-
1 відмінювати
I см. відміняти II = відміни́ти1) видоизменя́ть, видоизмени́ть; изменя́ть, измени́тьвідмі́нювати розмо́ву — перемени́ть разгово́р
2) (заседание, спектакль) отменя́ть, отмени́тьIII лингв.изменя́ть; ( о существительных) склоня́ть; ( о глаголе) спряга́ть -
2 видозмінювати
= видозміни́тивидоизменя́ть, видоизмени́ть -
3 викорінювати
= ви́коренити, викоріня`тиискореня́ть, искорени́ть; (о явлениях, фактах) изжива́ть, изжи́ть -
4 вимінювати
= ви́мінятивыме́нивать, вы́менять -
5 випромінювати
= ви́променитиизлуча́ть, излучи́ть; (только несоверш.) струи́ть; ( без прямого дополнения) излуча́ться -
6 відтінювати
см. відтінятиоттеня́ть -
7 дієвідмінювати
спряга́ть -
8 замінювати
меня́ть, замени́ть; (брать что-нибудь взамен прежнего; появляться вместо другого) сменя́ть, смени́ть; ( ставить кого вместо другого) замеща́ть, замести́ть; ( пополнять что-нибудь недостающее) возмеща́ть, возмести́ть -
9 запінювати
запе́нивать, вспе́нивать -
10 затінювати
затеня́ть, затени́ть -
11 змінювати
= зміни́ти1) изменя́ть, меня́ть, измени́ть; (делать иным в частностях, внешних) видоизменя́ть, видоизмени́ть; ( о внешнем виде) преобража́ть, преобрази́ть2) (появляться вместо другого; заменять одно другим) сменя́ть, смени́ть; переменя́ть, перемени́ть -
12 знецінювати
обесце́нивать, обесце́нить -
13 намінювати
= намінятинаменивать, наменять -
14 націнювати
= націнити; эк.наценивать, наценить -
15 недооцінювати
= недооціни́тинедооценивать, недооценить -
16 обмінювати
= обміня́ти, обміни`ти1) ме ня́ть, обменя́ть, обме́нивать, обмени́ть2) (нечаянно, случайно переменить свою вещь на такую же чужую) обме́нивать, обмени́ть -
17 опромінювати
= опромі́нити1) озаря́ть [луча́ми], озари́ть [луча́ми]2) спец. облуча́ть, облучи́ть -
18 отінювати
= отіни́ти, отіня`тиотеня́ть, отени́ть, затеня́ть, затени́ть, осеня́ть, осени́ть; ( делать мрачным) омрача́ть, омрачи́ть, помрача́ть, помрачи́ть -
19 оцінювати
оце́нивать, оцени́ть -
20 перемінювати
см. переміняти I
См. также в других словарях:
відмінювати — 1 дієслово недоконаного виду змінювати слово за відмінками відмінювати 2 дієслово недоконаного виду скасовувати … Орфографічний словник української мови
переоцінювати — юю, юєш, недок., переоціни/ти, іню/, і/ниш, док., перех. 1) Оцінювати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Оцінювати надто високо, вище, ніж слід … Український тлумачний словник
розмінювати — юю, юєш, недок., розміня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь; міняти, обмінювати. || перен. Відмовившись від чого небудь, приймати замість нього щось інше. 2) Обмінювати великі грошові знаки на… … Український тлумачний словник
змінювати — 1) = зміняти, змінити (робити іншим, інакшим), міняти, переміняти, перемінювати, перемінити, відміняти, відмінювати, відмінити; перевертати, перевернути, перероджувати, переродити, перешиковувати, перешикувати, переінакшувати, переінакшити (різко … Словник синонімів української мови
відмінювати — I юю, юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). II див. відміняти … Український тлумачний словник
вкорінювати — (укорі/нювати), юю, юєш і вкоріня/ти (укоріня/ти), я/ю, я/єш, недок., вкорени/ти (укорени/ти), ню/, ни/ш, док., перех. 1) Саджаючи, давати можливість закріпитися корінням у ґрунті (про рослини). 2) перен. Міцно встановлювати, запроваджувати. ||… … Український тлумачний словник
дієвідмінювати — юю, юєш, недок., перех. Відмінювати дієслова за особами, числами і часами … Український тлумачний словник
недооцінювати — юю, юєш, недок., недооціни/ти, ціню/, ці/ниш, док., перех. Неповною мірою оцінювати чи визнавати значення кого , чого небудь. || Не повністю, не до кінця враховувати що небудь … Український тлумачний словник
отінювати — юю, юєш і отіня/ти, я/ю, я/єш, недок., отіни/ти, іню/, і/ниш, док., перех., рідко. Те саме, що затінювати 1). || перен.Охмарювати, затьмарювати … Український тлумачний словник
оцінювати — юю, юєш, недок., оціни/ти, оціню/, оці/ниш і оцінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Призначати ціну чому небудь, визначати вартість чогось. •• Оці/нювати (оціни/ти, оцінува/ти) го/лову чию призначати винагороду за спіймання кого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
перецінювати — юю, юєш, недок., переціни/ти, ціню/, ці/ниш, док., перех., розм. Те саме, що переоцінювати … Український тлумачний словник