Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

овес

  • 1 безостый

    (о злаках) безостий, голоколосий, голий. [Голоколоса пшениця. Голий овес].
    * * *
    тж. без`остный
    безо́стий, голоколо́сий, безостюко́вий, неости́стий

    Русско-украинский словарь > безостый

  • 2 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 3 встряхивать

    -ся, встряхнуть, -ся стріпувати, -ся, стріпнути, -ся, стріпонути, -ся, струсювати, -ся, струснути, -ся, струсонути, -ся, струхнути, -ся, обтріпувати, -ся, трепнути, - ся, тріпнути, -ся, потрусити, підтрусити. [Підтруси мішок, щоб овес утрусивсь]. В-нуть головою - мотнути. Встряхнуть сильно - трепонути, тріпонути. [Як трепонув мене, мало душа не вилетіла].
    * * *
    несов.; сов. - встряхн`уть
    1) стру́шувати, струси́ти и струсну́ти и струхну́ти и стряхнути и усилит. струсону́ти стрясону́ти, трясти́, трусну́ти и усилит. трусону́ти и трясону́ти, стрі́пувати, стріпну́ти и усилит. стріпону́ти; ( выколачивать пыль) трі́пати, трі́пнути и трі́пнути и усилит. тріпону́ти
    2) перен. розвору́шувати, розворуши́ти; ( потрясать) потряса́ти, потрясти́; ( всколыхивать) сколи́хувати, сколихну́ти

    Русско-украинский словарь > встряхивать

  • 4 ковыль

    бот. Stipa pennata L. ковила, ковиль (-лю), (собир. ковилля), тирса, кійло, шовкова трава; (иссохший прошлогодний) свистуха. [За порослим очеретами й осокою ставком буяли пишною ковилою барвисті цілинні степи (Черкас.). Косим, братці, ми ковиль - та й поїдем в Крим по сіль (Пісня). Про що тирса шелестіла (Черкас.). Погляд був соколиний, а ус такий, що вітер маяв їм, як кійлом (М. Вовч.)]. Одно растение, один стебель -ля - см. Ковылина. - выль лесной, бот. Avena pubescens L. - вівсюнець (-нця). о[ві]всюг (-га), овес (р. вівса) заячий.
    * * *
    бот.
    ковила́, кови́ль, -лю́

    \ковыль волоси́стый — ти́рса, волоси́ста ковила́

    Русско-украинский словарь > ковыль

  • 5 коробка

    1) коробка, (из луба) козуб, козубка, козубець (-бця), козубня (-ні), ум. козубенька, (из лозы с глиною) стужка, (из берестовой коры) берестянка, (картонка, футляр) шабатурка, (жестянка) пушка. [Дурне, як коробка (Яворн.). Да й забрала той овес козубенькою увесь (Пісня). Узяли стужку з калачами (Куліш)]. -ка спичек - коробка (пачка) сірників. -ка для шляпы - шабатурка (на капелюш);
    2) мех., техн. - коробка. -ка водомерная, клапанная, предохранительная - коробка водомірна, хлипакова, запобіжна. -ка скоростей, сцепления - коробка швидкостей, зчіплювання;
    3) (оконная, дверная) коробка віконна, дверна.
    * * *
    коро́бка

    коро́бка скоросте́й — техн. коро́бка шви́дкостей

    Русско-украинский словарь > коробка

  • 6 ломать

    ломнуть
    1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];
    2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.
    * * *
    лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти

    \ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим

    Русско-украинский словарь > ломать

  • 7 натруска

    1) (действие) натрушування, оконч. натрушення; (действие и образ действия) натрус (-су); натруска. В -ку - натрусом, натрускою. [Натрусом міряти овес, жито (Сл. Гр.)];
    2) (щепотка) щипка, щипочка, (понюшка) понюх (-ху);
    3) (пороховница) натруска.
    * * *
    1) ( действие) натру́шування, натру́шення
    2) ( пороховница) ист. на́труска
    3) ( на мельнице) кіш, род. п. коша́

    Русско-украинский словарь > натруска

  • 8 овёс

    бот. овес (р. вівса, д. вівсові, мн. вівса). Метёлка овса - волот. Одно зерно овса - вівсина. Овёс для корма лошадям - обрік.
    * * *
    ове́с, род. п. вівса́; ( сорняки) вівсю́г, -а

