізувати становище на фронті; перейти до позиційної війни
2) ав., мор. надавати остійності (реактивному снаряду тощо)* * *['steibilaiz]v1) стабілізувати; стабілізуватися2) aв., мop. надавати остійності -
49 stiff
1. n розм.1) вексель2) підроблена банкнота3) таємний лист4) незграбна людина5) босяк; бурлака6) хлопак7) труп2. adj1) міцний, тугий, негнучкий, нееластичний; жорсткий2) закляклий, застиглий, задубілий, заціпенілий; здерев'янілий3) напружений, дерев'яний4) напіврідкий, в'язкий, густий, щільний5) непохитний, незламний, твердий, рішучий6) запеклий, завзятий7) незграбний, неловкий8) п'яний9) холодний, манірний, натягнутий, вимушений10) важкий12) сильний (про вітер)13) міцний (про напій)14) сильнодіючий (про ліки)15) високий (про ціни)16) стійкий (про ринок)17) надмірний (про вимогу тощо)18) суворий (про покарання)19) щільно упакований20) розм. повнісінький21) pred. розм. до знемоги; до смерті22) упертий23) мор. остійний, нехиткийstiff as a poker — негнучкий; жорсткий; манірний
to keep a stiff upper lip — виявляти твердість; не втрачати мужності
* * *I [stif] n; сл.1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай3) босяк, волоцюга4) зануда5) жаднюга, скнара7) труп, мрець8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)9) хлопець, людина10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батракII [stif] a1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний3) погано діючий, тугий4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний5) твердий, рішучий, непохитний6) запеклий, завзятий7) незграбний; п'яний як чіп8) холодний, манірний; церемонний9) важкий (напр, про іспит)10) важкий, крутий (про спуск, підйом)11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)13) ( про ціни) високий; стійкий14) надмірний ( про вимоги)15) суворий ( про покарання)16) щільно упакований; повнісінький17) упертий18) мeд. ригідний19) мop. остійнийIII [stif] adv1) до знемоги, до смерті; до чортиківto scare smb stiff — налякати кого-небудь до смерті
2) жорстко; не гнучись -
50 stiffen
v2) ставати жорстким (пружним, твердим)3) надавати в'язкості4) ставати в'язким; густіти; тверднути6) військ. підкріпляти, посилювати7) клякнути, ціпеніти8) розм. помирати9) розм. убивати10) заважати розвиткові (функціонуванню)12) надавати манірності (холодності)13) ставати манірним (холодним, зарозумілим)14) робити натягнутим16) ставати важчим17) ставати крутішим18) посилюватися (про вітер)19) робити міцнішим (про вино)22) перетворювати на лід (про воду)23) мор. надавати остійності* * *v1) надавати жорсткості, твердості, пружності; робити твердим, пружним; ставати твердим, жорстким, пружним2) надавати в'язкості або збільшувати в'язкість; загущати; робитися в'язким, густішати; твердіти, тверднути3) укріплювати; підкріплювати ( фактами); зміцнювати; зміцнюватися, укріплюватися, загартовуватися; вiйcьк. підкріплювати, підсилювати4) клякнути, ціпеніти5) умирати; cл. убивати6) заважати розвитку, функціонуванню; перешкоджати7) притупляти ( почуття)8) надавати холодності, манірності; ставати холодним, манірним, зарозумілим10) ускладнювати ( іспит); посилювати (вимоги, умови); ставати більше важким, складним; посилюватися (про вимоги, умови)11) ставати крутішим12) підсилюватися ( про вітер); збільшувати міцність ( вина)13) ставати ( все) більш запеклим, непримиренним ( про боротьбу)14) підвищуватися ( про ціну); підвищувати ( ціну)15) перетворюватися на лід ( про воду)16) мop. надавати остійності -
51 stiffness
n1) мед. нерухомість2) густота; згущеність3) тех. жорсткість (конструкції)4) мор. остійність (судна)* * *['stifnis]n1) мeд. нерухомість, ригідність2) густота; згущеність3) фiз. твердість, жорсткість4) мop. остійність -
52 east
I [iːst] n1) схід; (East) Схід; мop. ост3) (East) схід країни або району4) aмep. (East) північно-східна частина США, Нова АнгліяII [iːst] a1) східнийeast wind — східний вітер, ост; мop. остовий
2) звернений на схід; який виходить на східIII [iːst] adv1) на схід, у східному напрямкуIV [iːst] v1) рухатися у східному напрямку; повертати на схід; refl орієнтуватися; визначати своє місце розташування2) задувати зі сходу ( про вітер) -
53 East Indiaman
іст.корабель Ост-Індської компанії; торговельне судно, що здійснює рейси в Ост-Індію -
54 East-Indian
-
55 настолько
нрч. стільки, (при нрч. и глаг.) так, (при прлг.) такий (така, таке, такі), (канцел.) настільки, (постольку, зап.) остільки, (в такой мере) такою мірою, в такій мірі, так сильно; срв. Насколько. [Тут не така щира ляхва живе по селах, як на лівобережжі (Куліш). Вони такі відмінні (так різняться) між собою, що… (Київ). Корабель такий великий і так оздоблений радощами, що… (М. Зеров). Боротьба новітніх принципів з первісними посильнішала в нього настільки, що він… (Крим.)]. Он настолько ослабел что… - він так ослаб (знесилився, занепав на силах), що… Он не -ко беден, чтобы… - він не такий бідний, щоб… Не -ко уж - не так (не такий, не така, не таке, не такі) то вже, не з-так то вже. [Рим не таке то вже й принадне місто, як про нього кажуть люди (Країна Сліпих). Письменство чимале й не з-так то вже й бідне, як на наші обставини (Рада)]. -ко - насколько - стільки - скільки, (канцел.) настільки - наскільки, (зап.) остільки - оскільки, (в такой - в какой мере) так (такий, така, таке, такі) - як (який, яка, яке, які). Он -ко же добр, насколько и справедлив - він такий (-же) добрий як і справедливий. Она нравилась ему ровно -ко, насколько отталкивала - вона подобалася йому рівно стільки(-ж), скільки й (як і) відражала (так сильно, як і відражала).* * *нареч.\настолько ко большо́й, что... — таки́й (насті́льки) вели́кий, що
