образливий

См. также в других словарях:

• образливий — а, е. 1) Який завдає образи, який виражає або містить образу. 2) Який легко ображається, чутливий до образи …   Український тлумачний словник

• образливий — 1) (який завдає образи, який виражає / містить у собі образу), у[в]разливий, прикрий, кривдний, зневажливий Пор. дошкульний 1) 2) (який легко ображається), у[в]разливий, недоторканий …   Словник синонімів української мови

• образливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• уразливий — I = вразливий (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), чутливий, чулий, сприйнятливий, тонкошкірий, тонкошкурий, тонкослізний, тонкосльозий, сентиментальний, емоційний; діткливий (до образ) II ▶ див. образливий 1), образливий 2),… …   Словник синонімів української мови

• кривдний — а, е. Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий. || Образливий, прикрий …   Український тлумачний словник

• недоторканий — а, е. 1) Якого ніхто не торкався, не чіпав і т. ін. || До якого ніхто не приступав, за якого ніхто не брався (про роботу). || перен. Непорочний, чистий, цнотливий. Недоторкана дівчина. 2) Який не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у… …   Український тлумачний словник

• образливість — вості, ж. Абстр. ім. до образливий …   Український тлумачний словник

• образливо — Присл. до образливий 1) …   Український тлумачний словник

• різницький — а, е. Прикм. до різник. || Признач. для різання худоби, птиці. || В якому ріжуть, забивають худобу, птицю. •• Різни/цький соба/ка уживається як лайливий, образливий вираз …   Український тлумачний словник

• фелонія — ї, ж. 1) У феодальному праві – незаконний чи образливий вчинок у відносинах між сеньйором і васалом. 2) У праві деяких сучасних країн – будь який тяжкий злочин …   Український тлумачний словник

• недоторканий — прикметник незайманий; образливий …   Орфографічний словник української мови