-
1 огневой
(в)огневий, (в)огнявий.* * *вогне́вий, вогньови́й, огне́вий и огневи́й, огньови́й; ( огненный) вогне́нний, огне́нний, вогняни́й и вогня́ний, огня́ни́й\огневой бой — воен.; вогне́вий (вогньови́й, огне́ви́й, огньови́й) бій; ( огнестрельное оружие) вогнепа́льна збро́я
-
2 припекать
припечь1) (прижечь на огне) припікати, припекти кого, що; підпікати, підпекти, присмажувати, присмажити що, (зарумянить) загнічувати, загнітити що;2) (о солнце) припікати, припекти, пригрівати, пригріти, (вульг.) пришкварювати, пришкварити, (присушить зноем) припалювати, припалити. [Зійшло сонце під віконце, стало пригрівать (Чуб.). Сонце в віконце пече, припікає (Номис). Сонце припалило ярину];3) (волосы, кудри горячими щипцами) припікати, припекти (волосся, кучері);4) (донять кого) допікати, допекти кому, упікатися, упектися кому, дошкуляти, дошкулити кого; (в сильнейшей степени) до живих печінок допікати, допекти кому;5) (-печь всю муку) випекти все борошно на печиво. Припечённый -1) припечений; підпечений, присмажений, загнічений;2) припечений, пригрітий, припалений.* * *несов.; сов. - прип`ечь1) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти; ( сильно поджаривать на огне) підпіка́ти, підпекти́2) (о солнце, огне: сильно греть) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти -
3 сгорать
несов.; сов. - сгор`етьзгоряти и згора́ти, згорі́ти; (в огне, на жару) спа́люватися, -лююся, -люєшся, спали́тися, -лю́ся, -лишся; (сов.: в огне) огне́м піти́ (пі́де)\сгорать ра́ть любо́вью — пала́ти коха́нням
\сгорать ра́ть от любопы́тства — аж пала́ти (аж тремті́ти, пропада́ти) з ціка́вості
\сгоратьра́ть со (от) стыда́ — горі́ти (згоря́ти, згора́ти) від со́рому
\сгорать ре́ть дотла́ — згорі́ти (о погорельцах: погорі́ти) до ре́шти (доще́нту, до пня, до оста́нку, дотла́); вогне́м піти́
-
4 затрещать
1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.* * *1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти -
5 зашипеть
1) (о человеке и животных) зашипіти, зашипотіти, засичати, сикнути. [Вуж явився, грізно засичав (Франко). Зашиплять як гадюки (Стор.) А, дак ось як! - закипів і зашипотів Володимир (Крим.)];2) (на огне) зашкварчати, зашкваркотіти, засичати. [В люльці зашкварчало (Н.-Лев.). Свічка зашкварчала і загасла (Яворн.). Засичав окріп у печі (Мирн.)];3) (о горячем железе) зашипіти, (однокр.) пшикнути [Воно пшикнуло. Оце тобі, каже, й пшик (Херс.)].* * *зашипі́ти; (о пресмыкающихся, птицах, на огне; перен.) засича́ти; ( затрещать при горении) зашкварчати; ( завурчать) забурчати -
6 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
7 огненный
огненний, огневий, огняний, (в)огнистий, огнястий, полом'яний, палкий, жаркий. -ный шар - огняна куля. -ная волна - огняна хвиля. -ное слово - огневе слово. -ные глаза - огнисті очі. -ный язык - огняний, полом'яний язик. -ный цвет - жаркий, огнистий колір. -ный нрав - палка, огнева вдача.* * *1) вогне́нний, огне́нний, вогняни́й и вогня́ний, огня́ни́й, огне́вий и огневи́й, огньови́й; ( огнистый) вогни́стий, огни́стий, вогня́стий, огня́стий (цвета огня диал.) жари́стий2) см. огнестрельный -
8 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
9 пошипеть
пошипіти, (о жире, масле на огне) пошкварчати, пошваркотіти, (о змее) посичати.* * *пошипі́ти; (о некоторых животных и перен.) посича́ти; ( на огне) пошкварча́ти -
10 предавать
предать1) см. Передавать;2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -1) переданий;2) відданий, завданий и т. д.;3) виданий, зраджений, виказаний;4) см. Проданный.* * *несов.; сов. - пред`ать1) віддава́ти, відда́ти\предавать земле́ кого́ — похова́ти (похорони́ти) кого́
\предавать ка́зни — стра́чувати, стра́тити, кара́ти, покара́ти (скара́ти) на сме́рть (сме́ртю; на го́рло)
\предавать огню́ — и
мечу́ — зни́щувати, зни́щити вогне́м (огне́м) і мече́м, віддава́ти, відда́ти на зни́щення вогне́м (огне́м) і мече́м
\предавать на посмея́ние — виставля́ти, ви́ставити на по́сміх (на сміх, на глум)
\предавать прокля́тию — проклина́ти, проклясти́, несов. клясти́
\предавать суду́ — віддава́ти, відда́ти під суд (до су́ду)
-
11 потушенный
I техн.( об огне) пога́шений, зага́шенийII техн.( о продуктах) потушко́ваний -
12 потушенный
I техн.( об огне) пога́шений, зага́шенийII техн.( о продуктах) потушко́ваний -
13 погашений
техн.; физ. пога́шенный, поту́шенный ( об огне) -
14 брать
