обзивати

См. также в других словарях:

• обзивати — а/ю, а/єш, недок., обізва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Називати кого небудь образливими, лайливими словами; давати комусь негативну оцінку. 2) діал. Гукати …   Український тлумачний словник

• обзивати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• лаяти — 1) (різкими словами висловлювати осуд, докори), сварити(ся), лаятися, картати, ганити, громити, розносити, рознести, клясти, відчитувати, відчитати, чистити, гріти, шпетити, бештати, кабзувати, кобенити, цабанити, гризти, роздраконювати,… …   Словник синонімів української мови

• лаяти — I ла/ю, ла/єш, недок., перех. 1) Різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори. || Обзивати кого небудь принизливими, образливими словами. 2) Висловлювати своє незадоволення; корити (у 1 знач.). II ла/ю, ла/єш, недок., рідко, на кого і… …   Український тлумачний словник

• обізвати — див. обзивати …   Український тлумачний словник

• обрікати — а/ю, а/єш, недок., обректи/, ечу/, ече/ш; мин. ч. обрі/к, обрекла/, обрекло/; док., перех., заст. 1) Обіця/ти. 2) рідко. Прирікати. 3) Обзивати …   Український тлумачний словник

• озивати — а/ю, а/єш, недок., озва/ти, ву/, ве/ш, док., перех., рідко. Те саме, що обзивати 1) …   Український тлумачний словник

• окричувати — ую, уєш, недок., окрича/ти, чу/, чи/ш, док., перех., рідко. Те саме, що обзивати. ||Оголошувати, прозивати ким небудь …   Український тлумачний словник

• прикладати — а/ю, а/єш, недок., прикла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Приставляти що небудь впритул до чогось; притуляти. || Щільно притуляти що небудь до тіла на тривалий час із лікувальною метою, іноді прив язуючи. Прикладати п явки. || чим. Кладучи що… …   Український тлумачний словник

• назвати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… …   Словник синонімів української мови

• називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… …   Словник синонімів української мови