-
1 respondent
1. n1) відповідач2) дисертант; диспутант2. adj1) який відповідає; який реагує2) взаємний; одержаний у відповідь3) чуйний4) юр. який виступає як відповідач* * *I n1) відповідач2) дисертант; диспутант3) опитуваний ( при анкетуванні); респондент4) фiзioл. відповідна реакція; рефлекс на стимулII a1) який відповідає, який реагує ( на стимул); відповідний2) чуйний3) юp. який виступає як відповідач -
2 respondent
I n1) відповідач2) дисертант; диспутант3) опитуваний ( при анкетуванні); респондент4) фiзioл. відповідна реакція; рефлекс на стимулII a1) який відповідає, який реагує ( на стимул); відповідний2) чуйний3) юp. який виступає як відповідач
См. также в других словарях:
опитуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до опитувати 1) … Український тлумачний словник
опитуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
