-
1 викоріняти
см. викорінюватиискореня́ть; (о явлениях, фактах) изжива́ть -
2 виміняти
см. вимінювативы́менять -
3 відміняти
= відмі́нювати, відміни`ти1) видоизменя́ть, видоизмени́ть; изменя́ть, измени́тьвідміня́ти розмо́ву — перемени́ть разгово́р
2) (заседание, спектакль) отменя́ть, отмени́ть -
4 відтіняти
= відті́нювати, відтіни`тиоттеня́ть, оттени́ть -
5 заміняти
Iменя́ть, замени́ть; (брать что-нибудь взамен прежнего; появляться вместо другого) сменя́ть, смени́ть; ( ставить кого вместо другого) замеща́ть, замести́ть; ( пополнять что-нибудь недостающее) возмеща́ть, возмести́тьII(кого, что на кого, на что) соверш. променя́ть; сменя́ть -
6 затіняти
затеня́ть, затени́ть -
7 зміняти
I = зміни́ти1) изменя́ть, меня́ть, измени́ть; видоизменя́ть, видоизмени́ть; преобража́ть, преобрази́ть2) сменя́ть, смени́ть; переменя́ть, перемени́тьIIсменя́ть, променя́ть; обменя́ть -
8 індиченя -няти
индюшо́нок -
9 міняти
меня́ть; ( делать иным) изменя́ть; ( на более мелкие единицы) разме́нивать -
10 наміняти
см. намінювати -
11 обміняти
см. обмінюватиобменя́ть -
12 осіняти
осеня́ть -
13 отіняти
см. отінювати -
14 переміняти
I = перемі́нювати, переміни`ти1) (заменять одного, одно другим) сменя́ть, смени́ть, переменя́ть, перемени́ть2) ( делать иным) изменя́ть, измени́тьII соверш.переменя́ть, перемени́ть, поменя́ть -
15 підміняти
см. підмінювати -
16 підтіняти
= підтіни́ти, підті`нюватиподтеня́ть, подтени́ть -
17 повикоріняти
см. повикорінювати -
18 позаміняти
позаменя́ть, замени́ть; (взять что-нибудь взамен прежнего; появиться вместо другого) смени́ть; ( поставить кого вместо другого) позамеща́ть, замести́ть; ( пополнить что-нибудь недостающее) возмести́ть -
19 позміняти
см. позмінювати -
20 поміняти
обменя́ть, поменя́ть; (кого-нибудь, что-нибудь на кого-нибудь, на что-нибудь) сменя́ть; ( крупное на более мелкое в соответствующем количестве) разменя́ть
См. также в других словарях:
няти — браць, узяць, схапіць … Старабеларускі лексікон
міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… … Словник синонімів української мови
поміняти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Віддавши, одержати натомість кого , що небудь; обміняти. || Ненароком або навмисне замість своєї взяти таку саму чужу річ. Поміняти шапку. 2) Використати, вжити, взяти і т. ін. натомість таке саме інше; замінити. 3)… … Український тлумачний словник
заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… … Український тлумачний словник
переміняти — I я/ю, я/єш і перемі/нювати, юю, юєш, недок., переміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Замінювати що небудь чимсь іншим, міняти що небудь на щось інше. || Давати інше ім я. || Ставити нову варту. 2) Робити в чому небудь якісь зміни, змінювати… … Український тлумачний словник
переміняти — 1 дієслово недоконаного виду заміняти, робити зміни переміняти 2 дієслово недоконаного виду міняти багато чогось … Орфографічний словник української мови
міняти — я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь; обмінювати. 2) Заміняти іншим, брати одне замість іншого. || Заміщати що небудь іншим. || Відмовлятися від чого небудь, віддаючи перевагу іншому. 3) Робити іншим;… … Український тлумачний словник
виміняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заміняти — 1 дієслово недоконаного виду робити заміну заміняти 2 дієслово недоконаного виду проміняти на щось рідко … Орфографічний словник української мови
викоріняти — див. викорінювати … Український тлумачний словник
виміняти — див. вимінювати … Український тлумачний словник