Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

обіцяти

  • 1 vow

    1. n
    1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарок

    to make a vow — дати клятву, поклястися, заприсягтися; заректися

    2) чернеча обітниця
    3) благання, молитва
    4) мрія, пристрасне бажання
    5) жертвування
    2. v
    1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти
    2) урочисто обіцяти
    3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати
    4) проголошувати; урочисто заявляти

    to vow and declare — урочисто обіцяти; урочисто проголосити

    * * *
    I [vau] n.
    1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем
    2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание
    II [vau] v.
    1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги
    2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим
    3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

    English-Ukrainian dictionary > vow

  • 2 promise

    1. n
    1) обіцянка

    to give (to make) a promise — дати обіцянку, пообіцяти

    to keep (to carry out) one's promise — виконати обіцянку

    2) обіцяне
    3) перспектива, надія

    a youth of great promise — багатообіцяючий юнак; юнак, що подає великі надії

    the Land of P. — бібл. обітована земля

    2. v
    1) обіцяти; давати обіцянку; зобов'язуватися; запевняти
    2) подавати надії; провіщати, передвіщати
    * * *
    I n
    2) те, що обіцяно, обіцяне
    3) перспектива, надія
    II v
    1) обіцяти; давати обіцянку, зобов'язання, зобов'язуватися
    3) подавати надії; обіцяти, передвіщати

    English-Ukrainian dictionary > promise

  • 3 тыкать

    I несов.; сов. - ткнуть
    1) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и тикну́ти; ти́цяти, ти́цьнути; (палкой; чем-л. острым) штри́кати, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; (палкой; пихать) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти; ( пихать) штовха́ти, штовхну́ти; (совать чем-л.) шу́рхати, шу́рхнути; (несов.: ширять) ширя́ти

    ты́кать в глаза́ (в нос) что (чем) — ти́цяти в о́чі (в ніс) що (чим)

    ты́кать па́льцем (па́льцами) на кого́-что — ти́цяти па́льцем (па́льцями) на кого-що

    ты́кать но́сом кого́ во что — ти́цяти но́сом кого́ в що

    ты́кать [свой] нос — встромля́ти [свого́] но́са

    2) ( втыкать) утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти
    II
    (обращаться на "ты") ти́кати

    Русско-украинский словарь > тыкать

  • 4 vow

    I [vau] n.
    1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем
    2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание
    II [vau] v.
    1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги
    2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим
    3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

    English-Ukrainian dictionary > vow

  • 5 forswear

    зрікатися, відмовлятися; лжесвідчити, давати неправдиві свідчення; порушувати клятву; порушувати присягу; заперечувати під присягою; обіцяти під присягою не робити ( щось)
    - forswear a debt
    - forswear violence

    English-Ukrainian law dictionary > forswear

  • 6 bode

    1. n
    1) передвістя
    2) пропонування ціни
    2. v
    1) передвіщати, провіщати; обіцяти
    2) передчувати
    3. past і p.p. від bide
    * * *
    I n; іст.
    герольд, вісник
    II n
    1) арх. ознака, прикмета, передвістя
    2) дiaл. пропозиція ( ціни)
    III v
    передвіщати, обіцяти; передчувати; передбачати
    IV past, p. p. від bide

    English-Ukrainian dictionary > bode

  • 7 engage

    v
    1) наймати
    2) замовляти (кімнату в готелі)
    3) займатися (in, on, with)

    to engage in teaching — займатися викладанням, викладати

    4) бути зайнятим

    say I am engaged — скажіть, що я зайнятий

    5) привертати, займати

    to engage smb.'s attention — привернути чиюсь увагу

    6) обручитися, заручитися
    7) зобов'язуватися
    8) pass. запросити, ангажувати
    9) спонукати, переконувати, схиляти
    10) уплутувати; заплутувати
    11) заставляти, віддавати в заставу
    12) вступати в бій, зав'язувати бій; відкривати вогонь
    13) тех. вмикати, з'єднувати

    to engage for — ручатися, гарантувати

    * * *
    v
    1) наймати, приймати на роботу; замовляти ( квиток)
    2) (in, on, with) займатися (спортом, наукою); брати участь
    3) займати ( весь час); привертати; заволодівати ( увагою)
    4) обіцяти; гарантувати; refl зобов'язуватися, брати на себе зобов'язання, обіцяти; накладати зобов'язання
    5) pass заручитися ( з ким-небудь)
    6) пepeв.; pass запросити, ангажувати
    7) спонукувати, переконувати, схиляти
    8) вiйcьк. зав'язувати бій, вступати в бій; вводити в бій; відкривати вогонь
    10) з'єднувати, схрещувати ( фехтування)

