один+одному

1. брати (ся) разом, брати один одного; побратися У; эль алыш- тиснути руки один одному СЛ.

2. звикати, привчатися, приручатися; алыштым кӧйге отурмаға я звик жити в селі СБФ; о ат йанна да бири дэ барамай, бахшасын бирне дэ алышмай до того коня ніхто не може приступитися, він нікого до себе не підпускає Б.

3. відстоюватися; амур алышый тісто відлежується К.

рвати одяг один одному, дряпатися, вчіплятися один в одного О, К.

зустрічатися, зустрічати один одного, чинити опір один одному О, К.

плекати образу, гнів один проти одного, бажати помститися один одному О.

Мо-Цзи (468, або 478,480 та ін., царство Лу - 376, або403, 395, 392 та ін. дон.е.) - стародавньокит. мислитель, політичний діяч, засновник моізму (мо цзя). Вивчав конфуціанські ідеї, але відійшов від них і пізніше різко критикував. Створив власну концепцію, багато у чому протилежну конфуціанській. Погляди М.-Ц. викладені в книзі "Мо-цзи" ("Трактат учителя Мо"), яка являла собою результат колективної праці моїстів протягом декількох століть. М.-Ц. виходив із критики політичних і соціальних відносин, що склалися в сучасному йому суспільстві. Головною причиною "безладу в Піднебесній" вважав відсутність у людей поваги, любові один до одного. Наслідком цього є те, що кожний здійснює вчинки, виходячи із власних бажань та вигоди. М.-Ц. розрізняв "загальну" та "окрему" любов: "окрема", або корислива, любов є великим злом для Піднебесної; тільки в "загальній" любові знаходиться істина. Еталоном "загальної любові" М.-Ц. вважав Небо, бо воно "велике і безкорисливе", "не розділяє малих та великих", "годує всіх". Основне завдання людини - виконувати бажання Неба: "Небо бажає, щоб люди допомагали один одному". Поняттю "Небо" надається теїстичне значення: воно - критерій розмежування добра і зла, все бачить і чує, знає вчинки всіх людей та неодмінно карає тих, які "порушують його волю". У політичних поглядах М.-Ц. центральною є думка про залучення до справ правління державою "доброчесних" людей. При цьому він обстоює тезу "шанування талантів", згідно з якою "мудрі люди" повинні висуватися на високі посади, незалежно від їхнього походження. Пропонуючи дотримуватися "економії у витратах", зокрема "економії при похованнях", критикував конфуціанців за їхню ритуалізацію життя, яка потребує великих витрат за рахунок добробуту народу А. нтиконфуціанський характер мають і висловлювання М.-Ц. "проти долі", сенс яких у запереченні напередвизначення в житті людини, адже людина сама є творцем своєї долі; наполегливою працею вона сама повинна досягти удачі, не роблячи при цьому зла іншому. Вчення М.-Ц. мало великий вплив у Китаї в IV - III ст. до н. е.

Фарабі, Абу Наср Мухаммед Ібн Тархан, ал- (870, Фараб на Сирдар'ї - 950) - середньоазійський і арабомовний вчений-епциклопедист, математик, астроном, лікар, філософ. Ф. - глибокий знавець спадщини Аристотеля, автор численних коментарів до його філософських та природничонаукових творів, сучасники називали його "Другим великим учителем" або "Аристотелем Сходу". Навчався в Бухарі і Самарканді, жив у Багдаді (тодішньому центрі Арабського Халіфату), останні роки життя провів у Каїрі, Алеппо, Дамаску. Багато подорожував. Знав 70 мов. Спадщина Ф. налічує близько 130 різноманітних трактатів з логіки, математики, медицини, астрономії, теорії музики, юриспруденції, філософії. Він вивчав і порівнював політику, психологію, етику, естетику, природознавство. Вчення Ф. охоплює майже всі філософські проблеми епохи раннього Середньовіччя: матерія і її форми, буття і його категорії, властивості органічного і неорганічного світу, форми і ступені пізнання. Подібно до більшості мислителів Середньовіччя Ф. сприймав Бога як першопричину буття, проте визнавав зовнішній світ таким, що існує самостійно і незалежно від надприродних сил. Матеріальний світ, на думку Ф., складається з шести природних тіл (прості елементи, мінерали, рослини, тварини, люди та небесні тіла). Світ пізнаваний, джерела пізнання - органи чуття, інтелект та умовивід. Перші два дають знання безпосереднє, а за допомогою останнього пізнається суть речей. У трактаті "Про класифікацію наук" Ф. усі відомі йому науки розподілив на п'ять розділів: науки про мову, логіка, математика, фізика і метафізика, суспільні науки. Основу логіки Ф. становлять закони та форми аристотелівського "Органону" О. дним із дискусійних моментів в історико-філософській науці є питання про те, чи володів Ф. самостійним і оригінальним мисленням, чи виступав як компілятор, роль якого зводилася до перекладу, уточнень і пояснень спадщини Платона і Аристотеля. На сьогодні його коментування визнане формою особливого вираження творчої думки. З іншого боку, позиція коментування обумовлена розумінням Ф. процесу становлення і розвитку філософської думки. Ф. - перший філософ середньовічного Близького Сходу, який включив у свою систему розгляд питань суспільного життя. "Трактат про погляди жителів доброчесного міста" (948) - один із останніх зрілих творів Ф. "Доброчесне місто" очолює філософ С. успільство, держава - це той же людський організм. За Ф., "Доброчесне місто" подібне до здорового тіла, всі органи якого допомагають один одному з метою збереження життя живої істоти. Вплив ідей Ф. на європейську науку можна порівняти із впливом Ібн Сіни (Авіценни) та Ібн Руиїда.

