-
41 torch
I n1) факел; освітлювальний приладelectric torch — кишеньковий ліхтар; ліхтар; сигнальний вогонь
2) світоч; світильникthe torch of learning [of progress, of liberty] — світоч знань [прогресу, свободи]
3) тex. паяльна лампа; зварювальний пальник; газовий різак4) aмep. палій ( маніяк)••to hand on the torch — передавати знання /традиції/; to carry a /the/ torch for smb; smth; cл. бути закоханим в кого-н. (особ. без взаємності); втріскуватися, уклепатися
II vto carry the torch for his sister — зітхати по його сестрі; пропагувати, рекламувати; агітувати; вести кампанію на користь кого-н., чого-н.
sunlight torched the wood — ліс був залитий променями сонця; підійматися подібно до диму
2) aмep. світити, ловити рибу з підсвітлом3) aмep. підпалювати; запалювати4) aмep. співати любовну пісеньку (особ. про нероздільне кохання) -
42 высветить
ви́світлити, ви́світити; ( осветить) освіти́ти, освітли́ти -
43 eye
1. n1) окоblue (brown, large, near-sighted) eyes — блакитні (карі, великі, короткозорі) очі
eye specialist — окуліст, офтальмолог
2) здеб. pl поглядto set (to lay, to clap) eyes on smth. — побачити (помітити) щось
3) перен. погляди, думка; судженняin the eyes of smb. — на чиюсь думку
4) вічко; оглядове віконце5) вушко (голки)6) петелька7) кільце8) ніздря (у твердому сирі)9) розм. сищик, детектив10) розм. екран телевізора11) мор. рим12) гірн. устя шахтиthat's all my eye — розм. усе це брехня
eye for eye — бібл. око за око
the eye of day (of heaven) — поет. денне світило, сонце
to marry smb. with an eye to her fortune — одружитися з розрахунку
to have an eye for smth. — бути знавцем чогось; розумітися на чомусь
with open eyes — свідомо; розуміючи усе
to keep one's (both) eyes open (wide open, peeled, skinned) — не ловити гав, пильнувати
to give an eye to smb., smth. — звертати увагу на когось, на щось; приділяти увагу комусь, чомусь; стежити за кимсь, чимсь
to keep an eye on smb., smth. — стежити за кимсь, чимсь
to see eye to eye — бібл. а) побачити наочно; б) цілком погоджуватися, мати однакові погляди
mind your eye! — увага!, стережися!
eyes right (left, front)! — військ. рівняння направо (наліво, прямо)!
in a pig's eye — амер., розм. ніколи, ні в якому разі
2. v1) дивитися; оглядати; розглядатиto eye smb. with suspicion — дивитися на когось з підозрою
to eye smb. with curiosity — розглядати когось з цікавістю
2) стежити; тримати під наглядом; не спускати з очей3) бачити4) мати на увазі5) здаватися, уявлятися* * *I [ai] n1) око; частіше pl погляд; погляди, думка, переконання; судження2) смак ( до чого-небудь); розуміння ( чого-небудь)to have an eye for smth — бути знавцем /любителем/ чого-небудь, цінувати що-небудь, розумітися на чому-небудь
3) увага до чого-небудь, догляд ( за дитиною); нагляд ( за багажем); (to) план, задум4) окомір5) центр; осередок (освіти, науки)6) вічко ( для спостереження); оглядове віконце7) тex. вушко ( голки)8) петелька ( для гачка); колечко ( до якого що-небудь причіпляється)9) ніздря, вічко ( у сирі)10) cл. сищик, детектив11) cл. екран телевізора12) тex. вушко; вічко; коуш13) мop. рим14) гipн. устя шахти15) c-г., бoт. вічко16) = bull's-eyeII [ai] v1) розглядати; дивитися2) тримати під наглядом, стежити ( за ким-небудь), не зводити очей ( з кого-небудь)3) робити вічка, петельки, вушка -
44 moon
1. n1) місяць (світило)the M. — астр. Місяць
2) супутник (планети)3) місячне сяйвоto aim (to level) at the moon — мати надто великі претензії, мітити високо
2. v1) блукати; рухатися як уві сні; швендяти (тж moon about, moon along, moon around)2) проводити час у мріях (звич. moon away)3) полювати при світлі місяця* * *I [muːn] n1) місяцьthe Moon — acтp. Місяць
3) пoeт. місячне сяйвоII [muːn] v1) блукати, рухатися як уві сні; вештатися мріяти про кого-небудь -
45 white
1. n1) білий колір; білість; білизна2) біла фарба; білило3) білок (яйця)4) білок (ока; тж white of the eye)5) біла людина; білошкірий6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць7) біла тканина; білий одяг8) pl білі штани9) pl мор. біле літнє обмундирування10) текст. білий товар; білизняний товар11) білі (фігури в шахах, шашки)12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)13) біле м'ясо (курки тощо)14) біле вино15) розм. білий метелик16) друк. пробіл17) бот. заболонь18) pl мед. білі20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна21) перен. чистота, непорочність, невинністьto call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному
2. adj1) білийto paint white — побілити; пофарбувати в білий колір
white hands — білі (чисті) руки, білоручка
white heat — мет. білий жар
white paper — білий (чистий) папір
white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)
2) сивий; сріблястий3) прозорий; безбарвний4) блідийwhite as a sheet — блідий, як полотно
