Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

беспокоиться

  • 1 беспокоиться

    о ком о чём турбуватися, непокоїтися, клопотатися ким, про кого; тривожитися, побиватися, журитися ким, за кого, дбати за (про) кого, що. Он совсем не -ится - йому ні гадки; він і байдуже; він і гадки не має; йому й клопоту нема. Заставлять - иться - завдавати думки.
    * * *
    1) триво́житися, турбува́тися, непоко́їтися, побива́тися, жури́тися; ( волноваться) хвилюва́тися
    2) (утруждать себя чём-л., заботиться о чём-л.) турбува́тися, клопота́тися, непоко́їтися, піклува́тися, дба́ти

    Русско-украинский словарь > беспокоиться

  • 2 волноваться

    1) хвилюва́тися, хвилюва́ти, збу́рюватися
    2) ( беспокоиться) хвилюва́тися, бенте́житися; ( тревожиться) триво́житися
    3) ( выражать протест) хвилюва́тися; ( бунтоваться) бунтува́тися, бунтува́ти

    Русско-украинский словарь > волноваться

  • 3 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 4 затрудняться

    затрудниться
    1) (являться трудным) утруднятися, утруднитися, (тормозиться) загальмовуватися, загальмуватися. Дело -нилось - справа загальмувалася. Движение -няется распутицей - рух утруднено бездоріжжям (розтанню);
    2) (быть в затруднении, смущаться) вагатися, завагатися. -няюсь дать вам точный ответ - вагаюся (відчуваю труднощі) дати вам точну відповідь. Он -нялся, что ему делать - він вагався, що йому робити;
    3) (беспокоиться) трудитися, потрудитися, клопотатися, поклопотатися чим, що робити. Не -йтесь, пожалуйста - не трудіться (не клопочіться), будь ласка.
    * * *
    несов.; сов. - затрудн`иться
    1) ( становиться более трудным) утрудня́тися и утру́днюватися, -нюється, утрудни́тися, ва́жчати, пова́жчати
    2) (испытывать затруднение; не решаться) вага́тися, завага́тися

    Русско-украинский словарь > затрудняться

  • 5 мястись

    1) бенте́житися; ( беспокоиться) непоко́їтися, турбува́тися, триво́житися, хвилюва́тися
    2) ( беспорядочно двигаться) мета́тися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся); ( суетиться) метуши́тися

    Русско-украинский словарь > мястись

  • 6 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 7 печалиться

    журитися, сумувати, смутитися, смуткувати, (диал.) печалувати(ся), печалитися, печаліти, смутно себе мати, в журбу (в тугу) вдаватися (вкидатися). [Не журися, дівчинонько, ще-ж ти молоденька. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись]. -ться о ком, о чём - (скорбеть, горевать) журитися, сумувати за ким, за чим (реже, в песнях: по кому, по чому), убиватися, побиватися, падкувати за ким, за чим, (огорчаться по поводу чего-л.) смутитися чим, з чого, убиватися ким, чим, з чого, сумувати з чого; (беспокоиться) журитися ким, чим, про кого, про що, срв. Печаловаться. [Ми тяжко журимося (падкуємо) за ним. І що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбиваються (М. Вовч.). Чого тобі смутитись не знать чим (М. Вовч.)]. Есть о чём -ться - є про що (чим) журитися.
    * * *
    1) сумува́ти, жури́тися; печа́литися, смути́тися; удава́тися в ту́гу; смуткува́ти, смутува́ти; диал. печа́лувати, печа́луватися; ( горевать) побива́тися

    Русско-украинский словарь > печалиться

  • 8 печаловаться

    1) см. Печалиться;
    2) о ком - уболівати за кого, за що и за ким, за чим, про (за) кого, про (за) що, пеклуватися ким, чим и про кого, про що, бідкатися за кого, за що, бідкувати за ким, за чим. -ться о судьбе родного края - уболівати за долю рідної країни, журитися долею рідної країни. [Не за скороминуще й буденне вболівати, а добувати високого й вічного (Єфр.). І взяла її злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатися за всіх (Неч.-Лев.)];
    3) (плакаться, жаловаться кому) бідкатися.
    * * *
    2) ( жаловаться) ска́ржитися, жалі́тися; ( на судьбу) наріка́ти; (на боль диал.) коро́ди́тися; ( плакаться) бі́дкатися, бідкува́тися, пла́катися
    3) ( заботиться) піклува́тися, подба́ти; ( беспокоиться) уболіва́ти

    Русско-украинский словарь > печаловаться

  • 9 растревоживаться

    несов.; сов. - растрев`ожиться
    розтриво́жуватися, -жуюся, -жуєшся, розтриво́житися; (сов.: встревожиться) стриво́житися; ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся, стурбува́тися, розтурбо́вуватися, -бо́вуюся, -бо́вуєшся, розтурбува́тися

