оставить+с+но+сом

оста́ви||ть

1. lasi;

postlasi (после себя);

disponigi (предоставить);

\оставить в поко́е lasi trankvila;

\оставить без внима́ния malatenti;

\оставитьм э́то! ni lasu tion ĉi!;

2. (бросить, покинуть) ĵeti, forlasi;

\оставить наде́жду perdi la esperon;

3. (сохранить, удержать): \оставить за собо́й ме́сто rezervi por si lokon.

* * *

сов., вин. п.

1) dejar vt

2) (отбросить, отказаться от чего-либо) abandonar vt, dejar vt, desasistir vt

3) (бросить, покинуть) abandonar vt; desatender (непр.) vt ( забросить)

4) (сохранить; удержать) conservar vt, retener (непр.) vt, reservar vt

••

* * *

сов., вин. п.

1) dejar vt

2) (отбросить, отказаться от чего-либо) abandonar vt, dejar vt, desasistir vt

3) (бросить, покинуть) abandonar vt; desatender (непр.) vt ( забросить)

4) (сохранить; удержать) conservar vt, retener (непр.) vt, reservar vt

••

* * *

gener. (отбросить, отказаться от чего-л.) abandonar, (сохранить; удержать) conservar, dejar, dejar de la mano, desasistir, desatender (забросить), reservar, retener

1) dejar vt

2) (отбросить, отказаться от чего-либо) abandonar vt, dejar vt, desasistir vt

3) (бросить, покинуть) abandonar vt; desatender (непр.) vt ( забросить)

4) (сохранить; удержать) conservar vt, retener (непр.) vt, reservar vt

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

m (29; '­а/'­у; в -у; pl. e.) Nase f ( под Т vor D; из-под Р vor D weg; в В durch A; с Р, на нос P pro A); Schnabel; Mar., Flgw. Bug; fig. Nasenspitze f; носик, носок; F вешать fig.; на носу F vor der Tür; et. steht bevor; F не по носу (Д) nicht nach jemandes Sinn; под нос F in den Bart; показать нос F e-e lange Nase machen; F оставить с носом (В), P натянуть нос (Д) jemandem e-e Nase drehen od. jemanden hereinlegen; остаться с носом F leer ausgehen, mit langer Nase abziehen; кровь идёт носом (у Р jemand ) hat Nasenbluten; (хоть) кровь из носу P um jeden Preis

* * *

нос m (´-а/´-у; в -у́; pl. e.) Nase f ( под Т vor D;

из-под Р vor D weg;

в В durch A;

с Р, на нос pop pro A); Schnabel; MAR, FLGW Bug; fig. Nasenspitze f; → носик, носок; fam → вешать fig.;

на носу́ fam vor der Tür; et. steht bevor;

fam не по́ носу (Д) nicht nach jemandes Sinn;

по́д нос fam in den Bart;

показа́ть нос fam eine lange Nase machen;

fam оста́вить с но́сом (В), pop натяну́ть нос (Д) jemandem eine Nase drehen oder jemanden hereinlegen;

оста́ться с но́сом fam leer ausgehen, mit langer Nase abziehen;

кровь идёт но́сом (у Р jemand) hat Nasenbluten;

(хоть) кровь и́з носу pop um jeden Preis

* * *

<но́са>

1. АНАТ Nase f

нос крючко́м Hakennase f

вздёрнутый нос Stupsnase f

води́ть за́ нос an der Nase herumführen

заруби́ть себе́ на носу́ перен sich hinter die Ohren schreiben

оста́ться с но́сом leer ausgehen

на носу́ вы́боры die Wahlen stehen vor der Tür

2. МОР Bug m

* * *

eng. Nase (в топке для поджатия факела)

1) Общая лексика: вымогать, вымогать деньги, густая копна волос, густо падающий снег, густо покрывать, копна волос, мягкая масса, напоминающая руно, настриг с одной овцы, начёс, обдирать (деньги), обирать, облака "барашками", ободрать, овечья шерсть, перисто-кучевые облака, покрывать словно шерстью, руно, стричь овец, шерсть, ткань с начёсом, барашки (облака), флис (теплая кофта с начесом), ободрать как липку, толстовка

2) Биология: шёрстный покров

3) Морской термин: волнистый, высококучевой, перистый (об облаках)

4) Техника: полотно с густым ворсом, полотно с начёсом (текстильное)

5) Экономика: обчистить до последней копейки, оставить без денег

6) Текстиль: ватка чесальной машины, ворс, рунная шерсть, байка, ваточный холст, глубокая ворсовка, прочёс чесальной машины

7) Сленг: выманить деньги, добыть деньги обманным путём

8) Макаров: текстильное полотно с густым ворсом, текстильное полотно с густым начёсом

9) Табуированная лексика: женские наружные половые органы, женский лобок

1) ( обращение) domanda ж., interrogativo м., quesito м.

2) ( проблема) questione ж., problema м.

