Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нюх

  • 121 конюх

    1) конюх, стаєнний, стайничий (-чого). [За конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє (Сл. Гр.)]. -хом быть - конюхувати, конюхарити;
    2) (пастух) кінський пастух, табунник, коняр (-ря); см. Конопас.
    * * *
    ко́нюх

    Русско-украинский словарь > конюх

  • 122 лентяй

    лін(т)юх (-ха), лін(т)юга, ледар (-ря), ледай (-дая), ледащо (ср. р.), ув. ледака, ум. ледайко, соб. ледач (-чи), ледар (-ри), ледарство, ледень (-ни), (вульг.) ліногуз (-за); (баклушник) байдич, (пров.) байдала; (бездельник) нероб (-ба), нероба (общ. р.); (лежебока) лежень (-жня). [Отак дрижить лінюх-школяр, не вивчивши урока (Крим.). Ну й лінтюга, - усе-б лежав! (Харківщ.). Я й у житті буду трутнем суспільности, - я лінюга (Крим.). В його усі люди то нечесні, то шкодливі, то ледарі (Н.-Лев.). Що за ледащо мій Охрім! (Квітка). Сказано, - ледай: і досі скотині не подавано (Полтавщ.). Ледач, а не діти (Липовеч.). Давно я потоптав-би сю ледар (Куліш). У городі позбиралася сама ледень, - робить не робить, а хліба давай (Чигиринщ.)]. Праздновать святого -тяя - справляти лежня.
    * * *
    ле́дар; ле́жень, -жня и лежебо́к и валя́ка, ліни́вець, -вця, ліню́х, -а; ( бездельник) неро́ба, ло́бур и лобуря́ка

    Русско-украинский словарь > лентяй

  • 123 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 124 понюх

    и Понюшка понюх, нюх (-у). Пропал ни за -шку табаку - пропав ні за понюх табаки; ні за цапову душу.
    * * *

    Русско-украинский словарь > понюх

  • 125 притуплять

    притупить притуплювати, -пляти, притупити, (о мн.) попритуплювати, потупити, срв. Затуплять. [До обіда покосили, гострі коси притупили (Метл.). Нерви відмаленьку притупили страшні, огидні сцени (Франко)]. -плять ум, память, чувства - притирати (притерти) розум, пам'ять, чуття. -пить зрение - придивити очі. -пить умственные способности кому - (перен.) задурити кого, забити памороки кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила (Гр.)]. Притуплённый - притуплений; припертий. С -ными нервами - з притупленими нервами. -ться - притуплюватися, притупитися, ступитися, бути притупленим, притиратися, притертися, (о мн.) попритуплюватися, потупитися, попритиратися. [Як сокира притупиться… (Еккл.)]. -питься (о глазах) - придивитися. -пился слух, обоняние, вкус - притерся (ослаб) слух, нюх, смак.
    * * *
    несов.; сов. - притуп`ить
    притупля́ти и приту́плювати, притупи́ти, сту́плювати, ступи́ти

    Русско-украинский словарь > притуплять

  • 126 верхний

    * * *
    в разн. знач. верхні

    Русско-белорусский словарь > верхний

  • 127 короткий

    * * *

    в коротких отношениях, на короткой ноге — у блізкіх адносінах

    долго ли, коротко ли — праз некаторы час, ці многа, ці мала

    Русско-белорусский словарь > короткий

  • 128 табак

    * * *
    муж. (курыльны) тытунь, -ню муж.

    Русско-белорусский словарь > табак

Страницы

См. также в других словарях:

  • нюх — нюх, а …   Русский орфографический словарь

  • нюх — нюх/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • нюх — а; м. 1. Обоняние (обычно у животных). Тонкий, замечательный нюх. Нюх собаки, медведя. Испортить щенку нюх. 2. Разг. Чутьё, смекалка. Нюх на всё новое. Он нюхом чуял, где накормят. Нюх дельца, предпринимателя. Собачий нюх у кого л. на что л.… …   Энциклопедический словарь

  • нюх — См. чувствительность пропадешь ни за нюх табаку... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. нюх шестое чувство, селезенкой чую, обоняние, чувствительность, чутье, интуиция,… …   Словарь синонимов

  • НЮХ — НЮХ, нюха, мн. нет, муж. Чутье, обоняние. У собак хороший нюх. || перен. Сообразительность, смекалка, чутье (разг.). Журналист с хорошим нюхом. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НЮХ — НЮХ, а, муж. 1. То же, что обоняние (у животных). У собак хороший н. 2. перен. Сообразительность, чутьё (разг. шутл.). У него н. на всё новое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Нюх — м. разг. 1. Обоняние (обычно у животных). 2. перен. Чутьё, смекалка, сообразительность. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • нюх — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • нюх — а; м. 1) Обоняние (обычно у животных) Тонкий, замечательный нюх. Нюх собаки, медведя. Испортить щенку нюх. 2) разг. Чутьё, смекалка. Нюх на всё новое. Он нюхом чуял, где накормят. Нюх дельца, предпринимателя …   Словарь многих выражений

  • нюх — а, м. разг. 1. Обоняние (обычно у животных). Голою рукою железо [капкана] трогать боже упаси: зверь хитер, нюх у него здоровый. Арамилев, За жар птицей. Нюх Мишки остро щекотал незнакомый запах сигары. Шолохов, Тихий Дон. 2. перен. Чутье,… …   Малый академический словарь

  • нюх — (иноск.) чуткость, смекалка Ср. Нюх потерял? И я тебе скажу, как Кречинский Расплюеву: гончая ты собака, а чутья у тебя нет! А.А. Соколов. Тайна. 4. Ср. Нюх потеряли наши дельцы, совсем нюх потеряли. Да это и хорошо, мы работать будем. Там же. Ср …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»