Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

он+пальцем

  • 41 кивать

    кивнуть чем (качать головою, подавать знак пальцем, головою, бровями) кивати, (с)кивнути чим на кого, (только головою) хитати, хитнути чим (головою). [Та й головою скивнула (Г. Барв.). Ти мабуть з ним приятель? - спитав писар, киваючи на мене (М. Вовч.). Постукала на його в шибку і кивнула пучкою, щоб прийшов до хати (Кон.). Товариші мовчки хитнули головами на знак згоди (Крим.)]. -нул на меня - кивнув на мене, (сокращ.) кив на мене. [Мати кив на мене: вийди, мов (Тесл.)].
    * * *
    несов.; сов. - кивн`уть
    1) кива́ти, кивну́ти; ( делать лёгкие наклонные движения головой) хита́ти, хитну́ти и схитну́ти

    кива́ть па́льцем — кива́ти па́льцем

    2) ( покачивать головой в такт движению) кива́ти, кивну́ти; ( о лошади) маха́ти, махну́ти

    Русско-украинский словарь > кивать

  • 42 клетка

    1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];
    2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];
    3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];
    4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.
    * * *
    1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йця

    грудна́я \клетка — анат. грудна́ клі́тка; огру́ддя

    ле́стничная \клетка — сходова́ клітка

    ткань в кле́тку — карта́та ткани́на

    2) биол. кліти́на

    Русско-украинский словарь > клетка

  • 43 ковырять

    ковыривать, ковырнуть
    1) копирсати, копирснути, колупати, колупнути и уколупати, шпортати, шпортнути, довбати, длубати, долубати, шкалубати, копиряти, човпати, корпати що чим или у чому, шпортатися, довбатися и довбтися, длубатися, долубатися, порпатися у чому. [Зігнувшись візник копирсав щось у колесі пальцем (Коцюб.). Копирснув залізною лопатою раз та вдруге (Грінч.). Сидить баба на порозі, землю колупає (Рудан.). Голкою потроху шпортаю (Дніпропетр.). Почав долубать; продолубав таку вже дірочку що й кулак улізе (Грінч.). Нагнув голову і почав довбатись у землі (Васильч.)]. - рять в носу, в зубах - колупати, довбати (длубати, довбатися, довбтися корпати) в носі (вульг. кози гнати), у зубах, (продлубувати зуби). [Чого ти в носі длубаєш? (Сл. Гр.). Городовий, ось, у сінях довбеться в носі (Тесл.). Сидить та зубки продлубує (Звиног.)];
    2) (лапти) плести (личаки);
    3) (делать мешкотно) копирсати що, копітко поратися коло (біля) чого, з чим, у чому, длубати(ся) коло чого, шпортатися коло чого, з чим, човптися з чим, (ирон.) мучити що; срвн. Возиться 3. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вже третю днину мучить вона оту сорочку (Звин.)]. -ряй, что ли! - роби швидше!
    * * *
    несов.; сов. - ковырн`уть
    колупа́ти, колупну́ти, копирса́ти, копирсну́ти, несов. длу́бати

    Русско-украинский словарь > ковырять

  • 44 кукиш

    1) дуля, ф[хв]иґа, (шутл.) московська бурулька. [Ой люлі, люлі! чужим дітям дулі (Пісня). Привезе тобі батько з ярмарку московську бурульку (Приказка)]. Показывать, показать -киш кому - давати, дати, тикати, тикнути, зібгати, зібгнути, крутити, скрутити дулю, сукати дулі кому. [Дулю дав йому під ніс (Київщ.). Вона йому дулі тиче (Шевч.)]. Получил -киш с маслом - дулю з'їв; облизня впіймав. Показывать -киш в кармане - кивати пальцем у чоботі, дулю в кешені давати;
    2) лісова дуля, груш(к)а-дичка.
    * * *
    ду́ля, моско́вська буру́лька

