-
41 ядерний
I( пов'язаний з атомним ядром) nuclearII1) ( про людину) vigorous, healthy2) ( про повітря) bracing, fresh, cool3) ( великого розміру - про зерно) large, big -
42 гартувальне середовище
ru\ \ закалочная средаen\ \ quenching mediumde\ \ Härtemediumfr\ \ \ milieu à trempeсередовище, в якому проводять охолодження металу (виробу) при здійсненні гартування; як правило, для вуглецевої сталі таким середовищем є вода, для легованої — масло і повітря; широко використовується як гартівні середовища водні розчини солей і кислот, масло з добавкою різних поверхнево-активних речовин, водні розчини органічних полімерів, розплави селитр і лугів, а також різні водо-повітряні середовища і потоки води чи газу, що щвидко рухаються -
43 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
44 кисень
символ Oru\ \ кислородen\ \ oxygende\ \ Sauerstofffr\ \ \ oxygèneелемент №8 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 2 період), атомна маса 15,9994; відомі 8 ізотопів з масовими числами 13—20; типові ступені окислювання -II, -I; двоатомний газ без кольору і запаху, Tпл 55 К, Tкип 90 К, парамагнітний; під дією електричного розряду з кисню утворюється озон; малорозчинний у воді, добре поглинається деревним вугіллям і розплавленими благородними металами; утворює сполуки з усіма хімічними елементами, крім легких інертних газів, активно окислює органічні речовини; у вільному стані міститься в атмосферному повітрі (21% за об'ємом); одержують з повітря; походження назви — від грецьк. oxys — кислий і gennao — народжую — той, що народжує кислоту; відкритий 1771 року К.Шеєле (Швеція) і Д.Прістлі (Великобританія); використовують як окислювач у металургії і хімічній промисловості, у медицині, авіації, на підводних судах тощо -
45 метод гідростатичного зважування
de\ \ [lang name="German"]hydrostatische Wägung, hydrostatische méthodefr\ \ \ méthode de pesage hydrostatiqueметод прецизійного вимірювання густини речовини d, при якому зразок зважується в рідині для визначення за виштовхувальною силою об'єму зразка: d = Ρ(δ-λ)/(Ρ-Q)+λ, де Ρ і Q — вага (маса) зразка на повітрі й у рідині, δ — густина рідини й λ — густина повітряТермінологічний Словник "Метали" > метод гідростатичного зважування
-
46 матерія
МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п.), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати" В. ін розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін.), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін.). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін.), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).В. Кизима -
47 номіналізм
НОМІНАЛІЗМ ( від лат. nomina - імена, назви) - філософське вчення, згідно з яким загальні поняття (універсали) хоч і пов'язуються з конкретними чуттєвими речами, але не мають реального існування ані у свідомості, ані поза нею. Н. вбачав у загальному понятті лише ім'я, назву для певної групи чи класу одиничних речей. Як філософська позиція Н. близький до концептуалізму, оскільки визнає існування лише ментальних сутностей, а не онтологічних. Ідеї Н. мають витоки в античній філософії, коли почала окреслюватись проблема універсалій і різні підходи до її вирішення. Номіналістичний підхід в полемічних дебатах проти Платона відстоювали спочатку Антисфен іДіоген Синопський (представники кінічної школи), потім стоїки і перипатетики. Критика Платонових "ідей" базувалася на тому, що вони не можуть існувати у надчуттєвому світі і становлять лише назви для родів і видів одиничних речей, які сприймаються на чуттєвому рівні. Засновником християнського Н. вважається Росцелін, хоча деякі моменти Н. зустрічалися вже у творах неоплатоніка Порфирія, Марціана Капелли (V ст.), що розробляв проблему поєднання ораторського мистецтва і знання, та ін. Проте саме Росцелін надав ідеям Н. чіткого і виразного оформлення. За свідченням Ансельма Кентерберійського, Росцелін стверджував, що реально існують лише одиничні речі, поняття ж реальні лише на кшталт "повітря, яке звучить". Тому ані роди, ані види не мають реального існування, бо існувати може лише "одне", "одиничне", "окреме". У вченні про тритеїзм Росцелін обстоював номіналістичний підхід через доведення трисубстанційної, або трисутнісної природи Трійці, що призвело до його конфлікту із церквою. Доводячи відносність загальних понять, Н. намагався привернути увагу до вивчення емпіричного світу. Це особливо стосується Η. XIV ст., що представлений Оккамом та його послідовниками. Чіткість логічної позиції номіналістів дозволила переконливо розвести віру і знання шляхом окреслення і відокремлення предмета, методу, мети теології і філософії (і науки); обґрунтувати двоїстість істини, чим теоретично уможливила активні розвідки в природничих науках, логіці, лінгвістиці, архітектурі, мистецтві. Разом з тим вимога усунення із наукового арсеналу метафізичних понять і обґрунтувань, яка отримала назву "Бритви Оккама", приводила до свідомої відмови науки від пошуків свого світоглядного підґрунтя. Ідеї Н. про двоїсту істину, про пріоритет одиничного стосовно загального створили релігійно-філософське підґрунтя т. зв. "соборного руху", у річищі якого національні церковні собори, як зібрання віруючих, виступали проти церковної монополії Папського престолу. В філософії Нового часу аргументи Н. на захист реальності одиничних речей використовувались Ламерті, Дидро, Гольбахом, Фоєрбахом, Кондильяком, Берклі, Г'юмом, Кантом та ін. В XIX - XX ст. елементи Н. присутні у неопозитивізмі і постпозитивізмі. -
48 надмірний рівень алкоголю
(в крові, пробі повітря, що видихається) excess alcohol levelУкраїнсько-англійський юридичний словник > надмірний рівень алкоголю
