опозиціоніст

См. также в других словарях:

• опозиціоніст — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

• опозиціоніст — а, ч., заст. Опозиціонер …   Український тлумачний словник

• опозиція — ї, ж. 1) Протидія, опір кому , чому небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Бути в опозиції. 2) Загальна назва партій, груп, які виступають проти правлячої партії, групи або проти політики… …   Український тлумачний словник

• опозиційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• опозиційник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• опозиційність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• опозиційно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• опозиціонер — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• опозиціонерка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• опозиційний — а, е. 1) Який стоїть в опозиції до кого , чого небудь, протидіє або протистоїть кому , чому небудь. || Який характеризується опозицією, протидією або протиставленням кому , чому небудь. Опозиційний рух. 2) Належний до опозиції (у 2 знач.).… …   Український тлумачний словник

• опозиційно — Присл. до опозиційний 1) …   Український тлумачний словник