-
1 нырять
техн., несов. ныря́ть, сов. нырну́тьпорина́ти, пори́нути, пірна́ти, пірну́ти -
2 нырять
техн., несов. ныря́ть, сов. нырну́тьпорина́ти, пори́нути, пірна́ти, пірну́ти -
3 нырять
ныривать, нырнуть1) (в воду, в воде, под воду и перен.) поринати и (реже) впоринати, поринути, пірнати, впірнати, впірнути, (диал. пуринати, пурнути), ну[и]ряти, ну[и]рнути в що, під що, куди и де, ну[и]рка дати, нурка піти, (погружаться) заринати, заринути и (диал.) зарнути, занурятися, зануритися в що, (юркнуть) гулькнути в що; (в воздухе: об аэроплане) ну[и]ряти, ну[и]рнути, ну[и]рка дати. [В хвилі човен порина (Шевч.). Поринав і виринав, мов шукаючи щось у воді (Л. Укр.). Бляшаний пароходик вислизнув з рук і поплив по помості, поринаючи носом, немов на хвилях (Коцюб.). Любо місяцю з зорями в воду поринати (Куліш). На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали (Греб.). Од страху жаба впоринає (Рудан.). Замовкла русалочка, в воду поринула (Шевч.). Одежу зриває, у воду пірнає (Грінч.). Жаба пірнала, виринала (Н.-Лев.). Сани пірнають у вибоях (Коцюб.). Виходив з контори, пірнав у гущу осінньої ночи (Коцюб.). Як пішла за мене, то так як під воду пірнула (Стефаник). Риби і птиці пірнули і винесли хлопця (з дна морського) (Дніпр. Ч.). Диви, як дівки впірнають у воду! (Звин.). Впірнув Сатанаїл у у самую безодню (Рудан.). Буду плавать, пуринати (Метл.). Зірочки пурнули у синю безодню неба (Мирний). То пурне, то вирне (Мирний). Нирнула в Березину да й утекла (Борзенщ.). На лататті бувають великі бурульки; ми за їми заринаємо (Звин.). Зарину аж до дна (Звин.). Так і гулькнув у воду (Сл. Гр.)];2) (в нору, подполье и т. п.) ниряти, нирнути, (обычно: юркнуть) гулькнути; (шмыгнуть) шмигнути в що, куди;3) подо что - пірнати, пірнути, (шмыгнуть) шмигнути під що. [Ганна пірнула під ковдру, пронизливо скрикнувши (Черкас.)];4) -рять по дому - скрізь лазити (мотатися, шалатися, шибатися, шваргатися) по хаті.* * *несов.; сов. - нырн`уть1) порина́ти, пори́нути, пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти, ниряти, нирну́ти2) (перен.: быстро проникать куда-л.) пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти, порина́ти, пори́нути, ниря́ти, нирну́ти; ( шмыгать) шмига́ти, шмигну́ти и усилит. шмигону́ти -
4 нырнуть
-
5 нырнуть
сов. от нырять -
6 нырнуть
сов. от нырять -
7 ныряние
поринання, пірнання, (диал. пуринання), ну[и]ряння; заринання; срв. Нырять 1 - 3.* * *1) порина́ння, пірна́ння, упірна́ння, ниря́ння2) пірна́ння, порина́ння, ниря́ння -
8 ныряющий
яки́й (що) поринає (пірна́є, ниря́є), порина́ючий, пірна́ючий, ниря́ючий; см. нырять -
9 погружаться
погрузиться1) во что - поринати, поринути, (в)пірнати, (в)пірнути, заринати, заринути и зарнути, углибати, углибнути, заглиблятися, заглибитися, затоплятися, затопитися, втоплятися, втопитися, занурятися, зануритися (о мног. позанурюватися и повнурюватися) в що. [Замовкла русалочка, в Дніпро поринула (Шевч.). Ті (Петро і Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи (Чуб.). А змія тоді в море - так і затопилась (Рудч.). Нехай туга зарне, на дно моря (Грінч.). Легше їй було у безодню углибати (М. Вовч.). Слухаю й поринаю все глибше у рідну стихію (Васильч.)]. -зиться в темноту - поринути (пірнути) в темряву. -жаться в размышление, в созерцание, в воспоминания, в чтение, в сны и т. п. - поринати (пірнати), заходити, заглиблятися в думки, в споглядання, поринати (пірнати) в спомини, в читання, в сни. [І знову замовкнув бір, ще глибше упірнувши в свої довічні сни (Васильч.). Присунувши лямпу, поринав у читання (Єфр.)]