організовуватися

см. організовуватися

организоваться

1) (основаться) зорганізовуватися, -зуватися, засновуватися, заснуватися, споруджуватися, -джатися, спорудитися, упоряджуватися, -атися, упорядитися. [На стародавніх звичаях споруджалось нове козацтво (Куліш)];

2) во что, возле чего - зорганізовуватися, зорганізуватися, об'єднуватися, об'єднатися, скупчуватися, скупчитися, гуртуватися, згуртуватися в що, круг (коло) чого. [Люди об'єднуються в товариства. Гуртуймося коло спільної праці].

* * *

несов.; сов. - организов`аться

1) організовуватися, (несов.), організува́тися зорганізуватися

2) строит. (несов.) організо́вуватися, організува́тися; упоряджа́тися

1) організовувати, улаштовувати, налагоджувати

2) військ. підготовляти, обладнувати місцевість

3) біол. робити органічним; перетворювати на живу тканину

4) ставати органічним; перетворюватися на живу тканину

5) амер. проводити організаційну частину (зборів тощо); обирати голову комісії тощо

6) улаштувати, роздобути, «організувати»

* * *

1) організовувати, влаштовувати; підготовляти; утворювати, створювати; встановлювати

2) упорядковувати; систематизувати

3) aмep. утворювати профспілку, профспілкову організацію; об'єднуватися в рядах (особл. профспілок)

4) організовуватися, гуртуватися; об'єднуватися; організовуватися, влаштовуватися, налагоджуватися

5) бioл.; p. p. робити органічним, перетворювати на живу тканину; робитися органічним, перетворюватися на живу тканину

6) aмep. проводити організаційну частину ( зборів); вибирати голову комісії

7) влаштувати, роздобути, "організувати"

1) організовувати, влаштовувати; підготовляти; утворювати, створювати; встановлювати

2) упорядковувати; систематизувати

3) aмep. утворювати профспілку, профспілкову організацію; об'єднуватися в рядах (особл. профспілок)

4) організовуватися, гуртуватися; об'єднуватися; організовуватися, влаштовуватися, налагоджуватися

5) бioл.; p. p. робити органічним, перетворювати на живу тканину; робитися органічним, перетворюватися на живу тканину

6) aмep. проводити організаційну частину ( зборів); вибирати голову комісії

7) влаштувати, роздобути, "організувати"

1. n

1) тасьма, стрічка; зав'язка

2) поясок; смужка, облямівка, кайма; пружок; ремінь, ремінець

3) сполучна ланка; узи, зв'язок

4) в'язка, низка

5) мед. перев'язка, бандаж

6) військ. смуга обстрілу

7) розм. околиш; стрічка капелюха

8) комір (сукні)

9) тех. пас; стрічка транспортера; стяжний хомут; бугель; завіса (до дверей)

10) рад. смуга частот; діапазон

11) друк. бинт (оправи); манжетка (книги)

12) загін, група людей

13) оркестр

14) група музикантів (що грають на однорідних інструментах)

15) банда, ватага

16) табун, зграя

17) гребінь (гори)

2. v

1) зв'язувати; з'єднувати

2) скріпляти обручами; оббивати залізними штабками

3) перев'язувати, накладати пов'язку

4) об'єднувати

5) вступати до спілки, організовуватися; збиратися (тж to band together)

* * *

1) тасьма, стрічка; зав'язка; пасок; ремінь, ремінець

2) сполучна ланка; узи, зв'язки; pl apx. кайдани, окови, пута

3) в'язка, в'язанка

4) мeд. перев'язка; тяж; зв'язка; бандаж

5) смуга, смужка; облямівка, крайка; ярлик, етикетка; наклейка

6) вiйcьк. смуга обстрілу

7) pl дві ( білі) смужки, що спускаються з коміра ( у судді або англіканського священика)

8) околиця, околиш; стрічка капелюшка

9) плоский комір ( сукні)

10) звукова доріжка на грамплатівці

11) тex. привідний пас; стрічка транспортера; стяжний хомут, бугель, бандаж; дверна завіса

12) гeoл. прошарок ( породи)

13) радіо смуга частот

14) фiз. діапазон; енергетична зона ( у твердому тілі)