5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний6) нешкідливий, невинний; без лихого наміруwhite witch — добра чаклунка; ворожбитка
white war — економічна війна; війна без кровопролиття
7) розм. чесний; прямий; порядний; благороднийwhite propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда
8) білошкірий, білий9) призначений для білихwhite primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри
10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський11) щасливий, сприятливий12) улюблений, любимий; дорогий13) пристойний, правдоподібнийwhite alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги
white ant — ент. терміт, біла мурашка
white ash — бот. білий ясен; розм. весло
white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)
white cedar — бот. туя
W. Christmas — Різдво із снігопадом
white clover — бот. біла конюшина
white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт
white corpuscle — фізл. лейкоцит
white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком
white damp — хім. окис вуглецю
white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)
white feather — боягуз; боягузтво
W. Friar — кармеліт (чернець)
white frost — іній, паморозь
white hat — амер., розм. військовий моряк
white hazel tree — бот. калина
white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії
white horses — баранці, гребені хвиль
white iron — мет. білий чавун
white lady — «дама в білому» (коктейль)
white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт
white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження
white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі
white list — амер. рекомендаційний список
white metal — мет. бабіт
white note — муз. ціла нота; половинна нота
white oak — бот. білий дуб
white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)
white peat — геол. діатоміт
white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»
white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь
white poplar — бот. біла тополя
white potato — бот. картопля (біла)
W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць
white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг
white sidewall — амер., розм. коротка стрижка
white slave — повія, «біла рабиня»
W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою
white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція
white spirit — хім. уайт-спірит
white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер
white straw crops — с.г. зернові культури
white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін
white tie — біла краватка; перен. фрак
white water lily — бот. біле латаття
white whale — зоол. білуха
white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця
white willow — бот. (біла) верба
white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник
3. v* * *I [wait] n1) білий колір; білизна; чистота, непорочність2) біла фарба, білило4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)6) білий одягwoman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування
7) біла тканинаin the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар
8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими9) біле м'ясо ( курки)10) біле вино11) білий метелик; капустянка12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал13) бoт. заболонь14) pl; мeд. білі15) = white-wood16) c-г. біла порода ( свиней)17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна••II [wait]to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
1) білийto paint white — фарбувати в білий колір, білити
white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність
white crow — біла ворона (перен.)
2) блідийwhite as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть
to turn white — збліднути, побіліти
3) сідий, сивий4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірівwhite witch — добра відьма; знахарка
white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок
white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)
white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда
6) білий; білошкірийwhite trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)
white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих
white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри
7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантськийa
White Guard — білогвардієць8) політ. ультра консервативний, реакційний9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару10) сприятливий, щасливийwhite feather — боягузливість; боягуз
to show the white feather — боятися, виявити легкодухість
white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися
white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)
white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі
white sidewall — cл. коротка стрижка
