Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

один

  • 101 скалина

    техн. щебёнка, ще́бень ( один кусок)

    Українсько-російський політехнічний словник > скалина

  • 102 цеглина

    кирпи́ч ( один)

    Українсько-російський політехнічний словник > цеглина

  • 103 бороздиться

    копатися. [По їх чолах копалися рови, один коло одного].
    * * *
    1) борозни́тися, ра́литися, скоро́дитися, розо́рюватися
    2) борозни́тися, дря́патися, карбува́тися, поро́тися

    Русско-украинский словарь > бороздиться

  • 104 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 105 бурак

    см. Свёкла.
    * * *
    I бот., диал.
    буря́к, -а ( один корень) и собир. -у
    II
    ( сосуд из бересты) диал. берестя́нка

    Русско-украинский словарь > бурак

  • 106 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 107 варка

    варіння, (стряпание) готування, варня, перевари, вариво. [Хіба в нас великі перевари?]. Хватит на одну варку - буде на один вар.
    * * *
    ва́риво; варі́ння, ва́рення; (стряпанье) готува́ння

    Русско-украинский словарь > варка

  • 108 вбегать

    вбегивать, вбежать вбігати, вбігти, впадати, впасти, вганятися, увігнатися, вгнатися; (вульг.) шморгнути в щось (юркнуть); (один за другим) повбігати. [Москалі увігналися в корчму. Вона впала до світлиці. Вбіг у хату].
    * * *
    несов.; сов. - вбеж`ать
    убіга́ти, убі́гти и мног. повбі́гати; ( взбегать) вибіга́ти, ви́бігти, збіга́ти, збігти

    Русско-украинский словарь > вбегать

  • 109 вернуть

    -ся см. Возвратить, -ся.
    * * *
    I
    (возвратить, получить обратно) поверну́ти, верну́ти; ( заставить вернуться) заверну́ти
    II
    ( повернуть один раз) поверну́ти, крутну́ти; оберну́ти

    Русско-украинский словарь > вернуть

  • 110 верхом

    I. нар. з верхом, з чубком (чубатий), з наспою, горою. [Назбирай цеберко яблук повне з верхом. Брав у-щерть, а віддав з наспою. Всипте ложку соли, повну, але не чубату].
    II. верхи, (о многих) верхами. [А москалі їй назустріч як один верхами (Шевч.)].
    * * *
    I в`ерхом
    нареч.
    1) ( по верху) горо́ю, ве́рхом
    2) ( выше краёв) з горо́ю, з ве́рхом
    II верх`ом
    нареч.
    ве́рхи, верхо́м; (преим. о нескольких) верха́ми; ( без седла) о́хляп

    Русско-украинский словарь > верхом

  • 111 взмах

    взмашка замах, помах, мах, змах, розгін (р. -гону). [З одного замаху човен опинивсь на середині річки (Крим.). І косу смерть взяла, щоб все життя скосить одним розгоном (Фран.). Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Г. Барв.)]. Одним -хом - з маху, з одного маху, за один мах, (шутл.) за одним махом-пахом. [Підходить до мольберту й з одного маху розрізує картину (Єфр.)].
    * * *
    змах, -у, мах, -у, по́мах, -у, ви́мах, -у, за́мах, -у

    Русско-украинский словарь > взмах

  • 112 взъедаться

    взъесться уїдатися, уїстися на кого, в кого, завзятися, напомогтися, напосістися на кого. В. друг на друга - заїдатися (між собою), заїстися. [Уже він на кого в'їсться, тому добра не буде (Крим.). Як напомоглися - тричі вигонили на тижні. Заїлися один на одного, як пси на перелазі].
    * * *
    несов.; сов. - взъ`есться
    уїда́тися, уї́стися; напосіда́тися, напосі́стися, сов. завзя́тися, заповзя́тися; ( напускаться) напуска́тися, напусти́тися

    Русско-украинский словарь > взъедаться

  • 113 вместе

    укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.
    * * *
    нареч.
    ра́зом; ( совместно) уку́пі, суку́пно, ку́пно, ласк. уку́почці, уку́пці; поспіль; поспо́лу; ( о речи) враз; ( воедино) доку́пи; ( всей группой) гурто́м

    \вместе с тем — водно́час, водно́раз

    Русско-украинский словарь > вместе

  • 114 вмещаться

    вместиться
    1) (быть вкладываему) вміщатися (вміщуватися), вміститися; вкладатися, вкластися. [Книжки вкладаються в шафу. Книжки укладено (вміщено) в шафу];
    2) (находить для себя помещение) зміщатися (зміщуватися), зміститися, міститися, поміститися, влазити (влізати), влізти, увіходити, увійти, втулятися, втулитися. [Щастя не зміщувалось у серці, щастя розривало груди (Коцюб.). У театрі містилося чоловіка 600 (Грінч.). Така мала хата, що вся сім'я насилу втулилася (Грінч.). В один мішок не влізе, не увійде].
    * * *
    несов.; сов. - вмест`иться
    уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися; (несов.: помещаться) місти́тися