-
49 бадьорити
to invigorate, to encourage, to hearten, to inspire; ( про повітря) to brace -
50 вбирати
I = вбрати(одягати, прикрашати) див. убирати III = вбрати, ввібрати(всмоктувати, поглинати) to absorb, to soak up (in); to take up (in); to suck in, to drink in; to imbibe; ( про повітря) to inhale -
51 викачувати
= викачати1) ( за допомогою помпи) to pump out2) ( поступово забирати) to extort, to wring (out, from) -
52 висадження
с( в повітря) blowing up -
53 висаджувати
= висадити1) ( давати можливість вийти) to set down, to make someone alight; ( на берег) to put ashore; ( з автомобіля) to drop off, to put offвисаджувати десант — to land troops, to make a landing
висаджувати в ґрунт (що-небудь) — to bed/plant out
3) ( виламувати двері) to force, to break in; ( вибивати скло) to smashвисаджувати в повітря — to blow up, to blast; ( міною) to torpedo
-
54 виставляти
= виставити2) ( для публічного показу) to exhibit; ( про товари) to display, to showвиставляти напоказ — to display, to show off, to parade, to make a parade (of)
виставляти на посміх — to hold up to derision ( to ridicule), to make a laughing stock of, to expose to shame
виставляти на продаж — to set out, to expose, to display for sale
виставляти себе напоказ — to show off, to display ( to flaunt) oneself
3)4) (висувати, пропонувати) to put forward, to propose, to nominateвиставляти свою кандидатуру — to come forward as a candidate, to stand as candidate for; амер. to run for
виставляти чиюсь кандидатуру — to propose ( to put forward) smb.'s candidature; to nominate
5) ( вимоги) to lay down, to adduceвиставляти заперечення — to advance ( to raise) an objection
6) (охорону, вартових) to post7) ( зображувати) to put, to present (as), to represent (as), to make out (as)8) ( проставляти) to put down, to set down, to markвиставляти оцінки — to put down marks, to mark
виставляти тратту — to draw a bill, to issue a draft
9) ( проганяти) to turn out, to chuck out, to send out10)виставляти вартового — to post a sentry, to furnish sentry
-
55 відбирати
-
56 відбір
-
57 датчик
ч(перетворювач величини, що контролюється, на сигнал) transducer; pickup ( unit); ( джерело інформації) ( data) transmitter; ( чутливий або вимірювальний елемент) measuring ( sensing) element, sensor, detectorдатчик вібрацій — vibration sensor, vibration transducer, машинобуд. accelerometer
датчик вологості — humidity sensing element, moisture sensor
датчик імпульсів комп. — impulser
датчик імпульсний комп. — pulse transmitter
датчик напруги — voltage sensor, voltage sensing device
датчик наявності комп. — proximity sensor
датчик прискорення — acceleration pickup, acceleration sensor
датчик рівня — level detector, level gauge
датчик струму — current-sensing device, current sensor
датчик температури — temperature probe, thermometer probe, temperature-sending unit, temperature-sensing device, temperature transmitter
датчик тиску — pressure transducer, pressure pickup, pressure monitor, pressure sensing element, pressure sensor
датчик часу — timer ( clock)
датчик швидкості — velocity pickup, velocity sensor, speed transducer, velocity transducer
-
58 доступ
-
59 живлющий
vivifying, life-giving; ( збудливий) animating; ( про повітря) crisp, bracing -
60 застій
чstagnation, stagnancy, depression, standstill, deadlock; ( покій) stasis; мед. engorgementзастій жовчі — cholestasis, cholestasia
застій крові — congestion, haemostasia
застій молока — galactostasia, galactostasis
застій шлунку — constipation, costiveness, coprostasis, obstipation, stool retention, defecatory disability
См. также в других словарях:
повітря — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
повітря — я, с. 1) Суміш газів (головним чином азоту й кисню), що утворюють атмосферу Землі. •• Чи/сте пові/тря повітря, що складається з 20,96% кисню, 0,03% вуглекислого газу, 78,08% азоту, 0,94% інертних газів і не містить отруйних, агресивних і… … Український тлумачний словник
кондиціонування повітря — кондиционирование воздуха air conditioning *Luftklimatisierung створення і підтримка параметрів повітряного середовища (т ри, відносної вологості, складу, швидкості руху і тиску повітря), найбільш сприятливих для роботи персоналу, обладнання і… … Гірничий енциклопедичний словник
нагрівач повітря — Syn: нагрівник повітря, повітронагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов
нагрівник повітря — Syn: нагрівач повітря, повітронагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов
допустимі швидкості повітря — допустимые скорости воздуха permissible air speeds zülässige Luftgeschwindigkeiten (в рудниковій вентиляції) середні по площі перерізу виробки швидкості повітря, при яких встановлюється турбулентний режим вентиляційного потоку і забезпечуються… … Гірничий енциклопедичний словник
очистка повітря — Syn: очищення повітря … Словарь синонимов металлургических терминов
очищення повітря — Syn: очистка повітря … Словарь синонимов металлургических терминов
ЗАПИЛЕНІСТЬ РУДНИКОВОЇ АТМОСФЕРИ (повітря) — запыленность рудничной атмосферы (воздуха) mine air dustiness Staubbelastung der Grubenwetter характеристика рудникової атмосфери за вмістом у ній твердих завислих частинок. Інколи використовується термін запиленість повітря . Для гігієнічної… … Гірничий енциклопедичний словник
високотемпературний нагрівач повітря — Syn: високотемпературний нагрівник повітря, високотемпературний повітронагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов
високотемпературний нагрівник повітря — Syn: високотемпературний нагрівач повітря, високотемпературний повітронагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов