-
1 відіймати
1) отнима́ть2) мат. вычита́ть, отнима́ть -
2 діймати
донима́тьдійма́ти ві́ри — ве́рить, пове́рить
-
3 здіймати
= здійня́ти, зня`ти1) поднима́ть, подыма́ть, подня́ть; ( о руках) воздева́ть, возде́ть; (о чём-нибудь лёгком: пыли) взвива́ть, взвить; ( быстро) взмётывать, взмета́ть, взметну́ть; (только несоверш. - о волнах, клубах пыли) вздыма́ть2) ( освобождать или освобождаться от чего-нибудь) достава́ть что-нибудь снима́ть, снять; ( переставлять сверху вниз) составля́ть, соста́вить3) ( начинать) поднима́ть, подыма́ть, подня́ть; (о разговоре, ссоре) заводи́ть, завести́ -
4 наздіймати
наснима́ть, насня́ть -
5 обіймати
= обніма́ти, обійня`ти, обня`тиобнима́ть, обня́ть, объя́ть; (прям.) обхва́тывать, обхвати́ть; (преим. перен.) охва́тывать, охвати́ть; (о мыслях, чувствах) овладева́ть, овладе́ть, ( сильнее) обуя́ть (соверш.); ( об объятиях) заключа́ть в объя́тия, заключи́ть в объя́тия -
6 підіймати
см. піднімати -
7 піймати
1) пойма́ть, излови́ть, слови́ть; (прям., перен.: заметить, воспринять, постигнуть) улови́ть2) ( кого-нибудь на чём-нибудь плохом) перен. пойма́ть (на чем), уличи́ть (в чём), подлови́ть (на чём) -
8 поздіймати
1) поподнима́ть, поподыма́ть, подня́ть ( о руках); возде́ть, возвести́; (о чём-нибудь лёгком: пыли) взвить2) (освободить или освободиться от чего-нибудь, достать что-нибудь) поснима́ть, снять; ( переставить сверху вниз) посоставля́ть, соста́вить -
9 пообіймати
= пообніма́типообнима́ть, обня́ть; обхвати́ть, охвати́ть -
10 попідіймати
= попідніма́ти1) подня́ть; ( заставить подняться вверх что-нибудь лёгкое) взвить2) ( придать чему-нибудь более высокое положение) подня́ть, вознести́, возвести́; ( о руках) возде́ть; ( руки для удара) занести́3) (увеличить; перен.: придать чему-нибудь более высокое значение, создать кому-нибудь более высокое положение) подня́ть, повы́сить, возвы́сить4) ( активизировать к действию) подня́ть (на что), побуди́ть (к чему)5) (против кого-нибудь, чего-нибудь) вооружи́ть, восстанови́ть6) с.-х. подня́ть -
11 роздіймати
см. рознімати; = роздійня́тиразнима́ть, разня́ть; ( спорщиков о сведённом) разводить, развести́; ( только о сомкнутом) раскрыва́ть, раскры́ть -
12 спіймати
= спійня́ти1) пойма́ть, излови́ть, слови́ть; (прям., перен.: заметить, различить, постигнуть) улови́ть; ( перехватить) подлови́ть2) перен. пойма́ть, уличи́ть; подлови́ть -
13 упіймати
пойма́ть; слови́ть; (органами чувств, рассудком) улови́ть -
14 доймати
-
15 доняти
-
16 здійняти
см. здіймати -
17 зняти
-
18 обійняти
см. обійматиобня́ть, объя́ть; (прям.) обхвати́ть; (преим. перен.) охвати́ть; (о мыслях, чувствах) овладе́ть, ( сильнее) обуя́ть; ( только об объятиях) заключи́ть в объя́тия -
19 обнімати
см. обійматиобнима́ть; (прям.) обхва́тывать; (преим. перен.) охва́тывать; (о мыслях, чувствах) овладева́ть, ( сильнее) обуя́ть; ( только об объятиях) заключа́ть в объя́тия -
20 обняти
см. обійматиобня́ть
- 1
- 2
См. также в других словарях:
спіймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється; упіймати, впіймати. || Схопити кого небудь за щось. 2) Захопити яку небудь тварину як здобич, живцем. 3) Вислідивши, розшукавши кого небудь, затримати,… … Український тлумачний словник
піймати — 1) (те, що летить, кинуте, котиться й под.), зловити, у[в]ловити, підхопити, підхоплювати, схопити, схоплювати, спіймати, у[в]піймати; прийняти, приймати (щось кинуте) 2) див. заарештувати … Словник синонімів української мови
обіймати — а/ю, а/єш, недок., обійня/ти, обійму/, обі/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Обхоплювати кого небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. || Обхоплювати руками чи рукою що небудь. 2) перен. Поширюючись,… … Український тлумачний словник
піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… … Український тлумачний словник
поздіймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Здійняти вгору все чи багато чого небудь. 2) Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе чи багато чого небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін. 3) Скинути з себе чи з когось усе чи багато чого небудь, що… … Український тлумачний словник
упіймати — (впійма/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зловити, підхопити що небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. 2) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. || Схопити щось або кого небудь за щось. 3) Зловити, схопити… … Український тлумачний словник
відіймати — див. віднімати … Український тлумачний словник
діймати — і рідко дойма/ти, а/ю, а/єш, недок., дійня/ти і рідко дойня/ти, йму/, йме/ш; мин. ч. дійня/в і дойня/в, ла/, ло/; наказ. сп. дійми/ і дойми/; док., перех. і без додатка, розм. Виводити кого небудь із рівноваги, не даючи спокою, надокучаючи чимсь … Український тлумачний словник
здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… … Український тлумачний словник
наздіймати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. Зняти в якій небудь кількості … Український тлумачний словник
підіймати — див. піднімати … Український тлумачний словник