\настолько ко мно́го, что —... так (насті́льки) бага́то, що
-
56 остывать
остынуть и остыть остигати, остиг(ну)ти, про[ви,за]стигати, про[за]стиг(ну)ти, вистиг(ну)ти, холонути, про[о,за]холо(ну)ти з чого (от чего, после чего), від чого [Охолонула з першої досади (Фр.). Охолонути від поту (Крим.)], прохолодіти, вихолонути, вихолодитися, чахнути, ви[про]чахати, прочахнути, вичахнути, вичахти. [Простиг поезії весь жар. Раз добром налите серце в вік не прохолоне (Шевч.). У печі вже прочахло, вичахло]. Дружба наша -ла - приязнь наша прохолола. См. ещё Остужаться, Охлаждаться. Остылый, остывший - о[про]сти(г)лий, вистиглий, за[про]холоділий, прохололий. [Остиле серце. Прохолола кров].* * *несов.; сов. - ост`ыть и ост`ынуть1) остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти и пости́гнути и пости́гти, холо́нути, охоло́нути и схоло́нути; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути, прохоло́ти; ( выстывать) вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, вичаха́ти, ви́чахнути и ви́чахти, диал. ча́хнути, зача́хнути2) перен. холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути, холо́нути, остига́ти, ости́гнути -
57 поскольку
оскільки. Постольку - -льку - остільки - оскільки, стільки - скільки.* * *союзоскі́льки; позая́к; ( так как) бо, через те́ що, тому́ щопосто́льку, \поскольку — ості́льки, оскі́льки; сті́льки, скі́льки
-
58 постольку
(о)стільки. -ку - поскольку - (о)стільки - (о)скільки. [Се було правдою стільки, скільки робітники не могли користуватися з тих матеріяльних та духовних благ (Грінч.)].* * *союзості́льки\постольку, поско́льку — ості́льки, оскі́льки; сті́льки, скі́льки
-
59 драбы
каркаскістикісткикістцікістяккостикостіостостівостовребра -
60 аварийная остойчивость
аварі́йна ості́йністьРусско-украинский политехнический словарь > аварийная остойчивость
См. также в других словарях:
ОСТ — Общество станковистов с 1925 по 1932 Москва, организация ОСТ отдел сетевых технологий техн. ОСТ «опять стану твоей» татуир. ОСТ … Словарь сокращений и аббревиатур
ОСТ — Ост: Ост (нем. Ost) восток (сторона света), один из 32 румбов. ОСТ (ОХСТ) общество художников станковистов, основанное в 1925 году в Москве ОСТ оригинальный саундтрек (англ. Original Soundtrack, OST), продаваемый отдельно от … Википедия
ОСТ — (East) восток, название одного из главных румбов (см. Румб). От него к норду (северу) идут: ост тень норд (East by North) и ост норд ост (East North East), а к зюйду (югу) ост тень зюйд (East by South) и ост зюйд ост (East South East).… … Морской словарь
ОСТ — (нем.). Восток. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ОСТ нем. Восток. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
ОСТ — Общество художников станковистов. Основано в 1925 в Москве группой выпускников Вхутемаса под руководством Д. П. Штеренберга. Члены ОСТ (П. В. Вильямс, Б. И. Волков, А. Д. Гончаров, А. А. Дейнека, А. А. Лабас, С. А. Лучишкин, Ю. И. Пименов … Художественная энциклопедия
Остёр — Остёр: Остёр город в Черниговской области Украины Остёр (приток Десны) река в Черниговской области Украины Остёр (приток Сожа) река в Смоленской области России Остёр село в Смоленской области России См. также Остер … Википедия
ОСТ — сокращенное обозначение общесоюзного стандарта, обязательного к соблюдению в общесоюзном масштабе при производстве изделий, частей машин, видов сырья и т п. ОСТ в основном охватывают след. виды стандартов: а) основные стандарты, к рые создают… … Технический железнодорожный словарь
ОСТ — а; м. [голл. oost] 1. Мор. Восток, восточное направление. Идти на о. К осту находится отмель. 2. Мор., метео. Восточный ветер. Метельный о. Холодный о. * * * ОСТ (Общество художников станковистов), 1925 31, основан в Москве выпускниками Вхутемаса … Энциклопедический словарь
ост — восток, стандарт, восход Словарь русских синонимов. ост сущ. • восток Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012. ост … Словарь синонимов
ост — 1 іменник чоловічого роду схід; східний вітер ост 2 іменник чоловічого роду остюк ост 3 іменник чоловічого роду остень риболовецьке знаряддя розм., рідко … Орфографічний словник української мови
"ОСТ" — Генеральный план ОСТ , нем. фаш. план колонизации и германизации Вост. Европы. Первонач. разработан в Имперском управлении гос. безопасности под руководством Гиммлера ещё в 1940 и касался в осн. терр. Польши. С нападением на Сов. Союз были разра … Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия