-
1 опитувати
= опитатиto question, to interrogate; (населення, виборців) to poll -
2 опитувати
= опита́ти1) опра́шивать, опроси́ть2) расспра́шивать, расспроси́ть -
3 опитувати
გამოკითხვა -
4 опитувати свідка
examine a witness, interview a witness -
5 examine a witness
опитувати свідка; допитувати свідка ( в суді) -
6 interview a witness
-
7 rundspørge
опитувати, розпитувати -
8 question
1. n1) запитання, питання2) проблема; справа, обговорюване питанняthe question is — справа в тому, що
3) пропозиція4) сумнів; запереченняbeyond (out of, past, without) question — безсумнівно
5) допит, слідствоto call smb. in question — допитувати когось
6) іст. катуванняto put smb. to the question — катувати когось
◊ where is the man in question? — де той чоловік, про якого йде мова?
◊ 64 dollar question — найважче питання
2. v1) допитувати; опитувати2) ставити запитання, питати, запитувати3) піддавати сумніву, сумніватисяto question with smb. — сперечатися (дискутувати) з кимсь
3. int. question! — а) до діла!; б) це ще питання!* * *I n1) питання, запитання2) проблема, справа, обговорюване питання; парл. пропозиція3) сумнів; заперечення4) допит, слідство; icт. катуванняII v1) запитувати, задавати питання; розпитувати; допитувати; опитувати2) брати під сумнів, сумніватися, ставити під питання -
9 conduct
2) проводити, вести; ескортувати, перепроваджувати, супроводжувати; поводити себе•conduct an inquest into a death — проводити розслідування причин смерті, розслідувати причини смерті
conduct an official investigation — = conduct an official inquiry (into smth.) проводити офіційне розслідування ( чогось)
- conduct a ballistics testconduct house-to-house inquiries — проводити опитування (опитувати) мешканців навколишніх будинків ( про слідчого тощо)
- conduct a case
- conduct a campaign
- conduct a formal investigation
- conduct a formal inquiry
- conduct a poll
- conduct a raid
- conduct a search
- conduct a secret operation
- conduct a suit
- conduct a terrorist act
- conduct a trial
- conduct an act of sabotage
- conduct an act of terrorism
- conduct an expert examination
- conduct an independent policy
- conduct an inquiry
- conduct an inspection
- conduct an investigation
- conduct an official inquiry
- conduct an operation
- conduct appearance
- conduct autopsy
- conduct business
- conduct charged
- conduct court
- conduct criminal investigation
- conduct debate
- conduct debates
- conduct defence
- conduct defence defense
- conduct election canvassing
- conduct election propaganda
- conduct export operations
- conduct hearing
- conduct hearings
- conduct in secret
- conduct interrogation
- conduct money
- conduct negotiations
- conduct norm
- conduct of a case
- conduct of acts of sabotage
- conduct of acts of terrorism
- conduct of an investigation
- conduct of an operation
- conduct of election
- conduct of elections
- conduct of legal practice
- conduct of life
- conduct of proceedings
- conduct of war
- conduct of warfare
- conduct one's own defence
- conduct one's own defense
- conduct oneself
- conduct operations work
- conduct operative work
- conduct policy
- conduct preliminary hearings
- conduct security clearance
- conduct sheet
- conduct the postmortem
- conduct without fault -
10 examine
розглядати, аналізувати; перевіряти, проводити експертизу; обстежувати, здійснювати обстеження, робити огляд, оглядати, робити догляд; опитувати ( в суді), допитувати ( в суді); розслідувати ( в суді); робити обшукexamine causes of criminal behavior — = examine causes of criminal behaviour досліджувати причини злочинної поведінки
- examine a complaintexamine causes of criminal behaviour — = examine causes of criminal behavior
- examine a petitioner
- examine a prospective juror
- examine a witness
- examine a wound
- examine accusations
- examine as to form
- examine ballots
- examine circumstances
- examine critically
- examine directly
- examine evidence
- examine finally
- examine forensically
- examine goods
- examine handwriting
- examine in chief
- examine judicially
- examine orally
- examine periodically
- examine physically
- examine psychiatrically
- examine redirectly
- examine the corps
- examine typewriting
- examine upon oath -
11 interview
1) інтерв'ю; опит; соціологічне опитування; бесіда, співбесіда2) брати інтерв'ю, інтерв'ювати; опитувати (в т. ч. очевидців, сусідів тощо)• -
12 question
1) питання; допит ( свідка або підсудного); розслідування; слідство; опитування; заперечення; сумнів2) допитувати, проводити допит; запитувати, питати, опитувати; ставити під сумнів, піддавати сумніву, не довіряти•- question a witnessquestion for the jury upon the evidence — питання, що підлягає розгляду та вирішенню присяжними після розгляду ними поданих доказів
- question abusively
- question an arrested man
- question at issue
- question closely
- question for the jury
- question hour
- question of competence
- question of confidence
- question of constitutionality
- question of fact
- question of guilt
- question of law
- question of principle
- question of procedure
- question the constitutionality
- question the ruling of a court
- question the truth
- question time
- question to the defence
- question to the defense
- question to the prosecution
- question under caution -
13 re-examine
розглядати (аналізувати) знову (повторно); опитувати повторно, допитувати (свідка) повторно; знову (повторно) розслідувати; проводити (робити) повторну експертизу -
14 reexamine
повторно аналізувати (вивчати, перевіряти, розглядати, розслідувати, слухати, опитувати), переглядати -
15 опитати
док. див. опитувати -
16 опитати
-
17 debrief
v1) опитувати (космонавта, пілота) після виконання завдання2) заслухувати звіт (доповідь)* * *vробити опитування після виконання завдання; вислуховувати доповідь або звіт ( офіційного представника уряду про поїздку в іншу країну) -
18 examine
v1) розглядати; оглядати2) обстежувати, перевіряти; досліджувати; вивчати3) перевіряти на місцевості4) екзаменувати (з — in)5) юр. допитувати (свідка тощо)6) мед. вислуховувати; оглядати7) бібл. спокушати* * *v1) розглядати; оглядати; мeд. оглядати; вислуховувати; обстежувати2) ( часто into) обстежити, перевіряти; досліджувати, вивчати; cпeц. перевіряти на місцевості3) екзаменувати4) опитувати; допитувати (полоненого, свідка)5) peл. спокушати, випробовувати -
19 hear
v (past і p.p. heard)1) чути, почути2) чути, мати слух3) слухати, вислуховувати4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)6) юр. розглядати (слухати) справу7) довідатися, дізнатися, почутиyou will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це
* * *v( heard)1) чути, почути; чути, мати слух2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення5) погодитися на, почути ( прохання) -
20 quiz
1. n1) насмішник, глузівник; зубоскал2) насмішка, глузування; жарт; містифікація3) дивак, чудило; оригінал; навіжений4) дивна річ5) амер. попереднє опитування; письмова перевірка без підготовки; контрольне опитування; співбесіда6) серія запитань, вікторина2. v1) насміхатися, глузувати; жартувати, кепкувати; дражнити2) дивитися глузливо (на когось)4) випитувати, розпитувати (когось про щось)* * *I [kwiz] n1) насмішник, зубоскал2) глузування, кепкування, жарт; містифікація; глузливий погляд3) арх. монокль; лорнет4) дивак, оригінал; дивна річII [kwiz] v1) насміхатися, кепкувати; жартувати2) глузливо дивитися, розглядати з цікавістюIII [kwiz] n; сл.1) контрольне опитування ( у класі); усна або письмова перевірка ( без попередньої підготовки)2) серія питань, вікторинаIV [kwiz] v; сл.2) випитувати; допитувати, допитуватися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
опитувати — ую, уєш, недок., опита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з ясування чого небудь. || Викликати по черзі учнів для перевірки їхніх знань. 2) діал. Розпитуючи,… … Український тлумачний словник
опитувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
опитувати — тую, туєш, Пр. Ставити запитання для збирання певних відомостей; з ясування чого небудь … Словник лемківскої говірки
опит — у, ч. 1) Дія за знач. опитувати, опитати 1). 2) заст. Допит, дізнання … Український тлумачний словник
опитати — див. опитувати … Український тлумачний словник
опитуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до опитувати 1) … Український тлумачний словник
опитування — я, с. Дія за знач. опитувати 1) … Український тлумачний словник
опитуваня — ня, с. Пр. Дія за знач. опитувати … Словник лемківскої говірки