[br]

Осн. тв.: "Геми мудрості"; "Про класифікацію наук"; "Велика книга про музику"; "Трактат про погляди жителів доброчесного міста"; "Філософія Платона та її частини"; "Сутність законів Платона"; "Філософія Аристотеля"; "Промету Аристотеля в "Метафізиці"; "Діалектика"; "Софістика"; "Риторика"; "Про трактат великого Зенона з вищої науки" та ін.

у складних словах має значення інший

1) збігатися (про події тощо)

2) погоджуватися, поділяти думку

3) діяти спільно; сприяти один одному

* * *

1) збігатися ( про події)

2) погоджуватися, сходитися в думках

відповідність; сумісність

* * *

1) скликати, збирати

2) збиратися (на збори)

3) викликати до суду

4) діал. гармоніювати, підходити один одному

* * *

1) скликати, збирати; збиратися; засідати

2) викликати до суду

1) втручатися, вторгатися (у чиїсь справи — in, with)

2) заважати, бути перешкодою (комусь — with)

3) шкодити, завдавати шкоди (збитків)

4) набридати, надокучати

5) вет. засікатися (про коня)

6) амер., юр. заперечувати (чиїсь) права на патент

7) амер. неправильно блокувати противника (футбол)

8) зґвалтувати (когось — with)

9) перетинатися, перехрещуватися

10) фіз. інтерферувати

* * *

1) ( with) перешкоджати, бути на перешкоді; заважати, шкодити; псувати; eвф. зґвалтувати

2) (in) втручатися

3) набридати, докучати

4) стикатися, суперечити один одному

5) aмep.; юp. заперечувати, оспорювати права

6) вeт. засікатися ( про коня)

7) aмep. неправильно блокувати супротивника ( футбол)

8) фiз. інтерферувати

1. n

1) погане поєднання; невідповідність; невдалий підбір

2) невдалий шлюб

2. v

1) погано поєднуватися; не відповідати

2) не підходити один одному (про подружжя)

* * *

1. n

1) прохід, шлях

2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)

3) вузька вулиця, провулок

4) ущелина, перевал, сідловина

5) військ. стратегічне укріплення

6) військ. форт, фортеця в горах

7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло

8) брід, переїзд (на ріці)

9) гірн. пропускний отвір; схил

10) топографічна зйомка

11) ав. неточно розраховане заходження на посадку

12) смерть

13) карт. пас

14) перехід (з одного стану в інший)

15) посередня оцінка

16) критичне становище

17) фокус

18) пас, рух рук (фокусника)

19) дотепна вихватка

20) спорт. передача (м'яча); пас

21) випад (фехтування)

22) паспорт; перепустка

23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення

24) амер. короткотермінова відпустка

25) безплатний квиток, контрамарка

26) (скор. від passenger) пасажир

2. v

1) проходити; проїздити; рухатися вперед

2) проходити мимо, минати

3) пропустити, проґавити

4) не звернути уваги; не надати значення

5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися

6) перевозити, проводити (через щось)

7) просовувати, утягати

8) передавати, пасувати

9) переходити, перетворюватися (to, into)

10) передаватися (переходити) у спадщину

11) пролетіти, промайнути, спливти (про час)

12) зникати, щезати; іти в небуття

13) підходити, годитися

14) відбуватися, траплятися, мати місце

15) виходити за межі; перевищувати

16) обмінятися

17) проводити (час)

18) пройти, витримати, скласти (екзамен)

19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)

20) висловлювати, робити (зауваження)

21) пускати в обіг

22) бути в обігу

23) відходити, ухилятися, залишати

24) відчувати, переживати

25) протягувати, пропускати

26) амер. відчиняти, відмикати

27) проколоти

28) спорт. робити випад, нападати

29) брати, долати (перешкоду)

30) юр. підготувати, оформити (документ)

31) шахраювати (в картах)

32) фізл. випорожнятися; мочитися

* * *

1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал

2) прохід, вузька вулиця, провулок

3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина

4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах

5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)

6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей

7) метал. калібр або рівчак валка

8) гipн. топографічна зйомка

9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)

10) перехід ( з одного стану в інший)

11) смерть

12) кapт. пас

1) іти; проходити; проїжджати

2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити

3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)

4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати

5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас

6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)

7) іти, проходити, минати ( про час)

8) мелькнути, промайнути, з'явитися

9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)

10) підходити, годитися

11) відбуватися, траплятися, мати місце

12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати

13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)

14) проводити (час, день; pass away)

15) проводити (щіткою, рукою)

16) задовольняти (вимогам, нормам)

17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)

18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)

19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)

20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним

21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)

22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)

23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти

24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)

25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)

26) пропускати, протягувати ( мотузку); обв'язувати ( мотузкою)

27) cл. відкривати ( ключем)

28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)

29) робити випад, нападати ( фехтування)

30) cпopт. брати ( перешкоду)

31) робити паси ( у футболі)

32) юp. виготовити, оформити ( документ)

33) махлювати ( у картах)

34) мeд. випускати (мочу, кал)

35) не оголосити виплату ( регулярного дивіденду)

36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походження

1) складання іспиту без відзнаки

2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення

3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)

4) фокус

5) icт. дотепна витівка, випад

6) cпopт. передача; пас

7) випад ( фехтування)

1) пропуск, паспорт; пароль

2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка

3) безплатний квиток; контрамарка

1) взаємні обвинувачення; взаємні докори

2) зустрічне обвинувачення

* * *

у складних словах має значення інший