Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

оклик

  • 1 оклик

    оклик, озов (р. озву).
    * * *
    о́клик, -у

    Русско-украинский словарь > оклик

  • 2 возглас

    1) виклик, поклик, оклик, покрик, окрик, вигук, (собир. возгласы) гукання. [Часами розлягалось у темряві гукання: «Світла! Світла!» (Л. Укр.)];
    2) (церк.) виголос, проголос (голосні кінцеві слова молитви).
    * * *
    ви́гук, -у, по́клик, -у, о́клик, -у, о́крик, -у, по́крик, -у

    Русско-украинский словарь > возглас

  • 3 восклицание

    вигук, оклик, погук. [Чуються вигуки: «Ні!.. ба так!»]; (возглас, клик) виклик, поклик, покрик. [Веселі поклики лунають по гаях (Коцюб.)]; (вскрик, вопль) окрик, викрик.
    * * *
    ви́гук, -у, ви́клик, -у; по́клик, -у; ви́крик, -у; скрик, -у, скри́кування; по́крик, -у

    Русско-украинский словарь > восклицание

  • 4 зов

    1) (приглашение) кликання, закликання, заклик (-ку), зазов (-зву), запрохання, запросини (-син). Приехал без -ву - приїхав некликаний, непроханий;
    2) (клич) клик, поклик (-ку), кликання, гук (-ку), гукання. [Поклик бойовий (Л. Укр.). Вона вийшла на поклик материн (Коцюб.). Клич-же, коли є хто, щоб на твій клик озвався (Кн. Йова). На сей гук побігла дівчина (Свидн.)]. Отвечать на зов - см. Отзываться 1.
    * * *
    1) ( призыв) за́клик, -у; ( клич) по́клик, -у, клик, -у; ( призывающий голос) гука́ння, кли́кання, гукани́на; ( оклик) о́клик, -у, ( резкий) о́крик, -у
    2) ( приглашение) запро́шення

    Русско-украинский словарь > зов

  • 5 клич

    (клик) поклик, оклик, гук, клич, клик (-ку), клича (ж. р.), (призыв) заклик (-ку). [Так клич її лунав, як поклик той до бою (Франко). Ім'я твоє було воєнним кликом (Куліш). Ні!.. Я чую гук лицарський - співи слухать не охота (Крим.). Мій поклик: праця, щастя і свобода (Франко). Елемент протесту проти всякого поневолення стає могучим окликом літератури (Єфр.). Наша клича: «воля для всіх!» (Крим.)]. Боевой клич - поклик бойовий, бойова клича; срвн. Призыв 1. [І в серці, наче поклик бойовий, здіймаються у мене співи дикі (Л. Укр.)].
    * * *
    клич, -у; (призыв, зов) за́клик, -у, по́клик, -у, гук, -у, кли́ча

    кли́кнуть \клич — рит. ки́нути клич

    Русско-украинский словарь > клич

  • 6 обращение

    1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;
    2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;
    3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;
    4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];
    5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;
    6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.
    * * *
    1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

    \обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т

    \обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми

    2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності
    3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення
    4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування
    5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння
    6) грам. зверта́ння

    Русско-украинский словарь > обращение

  • 7 оглашение

    1) см. Огласка;
    2) (о браке) викличка, оклик, оглас, оповідь, заповідь (-ди), заповіддя.
    * * *
    1) оголо́шення, оголо́шування; опові́щення, оповіща́ння
    2) розголо́шення, розголо́шування
    3) о́клик, -у; оклика́ння

    Русско-украинский словарь > оглашение

  • 8 окрик

    понукание) гримання, окрик. Окрики (на скот) - гойкання.
    * * *
    о́крик, -у; по́крик, -у; ( оклик) о́клик, -у

    о́крики — мн. о́крики, -ків; по́крики, о́клики; гука́ння, -ка́нь; (прикрикивание на кого-л.) гри́мання, -мань

    Русско-украинский словарь > окрик

См. также в других словарях:

  • оклик — оклик, а …   Русский орфографический словарь

  • ОКЛИК — ОКЛИК, оклика, муж. 1. Действие по гл. окликнуть. Оклик часового. 2. Возглас, слова, которыми окликают кого нибудь. Громкий оклик. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • оклик — окрик, возглас Словарь русских синонимов. оклик сущ. • окрик краткий возглас, имеющий целью привлечь внимание) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012 …   Словарь синонимов

  • ОКЛИК — (Hail) производится с вахты в ночное время всех шлюпок и лиц при приближений к военному кораблю, стоящему на якоре (бочке, швартовах). См. Кто гребет . Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза …   Морской словарь

  • ОКЛИК — ОКЛИК, а, муж. Возглас, к рым окликают. О. часового. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • оклик — отзыв Стратегия идентификации пользователя путем проверки правильности его реакции на непредсказуемый запрос системы. [http://www.morepc.ru/dict/] Тематики информационные технологии в целом Синонимы отзыв EN challenge response …   Справочник технического переводчика

  • ОКЛИК — Сделать оклик. Горьк. Созвать всех или многих на помощь. БалСок., 48. Задавать оклики. Новг. Уведомлять священника о предстоящей свадьбе. НОС 3, 23 …   Большой словарь русских поговорок

  • оклик — ▲ обращение (к кому) ↑ для (чего), привлекать к себе, внимание оклик обращение для привлечения внимания к себе. окликнуть. окрик. окрикнуть. перекликаться. аукать, ся. ау! …   Идеографический словарь русского языка

  • Оклик — м. 1. процесс действия по гл. окликать 2. Результат такого действия; возглас, которым окликают. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • оклик — оклик, оклики, оклика, окликов, оклику, окликам, оклик, оклики, окликом, окликами, оклике, окликах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • оклик — (2 м); мн. о/клики, Р. о/кликов …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»