обумовленість

См. также в других словарях:

• обумовленість — ності, ж. Залежність від певних умов, обставин, визначеність певними обставинами; зумовленість …   Український тлумачний словник

• обумовленість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• запрограмованість — ності, ж. 1) Наявність програми, плану, що визначає зміст, характер чого небудь; заданість, запланованість. 2) перен. Зумовленість, обумовленість, природна визначеність …   Український тлумачний словник

• вторинність — ності, ж. 1) Другий, залежний від першого щабель у розвитку чого небудь. 2) Обумовленість чим небудь, залежність, несамостійність …   Український тлумачний словник

• заданість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до заданий 2). 2) Обумовленість художнього зображення, оцінок готовими уявленнями, тенденціями …   Український тлумачний словник

• випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… …   Український тлумачний словник

• генетичний — а, е. 1) Який вказує на походження, розвиток. 2) Прикм. до генетика. •• Генети/чна епістемоло/гія підхід в психології, який зосереджується на вивченні розвитку знання. Генети/чна інформа/ція отримувані від предків і закладені у спадкоємних… …   Український тлумачний словник

• гетерономія — ї, ж. Чужорідна закономірність, обумовленість якого небудь явища невластивими йому зовнішніми законами; прот. автономія …   Український тлумачний словник

• депенденс — у, ч. 1) Залежність; обумовленість. 2) юр. Знаходження на розгляді (суду, парламенту); очікування рішення …   Український тлумачний словник

• грошовий — а/, е/, розм., рідко гроше/вий, а, е. Прикм. до гроші. || Виражений грошима, у формі грошей. Грошовий обіг. •• Грошова/ одини/ця встановлена у законодавчому порядку назва грошей країни. Грошова/ ма/са грошові знаки, що знаходяться в обігу …   Український тлумачний словник

• регресія — ї, ж. 1) спец. Відступання моря з суходолу. 2) мат. Імовірнісна залежність середнього значення якоїсь величини від іншої величини. 3) Вживання слів у зворотному порядку. 4) біол. Повернення на ранній рівень розвитку з актуалізацією латентної… …   Український тлумачний словник