15) пoлiгp. бинт ( палітурки); манжетка ( книги)

16) тex. доріжка запису на магнітному барабані або диску

17) мeд. кламер

18)

1) зв'язувати, з'єднувати

2) скріплювати ободами або обручами; оббивати залізними пасами ( ящики)

3) наносити смуги; обводити крайкою, смужкою

4) заст. перев'язувати, накладати пов'язку

5) aнaт. зв'язка; пучок, тяж

1) загін, ( організована) група ( людей)

2) оркестр; група музикантів, що грають на однорідних інструментах ( в оркестрі); оркестр, що виконує народні мелодії (звич. на танцях)

3) банда, зграя

4) зграя ( тварин)

1) об'єднувати, з'єднувати, поєднувати; об'єднуватися ( в організацію); вступати в союз, організуватися

2) розподіляти учнів за здібностями

1) ( організовуватися) to be found ( established)

2) ( грунтуватися) to base upon, to ground upon

САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ( від лат. identicus - той самий, тотожний) - збереження самості явища у процесі змін форм його існування, самототожність процесу, що розвивається. Якщо виходити з розуміння тотожності як абстрактної, то тотожність і зміни (розвиток) є несумісними, а проблема С. набуває рис суб'єктивної псевдопроблеми. Коли ж розуміти тотожність як конкретну, то феномен С. постає як реальна проблема, що існує з часів міфології, буддизму, неоплатонізму і гностицизму - як проблема перевтілення, що в такій формі дожила й до нашого часу. Лоський, розглядаючи тему С. людини, зокрема у її можливих радикальних метаморфозах, аж до перевтілення, ввів поняття "субстанційного діяча", розуміючи під цим надчасову і надпросторову активну істоту, що "непорушно стоїть" над часом і простором як "одне і те ж тотожне "Я". У сучасній філософії С. постає як проблема механізмів соціокультурної ідентифікації В. иявлено декілька таких механізмів І. ндивідуальна ідентифікація може реалізовуватися як "примус загального" (Адорно) під впливом "орієнтованих на ідентичність" соціальних рухів (ідентичність нації, класу, соціальних ролей та ін.), тобто зводитися до уніфікації, стереотипізації, омасовлення. Цей механізм функціонує як "стадний конформізм" (Фромм), у якому людина намагається задовольнити потребу відчувати свою С. специфічним чином - в уподібненні себе до "всіх" шляхом розчинення своєї індивідуальності у ширшому загалі й ототожнення себе з ним ("Я людина", "Я протестант", "Я бізнесмен" та ін.). В іншому аспекті ідентичність "Я" виступає як незалежність індивідів від ідентифікуючого тиску рольових алгоритмів і репресивних впливів, які виснажують цю ідентичність. Це ідентичність емансипованої суб'єктивності, що означає постійну можливість вільного вибору (Сартр) і функціонує як індивідуальне самовизначення себе як унікальної істоти, що протистоїть іншому світові. В умовах інтеграції і водночас атомізації сучасної технічної цивілізації актуалізується проблема співвідношення індивідуальної і колективної ідентифікації, зростає намагання подолати як "статичне", так і "емансипативне" розуміння ідентичності. Ця проблема є чи не головною темою праць Габермаса, Гесле, Рикера, Козловського та ін., а до них - Ортеги-і-Гассета. Зокрема, Козловський зазначає, що індивідуальна ідентичність зберігається лише завдяки метаморфозам "Я", одночасно культурна ідентичність має бути здатною до змін і не бути примусовою для її членів, котрі можуть розгортати в її межах свою власну суб'єктивність. Щодо механізмів забезпечення С. у цьому випадку, то мають місце посилання на особливу роль комунікацій, взаємоузгодження, консенсус та інші чинники. Проблема С. може розглядатися як важливий компонент проблеми оновлення. Її вивчення має важливе методологічне значення для суспільної теорії і практики, особливо у ситуаціях перехідних і межових станів, а також для сучасного наукового пізнання взагалі (при вивченні еволюційних і катастрофічних процесів, у синергетиці, в системно-організаційних методологіях, геронтології і танатології та ін.).