облишати

См. также в других словарях:

• облишати — а/ю, а/єш, недок., обли/шити, шу, шиш, док., перех., з інфін. і без додатка, розм. 1) Переставати чим небудь займатися, припиняти щось робити. || Позбавляти кого небудь своєї уваги, піклування, обходити, обділяти чим небудь. || Переставати… …   Український тлумачний словник

• облишати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

• облишити — див. облишати …   Український тлумачний словник

• розминатися — I а/юся, а/єшся, недок., розім я/тися, зімну/ся, зі/мне/шся, док. 1) Ставати м яким, перетворюватись у м яку масу при розтиранні; роздрібнюватися, розтиратися. 2) розм. За допомогою рухів позбуватися відчуття втоми, скованості, оніміння суглобів… …   Український тлумачний словник

• усуватися — I а/юся, а/єшся, недок., усу/нутися, нуся, нешся, док. 1) від чого.Облишати виконання чогось, якісь справи, обов язки і т. ін. 2) діал. Сходити, зникати. 3) тільки недок. Пас. до усувати I. II див. всуватися …   Український тлумачний словник

• залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… …   Словник синонімів української мови

• припиняти — I = припинити 1) (зупиняти рух, дію, розвиток кого / чого н., зазв. на якийсь час), порушувати, порушити, переривати, перервати, перебивати, перебити 2) (що, з інфін. якусь роботу, діяльність тощо), переставати, перестати, покидати, покинути,… …   Словник синонімів української мови

• шмарити — шмарю, риш, (шмаряти), Ол. Кидати; покидати, покинути, облишати, облишити. Шмар то на землю, най то фрас возме! …   Словник лемківскої говірки