••

* * *

1) (обращение, требующее ответа) domanda f; questione f; quesito книжн.; interrogativo

2) ( проблема) questione f; problema f

3) (чего - дело, обстоятельство) questione f, fatto, problema

•

- под вопросом

••

* * *

1) gener. interrogativo, interrogazione, domanda, argomento, quesito, questione

2) econ. punto, articolo, caso, materia

• провести

* * *

\wykiwaćny сов. разг. провести, оставить с носом, одурачить

+

okpić, oszukać, wykanto-wać

* * *

предоставить (право кому) давати, дати, надавати, надати кому що (право), (себе) застерегати, застерегти (собі право); (отдавать на волю чью) віддавати віддати (на волю чию), (себя) здаватися, здатися на кого, на що; (позволять) дозволяти, дозволити кому що (з)робити. -лять волю (свободу действий) - давати волю кому. [Він за день увесь садок обірве, коли дасте йому волю (Звин.)]. -лять на чьё-л. усмотрение, кому-л. на усмотрение - давати (віддавати) на волю чию, давати (віддавати) кому на волю, на призволяще. [Даю вам на волю (на призволяще) - як хочете, так і робіть]. -вляю себя на ваше усмотрение - здаюся на вашу волю, на ваш суд. -вить себя на волю судьбы, на волю случая - здатися на долю (на ласку долі), на випадок. -вьте это судьбе, на волю судьбы - дайте (віддайте) це на волю долі. -вьте это времени - дайте це на волю часові. -влять, -вить себе право - застерегати (застерегти) собі право. -влять право кому - давати (надавати) право кому. [Громада надала мені таке право (Звин.)]. -влять что в пользование чьё либо - давати що до користування кому. -влять в чьё-л. распоряжение - давати кому що до волі, на чию хіть (волю) здавати. -влять себя в чьё-л. распоряжение - здаватися на чию волю. -вить выбор (выбрать) - дати до вибору (дати вибрати) кому що. -вить кому жить как хочет (как угодно) - дати кому жити, як хоче. -вить кому делать, что хочет - дати волю чинити що-хотя. [Воля їм тепер чинити що-хотя (Куліш)]. -вить работу, службу кому - дати працю, посаду кому. -вьте мне это сделать - дозвольте (дайте, дайте мені волю) це зробити. -вьте мне это знать, решить - дозвольте мені це знати, вирішити. -тавь это мне (не мешайся в это) - полиши це на мене, не втручайся в це (в цю справу). Суд -вил мне подать ходатайство о помиловании - суд дав мені право (суд дозволив мені) прохати про помилування. Предоставленный - даний, відданий. -ный на волю судьбы - даний (відданий) на ласку долі. -нное кому право - (на)дане кому право. -ный самому себе - покинутий (полишений, зданий) на самого себе. Предоставляемый - даваний. -ться - даватися, надаватися, бути даним. -ется вам право - дається (надається) вам право. Судить об этом -ется другим - міркувати про це дається (на волю) иншим.

* * *

несов.; сов. - предост`авить

1) (давать в пользование что-л., давать возможность обладания кем-чем) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́); ( отдавать) віддава́ти, відда́ти

2) (что - давать возможность делать что-л., распоряжаться чем) дава́ти, да́ти (що); (слово, право пользования) надава́ти, нада́ти (що, чого); ( оставлять) залиша́ти, зали́ши́ти, полиша́ти, полиши́ти (що); ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити (що)

-а α. προθετ. о -е, на -у, πλθ. -ы α.

1. μύτη, ρις•

2. ράμφος•

3. βλ. носик (2 σημ.).

4. βλ. носок

5. πλώρη, πρώρα.

6. ακρωτήριο, κάβος..

εκφρ.

из-под -а (носу) у кого – κάτω από τη μύτη κάποιου (έγγιστα)•

на -у – στα πρόθυρα, στο κατώφλι (πολύ κοντά)•

зима на -у – ο χειμώνας είναι στα πρόθυρα•

под -ом – κάτω από τη μύτη, μπροστά στα μάτια•

с -а, с -у – (απλ.) από κάθε άτομο•

- ом к носу – πρόσωπο με πρόσωπο (έγγιστα)•

вешать нос – κρεμώ τα μούτρα, σκυθρωπάζω•

драть, задрать (вздрнуть, поднять) нос – σηκώνω ψηλά τη μύτη, ξιπάζομαι, το παίρνω επάνω μου υψηλοφρονώ, περηφανεύομαι•

поставить (натянуть) нос кого – απατώ, κοροϊδεύω, πιάνω κορόιδο, παίζω τον παπά• δι-αμηχανεύομαι•

повесить нос (на квинту) ; опустить нос – κατεβάζω (σκύβω) το κεφάλι (θλίβομαι)•

показывать нос (носы) кому – ερεθίζω κάποιον (βάζοντας το μεγάλο δάχτυλο στη μύτη μου και ανοίγοντας τα υπόλοιπα)•

совать – χώνω τη μύτη μου ή τη μούρη μου (επεμβαίνω, ανακατεύομαι)•

утереть нос кому – τον ξεπερνώ, του βάζω γυαλιά, τον περνώ σκάλες•

уткнуть -; уткнуться -ом – αφοσιώνομαι ολοκληρωτικά ή απορροφούμαι πλήρως•

оставить с -ом – μτφ. γδέρνω, γδύνω, ξεγυμνώνω, αφαιρώ όλα• απατώ, πιάνω κορόιδο•

остаться с -ом кого – πέφτω σε γκάφα, την παθαίνω•

в нос говорить – μιλώ με τη μύτη (ένρινα)•

дальше своего -а не видеть – δε βλέπω παραπέρα από τη μύτη μου•

не по -у кому – δε γουστάρει σε κάποιον•

показывать.- куда – εμφανίζομαι, ξεμυτίζω κάπου•

столкнуться (встретить(ся) нос(сом) к -у – συναντώ απρόοπτα, πέφτω επάνω, τρακάρω•

перед -ом – μπροστά στη μύτη (εγγύτατα)•

зарубите это на -у – χαράξτε το καλά στη μνήμη, δέστε κόμπο στο δάχτυλο (για να μήν ξεχάσετε).