1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];3) забирати. [Він мене з собою забірає];4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];19) (б. в свидетели) брати за свідка;20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].* * *1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти -
15 вырываться
вырваться1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.* * *I несов.; сов. - в`ырваться1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватисяII несов.; сов. - в`ырытьсявирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися -
16 высекать
высечь1) висікати, висікти. [А я той терен мечем висічу]; (из камня, на камне) витісувати, витесати, вирізьблювати, вирізьбити, викарбовувати, викарбувати, накарбувати;2) (огонь) кресати, викресати;3) (розгами) см. Сечь, Пороть. Высеченный -1) вирубаний, висічений; (из камня, дерева) витесаний, вирізьблений, викарбуваний, накарбований;2) (об огне) викресаний;3) вибитий (різками), одшмаганий, випарений, вишпарений.* * *несов.; сов. - в`ысечь1) висіка́ти, ви́сікти и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати и мног. повиті́сувати2) (огонь, искры) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати, добува́ти, добу́ти -
17 дзот
(де́рево-земляна́я огнева́я то́чка) воен. дзот (де́рево-земляна́ огне́ва то́чка) -
18 дот
(долговре́менная огнева́я то́чка) воен. дот (довгоча́сна огне́ва то́чка) -
19 забрезжить
1) (о свете и безл.) на світ зайнятися (поблагословитися), замріти, зазоріти, засіріти, розвидніти(ся), (зап.) зашаритися, (о наступлении дня ещё, безл.) задніти. [Замрів місяць між хмарами (Щогол.). Темно, хоч в око стріляй, аж ось далеко світло замріло (Звин.). Скоро зашариться, зараз мене збудіть (Волинь)]. -жил луч - зайнявся (зазорів, замрів) промінь;2) (об огне) замигтіти, замиготіти, заблимати.* * *возвр. - забр`езжиться1) ( засветиться) засвіти́тися, -сві́титься, зазорі́ти; ( едва виднеясь) замріти; ( замерцать) замерехті́ти, -хтить, забли́мати, замигті́ти, -гти́ть, замиготіти2) ( начать светать) засвіта́ти, поча́ти (-чне́) світа́ти (розвидня́тися, розви́днюватися), зазоріти, замрі́ти -
20 кипятить
вскипятить что кип'ятити, закип'ятити що. -тить воду - окріп гріти, нагріти, окропити, зокропити, варити, зварити воду. -тить молоко - (на огне) варити, зварити, (в духу) парити, спарити, пря[а]жити, прягти, спря[а]жити, затоплювати, затопити молоко. [Заходилась гріти окропи, щоб сорочки золити (бучить) (М. Грінч.). Спарила два глечики молока (Київщ.)]. Кипятить, прокипятить хирург. инструменты - кип'ятити, викип'ятити хірургічне начиння (струмент). Кипячённый - (о жидкости) зокроплений, варений, грітий, прокипілий; (о молоке) варене, (в духу) (с)парене, (с)пря[а]жене (молоко); (о хирург. инструментах) прокипіле, викип'ячене хірургічне начиння (струмент). [Воду п'ємо варену (зокроплену), а сирової не п'ємо (М. Грінч.). Не пий непрокипілої води (Крим.)].* * *кип'яти́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
огне — огне. Первая часть составных слов в знач. огневой, связанный с огнем и его действием, напр., огнестрельный, огнеупорный, огнетушитель. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
огне… — Первая часть составных слов в знач. огневой, связанный с огнем и его действием, напр., огнестрельный, огнеупорный, огнетушитель. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Огне... — огне... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: огонь (огнемёт, огнеопасный, огнестойкий и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
огне... — огне... Первая часть сложных слов со знач.: 1) относящийся к огню (в 1 знач.), напр. огнезащитный, огнетушащий, огнепроводный, огнеструйный, огнеопасный; 2) относящийся к огню (в 3 знач.), напр. огнеприпасы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов … Толковый словарь Ожегова
огне- и взрывоопасный — огне и взрывоопасный … Орфографический словарь-справочник
огне- и влагостойкий — огне и влагостойкий … Орфографический словарь-справочник
огне- и влагостойкость — огне и влагостойкость … Орфографический словарь-справочник
огне- и водостойкий — огне и водостойкий … Орфографический словарь-справочник
огне- и водостойкость — огне и водостойкость … Орфографический словарь-справочник
огне.. — огне... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
огне... — ОГНЕ... Первая часть сложных слов. Обозначает отношение, связь с огнём. Огнеопасный, огнезащитный, огнетушитель … Энциклопедический словарь