    \кукиш с ма́слом показа́ть (дать) — скрути́ти (да́ти) ду́лю з ма́ком

    Русско-украинский словарь > кукиш

  • 45 лупить

    лупливать
    1) (сдирать кожу, снимать кожуру) лупити (-плю, -пиш), облуплювати (-люю, -люєш) що, (свежевать) білувати що. [Облуплює яйце (Луб.). Зарізав чоловік ягня, зібрався білувати (Манж.)];
    2) (драть, обирать) драти, дерти, обдирати, лупити. [Що ступить, то лупить (Номис)];
    3) (уписывать) уминати, трощити, лупити. [Лев уминав за сніданням ягня (Глібов). Бублики лупить, як хто купить (Номис)];
    4) (бить) лупцювати, лупити, ч[ш]устрити. [Мати її взяла лупцювати нещадно (Крим.). Дивимося: вже шустрить коня (Звин.)];
    5) (таращить) витріщати, лупити, вирячувати очі (грубее баньки) на що; срв. Пялить глаза;
    6) (ковырять) колупати. [Стала коло печі та й колупає її пальцем (Квітка)];
    7) (бежать) чухрати, чесати, лупити. [Час мов віл з гори чухра, його не налигаєш (Гул.-Арт.)].
    * * *
    1) (очищать от коры, скорлупы) лупи́ти, облу́плювати
    2) ( брать втридорога) де́рти, дра́ти, обдира́ти, лупи́ти
    3) (сильно бить, колотить) лупи́ти, лупцюва́ти, ката́ти, чухра́ти, пері́щити, пі́жити, репі́жити
    4) ( быстро бежать) лупи́ти, ката́ти, шква́рити, чухра́ти, чеса́ти

    Русско-украинский словарь > лупить

  • 46 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 47 обрубок

    оцупок (-пка), оцупалок (-лка), обрубок (-бка), рубанець (-нця), оцвенок, недорубок; цур(у)палок (-лка). [Попроси оцупок березини на веретена (Г. Барв.). Тикав пальцем грубим, як цурупалок (Коцюб.)].
    * * *
    обру́бок, -бка, ути́нок, -нка; ( дерева) оцу́пок, -пка, цурпа́лок, -лка, цурупа́лок, диал. цурпа́лка, оцве́нок, -нка

    Русско-украинский словарь > обрубок

  • 48 потыкать

    I. 1) (колья) потикати, постромляти (кілля);
    2) потикати, поштрикати, поштирхати чим в що и по чому, поширяти чим по чому. [Поширяв ломакою по мосту, - дірок нема; тоді й переїхали (Павлогр.)].
    II. Потыкать кого и на кого (говоря «ты») - потикати на кого.
    * * *
    поти́кати; (палкой, пальцем) поти́цяти, поти́цькати, пошти́ркати, поштри́кати, пошти́рхати; ( посовать) поширя́ти

    Русско-украинский словарь > потыкать

  • 49 пошевеливать

    -ся, пошевелить, -ся, пошевельнуть, -ся ворушити, -ся (часом, иноді), поворушити, -ся, зворушити, -ся, ворухати, -ся, ворухнути, -ся, зворухнути, -ся, (двигать) рушати, -ся, порушати, -ся, рушити, -ся, порушити, -ся, зрушити, -ся, рухати, -ся, порухати, -ся, рухнути, -ся, зрухнути, -ся, (о мн.) поворушити, -ся, поворухнути, -ся, порушити, -ся. [Не може ворухнути ні рукою, ні ногою (Франко). Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають (М. В.). Аж заморивсь від натуги, а все-таки не зворухнув торби (Стор.). Вітерець квітку поруша (Крим.). Стоїть наче вкопана - не ворухнеться (Конис.). Гнат порушився (Коцюб.)]. -нуть рукою, ногою - ворухнути, рушити, повести рукою, ногою. И пальцем не -нуть - і пучкою не кивнути, і не кивнутися, і за холодну воду не взятися, і з-під пазурика собі не виколупати. [Маєш будень - роби, а в неділю лежи, сиди і не кивнись (Коцюб.)]. -ливайся! - ворушись! рухайся! кивайся!
    * * *
    воруши́ти зле́гка, час від ча́су, і́ноді

    пошеве́ливай! — воруши́ся!, мерщі́й!, шви́дше!

    Русско-украинский словарь > пошевеливать

  • 50 пригрозить

    загрозити кому (реже кого) чим, пригрозити кому (реже на кого), згрізнутися на кого, настрахати кого, (пальцем) насваритися (пучкою), накивати на кого. [Загрозив їм пророк новим гнівом Єгови (Франко)].
    * * *
    (кому) пригрози́ти (кому); диал. загрози́ти (кому); ( погрозить) погрози́ти (кому); ( побранить) насвари́ти (на кого, кого), насвари́тися (на кого)

    Русско-украинский словарь > пригрозить

  • 51 пробовать

    попробовать, испробовать
    1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;
    2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];
    3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;
    4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].
    * * *
    1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати
    2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати
    3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися

    Русско-украинский словарь > пробовать

  • 52 протыкать

    проткнуть протикати, проткнути, простромлювати, простромити, проторкати, проторкнути, проштиркувати, проштиркнути и проштрикувати, проштрикнути, прохромлювати, прохромити що чим. [За царя Тимка, як була земля тонка пальцем проткни та й води напийся (Номис). Хапко метнувся був у самий натовп, а народу - що і києм не проторкнеш (М. Вовч.)]. Проткнутый - проткнутий и проткнений, простромлений, проторкнутий и проторкнений, проштиркнутий и проштрикнутий, прохромлений. -ться - протикатися, проткнутися, бути проткнутим и -ткненим, простромлюватися, простромитися, бути простромленим и т. д.
    * * *
    I прот`ыкать
    попротика́ти
    II протык`ать
    несов.; сов. - проткн`уть
    протика́ти, проткну́ти и попротика́ти, простро́млювати, простроми́ти и попростро́млювати; ( прокалывать) проко́лювати, проколо́ти и попроко́лювати

    Русско-украинский словарь > протыкать

  • 53 flick

    [flɪk] 1. n
    1) щи́голь, леге́нький уда́р (пальцем, батогом і т.п.)
    2) різки́й рух; по́штовх
    3) sl. кінофі́льм; pl кіносеа́нс
    2. v
    1) шмаг(о)ну́ти, стьобну́ти
    2) зма́хувати (напр., крихти, пил)
    •

    English-Ukrainian transcription dictionary > flick

  • 54 thumb switch

    I adj приведений в дію великим пальцем руки вимикач II n движковий вимикач

    English-Ukrainian military dictionary > thumb switch

  • 55 дэг-

    (дэгий) торкати, торкатися, зачіпати, приставати, діставати, діставатися СБ, СМ-СК, тріскатися СГС; виділяти, присуджувати О; кӱреклери дэгсе йере харшы якщо його лопатки торкнуться землі Г; башларны тизлерне дэгип чыхтылар вони вийшли, дістаючи головами своїх колін Г; адам су ичкендэ йылан да дэгмей коли людина п'є воду, навіть гадюка не чіпає СЛ, СГ; дэгди пармағым таша СЛ, пармағым дэгди таша Г я ударився пальцем об камінь; не вахта дэгер файдасы? коли з нього буде користь? СМ; сизе о дэгмеҗек, халмаҗах вам воно не дістанеться, не залишиться К; хылычымың чети дэгди гӱмӱше вістря моєї шаблі оздоблено сріблом СБ; пор. диг-, дий-, тий-.

    Урумско-украинский словарь > дэг-

Страницы

См. также в других словарях:

  • пальцем не шевельнуть — <не пошевелить> Разг. Неодобр. Только сов. Ничего не предпринять, не сделать для достижения какой либо цели или в помощь кому либо. = Палец <пальцем> о палец не ударить. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: сосед, родственник,… …   Учебный фразеологический словарь

  • пальцем не пошевелить — пальцем не шевельнуть <не пошевелить> Разг. Неодобр. Только сов. Ничего не предпринять, не сделать для достижения какой либо цели или в помощь кому либо. = Палец <пальцем> о палец не ударить. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц …   Учебный фразеологический словарь

  • пальцем не трогать — пальцем не трогать/не тронуть Чаще сов. буд. вр. или прош. вр. Не причинять ни малейшего вреда; не ударить. С сущ. со знач. лица: отец, брат, мать… пальцем не тронет кого? детей, брата, друга… Обиднейшие прозвища должны были переносить взрослые…… …   Учебный фразеологический словарь

  • пальцем не тронуть — пальцем не трогать/не тронуть Чаще сов. буд. вр. или прош. вр. Не причинять ни малейшего вреда; не ударить. С сущ. со знач. лица: отец, брат, мать… пальцем не тронет кого? детей, брата, друга… Обиднейшие прозвища должны были переносить взрослые…… …   Учебный фразеологический словарь

  • пальцем не шевельнувший — прил., кол во синонимов: 28 • баклушничавший (45) • бездельничавший (148) • бивши …   Словарь синонимов

  • пальцем показывавший — прил., кол во синонимов: 11 • дивившийся (29) • дивовавшийся (23) • диву дававшийся …   Словарь синонимов

  • пальцем тыкавший — прил., кол во синонимов: 11 • дивившийся (29) • дивовавшийся (23) • диву дававшийся …   Словарь синонимов

  • пальцем указывавший — прил., кол во синонимов: 11 • дивившийся (29) • дивовавшийся (23) • диву дававшийся …   Словарь синонимов

  • пальцем не трогать — См …   Словарь синонимов

  • пальцем не шевельнуть — спать, болтаться, пальцем не двинуть, лишнего шагу не сделать, шагу не сделать, лодырничать, дремать, шалопайничать, баклушничать, пальцем не пошевелить, бездельничать, не пошевельнуться, лишнего шага не сделать, слонов гонять, болтаться без дела …   Словарь синонимов

  • пальцем тыкать — пальцем указывать, пальцем показывать, пальцами показывать, пальцами указывать, приходить в изумление, изумляться, диву даваться, пальцами тыкать, дивоваться, дивиться, удивляться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»