-
121 noose
I [nuːs] nпетля, зашморг (особл. на шибениці); аркан, ласо; узи шлюбу, пастка, мop. затяжний вузол; мертва петляII [nuːs] v1) піймати арканом, ласо; заарканити, піймати в пастку, у тенета3) зав'язати петлею, зашморгом -
122 pin
I [pin] n1) ( англійська) шпилька; шпилька для волосся ( hair pin); заколка ( bobby pin); брошка; значок; кнопка (канцелярська, креслярська); прищіпка (білизняна; clothes pin); цвях2) тex. палець; штифт; шпилька; шплінт; чека; тex. шворінь, вісь; цапфа; шийка; цівка; п'ята; eл. штир; контакт; ніжка цоколя3) pl ноги4) кегля; pl гра в кеглі5) барило в 41/2 галона6) (cкop. від roiling pin) качалка7) в'язальна спиця ( knitting pin)8) мyз. кілочок10) мop. кофель-нагель ( belaying pin); кочет11) робоча частина ключа; стрижень замка12) бyд. шип; з'єднання "ластівчин хвіст"13) cпeц. пробійник 14 прапорець з номером ( гольф)14) мeд. скоба15) cпeц. пік; вершина16) cпeц. вимірювальний стрижень17) ступінь; рівень19) бoт. наріст21) зашпилювання, пришпилювання; сколювання, приколювання22) дріб'язок; дрібниця, дурниця23) тепловиділяючий елемент ( ядерного реактора), твел ( fuel pin)24) шax. зв'язкаII [pin] a1) який відноситься до шпильки [див. pin1 1]2) cпeц. дрібнозернистий ( про шкіру)III [pin] v1) приколювати ( часто pin up); скріплювати, сколювати ( часто pin together)2) приколювати, пробивати3) придавити, притиснути ( pin down); cпopт. покласти на обидві лопатки5) піймати на слові; притиснути до стінки; зв'язати обіцянкою ( pin down); точно визначити; встановити; підхопити; знайти, піймати, зловити ( кого-небудь); вiйcьк. накрити супротивника вогнем; pass; вiйcьк. знаходитися під вогнем6) замкнути, закрити, загнати7) вкрасти, поцупити8) схопити; згарбати9) pass; cл.; жapг. ( вирішити) заручитися з дівчиною ( давши їй значок своєї студентської організації)10) cл.; жapг. кадритися; клеїтися11) cл. просікати; знати, куди хилить співрозмовник12) cл. знати; визнавати; розглядати, вивчати13) (on) покладати (відповідальність, провину); пришивати (справу, злочин); покладати надію; довірятися -
123 схапваць
вхопитизастукатизатриматизатримуватизловитиловитипійматиспійматисхопити -
124 хапаць
вхопитизастукатизатриматизатримуватизловитиловитипійматиспійматисхопити -
125 хапнуц
вхопитизастукатизатриматизатримуватизловитиловитипійматиспійматисхопити -
126 выуживать
выудить виловлювати, виловити (вудкою), ловити, вловити (вудкою, на гачок), сов. піймати (упіймати) вудкою (на вудку, на гачок). [В цілій книжці він виловив тільки десять друкарських помилок].* * *несов.; сов. - в`ыудитьвиву́джувати и ву́дити, ви́вудити -
127 захватывать
захватить1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.* * *I несов.; сов. - захват`ить1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́читиII несов.; сов. - захват`ать(замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш -
128 излавливать
-ся, изловить, -ся ловити, -ся, зловлювати, -ся, зловити, -ся, уловлювати, -ся, уловити, -ся, упіймати, -ся, (с)піймати, -ся, (о мног.) половити, -ся. Изловленный - з[у]ловлений, упійманий, (с)пійманий.* * *несов.; сов. - излов`итьлови́ти, злови́ти, сов. пійма́ти, упійма́ти, спійма́ти
См. также в других словарях:
спіймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється; упіймати, впіймати. || Схопити кого небудь за щось. 2) Захопити яку небудь тварину як здобич, живцем. 3) Вислідивши, розшукавши кого небудь, затримати,… … Український тлумачний словник
піймати — 1) (те, що летить, кинуте, котиться й под.), зловити, у[в]ловити, підхопити, підхоплювати, схопити, схоплювати, спіймати, у[в]піймати; прийняти, приймати (щось кинуте) 2) див. заарештувати … Словник синонімів української мови
обіймати — а/ю, а/єш, недок., обійня/ти, обійму/, обі/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Обхоплювати кого небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. || Обхоплювати руками чи рукою що небудь. 2) перен. Поширюючись,… … Український тлумачний словник
піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… … Український тлумачний словник
поздіймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Здійняти вгору все чи багато чого небудь. 2) Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе чи багато чого небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін. 3) Скинути з себе чи з когось усе чи багато чого небудь, що… … Український тлумачний словник
упіймати — (впійма/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зловити, підхопити що небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. 2) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. || Схопити щось або кого небудь за щось. 3) Зловити, схопити… … Український тлумачний словник
відіймати — див. віднімати … Український тлумачний словник
діймати — і рідко дойма/ти, а/ю, а/єш, недок., дійня/ти і рідко дойня/ти, йму/, йме/ш; мин. ч. дійня/в і дойня/в, ла/, ло/; наказ. сп. дійми/ і дойми/; док., перех. і без додатка, розм. Виводити кого небудь із рівноваги, не даючи спокою, надокучаючи чимсь … Український тлумачний словник
здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… … Український тлумачний словник
наздіймати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. Зняти в якій небудь кількості … Український тлумачний словник
підіймати — див. піднімати … Український тлумачний словник