-
1 mandatory age
-
2 obligeeing
-
3 binding authority
обов'язковий авторитет, обов'язкове авторитетне джерело ( права) -
4 mandatory value
обов'язковий показник; обов'язкова величина -
5 required reserves
обов'язковий рівень резервів; нормативні резерви; обов'язкові резерви; резервні фонди -
6 binding on a judge
-
7 binding on all parties
-
8 binding protocol
-
9 binding upon the parties
-
10 compulsory adjudication
-
11 compulsory admission
-
12 compulsory arbitration
обов'язковий арбітраж, примусовий арбітраж, примусовий арбітражний розгляд -
13 compulsory contribution
-
14 forced heir
обов'язковий спадкоємець; спадкоємець, який за законом має гарантовану частку у спадщині -
15 incurred
обов'язковий; понесений ( про збитки тощо) -
16 legal deposit copy
обов'язковий примірник (документа, книги тощо) -
17 mandative
обов'язковий, примусовий, наказовий -
18 mandatory control
-
19 mandatory law
-
20 mandatory minimum sentence
English-Ukrainian law dictionary > mandatory minimum sentence
См. также в других словарях:
обов'язковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… … Український тлумачний словник
обов'язковий — [обовйазко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
обов'язковий — 1) (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), неодмінний, неухильний, (до)конечний 2) (який є характерною прикметою кого / чого н., завжди притаманний комусь / чомусь), неодмінний, незмінний, неминучий 3) див. постійний … Словник синонімів української мови
обов'язковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до обов язковий 1). 2) Відповідальність при виконанні чого небудь … Український тлумачний словник
обов'язково — Присл. до обов язковий 1 3) … Український тлумачний словник
загальнообов'язковий — а, е. Обов язковий для всіх … Український тлумачний словник
необов'язковий — а, е. Який не є обов язковим, необхідним … Український тлумачний словник
доконечний — обов язковий, неодмінний, неминучий … Словник синонімів української мови
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
дисципліна — I и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. •• Договірна/ дисциплі/на своєчасне та належне виконання зобов язань по договорам. Емісі/йна… … Український тлумачний словник