    Русско-украинский словарь > вмещаться

  • 115 военачальник

    начальник над військом, воєначальник, отаман. [Селій, один із отаманів Вентідієвого війська (Куліш)].
    * * *
    военача́льник

    Русско-украинский словарь > военачальник

  • 116 возводить

    -ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:
    1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];
    2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];
    3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;
    4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].
    * * *
    несов.; сов. - возвест`и
    1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти
    2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти
    3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити
    4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́
    5) мат. підно́сити, піднести́
    6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

    Русско-украинский словарь > возводить

  • 117 возмещать

    -ся, возместить, -ся
    1) (пополнять) надолужувати, -ся, надолужати (що чим), - ся, надолужити, -ся, намагати чим, наганяти що чим, нагнати, заповнювати, -ся, заповнити, -ся, навертати, -ся, навернути, -ся, заміняти, -ся, замінити, -ся. [Паперовими здобутками надолужували справжню силу (Єфр.). Ритм надолужується тут голосом, мелодією (Єфр.). Не зробив? Ну, то що? За один вечір усе нажену (Крим,). Весь світ не годен заповнити мені твоєї страти (Фран.)];
    2) віддаровувати, -ся, віддарувати що чим; см. Вознаграждать;
    3) (убытки, расходы) вертати, -ся, вернути, -ся, повертати, -ся, повернути, -ся, покривати, -ся, покрити, -ся (кошти, видатки, втрати), відшкодовувати, -ся, відшкодувати кого (или кому що).
    * * *
    несов.; сов. - возмест`ить
    ( убытки) відшкодо́вувати, відшкодува́ти; ( расходы) опла́чувати, оплати́ти, покрива́ти, покри́ти; (возвраща́ть) поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; ( навёрстывать) надолу́жувати, надолу́жити; ( заменять) заміня́ти и замінювати, заміни́ти и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; ( компенсировать) компенсува́ти

    Русско-украинский словарь > возмещать

  • 118 вознаграждать

    -ся, -градить, -ся
    1) на(д)городжувати (кого чим), -ся, на(д)городити, -ся, винагороджувати, -ся, винагородити, -ся, дарувати кого, обдарувати; (за прич. убытки) відшкодовувати кого, -ся, відшкодувати, -ся. -граждать чем за что - віддаровувати чим що;
    2) (навёрстывать, заменять) надолужувати, -ся за що, надолужити, -ся, наганяти, нагнати, навертати, навернути, покривати, -ся, покрити, -ся. [Окрім зовнішнього життя, є внутрішнє - і у визначних людей воно надолужить за перше (Єфр.). За один вечір усе нажену. Хоч і тиждень нічого не робитиму - за два дні все наверну (Крим.)]. Вознаграждённый -
    1) на(д)городжений, винагороджений; (за убытки) відшкодований;
    2) (навёрстанный) надолужений, покритий, навернений.
    * * *
    несов.; сов. - вознаград`ить
    (кого) винагоро́джувати, ви́нагородити (кого), віддя́чувати, віддя́чити и віддя́кувати (кому); диал. віддя́чуватися, віддя́читися, несов. віддя́куватися (кому)

    Русско-украинский словарь > вознаграждать

  • 119 волос

    волос, ум. волосок, волосина. Волосы - волосся, волос, коси (р. кіс). [До сивого волосу дожив]. Волосы надо лбом у мужчин - чуб, чуприна. Волосы, завитые на висках - мушки, муськи. -сы начесанные гладко на лоб с пробором посредине - начоси (р. -сів). -сы косматые - патли, патлі. Чужие волосы, вплетаемые в косы - уплітка. Открыть волосы (о замужней ж.) - волосом засвітити. С непокрытыми волосами - простоволосий. До седых волос - до сивого волосу, до сивої коси. Таскать, -ся за волосы - волосувати, -ся, чубити, -ся. Выдрать за волосы - вичубити, чуба намняти. Волосы на давно небритой бороде - жерниця. Волоски на руках и пр. - волохи. Волос конский из гривы - волосе[і]нь (р. -ни), волосеня (р. -ні), волосня (р. -ні); (из хвостов употр. для сит) косиця.
    * * *
    во́лос, -а (ед.) и собир. -у; ( один) волоси́на

    во́лосы — (мн.: на голове человека) воло́сся; ( у женщин) ко́си, род. п. кіс; ( шевелюра) чупри́на