    Русско-украинский словарь > растревоживаться

  • 10 утруждаться

    несов.; сов. - утруд`иться
    1) ( утомляться) натру́джуватися, натруди́тися
    2) ( утруждать себя) утрудня́тися и утру́днюватися, утрудни́тися; ( беспокоиться) турбува́тися, потурбува́тися

    Русско-украинский словарь > утруждаться

  • 11 хлопотать

    1) клопота́тися (ким-чим, за ким); ( заботиться) піклува́тися (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); ( беспокоиться) турбува́тися (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); (заниматься чём-л.) по́ратися (коло кого-чого)

    \хлопотать о́коло кого́ — упада́ти (по́ратися) ко́ло ко́го

    \хлопотать о́коло чего́ — порядкува́ти (по́ратися; ту́пати, тупцюва́ти, ту́пцяти) ко́ло чо́го

    2) ( по хозяйству) клопота́тися, по́ратися (коло кого-чого, редко з ким-чим); товкти́ся

    Русско-украинский словарь > хлопотать

  • 12 Изволять

    изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся.

    Русско-украинский словарь > Изволять

  • 13 Пещися

    и печься о ком о чём (заботиться) пеклуватися ким, чим и про кого, про що (реже коло кого, коло чого), опікуватися ким, чим, падкати(ся), падкувати за ким, за чим, (стараться, ревновать) дбати за (про) кого, за (про) що, (беспокоиться) журитися ким, чим и коло кого, коло чого. Он -чётся о своём семействе, о своих детях - він пеклується своєю родиною, своїми дітьми и про свою родину, про своїх дітей, він опікується своєю родиною, своїми дітьми. -чься об общественной безопасности - дбати за (про) громадську безпечність. [Не журіться життям вашим, що вам їсти або пити; ані тілом вашим, чим зодягтися. Не журіться про завтра: бо завтра журитиметься само про своє (Єв., Куліш- Пулюй)].

    Русско-украинский словарь > Пещися

См. также в других словарях:

  • беспокоиться — Волноваться, быть озабоченным, бояться; ажитироваться, бурлить, бушевать, кипеть, клокотать; вертеться, егозить, юлить. У меня сердце (душа) не на месте, беспокоиться об успехе. Бояться за кого. Опасаться насчет чего. Он об этом беспокоится, это… …   Словарь синонимов

  • БЕСПОКОИТЬСЯ — БЕСПОКОИТЬСЯ, беспокоюсь, беспокоишься, несовер. 1. (совер. обеспокоиться), о ком чем или без доп. Тревожиться, волноваться. Мать беспокоится о сыне. Я всё беспокоюсь, здоровы ли вы. 2. (совер. побеспокоиться) без доп. Затруднять себя, причинять… …   Толковый словарь Ушакова

  • беспокоиться — БЕСПОКОИТЬСЯ, оюсь, оишься; несовер. 1. То же, что тревожиться (в 1 знач.). Б. о детях (за детей). 2. Причинять себе беспокойство, утруждать себя чем н. (разг.). Не беспокойтесь, я сам сделаю. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… …   Толковый словарь Ожегова

  • беспокоиться — • безустанно беспокоиться • очень беспокоиться • сильно беспокоиться • страшно беспокоиться …   Словарь русской идиоматики

  • беспокоиться — о ком чем (разг. за кого что). 1. Беспокоиться о сыне. Не беспокойся, пожалуйста, ни о моей болезни, ни о своем проигрыше (Л. Толстой). 2. Беспокоиться за дочь. Вы не беспокойтесь за сестру (Розов) …   Словарь управления

  • беспокоиться —   Просят не беспокоиться кого (формула газетных объявлений) это не относится к кому н.     Продается мебель; маклаков просят не беспокоиться …   Фразеологический словарь русского языка

  • беспокоиться — ▲ чувствовать ↑ озабоченность, относительно, испытывать неблагополучие беспокойство переживание неблагополучия чего л. беспокоиться. беспокойный (# мысли). неспокойный. нервничать. не находить [не найти] места …   Идеографический словарь русского языка

  • беспокоиться — дэӈсисиури; эксэчиури; беспокоиться о детях пурилби дэӈсисиури …   Русско-нанайский словарь

  • Беспокоиться — I несов. неперех. 1. Испытывать беспокойство I 1.; волноваться, тревожиться. 2. страд. к гл. беспокоить I II несов. неперех. 1. Заботиться о ком либо или о чём либо. 2. страд. к гл. беспокоить II …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • беспокоиться — беспокоиться, беспокоюсь, беспокоимся, беспокоишься, беспокоитесь, беспокоится, беспокоятся, беспокоясь, беспокоился, беспокоилась, беспокоилось, беспокоились, беспокойся, беспокойтесь, беспокоящийся, беспокоящаяся, беспокоящееся, беспокоящиеся,… …   Формы слов

  • беспокоиться — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я беспокоюсь, ты беспокоишься, он/она/оно беспокоится, мы беспокоимся, вы беспокоитесь, они беспокоятся, беспокойся, беспокойтесь, беспокоился, беспокоилась, беспокоилось, беспокоились, беспокоящийся,… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»