оберегти

См. также в других словарях:

• оберегти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• оберегти — див. оберігати …   Український тлумачний словник

• оберегти — [обеиреигти/] реижу/, реиже/ш, реижеимо/, реижеите/; мин. р і/г, реигла/; нак. реижи/, реиж і/т …   Орфоепічний словник української мови

• оберегти — див. оберігати …   Словник синонімів української мови

• оберегтися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• берегти — 1) (тримати в доброму стані що н., оберігаючи від псування, руйнування), зберігати, зберегти, пильнувати, глядіти, хоронити, схороняти, схоронити; приберігати, приберегти (на майбутнє); оберігати, оберегти, шанувати (берегти особливо пильно) 2)… …   Словник синонімів української мови

• оберігати — а/ю, а/єш, недок., оберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) від кого – чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого , чого небудь небезпечного, шкідливого. || Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому небудь небажаному,… …   Український тлумачний словник

• оберігатися — а/юся, а/єшся, недок., оберегти/ся, ежу/ся, еже/шся; мин. ч. обері/гся, оберегла/ся, оберегло/ся; док. 1) чого і без додатка. Бути обережним, остерігатися; берегтися. 2) тільки недок. Пас. до оберігати …   Український тлумачний словник

• оберігати — I = оберегти (уживати які н. заходи для захисту когось / чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), берегти, у[в]берігати, у[в]берегти, охороняти, охоронити, захищати, захистити, пильнувати, застраховувати, застрахувати Пор …   Словник синонімів української мови

• обваровати — забезпечити, запобігти, постачити, спорядити, укріпити, оберегти, охоронити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• поратувати — тую, туєш, Пр. Подати ратунок, допомогти в небезпеці, оберегти від хвороби, випадку, від руїни, від смерті; позичити щось комусь …   Словник лемківскої говірки