. -ться в горе, в отчаяние - поринати (поринути) в горе, вдаватися, вдатися в тугу (в смуток), у відчай (в розпач, в розпуку). -ться в работу - поринути (заглибитися) в роботу. - ться в дремоту, в сон - западати (запасти) в сон, в дрімоту. [Втомлена голова по хвилі знову западала в дрімоту (Маковей)];2) наважуватися, наважитися, бути наваженим, нахуровуватися, нахуруватися, бути нахурованим, навантажуватися, навантажитися, бути навантаженим и т. д. - см. Погрузить 2. Погружённый -1) затоплений, занурений, заглиблений в що. -ный в мысли, в раздумье - замислений, задуманий, заглиблений у думки, затоплений у думках, у задумі. -ный в созерцание чего - задивлений у що. [Ми йшли задивлені в небо];2) наважений, нахурований, навантажений, нарихтований, наладований.* * *несов.; сов. - погруз`иться1) зану́рюватися и зануря́тися, зану́ритися, зарина́ти, зари́нути; ( углубляться) загли́блюватися и заглибля́тися, загли́битися; (в снег, в песок) вгруза́ти, вгру́знути и вгру́зти; ( нырять) порина́ти, пори́нути и порину́ти, пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти2) перен. порина́ти, пори́нути; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися, зану́рюватися и зануря́тися, зану́ритися; ( впадать) впада́ти, впа́сти3) (принимать, забирать груз; производить посадку со своим грузом) ванта́житися, пованта́житися, наванта́жуватися, наванта́житися -
10 Ныривать
см. Нырять.
См. также в других словарях:
нырять — подныривать, покачиваться, погружаться, проныривать Словарь русских синонимов. нырять см. погружаться 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
НЫРЯТЬ — НЫРЯТЬ, ныряю, ныряешь, несовер. (к нырнуть). Погружаться в воду с головой, купаясь, плавая. || Плыть, окунаясь в воду и снова подымаясь. «Слегка ныряя по мягким волнам, плыла наша быстрая лодка.» А.Тургенев. || Летая, паря в воздухе, резко… … Толковый словарь Ушакова
НЫРЯТЬ — НЫРЯТЬ, яю, яешь; несовер. 1. Резким движением погружаться в воду с головой. Н. за ракушками. 2. перен. Плывя (или летя, двигаясь), покачиваться взад и вперёд. Лодка ныряет в волнах. Сани ныряют по ухабам. Ныряющая походка. | однокр. нырнуть, ну … Толковый словарь Ожегова
Нырять — Нырять в чистой воде – к удачному завершению какого то трудного дела. Если вода мутная – Вы будете страдать от беспокойства, предчувствуя перемену в делах. Если во сне Вы наблюдаете, как другие ныряют в прозрачной воде – Вас ждет… … Сонник Миллера
нырять — Древнерусское – ныряти. В русском языке глагол «нырять», означающий «погружаться под воду с головой», известен с XIV в. Слово имеет тот же корень, что и существительное «нора». «Нырять» – русская по происхождению лексическая единица. Родственными … Этимологический словарь русского языка Семенова
НЫРЯТЬ — Сон, в котором вы ныряете с вышки в бассейн, предвещает удачное завершение многотрудного дела. Нырять в пруд или в озеро – наживете врагов среди коллег, в реку – к предстоящему семейному торжеству, в море – совершите увлекательную поездку с… … Сонник Мельникова
нырять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я ныряю, ты ныряешь, он/она/оно ныряет, мы ныряем, вы ныряете, они ныряют, ныряй, ныряйте, нырял, ныряла, ныряло, ныряли, ныряющий, нырявший, ныряя; св. нырнуть; сущ., с … Толковый словарь Дмитриева
нырять — Общеслав. Того же корня, что нора, проныра, понурый. Нырять буквально «опускаться, кидаться вниз» … Этимологический словарь русского языка
Нырять он умеет, только выныривать не умеет. — Нырять он умеет, только выныривать не умеет. См. УЧЕНЬЕ НАУКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
нырять — яю, нырнуть, укр. ниряти, нирнути, блр. нырка вид утки , русск. цслав. нирɪати (Изборн. Святосл. 1073 г.; см. Ляпунов, РФВ 76, 261), цслав. въньрѫ, вънрѣти παρεισδύεσθαι, изньретъ ἐκδύνει, болг. нирна ныряю , сербохорв. по̀нирати, по̀нире̑м… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Нырять — несов. неперех. 1. Погружаться в воду с головой. отт. перен. разг. Быстро опускаться, спускаться вниз. 2. перен. разг. Исчезать из виду, быстро входя, въезжая куда либо или скрываясь среди кого либо, чего либо. отт. Передвигаясь по волнам или по… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой