Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

обходить(ся)

  • 1 обходить

    обойти
    1) обходити, обіходити, обійти що и круг чого. [Обійшов двір, садок і нікого ніде не побачив. Обійшли хату навкруги]. -дить круг - кружляти. [Чарка кружляла по черзі];
    2) обминати, обминути, оминати, оминути, поминати, поминути, оббігати, оббігти, відбігати кого. [Обминайте цей двір десятою вулицею. Люди його оббігають]. Обходить, обойти закон - розминатися, розминутися з законом; знехтувати закон;
    3) обходить, обойти кого чем-либо - минати, обминати, обминути кого чим. [Як горілку п'ють, то мене (об)минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Чином його поминули];
    4) обойти (обмануть) - о(б)дурити, піддурити кого. Обойдённый - обминутий, поминутий; о(б)дурений, піддурений.
    * * *
    I несов. см. обходить II 1) II несов.; сов. - обойт`и
    1) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити
    2) (перен.: избегать, сторониться кого-л.) обхо́дити, обійти́, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти
    3) (несов.: окружать собой) ото́чувати; ( опоясывать) опері́зувати
    4) (обгонять, опережать) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити; обганя́ти, обігна́ти, випереджа́ти, ви́передити
    5) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати; несов. обійти́

    Русско-украинский словарь > обходить

  • 2 обходить

    физ., матем., техн., несов. обходи́ть, сов. обойти
    обхо́дити, обійти́

    Русско-украинский политехнический словарь > обходить

  • 3 обходить

    физ., матем., техн., несов. обходи́ть, сов. обойти
    обхо́дити, обійти́

    Русско-украинский политехнический словарь > обходить

  • 4 обхаживать

    обходить
    1) обходити, обійти, пообходити; виходити, обходити. [Всі заходеньки (закоулки) обходила. Виходив усі крамниці і не купив чого хотів];
    2) -вать кого - см. Обуздывать 2;
    3) кого (подольщаться) - упадати коло кого.
    * * *
    1) многокр. обхо́дити
    2) (проявлять заботу о ком-чем-л.) піклува́тися, дба́ти; (ухаживать за кем-чем-л.) ходи́ти
    3) ( улещать) уле́щувати; ( укрощать) прибо́ркувати, уко́ськувати

    Русско-украинский словарь > обхаживать

  • 5 огибать

    обогнуть
    1) (гнуть одну вещь вокруг другой) обгинати, обігнути;
    2) (обходить) обходити, обминати, обкручувати. Дорога -бает гору - дорога обійшла гору (по-за горою). Судно -нуло мыс - судно обійшло ріг.
    * * *
    несов.; сов. - обогн`уть
    1) (обводить вокруг чего-л.) обгина́ти, обігну́ти; (несов.: опоясывать) огина́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( окаймлять) облямо́вувати, облямува́ти; (несов.: обходить) обхо́дити
    2) ( обходить стороной) обгина́ти и огина́ти, обігну́ти, обхо́дити, обійти; ( объезжать) об'їжджа́ти, об'ї́хати; ( обегать) оббіга́ти, оббі́гти

    Русско-украинский словарь > огибать

  • 6 избегать

    I. избежать и избегнуть кого, чего
    I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.
    II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].
    II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].
    * * *
    I
    вибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасати
    II несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть
    (кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)

    \избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння

    \избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих

    \избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в

    \избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці

    \избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри

    не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́

    что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́

    Русско-украинский словарь > избегать

  • 7 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 8 миновать

    миновывать, минуть и миновать
    1) кого, что (обходить, объезжать, оставлять в стороне) - минати, минути, поминати, поминути, о(б)минати, о(б)минути, проминати, проминути кого, що. [Я на ті дівочі голоси просто й пішов, минаючи хати (М. Вовч.). Нема чого стрибати нам в огонь, коли його і обминути можна (Грінч.). Певне не додому йдеш, бо свій провулок проминув (Грінч.)]. Да -нёт (-нует) нас чаша сия! - хай мине нас ця гірка (лиха) доля, ця лиха година, (возвыш.) ця чаша;
    2) что (пропускать, оставлять без внимания) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що. [Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова (Г. Барв.). Не читай цього, промини (Брацлавщ.)]. Минуя, Миновав что (за исключением, кроме) - поминаючи, виключивши що, за винятком, за виїмком, крім, окрім чого;
    3) не -вать (не избежать) чего - не минути, не обминути чого, не втекти чого и від чого. Не -вать ему тюрьмы - не минути йому в'язниці, не втече він від кари. Этого не -вать - цього не (об)минути (не (об)минеш), від цього не втечеш. Как ни беречься, а не -вать ожечься - хоч як бережешся (стережешся), а нарешті впечешся. Чему быть, того не -вать - що статися має, те станеться. Двум смертям не бывать, одной не -вать - смерти не відперти; раз мати родила, раз і вмирати (Приказки);
    4) (о времени) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, поминати, поминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, спливати, спливти и сплисти; срв. Проходить 10. [Минула весна, літо минає (Грінч.). Зминуло ще скількись днів (Крим.). Час іде, минається (М. Вовч.). І обід, і полудень минувсь, а Левка нема (Квітка). Весна нашої приязни проминула безповоротно (Крим.). Уже петрівочка поминає (Мил.). Перейдуть віки, світ завалиться (Рудан.). Зійшло і літо (Борзенщ.). Збігло кілька років (Коцюб.)]. Зима ещё не -вала - зима ще не минула(ся), не проминула, не перейшла, не перезимувалася. Вся беда -вала - все лихо минулося. [Згадай лихо, та й байдуже: минулось, пропало (Шевч.)]. Срок уже -нул - термін (речінець, строк) уже (про)минув, вийшов, (истёк) уплив. Опасность -вала - небезпека минула(ся). Ему -нуло двадцять лет - йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років, йому дійшов, йому поминув двадцятий рік. Миновавший - що минув(ся), проминув и т. п.; минулий, перебутий. [Страшний та остаточно щасливо перебутий епізод (Франко)].
    * * *
    (несов. и сов.)

    минуть — мина́ти, мину́ти; ( проходить) промина́ти, промину́ти; (обходить, проходить мимо) обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти; ( окончиться) мина́тися, мину́тися

    Русско-украинский словарь > миновать

  • 9 обойти

    -сь см. Обходить, ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > обойти

  • 10 обойти

    сов. от обходить

    Русско-украинский политехнический словарь > обойти

  • 11 обойти

    сов. от обходить

    Русско-украинский политехнический словарь > обойти

  • 12 canvasser

    n
    1) кандидат ( на виборах) або його прихильник, що обходить будинки для збирання голосів
    2) агент, представник фірми, страхового товариства, газети; комівояжер; збирач пожертвувань
    3) особа, що проводить виявлення громадської думки шляхом опитування
    4) aмep. член ревізійної комісії

    English-Ukrainian dictionary > canvasser

  • 13 circuiteer

    v
    1) комівояжер; агент
    2) гастролер
    3) той, хто обходить (об'їжджає) якийсь район
    4) юр. суддя (адвокат) окружного суду
    * * *
    n
    1) об'їждчик (лісу, району); комівояжер, агент, гастролер
    2) юp. суддя або адвокат окружного ( виїзного) суду

    English-Ukrainian dictionary > circuiteer

  • 14 rounder

    n
    1) амер., розм. дармоїд; п'яниця; гуляка
    2) інформатор, донощик
    3) людина, яка обходить певний район відповідно до своїх службових обов'язків (про поліцейського, сторожа тощо)
    4) амер. людина, яка ходить по лікарнях, випрошуючи медичну допомогу
    5) (R.) проповідник-методист, який здійснює обхід
    6) вибух (оплесків)
    7) фон. знак, що вказує на лабіалізацію
    8) бій, раунд (бокс)
    9) спорт. удар, завданий круговим (маховим) рухом руки
    * * *
    n
    1) aмep. дармоїд, п'яниця
    2) інформатор, донощик
    3) людина, яка робить обхід (поліцейський, сторож)
    4) (Rounder) проповідник-методист, який здійснює обхід
    6) гpaм. знак, який вказує на лабіалізацію
    7) cпopт. удар, нанесений круговим або маховим рухом руки

    English-Ukrainian dictionary > rounder

  • 15 you

    1. pron pers

    you teachers — ви, вчителі

    3) ти, тебе, тобі, тобою

    are you happy? — ти щасливий?, ви щасливі?

    never you mind — це тебе (вас) не обходить

    4) у безособових зворотах

    you never can tell — ніколи не знаєш, що буде; заздалегідь ніколи не здогадаєшся

    2. v
    звертатися на ви; викати
    * * *
    I [juː] n
    1) справжнісінький, вилитий "ти" ( при звертанні)
    2) характер, суть (особи, до якої звертаються)

    that dress simply isn't you — у цій сукні ти сама на себе не схожа /ти - це не ти

    it's just not you — це не твій стиль, це тобі не пасує

    try to discover the hidden you — спробуй знайти своє приховане "я" / розібратися в собі

    II [juː]
    pers pron (you) (повна форм; ju, ja (зредуковані форми))
    1) ви, вас, вам, вами ( при зверненні до декількох осі); ви (при зверненні до певного кола осіб, зв'язаних єдністю мети, професії тощо)
    2) в гpaм.; знaч. звор. займенника icт.-ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc. множ.); you are all guilty ви всі винні

    I choose you three, the rest of you can stay here — я вибираю вас трьох, інші можуть залишитися тут

    you lawyers — ви, юристи

    home you idle creatures, get you home — повертайтеся додому, нероби, хутко!

    III [juː]
    2) icт. -ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc.; oдн.); are you happy? ти щасливий?, ви щасливі?; you know it perfectly well ви чудово це знаєте

    who sent you? — хто тебе/ вас послав?; if I were you якби я був на твоєму /вашому/ місці

    may you rest in peace — піднес. спи спокійно; нехай земля тобі буде пухом

    you there! — гей, ви там! послухай(те)!

    never you mind — це тебе /вас/ не стосується, це моя справа

    don't you be afraid! — не бійся /не бійтесь!

    you never can tell — ніколи не знаєш ( що буде); наперед ніколи не вгадаєш; хтозна

    what are you to do with a child like this — є ну що поробиш /робити/ з такою дитиноює

    you should find you a wife — тобі /вам/ слід знайти собі дружину

    sit you down — сідай(те), присядь(те)

    IV [juː] v
    звертатися на ви; "викати"

    English-Ukrainian dictionary > you

  • 16 canvasser

    n
    1) кандидат ( на виборах) або його прихильник, що обходить будинки для збирання голосів
    2) агент, представник фірми, страхового товариства, газети; комівояжер; збирач пожертвувань
    3) особа, що проводить виявлення громадської думки шляхом опитування
    4) aмep. член ревізійної комісії

    English-Ukrainian dictionary > canvasser

  • 17 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 18 интерес

    1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];
    2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;
    3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;
    4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].
    * * *
    1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

    кла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си

    с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено

    теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го

    2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > интерес

  • 19 интересовать

    цікавити, інтересувати кого. [Кожного цікавило, про що вони говорять (Черкас.)]. Меня это не -сует - мене це не цікавить, не інтересує; мене це не обходить; я цим не цікавлюся; мені це не в голові. [Мені не в голові театри та концерти, инше цікавить мене (Харківщ.). Мене пісні й пророцтва не обходять (Л. Укр.)].
    * * *
    ціка́вити, інтересува́ти; (преим. с отрицанием) обхо́дити, -дить

    меня́ э́то не \интересовать су́ет — мене́ це не ціка́вить (не обхо́дить, не інтересу́є)

    Русско-украинский словарь > интересовать

  • 20 косвенный

    1) (о направл.) скісний, нав(с)кісний, (книзу) похилий, зукісний;
    2) (непрямой) посередній, побічний, непрямий. [Головні й побічні причини всіх злиднів бідолашної України (Крим.)]. -ный вопрос - побічне питання; (грам.) непряме питання. -ное доказательство - побічний довід (-воду). -ные налоги - посередні податки. -ное обложение - посереднє оподаткування. -ный намёк - натяк (-ку), бічний закид, бічне закидання. -ная причина - побічна причина. -ным путём - непрямою дорогою, стороною. - ные улики - побічні (посередні) докази. -ные явления - другорядні (посередні) явища. -ным образом - посередньо, побічно, посереднім способом, стороною, збоку; срвн. Косвенно 2. Это подействовало на него -ным образом - це подіяло на нього посереднім способом. -ным образом это и меня задевает - побічно це й мене торкає (обходить). -ный, грам. - непрямий. -ные падежи - непрямі відмінки. -ная речь - непряме речення.
    * * *
    1) ( косой) скісни́й

    \косвенный взгляд (взор) — скісни́й по́гляд

    2) ( не непосредственный) посере́дній, непрями́й; ( побочный) побі́чний

    ко́свенные нало́ги — фин. непрямі́ пода́тки

    3) грам. непрями́й

    ко́свенная речь — непряма́ мо́ва

    4) юр. непрями́й, побі́чний

    Русско-украинский словарь > косвенный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ОБХОДИТЬ — 1. ОБХОДИТЬ1, обхожу, обходишь, несовер. (к обойти). 1. что. Совершать круговое движение, ходить вокруг чего нибудь, по какому нибудь определенному пространству. Часовая стрелка обходит циферблат в течение 12 часов. Сторож каждый час обходит двор …   Толковый словарь Ушакова

  • ОБХОДИТЬ — 1. ОБХОДИТЬ1, обхожу, обходишь, несовер. (к обойти). 1. что. Совершать круговое движение, ходить вокруг чего нибудь, по какому нибудь определенному пространству. Часовая стрелка обходит циферблат в течение 12 часов. Сторож каждый час обходит двор …   Толковый словарь Ушакова

  • обходить — См. пропускать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. обходить уклоняться, избегать; окружать; нарушать, пропускать, измерить, облапошивать, обставлять, обманывать, обижать,… …   Словарь синонимов

  • ОБХОДИТЬ — ОБХОДИТЬ, обход и пр. см. Обхаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Обходить — (иноск.) миновать, опереживать, не соблюдать очереди въ повышеніи по службѣ. Ср. Въ обходъ закону (противъ закона). Ср. Ты должна получить все... все, что должно по закону, и все, что можно въ обходъ закону. Лѣсковъ. На ножахъ. Ср. Не жалуюсь, не …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • обходить — ОБХОДИТЬ, ожу, одишь; оженный; совер., что. Побывать всюду, у многих, обойти. О. весь город. Всех знакомых обходил. | несовер. обхаживать, аю, аешь. II. ОБХОДИТЬ см. обойти. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОБХОДИТЬ 1 — ОБХОДИТЬ 1, ожу, одишь; оженный; сов., что. Побывать всюду, у многих, обойти. О. весь город. Всех знакомых обходил. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОБХОДИТЬ 2 — см. обойти. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • обходить — 1. ОБХОДИТЬ см. Обойти. 2. ОБХОДИТЬ, хожу, ходишь; обхоженный; жен, а, о; обходив; св. что. Разг. Исходить всё, побывать всюду. О. весь город. О. все окрестные деревни …   Энциклопедический словарь

  • обходить стороной — держаться на почтительном расстоянии, бежать, чураться, сторониться, чуждаться, избегать, шарахаться, обегать, держаться на известном расстоянии, обходить за версту, бегать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ОБХОДИТЬ БАНКУ, МЕЛЬ и проч. — ОБХОДИТЬ БАНКУ, МЕЛЬ и проч. (То sail round, to weather, to double) пройти вблизи банки и проч., оставляя ее в стороне на безопасном расстоянии. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР,… …   Морской словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»