Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

об+огне

  • 1 огневой

    (в)огневий, (в)огнявий.
    * * *
    вогне́вий, вогньови́й, огне́вий и огневи́й, огньови́й; ( огненный) вогне́нний, огне́нний, вогняни́й и вогня́ний, огня́ни́й

    \огневой бой — воен.; вогне́вий (вогньови́й, огне́ви́й, огньови́й) бій; ( огнестрельное оружие) вогнепа́льна збро́я

    Русско-украинский словарь > огневой

  • 2 припекать

    припечь
    1) (прижечь на огне) припікати, припекти кого, що; підпікати, підпекти, присмажувати, присмажити що, (зарумянить) загнічувати, загнітити що;
    2) (о солнце) припікати, припекти, пригрівати, пригріти, (вульг.) пришкварювати, пришкварити, (присушить зноем) припалювати, припалити. [Зійшло сонце під віконце, стало пригрівать (Чуб.). Сонце в віконце пече, припікає (Номис). Сонце припалило ярину];
    3) (волосы, кудри горячими щипцами) припікати, припекти (волосся, кучері);
    4) (донять кого) допікати, допекти кому, упікатися, упектися кому, дошкуляти, дошкулити кого; (в сильнейшей степени) до живих печінок допікати, допекти кому;
    5) (-печь всю муку) випекти все борошно на печиво. Припечённый -
    1) припечений; підпечений, присмажений, загнічений;
    2) припечений, пригрітий, припалений.
    * * *
    несов.; сов. - прип`ечь
    1) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти; ( сильно поджаривать на огне) підпіка́ти, підпекти́
    2) (о солнце, огне: сильно греть) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти

    Русско-украинский словарь > припекать

  • 3 сгорать

    несов.; сов. - сгор`еть
    згоряти и згора́ти, згорі́ти; (в огне, на жару) спа́люватися, -лююся, -люєшся, спали́тися, -лю́ся, -лишся; (сов.: в огне) огне́м піти́ (пі́де)

    \сгорать ра́ть любо́вью — пала́ти коха́нням

    \сгорать ра́ть от любопы́тства — аж пала́ти (аж тремті́ти, пропада́ти) з ціка́вості

    \сгоратьра́ть со (от) стыда́ — горі́ти (згоря́ти, згора́ти) від со́рому

    \сгорать ре́ть дотла́ — згорі́ти (о погорельцах: погорі́ти) до ре́шти (доще́нту, до пня, до оста́нку, дотла́); вогне́м піти́

    Русско-украинский словарь > сгорать

  • 4 затрещать

    1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;
    2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.
    * * *
    1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти
    2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш
    3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти

    Русско-украинский словарь > затрещать

  • 5 зашипеть

    1) (о человеке и животных) зашипіти, зашипотіти, засичати, сикнути. [Вуж явився, грізно засичав (Франко). Зашиплять як гадюки (Стор.) А, дак ось як! - закипів і зашипотів Володимир (Крим.)];
    2) (на огне) зашкварчати, зашкваркотіти, засичати. [В люльці зашкварчало (Н.-Лев.). Свічка зашкварчала і загасла (Яворн.). Засичав окріп у печі (Мирн.)];
    3) (о горячем железе) зашипіти, (однокр.) пшикнути [Воно пшикнуло. Оце тобі, каже, й пшик (Херс.)].
    * * *
    зашипі́ти; (о пресмыкающихся, птицах, на огне; перен.) засича́ти; ( затрещать при горении) зашкварчати; ( завурчать) забурчати

    Русско-украинский словарь > зашипеть

  • 6 иссекать

    иссечь
    1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;
    2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;
    3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;
    4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -
    1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;
    2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.
    * * *
    несов.; сов. - исс`ечь
    1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати
    2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти

    \иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти

    3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати
    4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати

    Русско-украинский словарь > иссекать

  • 7 огненный

    огненний, огневий, огняний, (в)огнистий, огнястий, полом'яний, палкий, жаркий. -ный шар - огняна куля. -ная волна - огняна хвиля. -ное слово - огневе слово. -ные глаза - огнисті очі. -ный язык - огняний, полом'яний язик. -ный цвет - жаркий, огнистий колір. -ный нрав - палка, огнева вдача.
    * * *
    1) вогне́нний, огне́нний, вогняни́й и вогня́ний, огня́ни́й, огне́вий и огневи́й, огньови́й; ( огнистый) вогни́стий, огни́стий, вогня́стий, огня́стий (цвета огня диал.) жари́стий

    Русско-украинский словарь > огненный

  • 8 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 9 пошипеть

    пошипіти, (о жире, масле на огне) пошкварчати, пошваркотіти, (о змее) посичати.
    * * *
    пошипі́ти; (о некоторых животных и перен.) посича́ти; ( на огне) пошкварча́ти

    Русско-украинский словарь > пошипеть

  • 10 предавать

    предать
    1) см. Передавать;
    2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;
    3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -
    1) переданий;
    2) відданий, завданий и т. д.;
    3) виданий, зраджений, виказаний;
    4) см. Проданный.
    * * *
    несов.; сов. - пред`ать
    1) віддава́ти, відда́ти

    \предавать земле́ кого́ — похова́ти (похорони́ти) кого́

    \предавать ка́зни — стра́чувати, стра́тити, кара́ти, покара́ти (скара́ти) на сме́рть (сме́ртю; на го́рло)

    \предавать огню́ — и

    мечу́ — зни́щувати, зни́щити вогне́м (огне́м) і мече́м, віддава́ти, відда́ти на зни́щення вогне́м (огне́м) і мече́м

    \предавать на посмея́ние — виставля́ти, ви́ставити на по́сміх (на сміх, на глум)