    English-Ukrainian dictionary > engage

  • 8 guarantee

    1. n
    1) гарантія; запорука
    2) застава
    3) поручитель
    4) той, кому вноситься застава
    2. v
    1) гарантувати; давати (обіцяти) гарантію; забезпечувати; ручатися
    2) страхувати (від — against)
    * * *
    I n

    guarantee test — тex. гарантійне випробування

    3) порука, поручительство; зобов'язання, обіцянка
    II v
    1) гарантувати; давати гарантію; забезпечувати; обіцяти
    2) забезпечувати, страхувати

    English-Ukrainian dictionary > guarantee

  • 9 engage

    v
    1) наймати, приймати на роботу; замовляти ( квиток)
    2) (in, on, with) займатися (спортом, наукою); брати участь
    3) займати ( весь час); привертати; заволодівати ( увагою)
    4) обіцяти; гарантувати; refl зобов'язуватися, брати на себе зобов'язання, обіцяти; накладати зобов'язання
    5) pass заручитися ( з ким-небудь)
    6) пepeв.; pass запросити, ангажувати
    7) спонукувати, переконувати, схиляти
    8) вiйcьк. зав'язувати бій, вступати в бій; вводити в бій; відкривати вогонь
    10) з'єднувати, схрещувати ( фехтування)

    English-Ukrainian dictionary > engage

  • 10 promise

    I n
    2) те, що обіцяно, обіцяне
    3) перспектива, надія
    II v
    1) обіцяти; давати обіцянку, зобов'язання, зобов'язуватися
    3) подавати надії; обіцяти, передвіщати

    English-Ukrainian dictionary > promise

  • 11 крапинка

    крапочка, цяточка, цятиночка. Материя в -нки - матерія в цяточки.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    кра́почка, ця́точка, цяти́нка, цяти́ночка

    Русско-украинский словарь > крапинка

  • 12 пообещать

    -ся пообіцяти (реже пообіщати), приобіцяти, -ся, помінити кому що, помінитися що зробити. [Пообіцявся, що прийде. Дочку помінився за мене дати (Черк.). Що ти мені приобіцяєш за твої діти? (Гн.)].
    * * *
    возвр. - пообещ`аться
    пообіця́ти; пообіця́тися, приобіця́ти; (обязаться выполнить диал.) приректи́

    Русско-украинский словарь > пообещать

  • 13 прельщать

    прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.
    * * *
    несов.; сов. - прельст`ить
    1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти
    2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти

    Русско-украинский словарь > прельщать

  • 14 совать

    несов.; сов. - с`унуть
    1) су́нути и со́вати, су́нути; ( тыкать) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и ти́кнути и мног. поти́кати, ти́цяти, ти́цьнути, шу́рхати, шу́рхнути; сов. диал. шурну́ти, шу́ркнути

    \совать ва́ть го́лову в пе́тлю — лі́зти в петлю́

    \совать ва́ть под нос кому́ — ти́кати (ти́цяти) під ніс кому́

    2) ( пихать) пха́ти, пхну́ти; ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти; (сов.: ударить) ти́цьнути, су́нути
    3) (о нежелательном действии: подмывать) безл. підмива́ти несов.; (сов.: понести) понести́; (сов.: принести) принести́

    Русско-украинский словарь > совать

  • 15 Пересулить

    1) (изменить свой посул) обіцяти инше;
    2) наобіцяти (надто багато), (о мног.) понаобіцювати кому що.

    Русско-украинский словарь > Пересулить

  • 16 დაპირება

    обіцяння; обіцяти, пообіцяти

    Грузинсько-український словник > დაპირება

  • 17 абяцанка

    обіцянка
    обіцяти
    перспектива
    пообіцяти

    Білорусько-український словник > абяцанка

  • 18 абяцаньне

    обіцянка
    обіцяти
    перспектива
    пообіцяти

    Білорусько-український словник > абяцаньне

  • 19 абяцаць

    обіцянка
    обіцяти
    перспектива
    пообіцяти

    Білорусько-український словник > абяцаць

  • 20 obiecać

     обіцяти, пообіцяти

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > obiecać

Страницы

См. также в других словарях:

  • наобіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти …   Український тлумачний словник

  • обіцяти — я/ю, я/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Давати обіцянку кому небудь; зобов язуватися зробити щось, діяти певним чином. || Запевняти кого небудь, що він одержить, матиме щось. 2) Подавати надії на що небудь; провіщати що небудь …   Український тлумачний словник

  • пообіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому небудь зробити щось або дати що небудь. || Запевнити когось у здійсненні чого небудь; висловити передбачення про здійснення чогось. || Висловити погрозу …   Український тлумачний словник

  • приобіцяти — див. приобіцювати …   Український тлумачний словник

  • обіцяти — [об іц’а/тие] ц а/йу, ц а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • наобіцяти — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • обіцяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пообіцяти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • приобіцяти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • цятина — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • цятинка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»