    ко́нский \волос — собир. волосі́нь, -ні, кі́нський во́лос

    Русско-украинский словарь > волос

  • 120 восторг

    надпорив (м. р.), надпорива (ж. р.), захват перед чим-неб., (увлечение) захоплення чим-неб., екстаза, ентузіязм. [Шукав щастя в надпоривах кохання. Аж закам'янів у релігійному надпориві. І довго я стояв перед тобою у захваті німім, мов зачарований (Ворон.). Вона не божевільна, а в екстазі]. Какой восторг! один восторг! - яка розкіш! сама розкіш! який захват! Приводить в восторг - поривати, надпоривати, (увлекать) захоплювати, сов. захопити. [Артистична гра пориває глядачів]. Не помнить себя от восторга - нетямитися від чогось, з чогось. [Говорила компліменти, зовсім не тямлячись від фасону й матерії (того убору) (Л. Укр.). Нетямиться з радощів]. Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим. [Все любували, все умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Радостный восторг - палкі радощі, радісний захват (надпорив).
    * * *
    захо́плення, за́хват, -у; ( экстаз) екста́з, -у

    Русско-украинский словарь > восторг

Страницы

См. также в других словарях:

  • ОДИН — муж. одна, одно, мн. одни, одне; сам, единичный, единый, сам по себе, без дружки или ровня; единица счетом. Один в поле не воин. Одна голова не бедна, а и бедна, да (так) одна. Знай одно дело. Не одна то во поле дороженька, ·песен. Ведь у меня… …   Толковый словарь Даля

  • ОДИН — муж. одна, одно, мн. одни, одне; сам, единичный, единый, сам по себе, без дружки или ровня; единица счетом. Один в поле не воин. Одна голова не бедна, а и бедна, да (так) одна. Знай одно дело. Не одна то во поле дороженька, ·песен. Ведь у меня… …   Толковый словарь Даля

  • один — Единственный, одинокий, единовластно, единодержавно, единолично, безраздельно, нераздельно, сам, сам по себе; взаперти, одиноко, соло, уединенно. Один как перст (как черт в болоте, как солнце в небе); один, что маков цвет (погов.). Жить уединенно …   Словарь синонимов

  • ОДИН — одна, одно, числит. колич. (склонение см. § 59). 1. только ед. ч. м. р. Название числа 1. Помножить один на три. Прибавить три к одному. 2. только ед. (мн. возможно при сущ., употр. только во мн. ч., а также при мн. ч. сущ. в знач. “пара”).… …   Толковый словарь Ушакова

  • один — одна, одно, числит. колич. (склонение см. § 59). 1. только ед. ч. м. р. Название числа 1. Помножить один на три. Прибавить три к одному. 2. только ед. (мн. возможно при сущ., употр. только во мн. ч., а также при мн. ч. сущ. в знач. “пара”).… …   Толковый словарь Ушакова

  • один —   Один одинёшенек, одна одинёшенька (разг. фам.) и один одинёхонек, одна одинёхонька (обл.) совершенно одинок, одинока.     Нас много, мы играем, нам весело, а он один одинешенек, и никто его не приласкает. Л. Толстой.     Обе глядели в карты и… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ОДИН — ОДИН, одного, муж., жен. одна, одной; ср. одно, одного; мн. одни, их. 1. колич., ед. Число, цифра и количество 1. 2. прил. Без других, в отдельности. Он живёт о. Одним нам не справиться. О. за всех, все за одного. О. одинёшенек (совершенно один;… …   Толковый словарь Ожегова

  • ОДИН — (др. исл. o д inn), в скандинавской мифологии верховный бог, соответствующий западногерманскому Водану (Вотану). Этимология имени О. == Водана указывает на возбуждение и поэтическое вдохновение, на шаманский экстаз. Таков смысл др. исл. О д г (см …   Энциклопедия мифологии

  • Один —  Один  ♦ Un    Первый элемент перечисления (ноль, изобретенный гораздо позже, служит не для перечисления, а для счета). Может обозначать единицу (как один из элементов возможного множества; тогда мы говорим «один из…»), а также единственность… …   Философский словарь Спонвиля

  • Один — Один. Скульптура Г. Э. Фрейда. 1 я половина XIX в. Один. Скульптура Г. Э. Фрейда. 1 я половина XIX в. Один (, ) в мифах и сказаниях древних германцев и скандинавов верховный бог. Бог колдун (), бог войны и военной дружины, покровитель героев,… …   Энциклопедический словарь «Всемирная история»

  • Один — старший и высший из богов севера, олицетворениевсепроникающей, всеодухотворяющей мировой силы, сотворивший, вместе сВили и Вэ, вселенную, а с Лодуром и Генером первых людей. О. называютАльфадером, как наместника Альфадера (всеотца, отца всего) и… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»