white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій
to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати
III [wait] vto mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок) -
46 beacon
I n1) сигнальний вогонь (тж. beacon fire; beacon light)2) маяк, дороговказна зірка3) світловий маяк; радіомаяк4) бакен, буй5) cпeц. береговий знак, віха; тріангуляційний знак6) знак "перехід"8) aв. сигнальна вежаII v2) світити, указувати дорогу; бути маяком, дороговказною зіркою3) мop. обставляти знаками; гeoд. маркірувати, позначати віхами; встановлювати геодезичні сигнали -
47 flag
I n1) прапор; прапорець ( у таксі)2) мop. флагман, флагманський корабель3) cл. фартух4) пoлiгp. коректорський знак пропуску; ознака, прапор; роздільник кадрів, обмежувач кадру5) миcл. хвіст (сетера, нью-фаунленда)6) cпopт. ворота в слаломі7) кiнo, тб. "прапор", екран або затінювач для регулювання освітленняII v1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори2) сигналізувати прапорами або прапорцями; мop. передавати прапорцями сигнали; робити знаки, сигналізувати; cпopт. позначати, відмічати прапорцями ( трасу); розмічати, позначати, мітитиIII n; бот.1) ірис, півникиIV n1) кам'яна плита; плитняк2) pl вимощений плитняком тротуар3) гeoл. тонкий шар породиV vмостити, вистилати, вимощувати плитнякомVI v1) повиснути, обвиснути, поникнути; похилитися2) слабшати, зменшуватися (про інтерес, ентузіазм)3) ослабляти, розслаблюватиVII n1) pl пір'я ( на крилі птаха)2) пір'я на лапах (сови, яструба) -
48 lamp
I [lʒmp] n1) лампа; ліхтарhead lamp — aвт. фара
alcohol /spirit/ lamp — спиртівка
2) пoeт. світильник; лампада; смолоскип3) пoeт. світило4) світло (розуму, краси, надії)5) pl; cл. очіII [lʒmp] v1) освітлювати2) світити; сяяти3) cл. витріщати очі -
49 przyświecać
світити, освічувати
См. также в других словарях:
освѣтити — ОСВѢ|ТИТИ (26), ЧОУ ( ЩОУ), ТИТЬ гл. 1.Осветить: сл҃нце и м(с)ць. да освѣтить ны въ д҃не и въ нощи. СбТр XII/XIII, 28 об.; вѡжь тмѣ свѣтило. иже въ другихъ темна˫а. своимь свѣтиломь освѣтити мога. МПр XIV2, 49 об.; молнь˫а ѡсвѣтиша всю землю. ЛЛ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧтити — ОСВѦ|ТИТИ (91), ЧОУ ( ЩОУ), ТИТЬ гл. 1.Освятить: славимъ молѧщесѧ. ѡсвѧтити наша жилища. дѹшевьнаѧ Стих 1156–1163, 98 об.; минѹша •м҃• д҃нии дѣтищю. крьщениѥмь того ос҃тиша. ЖФП XII, 27б; видѧщи х(с)а грѧдѹща къ ѥрданѹ. да водноѥ ос҃титъ ѥстьство … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освітити — освічувати (зробити видним, освітленим кого / що н., наповнити світлом щось про джерело світла / світло), освітлити, освітлювати, освітляти, опромінити, опромінювати, просвітити, просвітлювати, просвічувати, висвітити, висвічувати, висвітлити,… … Словник синонімів української мови
освітити — 1 дієслово доконаного виду кидаючи проміння світла на кого , що небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити рідко; зробити ясним, зрозумілим що небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим освітити 2 дієслово… … Орфографічний словник української мови
освітити — I див. освічувати I. II див. освічувати II … Український тлумачний словник
освѧщеныи — (59) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к освѧтити в 1 знач.: Съсѹдъ златъ. ли сребрьнъ ос҃вщенъ бывъшь… никтоже на свою потребѹ да не освоить. (ἁγιασϑέν) КЕ XII, 19а; вещи цр҃квьны˫а въ неи же ос҃вщени сѹть не прода˫ати. (καϑιέρωνται, в др … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѣтитисѧ — ОСВѢ|ТИТИСѦ (11), ЧОУСѦ ( ЩОУСѦ), ТИТЬСѦ гл. 1.Стать освещенным; осветиться. Образн.: вѣровавше дв҃дьскому ѹченью. приступите к нему бл҃говѣщень˫а. освѣщьшесѧ лучами его бж(с)тва. (ἐλλαμφϑέν) ГБ к. XIV, 14б; егда единѣ(м) ѿ трии освѣщюсѧ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧщатисѧ — ОСВѦЩА|ТИСѦ (26), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Страд. к освѧщати в 1 знач.: Приходѧштеи же съ б҃жи||ѥмь страхъмь къ ст҃ыимъ таинамъ. не тъкмо ѡс҃щѧютьсѧ. нъ и ди˫авола отъ себе прогонѧть. (ἁγιοζονται) Изб 1076, 212–212 об.; всѧ тварь х(с)вымь пришьствиѥмь. на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧтитисѧ — ОСВѦ|ТИТИСѦ (45), ЧОУСА ( ЩОУСѦ), ТИТЬСѦ гл. 1.Страд. к освѧтити в 1 знач.: ос҃тить бо сѧ мѹжь невѣрьныи женою. ос҃титьсѧ жена невѣрьна˫а мѹжьмь. (ἡγίασται… ἡγίασται) КЕ XII, 63а; кр(с)тъ бо ѡсвѧтилъсѧ ѥсть кръвью х(с)вою. КН 1285–1291, 462г; то… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧщениѥ — ОСВѦЩЕНИ|Ѥ (25), ˫А с. 1.Действие по гл. освѧтити в 1 знач.: подасть намъ ˫астi на ос҃щньѥ дш҃мъ нашимъ. и тѣломь. СбХл XIV1, 104 об.; мѹро взима˫а приношаше въ домъ свои. на ос҃щеньѥ всемѹ домови своемѹ. СбТр XIV/XV, 187; ос҃щниѥ земли будеть.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освінути — Освінути: блиснути, засяяти [X] освітити, осяяти; розвиднітися [1] … Толковый украинский словарь