    Русско-украинский словарь > овёс

  • 9 отличный

    1) (разный) відмінний, відмітний від чого чим, опрічний від чого. Этот предмет -личен от других своим видом - ця річ відмінна від инших своїм виглядом (що-до свого вигляду);
    2) (превосходный) чудовий, дуже гарний, прегарний, важний, добрячий, добрий, добренний, (с виду) красний. [Красна катопля. Красний торг (торговля). Важний, добренний овес. Добрі коні. Добряче вино]. -ный музыкант - чудовий (дуже гарний) музика. -ный человек - чудова, дуже гарна людина. -ные дарования - чудові здатності, чудова, прегарна кебета. -нейшим образом - любісінько.
    * * *
    1) ( различающийся) відмі́нний
    2) (превосходный, отменный) чудо́вий; ( высокого качества) відмі́нний; ( образцовый) зразко́вий; ( очень хороший) ду́же га́рний; (пышный, превосходный) пи́шний

    Русско-украинский словарь > отличный

  • 10 отмякать

    отмякнуть м'якнути, зм'якнути, розм'якати, розм'якнути (трохи); (от влаги) відвологнути. [Після дощу ловко овес одвологне]. Отмяклый - зм'яклий, (от влаги) відвогклий, відвологлий.
    * * *
    несов.; сов. - отм`якнуть
    розм'яка́ти, розм'я́кнути и розм'я́кти и мног. порозм'яка́ти

    Русско-украинский словарь > отмякать

  • 11 повязывать

    повязать
    1) зав'язувати, зав'язати що, в'язати, пов'язати що, завивати, завити и завинути що чим, що в що. [Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав (Грінч.)]. -вать голову платком, на голову платок - зав'язувати, зав'язати, вив'язувати, вив'язати, в'язати, пов'язати голову хусткою, платком (в хустку, в платок), завивати, завити и завинути, запинати, зап'ясти и запнути голову хусткою, платком (в хустку, в платок), напинати, нап'ясти и напнути голову хусткою, на голову хустку, (о мног.) позав'язувати, повив'язувати, позавивати, позапинати голови хустками, платками (в хустки, в платки), понапинати голови хустками (платками), на голови хустки (платки). Срв. Повязываться. [Зав'яжу я голівоньку шовковим платочком. Жінки зав'язують голову в хустку із купром (Свидн.). Стояла перед дзеркальцем і вив'язувала голову шовковим платком (Мирн.). Молодії молодиці, завивайте головиці (Чуб.). Купи, мати, шовку завинуть головку]. -зать голову лентой, на голову ленту - зав'язати (пов'язати) голову стрічкою (скиндячкою), на голову стрічку (скиндячку). -вать, -зать галстук - в'язати, зав'язати краватку. [В'яже до сорочки кольористі краватки (Васильч.)];
    2) (на спицах) плести (часом, иноді) (прутками);
    3) сов. пов'язати. [Вже пов'язали овес]. Повязанный - зав'язаний, пов'язаний. С -ной головой - з зав'язаною (вив'язаною, пов'язаною, завиненою и т. д.) головою, (о женщине) зав'язана, вив'язана, пов'язана, завинена и завинута и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - повяз`ать
    1) зав'я́зувати, зав'яза́ти и позав'я́зувати, пов'я́зувати, пов'яза́ти; ( надевая) вив'я́зувати, ви́в'язати и повив'я́зувати; ( обвязывать) обв'я́зувати, обв'яза́ти и пообв'я́зувати
    2) (несов.: вязать некоторое время) пов'яза́ти; (чулки, сети) поплести́
    3) (несов.: связать) пов'яза́ти

    Русско-украинский словарь > повязывать

  • 12 подбирать

    подобрать
    1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;
    2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;
    3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);
    4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).
    * * *
    несов.; сов. - подобр`ать
    підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти

    Русско-украинский словарь > подбирать

  • 13 покос

    I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
    2) (время -са) косовиця;
    3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
    II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
    * * *
    с.-х.
    1) (косьба, время косьбы) косови́ця; ( сенокос) сінокі́с, -ко́су
    2) (место косьбы, луг) сіножа́ть и сіно́жать, -ті, сіножа́тка, сіножа́ття; ( поле) по́ле, лан, -у
    3) (скошенная полоса, ряд) покі́с, -ко́су, диал. перекі́с, -ко́су, полі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > покос

