обильный

численний; (обильный) рясний. [Покоління українських восьмидесятників не дуже численне (Єфр.). Календар з численними ілюстраціями (Рідний Край). Рясні видержки з перекладу (Крим.)].

* * *

мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].

* * *

1) мачулистий, ликуватий, волокнистий;

2) (о корне: обильный мочками) мочкастий.

* * *

1) (результат, произведение, последствие) плід (р. плоду), виплід (-оду), витвір (- вору), вицвіт, овоч[щ]. [Сторичний плід давали всі труди (Франко). Це вже виплід, витвір твоєї фантазії. У душі тій родить віру, - вицвіт віри тої - Бог (Франко)];

2) плід (-оду), овощ, (косточковый) бубка, бубочка. [Чий корінь, того й плід. Цього року великий урожай на овощ]. Садовые -ды - садовина. Огородные -ды - городина. -од, оставленный на семена - насінник. Первый -од - первоплід (-оду), новинка. Осыпавшиеся -оды - падалиця, падалишні (груші, яблука), (стрясенные) струс, струсанина. Принести -оды - (ви)дати плоди. Густо покрыться -дами - зарясніти плодами. Делать обильным -дами - рясити плодами. Обильный -дами - рясний. [Рясна яблуня]. -од, незреющий до морозов - зазимкуватий. Запрещённый -од сладок - кортить, як не можна.

* * *

1) плід, род. п. плода́ и пло́ду; ( о фрукте) о́воч, -у

2) перен. плід, род. п. плода́; (последствие, результат) на́слідок, -дку; ( достижение) здобу́ток, -тку; ( порождение) ви́плід, -плоду

3) биол. плід, род. п. плода́

прут (-та), (хворостина) хворостина, хмизина, хвойдина, різка, дубець (-бця), (лозы) лозина, (обычно орешника) ліска, (тальника) шелюжина, (о железном) прут, (жел. решетки) ґрата, (для прожигания отверстий в дереве) жигало, (для вязания) (железн.) дротик, (деревян.) прутик. [Бог не карає прутом (Номис). Взяв прут підскакуючи погнав гуси з обори (Грінч. III). Треба назламувати дубців з усякого дерева (Грінч. I). Поплели ще кошики з хвойдинок (М. Грінч.). Чухрає різки з берізки (МУЕ)]. Прутья, соб. - пруття, хворостиння, троща, (тонкий мелкий валежник) хмиз (-зу). [Да помостила мости з кленової трощі (Радом. п.)]. Обильный -тьями (о дереве) - прутнястий. [Нова хата виглядала з-за рядка прутнястих верб (Мирн.)].

* * *

прут (-та), (хворостина) хворостина, хмизина, хвойдина, різка, дубець (-бця), (лозы) лозина, (обычно орешника) ліска, (тальника) шелюжина, (о железном) прут, (жел. решетки) ґрата, (для прожигания отверстий в дереве) жигало, (для вязания) (железн.) дротик, (деревян.) прутик. [Бог не карає прутом (Номис). Взяв прут підскакуючи погнав гуси з обори (Грінч. III). Треба назламувати дубців з усякого дерева (Грінч. I). Поплели ще кошики з хвойдинок (М. Грінч.). Чухрає різки з берізки (МУЕ)]. Прутья, соб. - пруття, хворостиння, троща, (тонкий мелкий валежник) хмиз (-зу). [Да помостила мости з кленової трощі (Радом. п.)]. Обильный -тьями (о дереве) - прутнястий. [Нова хата виглядала з-за рядка прутнястих верб (Мирн.)].

* * *

1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];

2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];

3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;

4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].

* * *

1) снігови́й

2) (покрытый снегом, подобный снегу, со снегом) снігови́й, сні́жний и сніжни́й

3) ( обильный снегом) сні́жний и сніжни́й

1) ча́стий

2) ( густой) густи́й

3) ( обильный) рясни́й

пашистий, пашовитий, багатий на пашу, (обильный травой) травний, травнистий. [Пашисте поле (Сл. Ум.)].

1) (обильный лентами) стрічкастий, биндистий, з багать(о)ма стрічками, биндами;

2) смугастий, смужкатий; см. Полосатый.

1) (обильный мётлами) мітлистий, багатий на мітли, з багать(о)ма мітлами;

2) (о растениях) мітлистий, волотистий. [Негарне сіно, мітлисте (Київщ.). Просо волотисте (Борзенщ.)].

1) (обильный навозом) гноїстий, гнойовитий;

2) (унавоженный) угноєний, гнояний.