    \предавать прокля́тию — проклина́ти, проклясти́, несов. клясти́

    \предавать суду́ — віддава́ти, відда́ти під суд (до су́ду)

    2) ( изменять) зра́джувати, зра́дити; ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти

    Русско-украинский словарь > предавать

  • 11 потушенный

    I техн.
    ( об огне) пога́шений, зага́шений
    II техн.
    ( о продуктах) потушко́ваний

    Русско-украинский политехнический словарь > потушенный

  • 12 потушенный

    I техн.
    ( об огне) пога́шений, зага́шений
    II техн.
    ( о продуктах) потушко́ваний

    Русско-украинский политехнический словарь > потушенный

  • 13 погашений

    техн.; физ. пога́шенный, поту́шенный ( об огне)

    Українсько-російський політехнічний словник > погашений

  • 14 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 15 вырываться

    вырваться
    1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;
    2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];
    3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];
    4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырваться
    1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися
    2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути
    3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватися
    II несов.; сов. - в`ырыться
    вирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися

    Русско-украинский словарь > вырываться

  • 16 высекать

    высечь
    1) висікати, висікти. [А я той терен мечем висічу]; (из камня, на камне) витісувати, витесати, вирізьблювати, вирізьбити, викарбовувати, викарбувати, накарбувати;
    2) (огонь) кресати, викресати;
    3) (розгами) см. Сечь, Пороть. Высеченный -
    1) вирубаний, висічений; (из камня, дерева) витесаний, вирізьблений, викарбуваний, накарбований;
    2) (об огне) викресаний;
    3) вибитий (різками), одшмаганий, випарений, вишпарений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысечь
    1) висіка́ти, ви́сікти и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати и мног. повиті́сувати
    2) (огонь, искры) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати, добува́ти, добу́ти

    Русско-украинский словарь > высекать

  • 17 дзот

    (де́рево-земляна́я огнева́я то́чка) воен. дзот (де́рево-земляна́ огне́ва то́чка)

    Русско-украинский словарь > дзот

  • 18 дот

    (долговре́менная огнева́я то́чка) воен. дот (довгоча́сна огне́ва то́чка)

    Русско-украинский словарь > дот

  • 19 забрезжить

    1) (о свете и безл.) на світ зайнятися (поблагословитися), замріти, зазоріти, засіріти, розвидніти(ся), (зап.) зашаритися, (о наступлении дня ещё, безл.) задніти. [Замрів місяць між хмарами (Щогол.). Темно, хоч в око стріляй, аж ось далеко світло замріло (Звин.). Скоро зашариться, зараз мене збудіть (Волинь)]. -жил луч - зайнявся (зазорів, замрів) промінь;
    2) (об огне) замигтіти, замиготіти, заблимати.
    * * *
    возвр. - забр`езжиться
    1) ( засветиться) засвіти́тися, -сві́титься, зазорі́ти; ( едва виднеясь) замріти; ( замерцать) замерехті́ти, -хтить, забли́мати, замигті́ти, -гти́ть, замиготіти
    2) ( начать светать) засвіта́ти, поча́ти (-чне́) світа́ти (розвидня́тися, розви́днюватися), зазоріти, замрі́ти

    Русско-украинский словарь > забрезжить

  • 20 кипятить

    вскипятить что кип'ятити, закип'ятити що. -тить воду - окріп гріти, нагріти, окропити, зокропити, варити, зварити воду. -тить молоко - (на огне) варити, зварити, (в духу) парити, спарити, пря[а]жити, прягти, спря[а]жити, затоплювати, затопити молоко. [Заходилась гріти окропи, щоб сорочки золити (бучить) (М. Грінч.). Спарила два глечики молока (Київщ.)]. Кипятить, прокипятить хирург. инструменты - кип'ятити, викип'ятити хірургічне начиння (струмент). Кипячённый - (о жидкости) зокроплений, варений, грітий, прокипілий; (о молоке) варене, (в духу) (с)парене, (с)пря[а]жене (молоко); (о хирург. инструментах) прокипіле, викип'ячене хірургічне начиння (струмент). [Воду п'ємо варену (зокроплену), а сирової не п'ємо (М. Грінч.). Не пий непрокипілої води (Крим.)].
    * * *
    кип'яти́ти

    Русско-украинский словарь > кипятить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • огне — огне. Первая часть составных слов в знач. огневой, связанный с огнем и его действием, напр., огнестрельный, огнеупорный, огнетушитель. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • огне… — Первая часть составных слов в знач. огневой, связанный с огнем и его действием, напр., огнестрельный, огнеупорный, огнетушитель. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Огне... — огне... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: огонь (огнемёт, огнеопасный, огнестойкий и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • огне... — огне... Первая часть сложных слов со знач.: 1) относящийся к огню (в 1 знач.), напр. огнезащитный, огнетушащий, огнепроводный, огнеструйный, огнеопасный; 2) относящийся к огню (в 3 знач.), напр. огнеприпасы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов …   Толковый словарь Ожегова

  • огне- и взрывоопасный — огне и взрывоопасный …   Орфографический словарь-справочник

  • огне- и влагостойкий — огне и влагостойкий …   Орфографический словарь-справочник

  • огне- и влагостойкость — огне и влагостойкость …   Орфографический словарь-справочник

  • огне- и водостойкий — огне и водостойкий …   Орфографический словарь-справочник

  • огне- и водостойкость — огне и водостойкость …   Орфографический словарь-справочник

  • огне.. — огне... первая часть сложных слов, пишется слитно …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • огне... — ОГНЕ... Первая часть сложных слов. Обозначает отношение, связь с огнём. Огнеопасный, огнезащитный, огнетушитель …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»