  • 14 прокармливать

    прокормить
    1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];
    2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.
    * * *
    несов.; сов. - прокорм`ить
    1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти
    2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти
    3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти

    Русско-украинский словарь > прокармливать

  • 15 пшеница

    пшениця. [Ой посію на горі пшеницю, під горою овес (Метл.)]. Яровая -ца - яра пшениця, пшениця-яриця, ярка. Озимая -ца - озима пшениця. Остистая -ца - (в)усата пшениця, (в)усатка, (в)усачка. Безостая -ца - голоколоса пшениця, гол(ь)ка.
    * * *
    пшени́ця

    Русско-украинский словарь > пшеница

  • 16 пшено

    пшоно, ум. пшінце. [Насип пшінця по колінця, водиці по крильця (Метл.). Ой, дайте нам пшінця, борошенця - будемо за вас Богу молиться (Примовка)]. Сарачинское или сарацынское -но - риж (-жу). [Вези овес до Парижу, а не зробиш з вівса рижу (Приказка)].
    * * *
    пшоно́

    Русско-украинский словарь > пшено

  • 17 Метловатый

    и -ловидный мітлуватий, мітлистий, мітластий. [Шелестить овес мітлистий (М. Грінч.). Борід, мов кущ лози, мітластих (Куліш)].

    Русско-украинский словарь > Метловатый

См. также в других словарях:

  • ОВЕС — муж. зернет(ь?) сиб. хлебное однолетнее растенье Avena sativa, с соломенным стеблем, с бронью вместо колоса. Не лошадь везет, овес едет. Не гладь лошадь рукой, гладь овсом (мешком). Сеном лошадь требушину набивает, а от овса рубашка по телу… …   Толковый словарь Даля

  • ОВЕС — род одно и многолетних трав семейства злаков. Ок. 25 видов, в Евразии, Африке, Америке, Австралии. Кормовые травы, сорняки (овсюг), зерновые культуры овес посевной, овес византийский и др. (кормовое и продовольственное зерно) …   Большой Энциклопедический словарь

  • овес — овсец, овсяный злак, овсюг, овсянка Словарь русских синонимов. овес сущ., кол во синонимов: 6 • злак (70) • овсец …   Словарь синонимов

  • Овес — яровой злак, зерна которого идут на крупу. Словарь кулинарных терминов. 2012 …   Кулинарный словарь

  • ОВЕС — (Avena sativa L.), растение из семейства Gramineae, злак, относящийся к числу древнейших пищевых растительных веществ. Из стран, где среди населения широко распространено питание О., можно назвать Шотландию, Швецию и Вестфалию. В других местах,… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ОВЕС — англ.Oat нем.Hafer франц.Avoine лат.Avena sativa L. (Gramineae) …   Фитопатологический словарь-справочник

  • Овес — (Avena L.) род растении из сем. Злаков. Однолетние имноголетние травы. Соцветие метелка, состоящая из крупных колосков сбольшими кроющими чешуями, нередко замыкающими цветы, которых в каждомколоске от 2 до 3; из них верхний обыкновенно недоразвит …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • овес — золотой (Григорович) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • ОВЕС — зерновая культура, основной концентрир. корм для л. Содержит много крахмала, белка, а также жир и клетчатку. Питательность 1 кг О. была принята в СССР за 1 корм. ед. Фактич. питательность О. зависит от его кач ва и составляет 0,95 1,03 корм. ед …   Справочник по коневодству

  • Овес — (Avena L.) род растений из семейства злаков. Однолетние и многолетние травы. Соцветие метелка, состоящая из крупных колосков с большими кроющими чешуями, нередко замыкающими цветы, которых в каждом колосе от 2 до 3; из них верхний обыкновенно… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • овес — род. п. овса, укр. овес, род. п. вiвса, вiвсюг овсюг , блр. овсюк, др. русск. овьсъ, болг. овес, сербохорв. о̀вас, род. п. овса, словен. oves, род. п. ovsa, чеш. оvеs, слвц. оvоs, польск. owies, в. луж. wows, н. луж. hows. Родственно лит. avižà… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»